Справа № 932/9480/25
Провадження № 1-кс/932/3557/25
12 серпня 2025 року м. Дніпро
Слідчий суддя Шевченківського районного суду міста Дніпра ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участі прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Сєвєродонецьку) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Краматорську, ОСОБА_5 , про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62025050010024893 від 10 липня 2025 року, стосовно:
ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Первомайськ Миколаївської області, є громадянином України, має базову середню освіту, розлучений, проходить військову службу за контрактом на посаді стрільця 2 стрілецького спеціалізованого відділення 3 стрілецького спеціалізованого взводу 2 стрілецької спеціалізованої роти стрілецького спеціалізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , військове звання - солдат, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимий 22 серпня 2022 року Первомайським міськрайонним судом Миколаївської області за ч. 2 ст. 121 КК України до 10 років позбавлення волі, звільнений на підставі ухвали Казанківського районного суду Миколаївської області від 16 квітня 2025 року умовно-достроково на строк 4 роки 3 місяці 28 днів для проходження військової служби за контрактом,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України, -
11 серпня 2025 року до слідчого судді надійшло клопотання старшого слідчого Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Сєвєродонецьку) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Краматорську, ОСОБА_5 , яке погоджене прокурором Донецької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_6 , про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 по матеріалам кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62025050010024893 від 10 липня 2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 підозрюється у тому, що він, будучи військовослужбовцем військової служби за контрактом із числа осіб, яких умовно-достроково звільнено від відбування покарання та проходячи її на посаді стрільця 2 стрілецького спеціалізованого відділення 3 стрілецького спеціалізованого взводу 2 стрілецької спеціалізованої роти стрілецького спеціалізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , будучи переданим в оперативне підпорядкування командиру НОМЕР_2 мотопіхотного батальйону військової частини НОМЕР_1 , в порушення вимог ст.ст. 17, 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст.ст. 6, 11, 16, 28, 29, 30, 31, 32, 35, 36, 37, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 3, 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, діючи з прямим умислом, в умовах воєнного стану, з мотивів небажання виконувати свій конституційний обов'язок щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України у безпосередньому зіткненні з противником, 10.07.2025, близько 15 годин 30 хвилин, перебуваючи за місцем тимчасової дислокації підрозділу військової частини НОМЕР_1 , на території АДРЕСА_2 , солдат ОСОБА_4 , під час доведення бойового розпорядження його начальником - заступником командира з психологічної підтримки персоналу 1 мотопіхотної роти 1 мотопіхотного батальйону військової частини НОМЕР_1 майора ОСОБА_7 , відданий на підставі бойового розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 № 574 КСП - КОСТЯНТИНІВКА від 09.07.2025, про висування в батальйонний район оборони НОМЕР_2 мотопіхотного батальйону на ротний опорний пункт 3 мотопіхотної роти та закріпитися на позиції ВП «ШУБЕРТ» 37U DP, з завданням стійко утримувати рубежі (позицію) оборони, не допустити подальшого просування противника на загрозливих напрямках, охоплення (розсічення) та виходу його військ в тил наших підрозділів, у районі виконання бойового завдання військовою частиною НОМЕР_1 відкрито відмовився виконати зазначений наказ начальника, чим підірвав бойову готовність та боєздатність підрозділу, що могло призвести до прориву російсько-окупаційними військами оборони Збройних Сил України на зазначеній ділянці оборони.
11.08.2025 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , вручене письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України.
Враховуючи обставини кримінального правопорушення та кваліфікацію дій підозрюваного, на теперішній виникла необхідність у застосуванні щодо ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Обґрунтованість повідомленої ОСОБА_4 підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України, підтверджується зібраними під час досудового розслідування належними та допустимими доказами у їх сукупності.
Так, під час досудового розслідування були допитані свідки, які прямо вказали на вчинення 10.07.2025 ОСОБА_4 непокори, тобто відмови останнім від виконання наказу свого прямого начальника, що підтверджується протоколами допитів свідків та іншими матеріали кримінального провадження, які долучені до клопотання.
Таким чином, повідомлена ОСОБА_4 підозра на теперішній час є повністю обґрунтованою, що у свою чергу являється однією з необхідних підстав для застосування запобіжного заходу.
Така потреба обумовлена наявністю ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Так, в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо підозрюваного покладається необхідність запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків обвинувачення; вчинити інше кримінальне правопорушення:
- переховуватися від органу досудового розслідування та суду, що підтверджується, тим що солдат ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину за який передбачено понесення винною особою покарання у вигляді позбавлення волі строком від 5 до 10 років, у зв'язку із чим розуміючи тяжкість понесення покарання у разі визнання підозрюваного винним у вчиненні інкримінованого злочину, останній може переховуватись від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення понесення покарання. При цьому, можливі посилання сторони захисту на відсутність на даний час спроб втечі підозрюваного будуть безпідставними, оскільки його належна процесуальна поведінка наразі обумовлена не його правосвідомістю, а відсутністю запобіжного заходу, що жодним чином не свідчить про неможливість переховування підозрюваного у разі не обрання йому запобіжного заходу, крім того ризик переховуватися від органу досудового розслідування підтверджується тим, що після вчинення кримінального правопорушення солдат ОСОБА_4 в умовах воєнного стану, може ухилитися від проходження військової служби, чим підірвати бойову готовність та боєздатність підрозділу.
- незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, що підтверджується тим, що підозрюваний ОСОБА_4 може вплинути на свідків, які разом з ним проходять військову службу в одній військовій частині, що фактично створить умови для здійснення впливу на безпосередніх свідків, у тому числі шляхом залякування та здійснення стосовно останніх насильницьких дій та можливістю погрозою застосування насильства до начальника. Слід зазначити, що ризик незаконного впливу на свідків залишається актуальним з огляду на встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме усно шляхом допиту особи в судовому засіданні відповідно до положень ст. 23 КПК України. Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, відповідно до ч. 4 ст. 95 КПК України.
Тобто ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й в подальшому на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
- вчиняти інше кримінальне правопорушення підтверджується тим, що ОСОБА_4 перебуваючи на волі, як військовослужбовець військової служби за контрактом може вчинити інший військовий злочин, а саме самовільне залишення військової частини або місця служби, що кваліфікується за ч. 5 ст. 407 КК України, або дезертирство за ч. 4 ст. 408 КК України, тим самим переховуватися та ухилятися від кримінальної відповідальності. Крім того, бажання підозрюваного уникнути відповідальності та тяжкість покарання, що йому загрожує, безумовно свідчать про можливість втечі підозрюваного.
Відповідно до ч. 1 ст. 184 КПК України клопотання слідчого, прокурора про застосування запобіжного заходу окрім іншого повинно містити обґрунтування неможливості запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів.
Між тим, Законом України № 2531-IX від 16.08.2022 статтю 176 КПК України доповнено частиною восьмою, згідно якої під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно такий запобіжний захід як тримання під вартою.
Враховуючи кваліфікацію дій підозрюваного ОСОБА_4 (ст. 402 КК України), а також дію у державі воєнного стану, сторона обвинувачення не вважає за необхідне обґрунтовувати неможливість у даному випадку застосувати до підозрюваного більш м'який запобіжний захід.
Копії клопотання та матеріалів, що обґрунтовують клопотання, вручені підозрюваному 11 серпня 2025 року о 10 год. 00 хв., що підтверджується розпискою.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_6 , який входить до складу групи прокурорів у даному кримінальному провадженні, підтримав клопотання.
Підозрюваний ОСОБА_4 в судовому засідання не заявив клопотання про призначення йому безоплатного захисника, захисника на платній основі також не залучив, пояснив, що здатний захищатись самостійно; винуватим себе у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення не визнає, надасть докази своєї невинуватості під час судового розгляду; заперечував проти задоволення клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки не переховувався і не збирається переховуватись.
Заслухавши пояснення осіб, що беруть участь в судовому засіданні, слідчим суддею встановлено наступне.
Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України, підтверджується достатніми доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Під час судового розгляду доведено наявність ризику, передбаченого п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме того, що ОСОБА_4 може:
- переховуватися від органу досудового розслідування та суду, що підтверджується, тим що він підозрюється у вчиненні тяжкого злочину за яке, передбачено покарання у виді позбавлення волі строком від 5 до 10 років, у зв'язку із чим, розуміючи тяжкість покарання, яке загрожує йому у разі визнання винним у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, останній може переховуватись від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення понесення покарання;
- вчинити інші кримінальні правопорушення, що підтверджується тим, що він, раніше вже був засуджений за вчинення особливо тяжкого злочину, був звільнений умовно-достроково від відбування покарання для проходження військової служби за контрактом, однак знову вчинив нове кримінальне правопорушення в період проходження військової служби під час дії воєнного стану, що свідчить про його стійку схильність до скоєння кримінальних правопорушень.
В той же час, слідчий суддя вважає, що ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, на які посилається слідчий в своєму клопотанні, не доведений, оскільки, не надано будь-яких доказів на підтвердження наміру підозрюваного впливати на свідків у кримінальному провадженні.
Слідчий суддя вважає неможливим застосування більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні та встановленим у судовому засіданні, оскільки вони не зможуть забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, на що вказують особистість підозрюваного, а також суворість покарання за кримінальне правопорушення, що свідчить про те, що наслідки та ризик втечі для підозрюваного у цьому випадку можуть бути визнані ним менш небезпечними ніж кримінальне переслідування та процедура виконання покарання.
Оцінено в сукупності також такі обставини: достатню обґрунтованість підозри ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному (у разі встановлення його вини) за кримінальне правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється - позбавлення волі на строк від 5 до 10 років; особу підозрюваного та стан його здоров'я - розлучений, є військовослужбовцем за контрактом, відомості про перебування на обліку у медичних закладах за місцем проходження служби відсутні, за місцем проходження служби зарекомендував себе негативно; кримінальне правопорушення вчинив в період умовно-достроково звільнення від відбування покарання у виді позбавлення волі.
Слідчий суддя вважає, що запобіжний захід у виді тримання під вартою відповідає особі підозрюваного ОСОБА_4 , характеру та тяжкості кримінального правопорушення, що йому інкримінується, не дає можливості перешкоджати інтересам досудового розслідування, а також відповідає практиці Європейського суду з прав людини, відповідно до якої, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, забезпечення яких вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Відповідно до вимог ч. 7 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті, тобто тримання під вартою.
Відповідно до абз. 8 ч. 4 ст. 183 КПК України під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-5, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України.
Таким чином, конструкція абз. 8 ч. 4 ст. 183 КПК України не містить категоричної заборони визначення розміру застави у кримінальному провадженні щодо кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 і покладає вирішення цього питання на суд або слідчого суддю, наділяючи його правом як визначати розмір застави у такому кримінальному провадженні, так і не визначати.
Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
З огляду на характеристику особи підозрюваного ОСОБА_4 , та те, що прокурором не надано доказів отримання ОСОБА_4 щомісячного доходу у значному розмірі, слідчий суддя вважає за можливе визначити йому розмір застави у 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 60560, 00 гривень, поклавши на нього певні обов'язки у випадку звільнення з-під варти внаслідок внесення застави, що буде достатнім стимулом для забезпечення виконання ним своїх процесуальних обов'язків у разі звільнення з-під варти внаслідок внесення застави. При цьому слідчий суддя не знаходить підстав для визначення застави підозрюваному у більшому розмірі, оскільки в такому випадку застава стане для нього непомірним тягарем.
Строк застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_4 необхідно визначити з урахуванням положень п. 2 абз. 3 ч. 1 ст. 219 КПК України та ч. 2 ст. 197 КПК України.
З огляду на вищевикладене, суд вважає, що клопотання слідчого є обґрунтованим і підлягає задоволенню.
Оскільки підозрюваний є військовослужбовцем, з урахуванням положень ст. 4 Закону України «Про попереднє ув'язнення», Закону України «Про Військову службу правопорядку у Збройних Силах України», Порядку тримання засуджених, узятих під варту, заарештованих та затриманих військовослужбовців, тримання під вартою в ізоляторі тимчасового тримання повинно відбуватись на гауптвахті Військової служби правопорядку у Збройних Силах України.
На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 176, 178, 182-185, 193, 194, 196-198 КПК України, -
Клопотання слідчого - задовольнити.
Застосувати запобіжний захід у виді тримання під вартою стосовно ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Первомайськ Миколаївської області, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 402 КК України, в умовах гауптвахти на строк до 10 жовтня 2025 року включно, взявши під варту в залі суду негайно.
Визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_4 своїх процесуальних обов'язків, у розмірі 20 (двадцяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто у сумі 60560 (шістдесят тисяч п'ятсот шістдесят) грн. 00 коп.
У разі звільнення з-під варти внаслідок внесення застави, покласти на ОСОБА_4 обов'язки:
- прибувати за викликом до органу досудового розслідування, суду для участі в слідчих діях, судових засіданнях або брати участь в судових засідання дистанційно;
- утримуватися від спілкування зі свідками по даному кримінальному провадженню з приводу обставин кримінального правопорушення.
Визначити строк дії обов'язків, покладених слідчим суддею, у разі внесення застави - 2 (два) місяці з дня її внесення.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, протягом строку дії ухвали.
З моменту звільнення з-під варти, у зв'язку з внесенням застави, підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора.
На ухвалу слідчого судді учасниками процесу може бути подано апеляційну скаргу до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Слідчий суддя ОСОБА_1