Справа № 177/2149/25
Провадження № 6/177/66/25
Іменем України
12.08.2025 Криворізький районний суд Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді Лященко В.В.,
за участю секретаря судового засідання Дятлової А.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кривому Розі подання Головного державного виконавця Криворізького відділу державної виконавчої служби у Криворізькому районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Т. Озімок про розшук боржника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , -
встановив:
Головний державний виконавець Криворізького відділу державної виконавчої служби у Криворізькому районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Т. Озімок звернулася до суду з поданням про розшук боржника - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Подання мотивує тим, що на виконанні у Криворізькому відділі державної виконавчої служби у Криворізькому районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) знаходиться виконавче провадження № 64629349 з примусового виконання виконавчого листа № 941/900/20 від 08.12.2020, виданого Петрівським районним судом Кіровоградської області про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 аліменти на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі 1500,00 гривень щомісяця. Заборгованість по аліментам станом на 01.08.2025 року складає 8999,00 гривень. В ході проведених виконавчих дій встановлено, що боржник за адресою: АДРЕСА_1 не зареєстрований та не проживає, місце мешкання його не відоме. 13.06.2025 та 11.07.2025 державним виконавцем на адресу боржника ОСОБА_1 направлялися виклики для явки до відділу ДВС, рекомендований лист повернувся до відділу за закінченням строку зберігання. Державним виконавцем 02.05.2025 року здійснено виїзд за адресою : АДРЕСА_1 та за адресою: АДРЕСА_1 , складено акти державного виконавця про відсутність боржника за вказаними адресами. 25.07.2025 від стягувача ОСОБА_2 надійшла заява з проханням оголосити боржника ОСОБА_1 в розшук. Згідно відповіді з Міністерства внутрішніх справ України від 17.06.2325 в МВС відсутні дані про зареєстровані за боржником транспортні засоби. Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна за боржником нерухоме майно за боржником ОСОБА_1 значиться обтяження всього нерухомого майна за номером 48701406 відповідно до постанови державного виконавця про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 14.12.2022. Боржник до січня 2025 року знаходився в ЗСУ та сплачував аліменти. Після направлення державним виконавцем вимог до ВЧ НОМЕР_1 було встановлено в телефонному режимі, що боржник ОСОБА_1 знаходиться в СЗЧ, про що відповідь на вимогу державного виконавця в паперовому вигляді до відділу не надійшла. Встановити фактичне місце перебування боржника не вдалось, тому державний виконавець звернувся до суду із вказаним поданням.
В судове засідання державний виконавець не з'явилася, проте в клопотанні просить розгляд справи проводити у відсутність представника відділу.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що на виконанні у Криворізькому відділі державної виконавчої служби у Криворізькому районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) знаходиться виконавче провадження № 64629349 з примусового виконання виконавчого листа № 941/900/20 від 08.12.2020, виданого Петрівським районним судом Кіровоградської області про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти на утримання сина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у твердій грошовій сумі в розмірі 1500,00 гривень, щомісячно і до досягнення дитиною повноліття.
Станом на 01.08.2025 у боржника наявна заборгованість по сплаті аліментів у розмірі 8999,00 гривень.
Згідно виконавчого документа зареєстроване місце проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 : АДРЕСА_1 .
Відповідно до ч. 1 ст. 438 ЦПК України розшук боржника або дитини, привід боржника оголошуються за місцем виконання рішення або за останнім відомим місцем проживання (перебування) боржника або дитини чи місцезнаходженням їхнього майна, або за місцем проживання (перебування) стягувача.
За положеннями ч. 1 ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
В силу ч. 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Згідно ст. 36 Закону України «Про виконавче провадження»: у разі відсутності відомостей про місце проживання, перебування чи місцезнаходження боржника - фізичної особи, а також дитини за виконавчими документами про відібрання дитини державний виконавець звертається до суду з поданням про винесення ухвали про розшук боржника або дитини. У разі необхідності розшуку транспортного засобу боржника державний виконавець виносить постанову про такий розшук, яка є обов'язковою для виконання органами Національної поліції. Розшук боржника - фізичної особи, дитини, розшук транспортних засобів боржника здійснюють органи Національної поліції, а розшук боржника - юридичної особи та іншого майна боржника організовує державний виконавець. Розшук оголошується відповідно за місцем виконання рішення або за останнім відомим місцем проживання, перебування, місцезнаходженням боржника чи місцезнаходженням його майна, або за місцем проживання (місцезнаходженням) стягувача. Витрати органів Національної поліції, пов'язані з розшуком боржника - фізичної особи, дитини за виконавчими документами про відібрання дитини або транспортних засобів боржника, стягуються з боржника за ухвалою суду. Витрати, пов'язані з організацією розшуку боржника - юридичної особи або іншого майна боржника, стягуються з боржника у порядку, встановленому цим Законом. Незвернення державного виконавця до суду у випадках, передбачених частиною першою цієї статті, а також інші дії та бездіяльність державного виконавця, пов'язані з розшуком боржника або його майна, можуть бути оскаржені у десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.
Згідно із ч. 1 ст. 375 ЦПК України, розшук боржника або дитини, привід боржника оголошуються за місцем виконання рішення або за останнім відомим місцем проживання (перебування) боржника або дитини чи місцезнаходженням їхнього майна, або за місцем проживання (перебування) стягувача.
Аналіз вищенаведених норм права дає підстави для висновку, що звернення державного виконавця до суду із поданням про розшук боржника повинно бути підтверджене відповідними документами, що підтверджують підстави та наявність невиконаного виконавчого провадження з вини боржника.
На підтвердження обґрунтованості подання, державним виконавцем долучено акти державного виконавця від 02.05.2025. Проте суд вказані докази до уваги не приймає, з огляду на наступне.
Відповідно до п. 8 розділу І Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 № 512/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України 29.09.2016 № 2832/5) акт - документ, що підтверджує певні встановлені факти або події. Текст акта складається з реквізитів виконавчого документа із зазначенням суті проведених дій; за зведеним виконавчим провадженням - повного найменування (прізвища, імені та по батькові) боржника та дати об'єднання виконавчих проваджень у зведене, а також вступної і констатуючої частин. У вступній частині зазначаються назва акта, дата і місце його складання, посада, прізвище, ім'я, по батькові виконавця, підстава для складання акта, особи, які були присутні під час його складання, із зазначенням їхнього статусу у виконавчому провадженні, місця проживання (місцезнаходження), посад, інших наявних даних, зазначається кількість аркушів, на яких складено акт. У констатуючій частині викладаються мета і завдання складання акта, суть і характер проведених виконавчих дій, встановлені факти, події, а також у разі потреби висновки і пропозиції. У кінці акта (перед підписами) зазначаються відомості про кількість примірників акта та кому вони надаються (надсилаються). Акт підписується всіма особами, які брали участь у його складанні. У разі відмови від підписання осіб, що були присутні при складанні акта, про це робиться відмітка в акті. Відмітка «від підпису відмовився» проставляється напроти прізвища особи, яка відмовилася від підпису, та засвідчується підписами інших осіб, які були присутніми під час складання акта. До акта можуть вноситись також інші відомості, визначені Законом, цією Інструкцією та іншими нормативно-правовими актами.
Підставою для звернення виконавця до суду з поданням про розшук боржника, є відсутність відомостей про місце перебування та проживання боржника-фізичної особи. Виконавцем здійснюється перевірка місця проживання боржника, місце реєстрації - якщо вони відрізняються. Про встановлення факту відсутності боржника за місцем реєстрації (проживання) складається акт.
Таким чином, наданий державним виконавцем акт складений за адресою: АДРЕСА_1 , не відповідає п. 8 розділу І Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 № 512/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України 29.09.2016 № 2832/5), оскільки складений державним виконавцем одноособово, без присутності понятих.
Отже, звернення державного виконавця до суду із поданням про розшук боржника повинно бути підтверджене відповідними документами, що обґрунтовують наявність невиконаного виконавчого провадження з вини боржника та безрезультатність виконавчих дій з виявлення місця знаходження боржника.
Крім того, на підтвердження обґрунтованості в поданні про розшук боржника міститься посилання на усне повідомлення військової частини НОМЕР_1 щодо боржника ОСОБА_1 , який самовільно залишив військову частину, проте документи на підтвердження вказаних обставин не долучені до подання.
Суд зауважує, що саме по собі зазначення про звернення державного виконавця до Пенсійного фонду України, Міністерства внутрішніх справ та Державної прикордонної служби України не вказує на необхідність розшуку боржника.
Матеріалах подання не містять доказів щодо перевірки державним виконавцем відомостей стосовно перебування боржника в закладах охорони здоров'я, кримінально-виконавчих установах, що має значення для вирішення питання про оголошення у розшук боржника.
У п.33 рішення ЄСПЛ у справі «Фельдман проти України», за яким будь-яке втручання у право особи на повагу до її приватного та сімейного життя становитиме порушення статті 8 Конвенції, якщо воно не здійснювалося «згідно із законом», не переслідувало легітимну ціль та було «необхідним у демократичному суспільстві» у тому сенсі, що воно було пропорційним цілям, які мали бути досягнуті.
Невиконання рішення суду, хоч і зачіпає законні права стягувача, але з боку державного виконавця належного доказового обґрунтування неможливості виконання судового рішення та необхідності оголошення боржника в розшук не надано, а сам факт наявності заборгованості не дає підстав для задоволення подання.
Зважаючи на викладене, суд вважає, що в задоволенні подання про оголошення розшуку боржника слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 76, 260, 438 ЦПК України, суд
постановив:
У задоволенні подання Головного державного виконавця Криворізького відділу державної виконавчої служби у Криворізькому районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Т. Озімок про розшук боржника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя В.В. Лященко