05 серпня 2025 року
м. Київ
cправа № 916/506/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Малашенкової Т.М. (головуючої), Бенедисюка І.М., Колос І.Б.,
за участю секретаря судового засідання Гибало В.О.,
представників учасників справи:
позивача - Державного підприємства «Служба місцевих автомобільних доріг» (далі - Підприємство, позивач) - Фомічов І.О. (адвокат),
відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «СТРОЙСПЕЦТЕХНИКА»
(далі - Товариство, відповідач, скаржник) - Цимбал С.Ю. (адвокат),
третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Департаменту капітального будівництва та дорожнього господарства Одеської обласної державної адміністрації (далі - Департамент) - не з'явився,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства
на рішення Господарського суду Одеської області від 27.02.2024 (головуюча - суддя Рога Н.В.) та
постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 01.04.2025 (головуюча - суддя Богацька Н.С., судді: Діброва Г.І., Савицький Я.Ф.)
у справі за позовом Підприємства
до Товариства,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Департамент
про стягнення 39 601 077,42 грн.
Причиною звернення до Верховного Суду є наявність/відсутність підстав для стягнення з відповідача заборгованості за договором підряду.
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1. Підприємство звернулося до суду з позовом, в якому (з урахуванням заяви про зміну предмета позову) просило стягнути з Товариства 39 601 077,42 грн, з яких: сума попередньої оплати у розмірі 27 095 865,04 грн, інфляційні втрати у розмірі 6 060 365,90 грн, пеня у розмірі 5 262 278,99 грн та 3% річних у розмірі 1 182 567,48 грн.
1.2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що сторонами укладено договір підряду. Позивач перерахував відповідачу попередню оплату (аванс), який відповідач мав використати за призначенням у строк не більше трьох місяців. Однак, відповідач не використав одержану попередню оплату для виконання робіт у цей строк та не підтвердив факт виконання робіт.
2. Короткий зміст судових рішень
2.1. Справа розглядалася судами неодноразово.
2.2. Господарський суд Одеської області рішенням від 27.02.2024 позов задовольнив.
2.3. Південно-західний апеляційний господарський суд постановою від 12.11.2024 рішення суду першої інстанції скасував, у позові відмовив.
2.4. Верховний Суд постановою від 28.01.2025 скасував постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.11.2024, а справу передав на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
2.5. За результатами нового розгляду Південно-західний апеляційний господарський суд постановою від 01.04.2025 залишив без змін рішення Господарського суду Одеської області від 27.02.2024.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги
3.1. Товариство звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Одеської області від 27.02.2024 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 01.04.2025 у справі №916/506/23 та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
4. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
4.1. З посиланням на пункт 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) скаржник вказує на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норм права (пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України №1070 від 04.12.2019 «Деякі питання здійснення розпорядниками (одержувачами) бюджетних коштів попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти» (далі - Постанова №1070), абзацу другого пункту 19 Порядку державного фінансування капітального будівництва, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1764 від 27.12.2001 (далі - Порядок) у подібних правовідносинах.
5. Позиція інших учасників справи
5.1. У відзиві на касаційну скаргу Підприємство заперечує проти доводів скаржника, зазначаючи про їх незаконність та необґрунтованість, і просить скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін як такі, що прийняті з дотриманням норм права.
5.2. Від Товариства 25.06.2025 до Суду надійшли додаткові пояснення у справі.
5.3. Підприємство 22.07.2025 подало до Суду заперечення на додаткові пояснення Товариства.
5.4. Товариство 05.08.2025 подало до Суду додаткові пояснення у справі.
5.5. Верховний Суд протокольними ухвалами, про які зазначено в протокалах судових засідань, вирішив питання щодо поданих сторонами процесуальних документів.
6. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
6.1. За результатом процедури відкритих торгів 10.11.2021 позивачем (замовник) та відповідачем (підрядник) укладено договір від № 28К/21 про закупівлю робіт по капітальному ремонту автомобільної дороги загального користування місцевого значення С161405/Р-33/-станція Слобідка, км 7+700-км 12+200, Одеська область (далі - договір).
6.2. Згідно з пунктом 1.1 договору підрядник зобов'язався у порядку та на умовах, визначених цим договором, своїми силами та засобами, на власний ризик та/або з залученням субпідрядних організацій виконати роботи з розробки проєктної документації та виконання капітального ремонту дороги, згідно з технічним завданням, викладеним у тендерній документації, за рахунок коштів місцевого та/або державного та/або інших бюджетів і в обумовлений цим договором термін, а замовник зобов'язується прийняти виконані згідно із цим договором та чинним законодавством України належним чином роботи після перевірки фізичних та вартісних показників за наявності коштів, передбачених на ці цілі, сплатити вартість робіт в межах календарного плану фінансування робіт за відповідний рік.
6.3. Відповідно до пункту 1.2 договору найменування робіт «Капітальний ремонт автомобільної дороги загального користування місцевого значення С161405/Р-33/-станція Слобідка, км 7+700-км 12+200, Одеська область» ( (45230000-8 Будівництво трубопроводів, ліній зв'язку та електропередач, шосе, доріг, аеродромів і залізничних доріг; вирівнювання поверхонь).
6.4. Ціна Договору становить 109 787 721,00 грн з ПДВ (пункт 3.1 договору).
6.5. Додатками до Договору є договірна ціна (додаток № 1), календарний план виконання робіт (додаток № 2), календарний план фінансування робіт (додаток №3).
6.6. Згідно з календарним планом виконання робіт роботи мали бути виконані у строк до 31.12.2022, при цьому у 2021 році на суму 90 827 987 грн, у 2022 році на суму 18 959 734 грн.
6.7. Розрахунки за договором проводяться шляхом поетапної оплати замовником за виконані підрядником роботи за наявності коштів, передбачених на ці цілі з державного бюджету, місцевих бюджетів та інших джерел фінансування в межах відповідних кошторисних призначень, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок підрядника на підставі актів виконання робіт, підписаних уповноваженими представниками сторін протягом 30 робочих днів (пункт 4.2 Договору).
6.8. За умовами пункту 4.7 договору замовник здійснює розрахунки з підрядником за виконані роботи на підставі Актів приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) та Довідок про вартість виконаних будівельних робіт (форма КБ-3) за рахунок джерел фінансування Замовника. Підрядник надає для перевірки накладні на придбані матеріали та конструкції, вироби, розрахунок фактичних витрат по експлуатації машин та механізмів, договори оренди та інші документи, які підтверджують витрати та документи, передбачені цим Договором, а у випадку залучення субпідрядних організацій - з виділенням робіт, наданих субпідрядниками.
6.9. Акти приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) та Довідки про вартість виконаних будівельних робіт (форма КБ-3) готує підрядник і разом із повним комплектом виконавчої документації надає замовнику до 25 числа звітного місяця (пункт 4.8 договору).
6.10. Замовник разом із представником підрядника протягом трьох днів перевіряє акти з фактично виконаними роботами. За результатами перевірки Замовник повинен або підписати надані представником акти, або відмовитись від підпису із вказанням обґрунтованих причин (пункт 4.9 договору).
6.11. Обґрунтованими причинами за цим пунктом є ненадання або не належним чином оформлення підрядником повного комплекту виконавчої документації щодо робіт, котрі зазначені в акті. Не надання підрядником актів випробувань, сертифікатів на матеріали та інших документів, за складання яких згідно нормативних документів несе відповідальність підрядник. Включення до акта робіт, що не виконані або виконані не повністю, або виконаних з порушенням технології, а/бо виконані із застосуванням матеріалів неналежної якості, перевищення вартості ресурсів, їх складу та норм використання у порівнянні із затвердженою договірною ціною тощо. Відсутність підтверджуючих документів щодо вартості ресурсів. Інші причини, котрі на думку замовника є підставою для відмови у прийнятті виконаних робіт (пункт 4.10 договору).
6.12. Несвоєчасне підписання актів, а також не обґрунтовані претензії щодо представлених обсягів виконаних робіт вирішуються у встановленому чинним законодавством порядку (пункт 4.11. договору).
6.13. Згідно з пунктом 10.1 Договору у разі невиконання або неналежного виконання зобов'язань за договором сторони несуть відповідальність, передбачену законами та цим договором.
6.14. У пункті 10.6 Договору сторони передбачили, що за невиконання або неналежне виконання своїх договірних зобов'язань винна сторона сплачує потерпілій стороні визначену договором недотримку та відшкодовує у повному обсязі збитки, непокриті недотримкою.
6.15. Відповідно до пункту 10.10 договору при затримці термінів виконання робіт і здачі готового об'єкта в експлуатацію з вини підрядника він сплачує замовнику недотримку (пеню) за кожний день затримки, розмір якої обчислюється від вартості невиконаних у строк робіт, із розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується недотримка (пеня).
6.16. Сторони 13.12.2021 уклали додаткову угоду № 1 до договору, якою доповнили договір пунктом 4.13, згідно з яким можлива попередня оплата за договором, враховуючи вимоги Постанови №1070, відповідно до належним чином оформленого рішення головного розпорядника бюджетних коштів. З моменту надходження коштів як попередньої оплати підрядник підтверджує їх використання за призначенням актами приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) та довідками про вартість виконаних будівельних робіт (форма КБ-3), підписаними уповноваженими представниками сторін у строки, на які надана попередня оплата.
6.17. У додатковій угоді від 31.12.2021 № 3 сторони домовилися, що фінансування з місцевого бюджету (КПК 1517461) на 2021 рік зменшується на 62 697 206,78 грн та встановили його у розмірі 28 130 780,22 грн.
6.18. Крім того, сторони виклали у новій редакції календарний план фінансування робіт та календарний план виконання робіт і встановили, що календарний план виконання робіт і календарний план фінансування робіт на 2021 рік становлять 28 130 780 грн, на 2022 рік 81 656 940,78 грн. Термін виконання робіт до 31.12.2022.
6.19. У додатковій угоді від 27.12.2022 № 4 сторони встановили, що фінансування на 2022 рік становить 0 грн. Виклали у новій редакції календарний план фінансування робіт та календарний план виконання робіт, згідно з якими у 2021 році мали бути виконані роботи на суму 28 130 780,22 грн, 2022 році на суму 0 грн, 2023 році на суму 81 656 940,78 грн.
6.20. Також сторони виклали у новій редакції пункт 17.1 договору, а саме: договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2023, але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.
6.21. В матеріалах цієї справи міститься лист Департаменту капітального будівництва та дорожнього господарства Одеської обласної державної адміністрації від 17.12.2021 за № 789/26/01.01-06/1663, відповідно до якого на виконання вимог Постанови №1070, наказу Управління транспортно-комунікаційної інфраструктури обласної державної адміністрації від 12.11.2020 № 143/0-2020, пункту 4.13 договору, Департамент надає дозвіл підряднику на проведення попередньої оплати у розмірі 30 % від вартості робіт на 2021 рік із спеціального фонду обласного бюджету за бюджетною програмою 1517461 за об'єктом «Капітальний ремонт автомобільної дороги загального користування місцевого значення С161405/Р-33/-станція Слобідка, км 7+700-км 12+200, Одеська область» у сумі 27 248 396 грн на строк не більше трьох місяців.
6.22. Позивач 21.12.2021 перерахував відповідачу попередню оплату (аванс) у розмірі 27 248 396 грн, що підтверджується відповідним платіжним дорученням від 21.12.2021 №19.
6.23. Відповідно до повідомлення Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області від 05.01.2022 № 10-08-06/113 термін закриття авансових платежів 18.03.2022. Це повідомлення містить попередження про надання у встановлений строк підтверджувальних документів про отримання товарів, робіт, послуг при здійсненні попередньої оплати.
6.24. Відповідно до акта №1 приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) від 18.03.2022 та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форма КБ-3) підрядник підтвердив виконання робіт за договором лише на суму 152 530,96 грн у рахунок попередньої оплати.
6.25. Позивач 17.03.2022, 15.04.2022 та 09.01.2023 надсилав на адресу відповідача листи з вимогою підтвердити використання попередньої оплати, або у випадку невикористання коштів повернути кошти на розрахунковий рахунок позивача.
6.26. Листами від 12.01.2023 № 1201/01 та від 01.03.2023 № 0103/02 відповідач повідомив позивача, що виконання робіт відбудеться після настання відповідних погодних умов та після настання відносно безпечних умов для продовження робіт.
6.27. Зокрема, листом від 12.01.2023 відповідач у відповідь на лист позивача від 09.01.2023 щодо виконання умов договору про повернення авансу, повідомив, що у зв'язку із настанням форс-мажорних обставин (військова агресія Російської Федерації), які є надзвичайними, невідворотніми та об'єктивними обставинами, що унеможливили виконання умов договору, він не має можливості продовжувати виконувати умови договору та тимчасово припинив роботи на об'єкті, які будуть поновлені із настанням відносно безпечних умов для продовження робіт та настання відповідних погодних умов.
6.28. Відповідач в процесі розгляду справи неодноразово зазначав, що отриманий від позивача аванс було використано на придбання матеріалів для виконання робіт на об'єкті, що підтверджується відповідними видатковими накладними та платіжними дорученнями. За розрахунком відповідача, загалом ним було придбано матеріалів на суму 25 906 096,60 грн.
6.29. Відповідач 22.06.2023 направив на адресу позивача: виконавчу схему №1 посилення проїзної частини з ЩПСС-5; виконавчу схему №2 «Виїмка ґрунту під посилення проїзної частини»; транспортну схему; сертифікат відповідності №/1O114.C.122-21»; акти на закриття прихованих робіт (18 штук); довідку про вартість виконаних будівельних робіт (форма КБ-3); акт приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в); підсумкову відомість ресурсів; копію протоколу №12 від 09.06.2023 визначення модуля пружності на поверхні основи; копію протоколу №13 від 09.06.2023 визначення модуля пружності на поверхні земляного полотна; копію загального журналу робіт; журнал обліку виконаних робіт (ф. № КБ-6).
6.30. Листом від 27.06.2023 №1334-23 позивач повідомив про необхідність отримання на цих документах підпису інженера-консультанта.
6.31. В матеріалах справи міститься копія Угоди про розірвання договору №28К/21, в якій зазначено, що замовник дійшов згоди розірвати договір відповідно до пункту 16.4. розділу 16 «Порядок внесення змін до договору і його розірвання» та частини третьої статті 651 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).
6.32. Згідно з вказаною Угодою, виконання робіт та оплата за Договором становлять 28 130 780,22 грн (пункт 2); у сторін відсутні претензії щодо виконання зобов'язань за даним договором один до одного (пункт 3); Угода вважається укладеною і набирає чинності з моменту її підписання сторонами і скріплення її печатками сторін.
7. Порядок та межі розгляду справи судом касаційної інстанції
7.1. Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.04.2025 для розгляду касаційної скарги у справі №916/506/23 визначено колегію суддів у складі: Малашенкової Т.М. - головуючої, Бенедисюка І.М., Ємця А.А.
7.2. Ухвалою Верховного Суду від 06.05.2025 відкрито касаційне провадження у справі №916/506/23 за касаційною скаргою Товариства на підставі пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України.
7.3. Розпорядженням заступника керівника Апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 02.06.2025 у зв'язку з обранням судді Ємця А.А. до Великої Палати Верховного Суду призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №916/506/23, відповідно до якого визначено склад колегії суддів: Малашенкова Т.М. (головуюча), Бенедисюк І.М., Колос І.Б.
7.4. Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
7.5. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 300 ГПК України).
8. Джерела права та акти їх застосування. Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій
8.1. Предметом касаційного перегляду є рішення суду першої інстанції, яким задоволено позовні вимоги та постанова апеляційного господарського суду, прийнята за результатом перегляду рішення суду першої інстанції.
8.2. Верховний Суд зазначає, що касаційне провадження у справах залежить виключно від доводів та вимог касаційних скарг, які наведені скаржниками і стали підставою для відкриття касаційного провадження.
8.3. Верховний Суд на підставі встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи, у межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, здійснює перевірку застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права і зазначає таке.
8.4. Касаційне провадження у цій справі відкрито на підставі пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України.
8.5. Відповідно до приписів пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
8.6. Отже, по-перше, слід з'ясувати відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а по-друге, наявність/відсутність подібності правовідносин та наявність/відсутність неправильного застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
8.7. Верховний Суд зауважує, що положення пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України спрямовані на формування єдиної правозастосовчої практики шляхом висловлення Верховним Судом висновків щодо питань застосування тих чи інших норм права, які регулюють певну категорію правовідносин, та підлягають застосуванню господарськими судами під час вирішення спору.
8.8. В контексті доводів касаційної скарги (означені у пункті 4.1 цієї постанови) Верховний Суд зазначає таке.
8.9. Відповідно до частин першої, другої статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
8.10. За змістом статей 13, 14 ЦК України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. Цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї.
8.11. Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
8.12. Згідно з частиною першою статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
8.13. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (частина перша статті 626 ЦК України).
8.14. Як установлено судами попередніх інстанцій спірні відносини виникли на підставі договору будівельного підряду.
8.15. Відповідно до частини першої статті 875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.
8.16. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта. До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом (частини друга, третя статті 875 ЦК України).
8.17. Підрядник зобов'язаний здійснювати будівництво та пов'язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт. Підрядник зобов'язаний виконати усі роботи, визначені у проектній документації та в кошторисі (проектно-кошторисній документації), якщо інше не встановлено договором будівельного підряду. Договором будівельного підряду мають бути визначені склад і зміст проектно-кошторисної документації, а також має бути визначено, яка із сторін і в який строк зобов'язана надати відповідну документацію (частини перша, друга статті 877 ЦК України).
8.18. Аванс (попередня оплата) - це грошова сума, яка не забезпечує виконання договору, а є сумою, що перераховується згідно з договором наперед, у рахунок майбутніх розрахунків, зокрема, за товар який має бути поставлений, за роботи, які мають бути виконані. При цьому аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила, лише у випадку невиконання зобов'язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі №918/631/19, постанови Верховного Суду від 21.02.2018 у справі №910/12382/17, від 16.09.2022 у справі №913/703/20).
8.19. За умовами пункту 4.2 договору розрахунки за договором проводяться шляхом поетапної оплати замовником за виконані підрядником роботи при наявності коштів, передбачених на ці цілі з державного бюджету, місцевих бюджетів та інших джерел фінансування в межах відповідних кошторисних призначень, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок підрядника на підставі актів виконання робіт, підписаних уповноваженими представниками сторін протягом 30 робочих днів.
8.20. Відповідно до абзаців 1, 2, 5 пункту 1, абзаців 1, 2, 5 пункту 2 та абзаців 1, 3 пункту 6 постанови № 1070 (в редакції, чинній на час укладення договору) установлено, що розпорядники (одержувачі) бюджетних коштів (крім закордонних дипломатичних установ) у договорах про закупівлю товарів, робіт і послуг за бюджетні кошти можуть передбачати попередню оплату в разі закупівлі товарів, робіт і послуг за поточними видатками - на строк не більше трьох місяців.
Розмір та строк попередньої оплати в межах строків, визначених у абзацах другому - четвертому цього пункту, кількість платежів з попередньої оплати в межах строку, а також положення щодо здійснення в поточному бюджетному періоді попередньої оплати тих товарів, робіт і послуг, що згідно з договорами про закупівлю передбачається поставити, виконати і надати протягом поточного чи наступного бюджетного періоду, визначаються головним розпорядником бюджетних коштів виходячи із необхідності, що обґрунтовується, зокрема, реальним станом поставки товару, виконання робіт, надання послуг, помісячним розподілом бюджетних асигнувань, сезонністю робіт, циклом виробництва.
Попередня оплата розпорядниками (одержувачами) бюджетних коштів за капітальними видатками та державними контрактами здійснюється шляхом спрямування бюджетних коштів виконавцям робіт, постачальникам товарів і надавачам послуг (крім нерезидентів) на небюджетні рахунки, відкриті на їх ім'я в органах Державної казначейської служби у встановленому законодавством порядку, з подальшим використанням зазначених коштів виконавцями робіт, постачальниками товарів і надавачами послуг виключно з таких рахунків на цілі, визначені договорами про закупівлю товарів, робіт і послуг, з наданням підтвердних документів органам Державної казначейської служби для здійснення платежів;
Установлено, що на період карантину, встановленого КМУ з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, попередня оплата товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти, здійснюється розпорядниками (одержувачами) бюджетних коштів з урахуванням особливостей, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 22.02.2020 № 641 (далі - постанова №641).
Рекомендовано розпорядникам (одержувачам) бюджетних коштів укладати договори про закупівлю товарів, робіт і послуг відповідно до законодавства з урахуванням такого: повернення після закінчення строку, визначеного у договорі про закупівлю товарів, робіт і послуг, виконавцями робіт, постачальниками товарів і надавачами послуг невикористаних сум попередньої оплати та застосування штрафних санкцій у разі невчасного повернення таких коштів.
8.21. Згідно з пунктом 151 постанови № 641 (в редакції, чинній на час укладення оспорюваної угоди) заборонено на період дії карантину (тривав із 12.03.2020 до 30.06.2023) здійснення розпорядниками (одержувачами) бюджетних коштів попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти, а Державній казначейській службі - здійснення відповідних платежів, крім випадків, коли предметом закупівлі є інші товари, роботи і послуги, якщо розмір такої оплати не перевищує 30 відсотків вартості їх річного обсягу на строк не більше трьох місяців.
8.22. У той же час вказані нормативно-правові акти не передбачають можливості продовження тримісячного строку на використання підрядником авансу, одержаного ним на виконання договору про закупівлю робіт за бюджетні кошти.
8.23. Як установлено судами попередніх інстанцій, наказом Департаменту від 20.05.2021 №23/ОД-2021 «Про здійснення попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти», на виконання пункту 1 постанови №1070 та пункту 15-1 постанови №641 встановлено можливість одержувачу бюджетних коштів - ДП «Служба місцевих автомобільних доріг» у договорах про закупівлю товарів, робіт і послуг за бюджетні кошти передбачати попередню оплату у межах 30% у разі закупівлі товарів, робіт і послуг: за поточними видатками - на строк не більше 1 місяця; за капітальними видатками - на строк не більше 3 місяців. Здійснювати попередню оплату за капітальними видатками товарів, робіт і послуг, які згідно з договорами передбачаються поставити, виконати і надати протягом поточного чи наступного бюджетного року.
8.23.1. 13.12.2021 сторони уклали додаткову угоду №1 до Договору №28К/21, якою виклали у новій редакції пункт 1.1 Договору, а саме: «Підрядник зобов'язується у порядку та на умовах, визначених цим Договором, своїми силами та засобами, на власний ризик та/або з залученням субпідрядних організацій, виконати роботи з капітального ремонту автомобільної дороги загального користування місцевого значення С161405/Р-33/-станція Слобідка, км 7+700-км 12+200, Одеська область (45230000-8 Будівництво трубопроводів, ліній зв'язку та електропередач, шосе, доріг, аеродромів і залізничних доріг; вирівнювання поверхонь). Згідно технічного завдання, викладеного у тендерній документації, за рахунок коштів місцевого та/або державного та/або інших бюджетів і в обумовлений даним Договором термін, виконати розробку проектної документації та виконати капітальний ремонт дороги, а Замовник зобов'язується прийняти виконані згідно із цим Договором та чинним законодавством України належним чином роботи після перевірки фізичних та вартісних показників, за наявності коштів, передбачених на ці цілі, сплатити вартість робіт в межах календарного плану фінансування робіт за відповідний рік».
8.23.2. Крім того, сторони доповнили договір пунктом 4.13 такого змісту: «Можлива попередня оплата за Договором, виходячи з вимог постанови Кабінету Міністрів України від 04.12.2019р. №1070 «Деякі питання здійснення розпорядниками (одержувачами) бюджетних коштів попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти», відповідно до належним чином оформленого рішення головного розпорядника бюджетних коштів.
З моменту надходження коштів, як попередньої оплати, підрядник підтверджує їх використання за призначенням Актами приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) та Довідками про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (форма-КБ-3), підписаними уповноваженими представниками сторін у строки, на які надана попередня оплата».
8.24. Тобто сторони у договорі чітко визначили вид документів, які підтверджують факт використання суми попередньої оплати, зазначивши, що такими документами є Акт приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) та Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (форма-КБ-3), підписаними уповноваженими представниками сторін у строки, на які надана попередня оплата.
8.25. Суди встановили, що платіжним дорученням №19 від 21.12.2021 позивач перерахував відповідачу 27 248 396,00 грн як попередню оплату за договором.
8.25.1. Відповідно до Акта №1 приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) від 18.03.2022 та Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форма КБ-3) підрядником підтверджено виконання робіт за договором на суму 152 530,96 грн в рахунок попередньої оплати.
8.25.2. Інших Актів приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) від 18.03.2022 та Довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форма КБ-3) щодо решти суми попередньої оплати (27 095 865,04 грн) сторони за договором не підписували.
8.26. Механізм фінансування капітального будівництва за рахунок коштів бюджету визначений Порядком державного фінансування капітального будівництва, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1764 від 27.12.2001, положення якого є обов'язковими для підприємств, установ та організацій усіх форм власності, що здійснюють капітальне будівництво, у разі його фінансування за рахунок державних і змішаних капітальних вкладень (пункт 3 Порядку).
8.27. Згідно з пунктом 18 Порядку розрахунки за виконані роботи, поставлену продукцію та надані послуги в будівництві (далі - роботи) здійснюються за договірними цінами відповідно до укладених договорів (контрактів), вимог законодавства та проводяться платежами за об'єкт у цілому або проміжними платежами (за етапи, черги будівництва, пускові комплекси або окремі види робіт, конструктивні елементи). Розрахунки здійснюються на підставі актів приймання виконаних робіт.
8.28. Замовник перераховує підряднику аванс, якщо це передбачено договором (контрактом). Розмір авансу не може перевищувати 30 відсотків вартості річного обсягу робіт. Підрядник зобов'язується використати одержаний аванс на придбання і постачання необхідних для виконання робіт матеріалів, конструкцій, виробів протягом трьох місяців після одержання авансу. По закінченні тримісячного терміну невикористані суми авансу повертаються замовнику (абзац 2 пункту 19 Порядку).
8.29. Підприємство посилалося на те, що аванс ним використаний на придбання матеріалів для виконання робіт на об'єкті, що підтверджується видатковими накладними №324 від 19.02.2022, №321 від 18.02.2022, №27 від 19.01.2022, №115 від 29.12.2021, №107 від 28.12.2021 №3020 від 24.12.2021 та платіжними дорученнями №56 від 28.12.2021 на суму 903 900 грн, №44 від 28.12.2021 на суму 608 897 грн 40 коп., №46 від 28.12.2021 на суму 2 226 000 грн, №40 від 24.12.2021 на суму 402 960 грн; №42 від 24.12.2021 на суму 7 001 500 грн, №43 від 24.12.2021 на суму 7 992 000 грн, №34 від 23.12.2021 на суму 16 229 грн 53 коп., №35 від 23.12.2021 на суму 366 783 грн 30 коп., №36 від 23.12.2021 на суму 525 812 грн. За розрахунком відповідача загалом було придбано матеріалів на суму 25 906 096 грн 60 коп.
8.30. Проте, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що надані відповідачем документи свідчать лише про придбання відповідачем відповідних матеріалів, однак із них не вбачається, що генпідрядник використовував їх саме на виконання договору. З моменту придбання такі матеріали і устаткування фактично були у власності генпідрядника, а відтак могли бути використані ним не лише на виконання договору, але і для виконання інших замовлень або могли бути відчужені. Натомість, такі документи як Акт приймання виконаних робіт за формою КБ-2в та Довідка про вартість виконаних будівельних робіт за формою КБ-3 в сукупності є належними доказами того, що відповідні матеріали та устаткування були використані генпідрядником саме для виконання робіт за договором. Крім того, відповідач не надав жодних відомостей про місцезнаходження (місце зберігання) матеріалів, придбаних ним за накладними, та не передавав їх Замовнику.
8.31. Щодо складених та направлених підрядником Акта приймання виконаних будівельних робіт (форма № КБ-2в) та Довідки про вартість виконаних будівельних робіт (форма № КБ-3) на загальну суму 3 737 898 грн, суди попередніх інстанцій зазначили, що відповідачем не доведено, що скеровані в червні 2023 року підрядником на адресу замовника документи на підтвердження будівельних робіт, виконаних у березні 2023 року на загальну суму 3 737 898 грн, співвідносяться з правовідносинами, що є предметом розгляду у цьому випадку - використання перерахованої відповідачу попередньої оплати у сумі 27 248 396 грн у строк протягом 3-х місяців. Скаржник помилково ототожнює строк використання попередньої оплати зі строком виконання робіт за договором. Суди зазначили, що до предмета доказування у цій справі не входить дослідження виконання відповідачем робіт за договором згідно з наданих замовнику 22.06.2023 документів.
8.32. Враховуючи дату перерахування позивачем на рахунок відповідача суми попередньої оплати, кошти, перераховані як попередню оплату підрядник мав використати у строк до 23.03.2022, а у випадку невикористання - повернути Замовнику.
8.33. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку про те, що матеріалами справи встановлено, що протягом трьох місяців після одержання авансу відповідач не виконав своїх зобов'язань та не надав замовнику на підтвердження використання попередньої оплати належним чином оформлені Акти приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) та Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форма -КБ3), внаслідок чого у підрядника виникли зобов'язання щодо повернення невикористаної суми попередньої оплати замовнику. При цьому, підрядник міг продовжувати виконувати роботи за договором власним коштом з подальшою оплатою замовником виконаних та підтверджених належними доказами робіт.
8.33.1. Перевіривши наведений позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, судами попередніх інстанцій встановлено, що він є вірним, у зв'язку з чим дійшли висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
8.33.2. Суди першої інстанції відхилив доводи відповідача про те, що у зв'язку з підписанням сторонами угоди про розірвання договору у нього відсутні будь-які зобов'язання перед позивачем згідно з договором, зокрема, щодо повернення попередньої оплати, оскільки зобов'язання щодо повернення суми попередньої оплати виникло у підрядника не у зв'язку із розірванням договору, а у зв'язку із невиконанням ним своїх зобов'язань щодо використання суми попередньої оплати протягом не більше трьох місяців. Предметом спору у даній справі є стягнення з відповідача суми невикористаної попередньої оплати та нарахованих у зв'язку із невиконанням зазначеного грошового зобов'язання пені, 3% річних та інфляційних втрат.
8.34. Доводи касаційної скарги зазначених висновків судів не спростовують та не свідчать про неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм права.
8.35. Колегія суддів наголошує на тому, що в раніше ухвалених постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.09.2022 у справі №913/703/20 та в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 17.05.2018 у справі №910/13832/17, від 07.12.2018 у справі №910/23196/17, від 22.01.2019 у справі №922/1119/18, від 02.04.2019 у справі №917/194/18, від 05.06.2024 у справі №908/659/23, від 28.01.2025 у справі №916/506/23, від 24.04.2025 у справі №904/1306/24 зі спорів, що виникли зі схожих правовідносин, сформувалася усталена правова позиція Верховного Суду, згідно з якою належними і допустимими доказами використання підрядником одержаного авансу є підписані сторонами акт приймання виконаних будівельних робіт (форми КБ-2в) і довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форми КБ-3).
8.36. У наведених справах, виходячи з умов підрядних договорів щодо авансування робіт замовником та документів, які підтверджують використання одержаного авансу підрядником, подібних до умов договору, укладеного сторонами спору у справі, що переглядається, Верховний Суд висновував, що належними і допустимими доказами використання одержаного авансу є, зокрема, підписані сторонами примірні форми КБ-2в «Акт приймання виконаних будівельних робіт», КБ-3 «Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати», зазначаючи, що виходячи з договірного погодження сторін саме ці докази підтверджують відповідні обставини та погоджуючись із відхиленням судами інших, наданих підрядником доказів (реєстрів накладних на придбання матеріальних цінностей, видаткових накладних, листування сторін тощо), на підтвердження використання авансу.
8.37. Визначальним є підтвердження цільового використання авансу в обумовлений договором період, документами, погодженими сторонами у договорі (акт приймання виконаних робіт за формою КБ-2в та довідка про вартість виконаних будівельних робіт за формою КБ-3). Відсутність такого підтвердження має наслідком повернення суми невикористаного авансу (у непідтвердженій відповідними документами частині) з нарахуванням штрафних санкцій у разі погодження такої умови сторонами договору (справи №922/1119/18, №910/23196/17, №917/194/18).
8.38. Висновки судів попередніх інстанцій у цій справі №916/506/23 повністю узгоджуються з наведеними вище висновками Верховного Суду та кореспондуються з дослідженими умовами договору (див., зокрема, пункти 8.23-23.2. цієї постанови).
8.39. Зі змісту оскаржуваних судових рішень не вбачається, що сторони надали докази, а суди їх не дослідили, не оцінили та не встановили на їх підставі обставини справи щодо наявності/відсутності підстав для стягнення з відповідача попередньої оплати (аванс), пені, 3% та інфляційних втрат.
8.40. Отже, суди попередніх інстанцій при вирішенні цього спору, дослідили та оцінили за правилами статті 86, 237-238 ГПК України надані та зібрані у справі докази у їх сукупності і вірогідності, застосувавши статті 76-79 ГПК України, дійшли висновку про наявність підстав для задоволення позову.
8.41. Колегія суддів зазначає, що доводи касаційної скарги фактично зводяться до намагання скаржника здійснити переоцінку доказів у справі.
8.42. Водночас, Суд звертає увагу на те, що суд касаційної інстанції не вправі здійснювати переоцінку обставин, з яких виходили суди при вирішенні справи, а повноваження суду касаційної інстанції обмежуються виключно перевіркою дотримання судами норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи та виключно в межах доводів касаційної скарги (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.12.2019 у справі № 925/698/16).
8.43. Встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційний суд не встановив, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанції, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (див. висновок Великої Палати Верховного Суду у постанові від 16.01.2019 у справі №373/2054/16-ц, Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 17.09.2020 у справі №908/1795/19).
8.44. Верховний Суд виходить з того, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України скаржник повинен обґрунтувати, в чому саме полягає неправильне застосування норми матеріального права чи порушення норми процесуального права, щодо якої відсутній висновок Верховного Суду (у чому саме полягає помилка судів попередніх інстанцій при застосуванні відповідних норм права та як саме ці норми права судами були застосовано неправильно).
8.45. Суд наголошує, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
8.46. За результатами касаційного перегляду Судом не встановлено неправильного застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права чи порушення норм процесуального права під час ухвалення оскаржуваних судових рішень за наведеними у касаційній скарзі доводами і які визначені, які підстава касаційного оскарження.
8.47. Враховуючи викладене вище, підстава касаційного оскарження - пункт 3 частини другої статті 287 ГПК України, наведена скаржником у касаційній скарзі (пункт 4.1 цієї постанови), у цьому випадку, не отримала свого підтвердження, що виключає можливість скасування оскаржуваних судових рішень.
8.48. З урахуванням наведеного, доводи касаційної скарги відхиляються Верховним Судом.
8.49. Доводи Підприємства, викладені у відзиві, беруться до уваги Касаційним господарським судом у тій частині, яка узгоджується з викладеними у цій постанові міркуваннями.
8.50. Верховний Суд також зауважує, що міра до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
8.51. Враховуючи спірний характер правовідносин сторін, наведена міра обґрунтування оскаржуваного судового рішення є достатньою у світлі конкретних обставин справи, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.
8.52. Колегія суддів касаційної інстанції, враховуючи рішення Європейського суду з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України» тау справі «Трофимчук проти України» (№4241/03, §54, ЄСПЛ, 28 жовтня 2010 року), зазначає, що учасникам справи надано вичерпну відповідь на всі істотні, вагомі питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
8.53. Верховний Суд у прийнятті цієї постанови керується й принципом res judicata, базове тлумачення якого вміщено в рішеннях Європейського суду з прав людини від 09.11.2004 у справі «Науменко проти України», від 19.02.2009 у справі «Христов проти України», від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України», в яких цей принцип розуміється як елемент принципу юридичної визначеності, що вимагає поваги до остаточного рішення суду та передбачає, що перегляд остаточного та обов'язкового до виконання рішення суду не може здійснюватись лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі, а повноваження судів вищого рівня з перегляду (у тому числі касаційного) мають здійснюватися виключно для виправлення судових помилок і недоліків. Відхід від res judicate можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини, наявності яких у цій справі скаржник не зазначив й не обґрунтував.
9. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
9.1. Доводи скаржника про порушення судами попередніх інстанцій норм права при ухваленні оскаржуваних судових рішень за результатами перегляду справи в касаційному порядку не знайшли свого підтвердження з мотивів, викладених у розділі 8 цієї постанови.
9.2. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін, а скаргу - без задоволення.
9.3. За змістом частини першої статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
9.4. Верховний Суд, переглянувши оскаржувані судові рішення в межах, наведених у касаційній скарзі доводів, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а оскаржуваних судових рішень - без змін, як таких, що ухвалені із додержанням норм права.
10. Судові витрати
10.1. Судовий збір, сплачений скаржником у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, покладається на скаржника, оскільки Суд касаційну скаргу залишає без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
Керуючись статтями 129, 300, 308, 309, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «СТРОЙСПЕЦТЕХНИКА» на рішення Господарського суду Одеської області від 27.02.2024 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 01.04.2025 у справі №916/506/23 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Одеської області від 27.02.2024 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 01.04.2025 у справі №916/506/23 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Т. Малашенкова
Суддя І. Бенедисюк
Суддя І. Колос