Справа № 339/171/25 156
3/339/91/25
12 серпня 2025 року м. Болехів
Суддя Болехівського міського суду Івано-Франківської області Головенко О.С., розглянувши матеріали, які надійшли від відділення поліції №1 (м.Долина) Калуського районного відділу поліції ГУНП в Івано-Франківській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, учня 11 класу Гузївського ліцею
за ч.2 ст. 126 ч.1 ст.130 КУпАП,
якому в присутності захисника та законного представника роз"яснено зміст ст.63 Конституції України та права, передбачені ст. 268, 270 КУпАП,-
05 травня 2025 року о 00 год 15 хв ОСОБА_1 по вул. Підберезька в с.Гузіїв Калуського району Івано- Франківської області в порушенні вимог п. 2.9 а, 2.1.а Правил дорожнього руху України керував транспортним засобом мотоциклом марки ZS 125J д.н.з. НОМЕР_1 , в якого не горіла фара в темну пору доби, не був у застебнутому мотошоломі, не мав права керування транспортними засобами відповідної категорії «А» у стані алкогольного сп"янінння, огляд на який проводився на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням спеціального технічного приладу газоаналізатору Alkotest Drager 6820, результат 0.41 проміле.
В судовому засіданні неповнолітній ОСОБА_1 , надаючи пояснення в присутності законного представника ОСОБА_2 та захисника Шиян Л.І., вину у вчиненому визнав, щиро розкаявся за вчинене, так як керував мотоциклом, у якому не горіла фара, без шолому, не маючи посвідчення водія у стані алкогольного сп'яніння, просить суворо не карати, обіцяє, що більше такого не повториться.
Законний представник ОСОБА_2 просила суворо не карати її сина, який в зв"язку з навчанням, не працює та немає самостійного заробітку. Вона теж немає доходів, сама виховує шестеро дітей без чоловіка, який помер ще у 2009році. Просить передати сина під її нагляд.
Захисник Шиян Л.І. звернула увагу на істотні порушення закону ( ст.270 КУпАП, ч.2 ст.33 Закону України "Про національну поліцію"), допущені працівником поліції при складанні протоколів щодо неповнолітнього ОСОБА_1 , внаслідок чого всі зібрані докази по справі є недопустимими. Однак, беручи до уваги, що ОСОБА_1 вину повністю визнав, що є єдиним доказом у справі, просила суворо його не карати та передати під нагляд метері за її згодою, оскільки він не працює та немає самостійного заробітку, виховувався матір"ю у багатодітній сім"ї.
Надавши пояснення, законний представник ОСОБА_2 в судове засідання не з"явилась, її неявка не є перешкодою для завершення розгляду справи на підставі наявних доказів.
Відповідно до вимог ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Згідно з вимогами п. 7 Мінімальних стандартних правил ООН, що стосуються відправлення здійснення правосуддя щодо неповнолітніх, право мати адвоката та право на присутність батьків є основними процесуальними гарантіями захисту прав неповнолітніх.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Як зазначено в ч. 1 ст. 270 КУпАП інтереси особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, і потерпілого, які є неповнолітніми або особами, що через свої фізичні або психічні вади не можуть самі здійснювати свої права у справах про адміністративні правопорушення, мають право представляти їх законні представники (батьки, усиновителі, опікуни, піклувальники).
Законні представники мають право знайомитися з матеріалами справи; заявляти клопотання; від імені особи, інтереси якої вони представляють, приносити скарги на рішення органу (посадової особи), який розглядає справу (ч.3 ст.270 КУпАП).
Разом з тим, згідно з ч.2 ст.33 Закону України «Про національну поліцію», проведення опитування неповнолітніх допускається тільки за участю батьків (одного з них), іншого законного представника або педагога.
Таким чином, забезпечення права на захист неповнолітньої особи при її притягненні до будь - якого виду юридичної відповідальності здійснюється шляхом обов'язкового залучення законного представника.
При цьому правовий статус неповнолітнього, як особи, що не володіє повним обсягом дієздатності, для належної реалізації права на захист потребує залучення законного представника в незалежності від наявності про це клопотання неповнолітнього.
Між тим, як видно з матеріалів справи, особа, щодо якої складалися зазначені протоколи є неповнолітньою, якій на день складання протоколу виповнилося 16 років.
Однак, уповноважена особа не переконалась у тому, що ОСОБА_1 правильно розуміє суть правопорушення, вчинення якого йому ставиться у провину, хоча в цьому випадку зобов'язана була такі дії вчинити шляхом повідомлення і залучення до справи захисника та його матір - законного представника, як того вимагають загальні положення норм права як національного так і міжнародного, зокрема Конвенції ООН про права дитини, що регламентують захист прав дитини, а також особливість порядку притягнення неповнолітніх до відповідальності за вчинення правопорушення.
Із протоколів про адміністративні правопорушення випливає, що працівниками поліції були відібрані пояснення у неповнолітньої особи та проведені всі дії, зокрема огляд на стан сп"яніння без участі законного представника та захисника.
Працівники поліціїї, установивши, що спілкуються з неповнолітнім, зобов'язані були забезпечити прибуття на місце події законного представника, однак у порушення вимог ст.270 КУпАП, ч.2 ст.33 Закону України "Про національну поліцію" цього не зробили.
Отже, судом встановлено, що працівниками поліції при складанні протоколів про адміністративні правопорушення було істотно порушено право неповнолітнього ОСОБА_1 на захист, що роблять недопустимими всі зібрані докази у справі.
Разом з тим, ОСОБА_1 під час судового розгляду в присутності захисника та законного представника повністю визнав свою вину у вчиненому, усвідомивши неправомірність своїх дій, просив суворо його не карати та передати під нагляд матері.
У статті 13 КУпАП зазначено, що до осіб віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років, які вчинили адміністративні правопорушення, застосовуються заходи впливу, передбачені статтею 24-1цього Кодексу.
У разі вчинення особами віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років, в тому числі, адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126, ч. 1 ст. 130 цього Кодексу, вони підлягають адміністративній відповідальності на загальних підставах. З урахуванням характеру вчиненого правопорушення та особи правопорушника до зазначених осіб (за винятком осіб, які вчинили правопорушення, передбачені статтею 185) можуть бути застосовані заходи впливу, передбачені статтею 24-1цього Кодексу.
Заходи впливу, що застосовуються до неповнолітніх визначені статтею 24-1 КУпАП.
Вказаною статтею визначено, що за вчинення адміністративних правопорушень до неповнолітніх у віці від шістнадцяти до вісімнадцяти років можуть бути застосовані такі заходи впливу: 1) зобов'язання публічно або в іншій формі попросити вибачення у потерпілого; 2) попередження; 3) догана або сувора догана; 4) передача неповнолітнього під нагляд батькам або особам, які їх замінюють, чи під нагляд педагогічному або трудовому колективу за їх згодою, а також окремим громадянам на їх прохання.
Суд не є каральним органом. Суд потрібен для відновлення справедливості та встановлення вини особи, яка вчинила правопорушення. У разі встановлення такої вини притягнення особи до відповідальності, з метою виховання в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Особливості вікової психології неповнолітніх дають змогу обмежитися щодо таких осіб порівняно більш м'якими заходами, достатніми для забезпечення їх виправлення і перевиховання. Суспільство не має права висувати до неповнолітніх такі самі суворі вимоги, як до своїх дорослих членів.
Вивченням особи неповнолітнього ОСОБА_1 встановлено, що є учнем 11 класу Гузіївського ліцею, виховувався матір"ю ОСОБА_2 в багатодітній сім"ї (шестеро дітей, одна з них є особою з інвалідністю ) без батька ОСОБА_3 , який помер, коли ОСОБА_1 виповнилося чотири місяці.
Відтак, зважаючи на викладене, обставини вчиненого правопорушення, суттєві недоліки при складанні матеріалів про адміністративні правопорушення, які усунені шляхом надання в присутності захисника та законного представника визнавальних пояснень особою, яка притягається до відповідальності ОСОБА_1 , як єдиного доказу у справі, те, що він є неповнолітнім учнем та непрацевлаштований, а тому кошти для оплати штрафу у нього відсутні, негативних наслідків для інших осіб внаслідок його дій не наступило, суддя вважає, що до нього слід застосувати захід впливу, передбачений статтею 24-1 КУпАП , а саме передачею його під нагляд матері.
На підставі наведеного, керуючись ст.9, 11-12 ,126, 130, 247, 283-287 КУпАП, -
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушень за ч. 1 ст. 130, ч. 2 ст. 126 КУпАП та застосувати щодо нього захід впливу- передати під нагляд матері ОСОБА_2 .
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Івано-Франківського апеляційного суду через Болехівський міський суд.
Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Суддя Головенко О.С.