Справа № 195/1009/25
Провадження № 2/195/420/25
08.08.2025 року с-ще Томаківка
Дніпропетровської області
Томаківський районний суд Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді - Колодіної Л.В.,
за участю секретаря судового засідання - Левкович Н.М.,
розглянувши в порядку спрощеного провадження у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до відповідача ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Позов мотивовано тим, що 23 лютого 2008 року між ними був укладений шлюб, зареєстрований відділом реєстрації актів цивільного стану Томаківського районного управління юстиції Дніпропетровської області, актовий запис №5.
Від шлюбу з відповідачем вони мають неповнолітніх дітей: дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; дочку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; дочку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; дочку ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ; дочку ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ; сина ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ; дочку ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ; сина ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_7 .
Підставою звернутися до суду з позовом про розірвання шлюбу послугували ті обставини, що одруження з відповідачем виявилося невдалим. Протягом сумісного життя дедалі частіше між ними виникали непорозуміння, що спричиняло повсякденні сварки, навіть через незначні дрібниці, створюючи психологічно нездорову атмосферу в сім'ї, внаслідок чого їхнє подальше спільне життя і збереження шлюбу стало суперечити її інтересам.
В зв'язку з цим з липня 2024 року вона припинила з відповідачем шлюбні стосунки і перестала вести спільне господарство та спільне проживання.
Примирення з відповідачем неможливе. Спроби збереження сім'ї вважає недоцільними, оскільки факт її існування лише формальний, тривалий час вона та її чоловік живуть кожен своїм особистим життям. Відповідно, зникла можливість бути їхній сім'ї суспільно корисною, і взагалі - складовою самого суспільства.
Спільне життя між ними не склалося. Подальше сумісне життя і збереження шлюбу буде суперечити їхнім інтересам і інтересам їхніх дітей.
Діти проживають разом з нею. Вона не відмовляється виконувати свій обов'язок, щодо утримання та виховання дітей.
Ухвалою суду від 07 липня 2025 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд в порядку спрощеного провадження.
У своїй заяві позивач ОСОБА_1 просить розглянути справу за її відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_2 повідомлявся про розгляд справи відповідно до ст. 130 ЦПК України. Поштовий конверт з ухвалою про відкриття провадження по справі та судовою повісткою про виклик повернуто до суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання».
Долучена до матеріалів справи довідка, видана Виконавчим комітетом Томаківської селищної ради №263 від 03.07.2025 року, підтверджує той факт, що громадянин ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Крім того, відповідач повідомлявся про розгляд справи судом на офіційному сайті «Судової влади».
Отже, відповідач в судове засідання не з'явився без поважних на те причин, не надав відзив на позов, та іншим чином не спростував обставини викладені у позовній заяві, а так само не надав заяви про розгляд справи за його відсутності у судовому засіданні.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
У зв'язку з неявкою відповідача та неповідомленням про поважні причини такої неявки в судове засідання, в порядку статті 280 ЦПК України, суд вважає можливим провести розгляд справи у відсутності відповідача та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Дослідивши письмові докази по справі, надавши їм оцінку в сукупності, суд приходить наступного висновку.
Так, матеріалами справи доведено, що сторони 23 лютого 2008 року уклали шлюб, відповідний актовий запис №5, місце державної реєстрації: відділ реєстрації актів цивільного стану Томаківського районного управління юстиції Дніпропетровської області, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серія НОМЕР_1 виданого 23 лютого 2008 року відділом реєстрації актів цивільного стану Томаківського районного управління юстиції Дніпропетровської області.
Позивачка вказує, що від шлюбу вони з відповідачем мають спільних неповнолітніх дітей: дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; дочку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; дочку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; дочку ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ; дочку ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ; сина ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ; дочку ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ; сина ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_7 . Однак, документів, які підтверджують наявність у сторін неповнолітніх дітей до матеріалів справи не додано.
У позовній заяві позивач зазначає, що одруження з відповідачем виявилося невдалим, протягом сумісного життя дедалі частіше між ними виникали непорозуміння, що спричиняло повсякденні сварки, навіть через незначні дрібниці, створюючи психологічно нездорову атмосферу в сім'ї, внаслідок чого їхнє подальше спільне життя і збереження шлюбу стало суперечити її інтересам. З липня 2024 року сторони припинили з відповідачем шлюбні стосунки і перестали вести спільне господарство та спільне проживання.
Задовольняючи позовні вимоги, суд виходить з того, що добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово "сімейний" засвідчує, що шлюб створює сім'ю, а слово "союз" підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, в той час як сторони не мають наміру зберегти шлюб, оскільки позивач наполягає на розірванні шлюбу, а відповідач не спростував позовні вимоги.
Відповідно до п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України №11 від 21.12.2007 року "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя" проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.
Згідно ч. 1 ст. 24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Згідно положень частини третьої та четвертої ст. 56 Сімейного кодексу України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 110 Сімейного Кодексу України, позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним з подружжя.
Згідно ч. 2 ст. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Статтею 16 Загальної декларації прав людини від 10 грудня 1948 року передбачено, що чоловіки і жінки користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.
Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Як стверджує позивач в позовній заяві шлюб з відповідачем фактично припинено, носить лише формальний характер, примирення неможливе, а спроби зберегти сім'ю недоцільні. Отже, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить їхнім інтересам, що має істотне значення. Відповідно зникла можливість бути їхній сім'ї суспільно корисною, і взагалі - складовою самого суспільства.
Аналізуючи та оцінюючи всі вищевикладені обставини у їх сукупності, враховуючи, що сторони фактично не проживають разом, також не бажають відновити шлюбні відносини, суд прийшов висновку про необхідність розірвання шлюбу, так як сторони мають різні інтереси та погляди, шлюбні відносини існують лише формально, сімейно-шлюбні стосунки сторін розпались і поновлені бути не можуть.
Згідно до ч. 2 ст. 114 Сімейного Кодексу України у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішення суду про розірвання шлюбу.
Крім того, позивач просить стягнути з відповідача судові витрати у справі в сумі 1211,20 грн. судового збору.
Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивачки сплачений по справі судовий збір в сумі 1211,20 грн., що підтверджується відповідним чеком №40/15778 від 25.06.2025 року.
Керуючись ст. ст. 19, 141, 175, 177, 187, 274, 277 ЦПК України, суд
позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Розірвати шлюб між громадянкою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , зареєстрований 23 лютого 2008 року, актовий запис № 5, місце державної реєстрації: відділ реєстрації актів цивільного стану Томаківського районного управління юстиції Дніпропетровської області.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП: НОМЕР_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , РНОКПП: НОМЕР_3 , сплачений по справі судовий збір в сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач може подати апеляційну скаргу на рішення суду протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення відповідно до п. 15.5 Розділ у XIII Перехідні положення ЦПК України до Дніпровського апеляційного суду через Томаківський районний суд Дніпропетровської області.
В порядку п.4. ч. 5 ст.265 ЦПК України зазначаються наступні дані сторін та інших учасників справи:
позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , РНОКПП: НОМЕР_3 , реєстрація місця проживання: АДРЕСА_1 ;
відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП: НОМЕР_2 , місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 .
Суддя: Л. В. Колодіна