Єдиний унікальний номер 205/8369/25
Номер провадження3/205/2779/25
12 серпня 2025 року місто Дніпро
Суддя Новокодацького районного суду міста Дніпра Шиян В.В., розглянувши адміністративні матеріали які надійшли з ВП №1 Дніпровського районного управління поліції №1 ГУНП в Дніпропетровській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, зареєстрованого: АДРЕСА_1
за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ст.173 КпАП України,-
Згідно протоколу ВАД № 405941 від 17.05.2025 року вбачається, що 30 квітня 2025 року близько 13-30 години, ОСОБА_1 знаходячись за адресою: АДРЕСА_2 , вчинив хуліганські дії відносно ОСОБА_2 , чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП України, тобто дрібне хуліганство.
ОСОБА_1 вину у скоєному правопорушенні не визнав. Пояснив, що 30.04.2025 року саме він викликав поліцію у зв'язку з тим, що під час встановлення ним лічильника води в кав'ярні на нього здійснив напад чоловік, який орендує приміщення і бризнув в обличчя балончиком.
Потерпілий ОСОБА_2 та його захисник - адвокат Неміріч І.І. до залу судового засідання не з'явились з невідомих суду причин, про день та час розгляду справи повідомлялись належним чином.
Суд розглянув матеріали справи про адміністративне правопорушення прийшов до наступного.
Підставою залучення суб'єкта правопорушення до юридичної відповідальності є наявність в його діях складу правопорушення.
Склад правопорушення - це сукупність передбачених законом об'єктивних і суб'єктивних ознак діяння, які характеризують (визначають) його як правопорушення (об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт і суб'єктивна сторона).
Стаття 173 КУпАП передбачає відповідальність за дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Об'єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері охорони громадського порядку.
Громадський порядок - це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами відносин, що складаються у громадських місцях в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, а також підприємств, установ та організацій.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, передбачає наявність діяння нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та вчинення інших подібних дій, що як наслідок порушують громадський порядок та спокій громадян. При цьому дрібне хуліганство характеризується умислом, тобто особа, яка вчиняє таке правопорушення, усвідомлює, що своїми діями порушує громадський порядок і спокій громадян, та бажає чи свідомо припускає прояв неповаги до суспільства.
Також з диспозиції статті вбачається, що одним з елементів об'єктивної сторони є місце вчинення правопорушення - громадські місця, тобто місця скупчення громадян, проведення громадських заходів тощо.
Як було встановлено в судовому засіданні, місцем конфлікту була вулиця, біля будинку 4 по вул. В.Діївській в місті Дніпро.
Виходячи з диспозиції вказаної статті, об'єктивна сторона зазначеного правопорушення полягає у порушенні громадського порядку (урегульованої правовими та іншими соціальними нормами системи суспільних відносин, що складаються у громадських місцях в процесі спілкування людей) шляхом вживання нецензурної лайки в громадських місцях, образливому чіплянні до громадян та вчинення інших подібних дій.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 405941 від 17.05.2025 року вбачається, що 30 квітня 2025 року близько 13-30 години, ОСОБА_1 знаходячись за адресою: АДРЕСА_2 , вчинив хуліганські дії відносно ОСОБА_2 . Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за статтею 173 КпАП України.
В протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД № 405941 від 17.05.2025 року не зазначено, які саме дії вчинив ОСОБА_1 по відношенню до ОСОБА_2 .
Розглядаючи суб'єктивну сторону адміністративного правопорушення передбаченого ст. 173 КпАП України суддя виходить з наступного.
Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу, тобто особа, яка здійснює дрібне хуліганство, розуміє, усвідомлює, що своїми діями вона порушує громадський порядок і бажає або свідомо допускає прояв неповаги до суспільства.
Крім того, обов'язковою ознакою суб'єктивної сторони, яка є складовою правопорушення, є хуліганський мотив поведінки особи, яка вчиняє зазначені вище дії, а саме неповага до суспільства, прагнення показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, самоутвердитися за рахунок приниження інших осіб, протиставити себе іншим громадянам, суспільству, державі.
Відповідно до абз. 2 п. 15 постанови Великої Палати Верховного суду від 03 липня 2019 року за відсутності відповідного мотиву, коли застосування насильства зумовлене неприязними стосунками з потерпілим і прагненням завдати шкоди конкретній особі з особистих спонукань, сам собою факт вчинення протиправних дій у громадському місці в присутності сторонніх осіб не дає достатніх підстав для кваліфікації їх як хуліганства (справа № 288/1158/16-к).
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчинення, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно рапорту №14522 від 30.04.2025 року вбачається, що ОСОБА_1 звертається до поліції у зв'язку з тим, що 30.04.2025 року під час встановлення ним лічильника води в кав'ярні на нього здійснив напад чоловік, який орендує приміщення і бризнув в обличчя балончиком.
З пояснень ОСОБА_2 вбачається, що 30.04.2025 року під час виконання сантехнічних робіт робітник почав ображати його дружину та використовував ненормативну лексику у зв'язку з чим викликав у останній сильний емоційний стрес. Він прийшов на місце щоб з'ясувати ситуацію, але сантехник побачивши його почав наближатись, при цьому тримаючи в руках гайковий ключ, що він сприйняв як реальну загрозу життю. З метою самозахисту застосував самооборонний газовий (перців) балончик. Отже ОСОБА_2 зазначив про існування особистих неприязних відносин між сторонами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Фактичні обставини справи свідчать, що конфлікт між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 виник на ґрунті особистих неприязних стосунків та тривав незначний проміжок часу. Такі обставини, встановлені у судовому засіданні підтверджують відсутність у ОСОБА_1 умислу на вчинення дрібного хуліганства, зокрема нецензурної лайки в громадському місці, порушення громадського порядку та спокою громадян.
Надані на розгляд адміністративні матеріали, у тому числі і письмові пояснення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не містять доказів на підтвердження ознак дрібного хуліганства, вчиненого саме з метою порушення громадського порядку та спокою громадян.
Таким чином, будь-яких фактичних даних, на основі яких можна було б дійти висновку, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, яке посягає на громадський порядок і спокій громадян, тобто вчинив дрібне хуліганство, об'єктивна сторона якого передбачає посягання на суспільні відносини у громадських місцях, і як наслідок порушення спокою громадян, тобто невизначеного кола осіб, як потерпілих, судом не встановлено, а наявні обставини у своїй сукупності переконливо свідчать про відсутність прямого умислу особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, у порушенні громадського порядку чи спокою громадян, на підставі чого суд приходить до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу інкримінованого останній адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, тобто дрібного хуліганства.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, суддя -
Провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за обвинуваченням у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 173 КпАП України - закрити за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає чинності після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Новокодацький районний суд міста Дніпра протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя В.В. Шиян