Справа № 175/3380/25
Провадження №2/173/813/2025
іменем України
12 серпня 2025 року м. Верхньодніпровськ
Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Кожевник О.А.,
за участю секретаря судового засідання Демяненко С.І.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит - Капітал», представник позивача Дерюгіна Христина Богданівна до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
18.04.2025 до Верхньодніпровського районного суду з Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області за підсудністю надійшла цивільна справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит - Капітал», представник позивача Дерюгіна Христина Богданівна до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 17.02.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю «МАНІФОЮ» та ОСОБА_1 укладено Договір позики № 4122558, на умовах якої позичальнику надано грошову суму у розмірі 4000 грн.
Товариство свої зобов'язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, а саме надало Відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк визначеними умовами договору. Проте відповідач не виконав умов договору позики у зв'язку з чим виникла заборгованість.
Також, 22.11.2022 ТОВ «МАНІФОЮ» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» уклали Договір факторингу № 02-11/2022, згідно якого ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» набуло статусу Нового Кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до боржників ТОВ «МАНІФОЮ», включно і до ОСОБА_1 за договором позики № 4122558 від 17.02.2022.
Станом на дату подання позовної заяви заборгованість відповідача перед позивачем становить 21046 грн. 97 коп., яка складається з:
- заборгованість за сумою позики - 4000 грн.,
- заборгованість за процентами - 17046 грн. 97 коп.
Відповідно до автоматизованого розподілу справ справа надійшла в провадження судді Петрюк Т.М.
Ухвалою судді Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області Петрюк Т.М. від 21.04.2025 прийнято заяву та відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін у судове засідання. Запропоновано відповідачу подати відзив на позовну заяву, позивачу роз'яснено право подати відповідь на відзив, та відповідачу право на подання заперечень на відповідь на відзив.
Розпорядженням керівника апарату суду № 297 від 16.06.2025 на підставі рішення ВРП від 05.06.2025 "Про звільнення судді ОСОБА_2 у відставку" призначено повторний автоматизований розподіл вказаної судової справи.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.07.2025 справу розподілено судді Кожевник О.А.
Ухвалою судді Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області Кожевник О.А. від 21 липня 2025 року прийнято справу до свого провадження та постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін у судове засідання.
Відповідачу надсилалась позивачем позовна заява з додатками до неї та судом ухвала про відкриття провадження у справі. Запропоновано відповідачу подати відзив на позовну заяву, позивачу роз'яснено право подати відповідь на відзив, та відповідачу право на подання заперечень на відповідь на відзив.
Відповідач отримав копію ухвали про відкриття провадження у справі від 21.04.2025, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення. Проте відзив на позовну заяву в порядку статей 178, 278 ЦПК України не подав.
Приймаючи до уваги, що відповідач у строк не подав до суду відзиву на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами відповідно до частини 2 статті 178 ЦПК України.
Відповідно до частини 5 статті 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що заявлений позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 17.02.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю «МАНІФОЮ» та ОСОБА_1 укладено Договір позики № 4122558, на умовах якої позичальнику надано грошову суму у розмірі 4000 грн., строком на 30 днів до 19 березня 2022 року.
Згідно п. 2.4.2. базова процентна ставка фіксована становить 1,99000% на день та застосовується у разі відсутності акційних пропозицій.
Позика надається позичальнику в день підписання сторонами Договору позики шляхом безготівкового переказу на банківський рахунок позичальника за номером електронного платіжного засобу НОМЕР_1 .
Судом встановлено, що первісний кредитор виконав умови договору та перерахував відповідачу суму кредиту у розмірі 4000 грн., що підтверджується копією довідки ТОВ «Універсальні платіжні рішення» № 2782_240820160318 від 20.08.2024.
Договір позики, розрахунок за Договором позики № 4122558 підписано електронним підписом Позичальника, відтворений шляхом використання Позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису), яким є d63589, паспорт позики - f30332.
Згідно з ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ч.1 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Згідно зі ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частиною 1 ст. 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Судом також встановлено, що 22.11.2022 ТОВ «МАНІФОЮ» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» уклали Договір факторингу № 02-11/2022, згідно з яким ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» набуло статусу Нового Кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до боржників ТОВ «МАНІФОЮ», включно і до ОСОБА_1 за договором позики № 4122558 від 17.02.2022.
Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
За приписами статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Відповідно до ст. 1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.
Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з витягу з реєстру боржників до договору факторингу № 02-11/2022 від 02.11.2022 до ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» право грошової вимоги по відношенню до ОСОБА_1 за Договорм позики № 4122558 від 17.02.2022 у загальному розмірі 21046 грн. 97 коп.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 статті 638 ЦК України зазначено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
За змістом ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Отже, за приписом зазначеної статті нарахування процентів до дня повернення позики може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.
Тобто, нарахування відсотків за користування кредитом здійснюється виключно в межах строку кредиту, що передбачено, крім ст. 1048 ЦК України, і самим Договором.
Аналіз зазначених норм матеріального права дозволяє дійти висновку про те, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється.
Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання (позиція Великої Палати Верховного Суду у постановах від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, від 04 липня 2018року у справі № 310/11534/13-ц, від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16-ц).
Позивач заявив вимогу про стягнення з відповідача відсотків за користування кредитом в розмірі 17046 грн. 97 коп. Проте з огляду на встановлений кредитним договором строк кредитування (30 днів) та розмір процентної ставки (1,99 % на день) сума процентів за користування кредитом в межах строку кредитування становить 2388 грн. (4000 * 1,99% * 30 = 2388. Тобто, відсотки в сумі 14658 грн. 97 коп. нараховані позивачем поза межами строку кредитування.
Проценти за «користування кредитом» нараховані після спливу такого строку, тобто до моменту повного фактичного повернення кредитних коштів, свідчать про помилкове розуміння правової природи процентів, які сплачуються позичальником у випадку прострочення грошового зобов'язання.
На період після прострочення виконання зобов'язання з повернення кредиту кредит боржнику не надається, боржник не може правомірно не повертати кредит, а тому кредитор вправі вимагати повернення боргу разом з процентами, нарахованими на час спливу строку кредитування. Тобто боржник у цьому разі не отримує від кредитора відповідне благо на період після закінчення кредитування, а тому й не повинен сплачувати за нього проценти відповідно до статті 1048 ЦК України; натомість настає відповідальність боржника - обов'язок щодо сплати процентів відповідно до статті 625 ЦК України у розмірі, встановленому законом або договором. Така правов позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 5 квітня 2023 року у справі № 910/4518/16 (провадження № 12-16гс22).
За умовами п. 4.2.- 4.3. Договору строк позики може бути продовжено лише шляхом укладення Сторонами відповідної Додаткової угоди у формі та спосіб, у який укладено цей Договір позики.
Укладення Додаткової угоди щодо продовження строку позики можливе виключно за ініціативи Позичальника, шляхом попередньої оплати суми процентів та подальшим обранням опції в Особистому кабінеті щодо ініціювання продовження строку позики. Після опрацювання такої ініціативи Позичальника Товариство направляє Позичальнику (шляхом розміщення в Особистому кабінеті) для вивчення та підписання відповідну Додаткову угоду.
Проте, позивачем не надано достатніх та допустимих доказів на підтвердження виконання відповідачем умов договору щодо продовження строку кредитування, матеріали справи не містять виписок чи розрахунків, з яких можна було б встановити оплату позивачем суми відсотків.
Крім того Договір не містить строку продовження позики, а як вбачається із розрахунку заборгованості за Договором позики, станом на 02.11.2022, відсотки за користування позикою за ставкою 1,99% в день нараховувалися більш ніж 200 днів з дня прострочення зобов'язання зі сплати боргу за Договором позики.
Враховуючи вищезазначене, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об'єктивно наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, з'ясувавши усі обставини справи, з урахуванням того, що відповідно до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичної особи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» підлягають частковому задоволенню в межах строку договору позики.
Аналогічні висновки викладені в постанові Дніпровського апеляційного суду № 192/2748/24 від 06.03.2025 р.
Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору пропорційно до розміру задоволених вимог. Позивач під час звернення до суду сплатив судовий збір в сумі 2422 грн. 40 коп., що підтверджується відповідною платіжною інструкцією № 7271 від 05.11.2024. Враховуючи, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 735 грн. 25 коп. пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (6388 грн. * 100% : 21046 грн. 97 коп. * 2422 грн. 40 коп.).
Керуючись ст. 12, 13, 76, 81, 141, 264, 265 Цивільного процесуального кодексу України, суд,
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит - Капітал», представник позивача Дерюгіна Христина Богданівна до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» (код ЄДРПОУ 35234236, місцезнаходження: Україна, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд.1, корп. 28) заборгованість за договором позики № 4122558 від 17.02.2022 в загальному розмірі 6388 (шість тисяч триста вісімдесят вісім) грн. з яких: 4000 грн. - прострочена заборгованість за тілом кредиту, 2388 грн. - сума заборгованості по відсотках.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» (код ЄДРПОУ 35234236, місцезнаходження: Україна, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд.1, корп. 28) понесені судові витрати в частині судового збору в сумі 735 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 25 коп.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з моменту складання повного тексту рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У випадку подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду .
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного тексту рішення.
Суддя О.А. Кожевник