Справа № 175/11521/25
Провадження № 1-кс/175/1206/25
іменем України
08 серпня 2025 року селище Слобожанське Дніпровського
району Дніпропетровської області
Слідчий суддя Дніпровського районного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 , розглянувши клопотання старшого слідчого СВ Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області майора поліції ОСОБА_2 , погоджене з прокурором Олександрівського відділу Краматорської окружної прокуратури ОСОБА_3 в межах кримінального провадження за №12025052390000940 від 06.08.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України про арешт майна,
Поданим на розгляд слідчому судді клопотанні, погодженим з прокурором Олександрівського відділу Краматорської окружної прокуратури ОСОБА_3 , слідчий порушує питання про накладення арешту шляхом заборони користування та розпорядження на майно, вилучене в ході огляду місця події у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025052390000940 від 06.08.2025, а саме на:
-автомобіль ВАЗ 111930, р.н. НОМЕР_1 , власником якого є, відповідно до свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_2 є ОСОБА_4 , а користувачем є ОСОБА_5 .
Вивчивши клопотання слідчого та матеріали додані до клопотання щодо доведеності наданими слідчому судді доказами обставин, проаналізувавши та зіставивши результати розгляду клопотання слідчого між собою, та у сукупності з наданим до клопотання обґрунтуванням, доходжу такого висновку.
Так, в провадженні слідчого відділу Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області знаходиться кримінальне провадження за № 12025052390000940 від 06.08.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.
Процесуальне керівництво в зазначеному кримінальному провадженні здійснюється Краматорською окружною прокуратурою Донецької області.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 05.08.2025 до чергової частини відділення поліції №1 надійшло повідомлення, про те, що на автодорозі сполученням смт. Новодонецьке Краматорського району - м. Добропілля Донецької області, неподалік с. Самійлівка сталося перекидання автомобіля ВАЗ 111930, р.н. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 . Водій ОСОБА_5 не впорався з керуванням, виїхав на бордюр кільцевої дороги, внаслідок чого відбулось перекидання авто. В результаті ДТП водій ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканець АДРЕСА_1 , отримав тілесні ушкодження у виді ВЧМТ, забою головного мозку, перелому основи черепа. Після огляду місця події ДТП 06.08.2025 року, транспортний засіб автомобіль марки ВАЗ 111930, р.н. НОМЕР_1 , який має механічні ушкодження, вилучено до відділення поліції №1 Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області, за адресою: смт. Олександрівка, вул. Самарська, 21, Краматорського району Донецької області. 06.08.2025 року постановою слідчого транспортний засіб марки ВАЗ 111930, р.н. НОМЕР_1 , власником якого, відповідно до свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_2 , є ОСОБА_4 , а користувачем ОСОБА_5 , визнано речовим доказом у кримінальному провадженні.
Згідно ч. 7 ст. 237 КПК України автомобіль марки ВАЗ 111930, р.н. НОМЕР_1 є тимчасово вилученим майном.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 167 КПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом.
Вилучений автомобіль ВАЗ 111930, р.н. НОМЕР_1 , є предметом вчинення кримінального правопорушення, оскільки є матеріальними речами, які зберегли на собі сліди скоєння кримінального правопорушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів, яким у вказаному кримінальному провадженні є автомобіль ВАЗ 111930, р.н. НОМЕР_1 , який зберіг на собі сліди злочину.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України, тобто є речовим доказом, яким являється вказаний автомобіль.
Відповідно до ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
В ході огляду транспортного засобу встановлено, що автомобіль ВАЗ 111930 р.н., НОМЕР_1 належить, відповідно до свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_2 є ОСОБА_4 , а користувачем є ОСОБА_5 .
Автомобіль ВАЗ 111930, р.н. НОМЕР_1 , є засобом вчинення кримінального правопорушення та на ньому збереглися сліди злочину у вигляді механічних пошкоджень кузова.
Крім того, під час досудового розслідування для встановлення об'єктивних обставин дорожньо-транспортної події є необхідним та обов'язковим проведення слідчих дій із автомобілем ВАЗ 111930, р.н. НОМЕР_1 , а саме його огляду за участю спеціаліста-автотехніка, призначення по автомобілю судових автотехнічної, транспортно-трасологічної, криміналістичної експертиз.
Враховуючи викладене, в ході досудового розслідування встановлено, що вилучене майно має доказове значення за даним кримінальним провадженням, визнані речовими доказами та зможуть сприяти розкриттю даного кримінального правопорушення та притягнення винних осіб до кримінальної відповідальності, а також мають значення для встановлення істини під час досудового розслідування.
У відповідності до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Згідно ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати зокрема:
- правову підставу для арешту майна;
- розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;
- наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Оскільки накладення арешту на майно презюмує втручання у право на володіння цим майном фізичної або юридичної особи, слід також враховувати, що такий захід має бути як відповідним поставленій меті, так і пропорційним їй, що визначено в рішенні у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства» (Case of James and others v. the United Kingdom) № 8793/79 від 21 лютого 1986 року, Series A, № 98.
Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України метою арешту майна є забезпечення кримінального провадження, а також забезпечення збереження речових доказів.
Розглядом клопотання не встановлено, що накладення арешту на це майно суперечитиме положенням ч.4 ст.173 КПК України.
Так само для оцінки мети поданого клопотання - арешт з метою збереження речових доказів, слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.
Враховуючи викладене, слідчий суддя вважає, що для забезпечення подальшого повного, неупередженого доказування у кримінальному провадженні, а також з урахуванням того, що вилучене майно відповідає критеріям, визначеним ч.1 ст.98 КПК України, на нього необхідно накласти арешт.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 110, 170, 172, 173 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання старшого слідчого СВ Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області майора поліції ОСОБА_2 , погоджене з прокурором Олександрівського відділу Краматорської окружної прокуратури ОСОБА_3 в межах кримінального провадження за №12025052390000940 від 06.08.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України про арешт майна - задовольнити.
Накласти арешт на тимчасово вилучений під час огляду 06.08.2025 місця подіїтранспортний засіб:
-автомобіль ВАЗ 111930, р.н. НОМЕР_1 , власником якого є, відповідно до свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_2 є ОСОБА_4 , а користувачем є ОСОБА_5 , шляхом заборони користування вказаним майном та його відчуження у будь-якій спосіб.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Відповідно до ч. 1 ст. 175 КПК України ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з моменту її оголошення.
Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Арешт майна може бути скасований в порядку, передбаченому ст. 174 КПК України.
Слідчий суддя ОСОБА_1