Справа № 191/3942/25
Провадження № 1-кп/191/404/25
іменем України
12 серпня 2025 року м. Синельникове
Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючої судді: ОСОБА_1
за участі секретаря судового засідання: ОСОБА_2
прокурорів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
захисників: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7
обвинуваченого: ОСОБА_8
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Синельникове Дніпропетровської області кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 194, ч.2 ст. 28, ч.2 ст. 194 КК України,
У провадженні Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області знаходиться кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 194, ч.2 ст. 28, ч.2 ст. 194 КК України.
В підготовче судовому засіданні 12.08.2025 року прокурором ОСОБА_9 направлено клопотання про продовження строку тримання ОСОБА_8 під вартою на 60 днів.
У клопотанні прокурор обґрунтовує існування ризику переховуватися від органу досудового розслідування та або суду (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України), ризику незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні (п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України), ризику вчиняти інші кримінальні правопорушення (п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України).
Прокурор ОСОБА_4 в підготовчому судовому засіданні підтримав клопотання про продовження ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді тримання під вартою на строк 60 днів.
Захисники обвинуваченого адвокати ОСОБА_5 , ОСОБА_10 , ОСОБА_7 заперечували проти задоволення клопотання прокурора, зокрема вказали, що обвинувачений ОСОБА_8 свою провину в інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях визнає у повному обсязі, ним частково відшкодовано матеріальна шкода потерпілим, в матеріалах справи відсутні будь-які відомості або заяви про незаконний вплив, спроби впливу ОСОБА_8 на свідків по даному кримінальному провадженні. Тому на думку сторони захисту при вирішення судом питання щодо необхідності застосування запобіжного заходу, є доцільним застосування нічного домашнього арешту з можливістю ОСОБА_8 працювати для відшкодування матеріальної шкоди потерпілим та утримання його малолітньої доньки. У випадку визначення застави як альтернативного запобіжного заходу, просять визначити її у мінімальному розмірі, встановленому кримінальним процесуальні законодавством за тяжкий злочин.
Обвинувачений ОСОБА_8 заперечував проти задоволення клопотання прокурора про продовження строку його тримання під вартою, пояснив суду, що офіційно працевлаштований, а саме зареєстрований у якості фізичної особи - підприємця, має на утриманні малолітню доньку 2020 року народження, сума штрафу за вироком Самарівського районного суду м. Дніпра від 04.10.2024 року сплачена ним одразу після постановлення вироку.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснювати дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Вирішуючи питання про доцільність зміни запобіжного заходу - тримання під вартою обвинуваченому на будь-який інший, не пов'язаний з позбавленням волі, або його продовження, суд бере до уваги ті обставини, що ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, що полягають в умисному пошкодженні чужого майна, вчиненого шляхом підпалу, та в умисному пошкодженні чужого майна, вчиненого шляхом підпалу за попередньою змовою групою осіб, по двом епізодам. Також суд вказує і на тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_8 у разі визнання його винним у вчиненні кримінального правопорушення, яке відповідно до ст.12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, за вчинення якого передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до десяти років, у зв'язку з чим існує ризик передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України, а саме, що обвинувачений може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду.
В контексті зазначеного, суд приймає до уваги практику Європейського суду з прав людини, що тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. Зокрема у справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26.07.2001 року, Європейського суду з прав людини вказав, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Також суд враховує, що в ході досудового розслідування стосовно ОСОБА_8 обирався запобіжний захід у виді домашнього арешту, при цьому ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 11.06.2025 року ухвала про застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту була скасовано та продовжена дія запобіжного заходу у виді тримання під вартою, після оголошення зазначеної ухвали місце заходження ОСОБА_8 встановлено не було, та 12.06.2025 року досудове розслідування стосовно обвинуваченого ОСОБА_8 було зупинено у зв'язку із оголошенням його в розшук.
У подальшому 23.07.2025 року ОСОБА_8 було затримано та доставлено до суду для розгляду клопотання про застосування відносно нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Зазначені обставини, на думку суду свідчать про існування ризику передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК України, а саме, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду.
Крім того, суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_8 може впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, оскільки, відповідно до ч. 4 ст. 95 КПК України суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу, та не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, тому наявний ризик, передбачений п.3 ч.1 ст. 177 КПК України. Враховуючи, що станом на сьогодні триває підготовче судове засідання, судом не визначений порядок дослідження доказів та свідки по даному кримінальному провадженні, допитані не були.
Також суд враховує, що ОСОБА_8 раніше судимий вироком Самарівського районного суду м. Дніпра від 04.10.2024 року за ч.2 ст. 369-2 КК України до штрафу в сумі 42 400 грн., тобто має не зняту та непогашену судимість, обвинувачується у кримінальному правопорушенні, вчиненому через два місяці після ухваленню обвинувального вироку Самарівським районним судом м. Дніпра від 04.10.2024 року
Водночас, розглядаючи можливість застосування альтернативних запобіжних заходів, суд, враховуючи вищезазначене, відповідно до приписів ст.183 КПК України вважає їх такими, що не здатні забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого, в цьому контексті суд зауважує, що працевлаштування обвинуваченого наявність у нього міцних соціальних зв"язків та малолітньої дитини на утриманні не виступили стимулюючим фактором в протитправній поведінці, у зв'язку з чим вважає за можливе, продовжити обвинуваченому ОСОБА_8 запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Заставу визначити відповідно до п.2 ч. 5 ст. 182 КПК України з урахуванням обставин кримінального правопорушення, яке інкримінується обвинуваченому, його майнового та сімейного стану, в розмірі, який, на думку суду, достатньою мірою гарантуватиме виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків.
Керуючись ст.ст. 176-179, 182, 183, 193, 194, 314-316 КПК України, суд
Клопотання прокурора задовольнити.
Продовжити дію раніше застосованого у відношенні ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у виді тримання під вартою у Державній установі «Дніпровська установа виконання покарань (№ 4)» на строк 60 днів, до 10 жовтня 2025 року включно.
Визначити ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 заставу в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 242 240 грн. 00 коп., яка може бути внесена як самим обвинуваченим так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем).
Встановити, що у разі внесення ОСОБА_8 або іншою фізичною чи юридичною особою на депозитний рахунок № UA158201720355229002000017442 в ГУДКСУ в м. Київ, одержувач платежу: ТУ ДСА України в Дніпропетровській області, ЄДРПОУ 26239738, МФО 820172, застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 242 240,00 грн. (двісті сорок дві тисячі двісті сорок гривень), ОСОБА_8 підлягає звільненню з-під варти.
У разі внесення визначеного розміру застави покласти на ОСОБА_8 виконання наступних обов'язків:
прибувати до слідчого, прокурора або суду за кожним викликом;
не відлучатися з населеного пункту, в якому обвинувачений проживає, без дозволу суду;
здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд України та в'їзд в Україну.
Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_8 , що у разі не з'явлення його за викликом до слідчого, прокурора, суду без поважних причин чи не повідомлення ним про причини своєї неявки, або порушення ним обов'язків, покладених на нього у цій ухвалі, застава звертається у дохід держави.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а обвинуваченим, який утримується під вартою з моменту вручення копії ухвали.
Суддя ОСОБА_1