8-й під'їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"12" серпня 2025 р.м. ХарківСправа № 922/2007/25
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Кухар Н.М.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз" (вул. Безлюдівська, буд. 1, м. Харків, 61109; код ЄДРПОУ 03359500)
до Державного підприємства "Харківська лісова науково-дослідна станція" (с. Черкаська Лозова, Харківський р-н, Харківська обл., 62340; код ЄДРПОУ 00994058)
про стягнення 16794,13 грн
без виклику учасників справи
Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз" 11.06.2025 звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Державного підприємства "Харківська лісова науково-дослідна станція" про стягнення з відповідача на користь позивача суми заборгованості за Договором розподілу природного газу № 094200RM1MAB016 від 01.01.2016 за період березень 2022 року - червень 2023 року в сумі 14 645,25 грн, 3% річних - 393,62 грн, інфляційних втрат - 1 755,26 грн. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач, в порушення умов договору та приписів чинного законодавства, не виконав зобов'язання в частині оплати вартості величини річної замовленої потужності за період з березня 2022 року по червень 2023 року включно.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 16.06.2025 позовну заяву Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз" прийнято до розгляду; відкрито провадження у справі № 922/2007/25; розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами в порядку частини п'ятої статті 252 Господарського процесуального кодексу України.
Вказаною ухвалою відповідачу, згідно з частиною першою статті 251 Господарського процесуального кодексу України, було встановлено п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання до суду відзиву на позовну заяву.
Як вбачається з програми "Діловодство спеціалізованого суду", ухвалу про відкриття провадження у справі № 922/1922/24 було отримано відповідачем 17.06.2025 через електронний кабінет у підсистемі "Електронний суд" ЄСІТС. Відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України, саме з цієї дати починається обрахунок визначеного судом процесуального строку на подання відповідачем відзиву на позов.
Приймаючи до уваги, що відповідач у встановлений судом строк не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно зі ст. 248 ГПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. Відповідно до ч. 1 ст. 252 ГПК України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Згідно з ч. 2 ст. 252 ГПК України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Суд констатує про те, що ним було дотримано строки розгляду справи.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, яка ратифікована Україною 17.07.1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру. Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про вчинення усіх необхідних дій для розгляду справи та про достатність у матеріалах справи документальних доказів для вирішення спору по суті.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
01.01.2016 між Акціонерним товариством "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз" (на момент підписання - Публічне акціонерне товариство "Харківгаз", Оператор ГРМ, позивач у справі) та Державним підприємством "Харківська лісова науково-дослідна станція" (Споживач, відповідач у справі) було укладено Договір розподілу природного газу шляхом підписанням відповідачем Заяви-приєднання №094200RM1MAB016 до умов Договору розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим) (далі - Заява).
Підписанням Заяви відповідач приєднався до умов Типового публічного договору розподілу природного газу, текст якого затверджений Постановою НКРЕКП № 2498 від 30.09.2015 (далі - Договір) та розміщений на офіційному сайті Верховної Ради України, за посиланням https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1384-15#Text.
На підставі вищевказаного Договору, АТ "Харківгаз" надавало послуги з розподілу природного газу споживачу по точках комерційного обліку, які визначена Додатками № 4 до Договору, що додаються до Заяви-приєднання, а саме: Дергачі, вул. Петровського, № 224.
Згідно з пунктом 2.1 Договору, Оператор ГРМ зобов'язується надати Споживачу послугу з розподілу природного газу, а Споживач зобов'язується прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, визначені цим Договором.
Постановою НКРЕКП № 2080 від 07.10.2019 внесено зміни до Кодексу ГРМ (та до Договору, відповідно), згідно з якими з 01.01.2020 запроваджується новий порядок розрахунків за послугу з розподілу природного газу, зокрема, змінено принцип визначення величини потужності для споживачів природного газу та здійснено перехід від приєднаної потужності до замовленої, яка розраховується відповідно до вимог Кодексу ГРМ виходячи із об'ємів споживання об'єктів споживачів за попередній рік.
Пунктом 12.2 Договору передбачено: якщо в установленому порядку Регулятором будуть внесені зміни до редакції Типового договору розподілу природного газу, Оператор ГРМ зобов'язується розмістити повідомлення про такі зміни на сайті та в офіційних друкованих виданнях, що публікуються на території його ліцензованої діяльності, не менше ніж за десять днів до набрання змінами чинності, крім випадків, для яких цим Договором встановлений інший термін та/або порядок повідомлення про внесення змін.
У разі незгоди Споживача зі змінами він має право розірвати цей Договір шляхом надсилання письмового повідомлення Оператору ГРМ протягом десяти календарних днів з дня, коли він дізнався чи міг дізнатися про внесені до цього Договору зміни.
Нерозірвання цього Договору у вказаний строк та продовження споживання природного газу свідчить про згоду Споживача з внесеними до цього Договору змінами.
Відповідно до пункту 6.1 Договору (зі змінами), оплата вартості послуги Оператора ГРМ з розподілу природного газу здійснюється Споживачем за тарифом, встановленим Регулятором для Оператора ГРМ, що сплачується як плата за річну замовлену потужність, з урахуванням вимог Кодексу газорозподільних систем.
Пунктом 6.3 Договору передбачено, що величина річної замовленої потужності об'єкта (об'єктів) Споживача на розрахунковий календарний рік визначається відповідно до Кодексу ГРМ.
Споживач, що не є побутовим, оплачує замовлену потужність виходячи з наявних об'єктів, зазначених у заяві-приєднанні, що є додатком до договору розподілу природного газу.
Відповідно до пункту 2 глави 6 розділу VI Кодексу ГРМ, річна замовлена потужність об'єкта (об'єктів) споживача на розрахунковий календарний рік визначається Оператором ГРМ виходячи з фактичного обсягу споживання природного газу цим об'єктом за газовий рік, що передував розрахунковому календарному року, який визначається відповідно до вимог цього Кодексу, крім випадків, передбачених цією главою.
Газовий рік - період часу, який розпочинається з першої газової доби жовтня поточного календарного року і триває до першої газової доби жовтня наступного календарного року (згідно пункту 4 глави 1 розділу І Кодексу ГРМ).
Споживач, що не є побутовим, має право не пізніше ніж до 20 жовтня календарного року, що передує розрахунковому (крім замовлення потужності на 2020 рік, яке здійснюється до 01 листопада), подати Оператору ГРМ уточнену заявку на величину річної замовленої потужності сумарно по всіх його об'єктах з розбивкою по кожному об'єкту в газорозподільній зоні відповідного Оператора ГРМ на розрахунковий календарний рік. У такому разі, якщо фактичний обсяг використання потужності (протягом календарного року) буде перевищувати замовлену споживачем річну потужність сумарно по всіх його об'єктах, величина перевищення має бути сплачена споживачем за півторакратною вартістю тарифу на розподіл природного газу на користь Оператора ГРМ відповідно до договору розподілу природного газу.
Додатковою угодою № 6 сторонами було визначено загальний плановий об'єм річної замовленої потужності по точкам обліку природного газу споживача на 2022 рік в розмірі 5 532,78,00 м.куб.
Враховуючи умови Договору та норми Кодексу ГРМ, Оператором ГРМ було визначено обсяг річної замовленої потужності споживача на 2023 рік, про що зазначено в Акті приймання-передачі природного газу № ХА00053921 від 30.09.2022 та становить: 3 585,77 м.куб. - величина річної замовленої потужності на 2023 рік, та, відповідно, 298,81 м.куб. - величина замовленої потужності на місяць.
Пунктом 10 глави 6 розділу VI Кодексу газорозподільних систем встановлено, що надання оператором ГРМ послуги споживачу, що не є побутовим, за договором розподілу природного газу підтверджується підписаним між ними актом наданих послуг. Акт надсилається оператором ГРМ споживачеві. Споживач протягом двох днів з дня одержання акта наданих послуг зобов'язаний повернути Оператору ГРМ один примірник оригіналу акта, підписаний уповноваженим представником споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта наданих послуг. У випадку відмови від підписання акта наданих послуг розбіжності підлягають урегулюванню в порядку, встановленому законодавством. До вирішення спірних питань сума до сплати за надані послуги з розподілу природного газу ГРМ установлюється відповідно до даних Оператора ГРМ.
Крім того, відповідно до п. 6.8 розд. VI Типового договору, надання Оператором ГРМ послуги з розподілу природного газу Споживачу, що не є побутовим, має підтверджуватися підписаним між Сторонами актом наданих послуг, що оформлюється відповідно до вимог Кодексу газорозподільних систем.
На підставі вищевикладеного та згідно з умовами договору, АТ "Харківгаз" було складено наступні акти наданих послуг:
- № ХАЯ82004996 від 31.03.2022, згідно з яким об'єм розподіленого споживачу природного газу у березні 2022 року склав 461,07 м. куб., вартість наданих послуг складає 1 101,04 грн (в т.ч. ПДВ 183,51 грн);
- № ХАЯ82006600 від 30.04.2022, згідно з яким об'єм розподіленого споживачу природного газу у квітні 2022 року склав 461,06 м. куб., вартість наданих послуг складає 1 101,01 грн (в т.ч. ПДВ 183,50 грн);
- № ХАЯ82008061 від 31.05.2022, згідно з яким об'єм розподіленого споживачу природного газу у травні 2022 року склав 282,59 м. куб., вартість наданих послуг складає 674,82 грн (в т.ч. ПДВ 112,47 грн);
- № ХАЯ82009658 від 30.06.2022, згідно з яким об'єм розподіленого споживачу природного газу у червні 2022 року склав 368,85 м. куб., вартість наданих послуг складає 880,81 грн (в т.ч. ПДВ 146,80 грн);
- № ХАЯ82011454 від 31.07.2022, згідно з яким об'єм розподіленого споживачу природного газу у липні 2022 року склав 461,06 м. куб., вартість наданих послуг складає 1 101,01 грн (в т.ч. ПДВ 183,50 грн);
- № ХАЯ82013140 від 31.08.2022, згідно з яким об'єм розподіленого споживачу природного газу у серпні 2022 року склав 461,07 м. куб., вартість наданих послуг складає 1 101,04 грн (в т.ч. ПДВ 183,51 грн);
- № ХАЯ82014831 від 30.09.2022, згідно з яким об'єм розподіленого споживачу природного газу у вересні 2022 року склав 461,07 м. куб., вартість наданих послуг складає 1 101,04 грн (в т.ч. ПДВ 183,51 грн);
- № ХАЯ82016463 від 31.10.2022, згідно з яким об'єм розподіленого споживачу природного газу у жовтні 2022 року склав 461,06 м. куб., вартість наданих послуг складає 1 101,01 грн (в т.ч. ПДВ 183,50 грн);
- № ХАЯ82018397 від 30.11.2022, згідно з яким об'єм розподіленого споживачу природного газу у листопаді 2022 року склав 461,07 м. куб., вартість наданих послуг складає 1 101,04 грн (в т.ч. ПДВ 183,51 грн);
- № ХАЯ82020129 від 31.12.2022, згідно з яким об'єм розподіленого споживачу природного газу у грудні 2022 року склав 461,06 м. куб., вартість наданих послуг складає 1 101,01 грн (в т.ч. ПДВ 183,50 грн);
- № ХАЯ200494 від 31.01.2023, згідно з яким об'єм розподіленого споживачу природного газу у грудні 2022 року склав 461,06 м. куб., вартість наданих послуг складає 1 101,01 грн (в т.ч. ПДВ 183,50 грн);
- № ХАЯ200494 від 31.01.2023, згідно з яким об'єм розподіленого споживачу природного газу січні 2023 року склав 298,81 м. куб., вартість наданих послуг складає 713,56 грн (в т.ч. ПДВ 118,93 грн);
- № ХАЯ200495 28.02.2023, згідно з яким об'єм розподіленого споживачу природного газу лютому 2023 року склав 298,82 м. куб., вартість наданих послуг складає 713,58 грн (в т.ч. ПДВ 118,93 грн);
- № БХ000003722 від 31.03.2023, згідно з яким об'єм розподіленого споживачу природного газу у березні 2023 року склав 298,81 м. куб., вартість наданих послуг складає 713,56 грн (в т.ч. ПДВ 118,93 грн);
- № БХ000005289 від 30.04.2023, згідно з яким об'єм розподіленого споживачу природного газу у квітні 2023 року склав 298,81 м. куб., вартість наданих послуг складає 713,56 грн (в т.ч. ПДВ 118,93 грн);
- № БХ000007499 від 31.05.2023, згідно з яким об'єм розподіленого споживачу природного газу у травні 2023 року склав 298,82 м. куб., вартість наданих послуг складає 713,58 грн (в т.ч. ПДВ 118,93 грн);
- № БХ000010595 від 30.06.2023, згідно з яким об'єм розподіленого споживачу природного газу у червні 2023 року склав 298,82 м. куб., вартість наданих послуг складає 713,58 грн (в т.ч. ПДВ 118,93 грн).
Обсяг розподіленого природного газу в травні та червні 2022 було відкориговано АТ "Харківгаз", у зв'язку з чим позивачем, на підставі пункту 9 глави 6 розділу VI Кодексу ГРМ, здійснено перерахунок вартості річної замовленої потужності по об'єктах споживача, що було враховано у актах за даний період.
Отже, заборгованість відповідача за період з березня 2022 року по червень 2023 року, включно, становить 14 645,25 грн.
Акти наданих послуг, акти приймання-передачі передачі природного газу, акти звіряння, рахунки направлялись відповідачеві разом із досудовим попередженням від 17.11.2022 № 610-Сл-13828-1122, листом від 12.01.2023 № 610-Сл-758-0123, досудовим попередженням від 20.03.2023 №193-Д, претензією від 17.07.2024 № 2056-Д (відправлено 19.07.2024), претензією від 04.09.2024 № 2071-Д (відправлено 06.09.2024).
З огляду на викладене, вбачається, що АТ "Харківгаз" у повному обсязі виконало свої зобов'язання щодо забезпечення можливості цілодобового доступу відповідача до газорозподільної системи та надання послуги з розподілу належних йому об'ємів (обсягів) природного газу згідно умов Договору розподілу природного газу № 094200RM1MAB016 від 01.01.2016.
В свою чергу, відповідачем не виконано зобов'язання за Договором в частині оплати вартості величини річної замовленої потужності.
На теперішній час заборгованість відповідачем не погашена.
Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частинами 1, 3, 5 ст. 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.
Відповідно до положень ст. 6, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно зі ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частиною 2 статті 193 ГК України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Положеннями статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).
Договір, відповідно до ст. 629 ЦК України, є обов'язковим для виконання сторонами.
За приписами ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Частиною 1 ст. 614 ЦК України визначено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. При цьому, відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 ЦК України доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Факт надання позивачем відповідачу послуг з розподілу природного газу та їх вартості підтверджується наявними у матеріалах справи доказами.
Строк оплати наданих послуг, відповідно до умов Договору розподілу природного газу № 094200RM1MAB016 від 01.01.2016 та ч. 1 ст. 530 ЦК України, є таким, що настав.
Оскільки відповідач не надав суду доказів сплати існуючої заборгованості, суд приходить до висновку про задоволення позову, та стягнення з відповідача на користь позивача 14 645,25 грн основного боргу.
Згідно з ч. 1 ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Відповідно до ст. 218 ГК України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведено, що ним вжито усіх належних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.
Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Крім того, відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові. (п. 4.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" №14 від 17.12.2013).
Відповідно до п.п. 3.1, 3.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань", інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
У зв'язку з порушенням відповідачем умов договору в частині своєчасної оплати за надані позивачем послуги з розподілу природного газу, позивачем здійснено нарахування 3% річних у розмірі 393,62 грн за період прострочення з 20.07.2024 по 11.06.2025 та інфляційних втрат у розмірі 1 755,26 грн за період прострочення серпень 2024 року - травень 2025 року.
Перевіривши здійснені позивачем розрахунки, суд визнав вимоги про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 393,62 грн та інфляційних втрат у розмірі 1 755,26 грн законними та обґрунтованими.
Таким чином, загальний розмір заборгованості відповідача перед позивачем склав 16 794,13 грн, у тому числі: основний борг - 14 645,25 грн, 3% річних - 393,62 грн, інфляційні втрати - 1 755,26 грн.
Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
На підставі наявних у матеріалах справи доказів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз" є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати суд покладає на відповідача.
За приписами ч. 10 ст. 238 ГПК України, суд, приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, може зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування.
Остаточна сума відсотків (пені) у такому випадку розраховується за правилами, визначеними у рішенні суду, органом (особою), що здійснює примусове виконання рішення суду і відповідні дії (рішення) якого можуть бути оскаржені в порядку, передбаченому розділом VI цього Кодексу.
У постанові від 16.05.2018 у справі № 686/21962/15-ц Велика Палата Верховного Суду відступила від висновків Верховного Суду України, викладених у постанові від 20.01.2016 у справі № 6-2759цс15 про те, що правовідносини, які виникають з приводу виконання судових рішень, врегульовані Законом України "Про виконавче провадження", і до них можуть застосовуватися норми, що передбачають цивільно-правову відповідальність за невиконання грошового зобов'язання (стаття 625 ЦК України). У постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 року у справах № 703/2718/16-ц та № 646/14523/15-ц, від 13.11.2019 року у справі №922/3095/18, від 18.03.2020 року у справі № 902/417/18 сформульовано висновки про те, що нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних відповідно до статті 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов'язання і ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми.
З огляду на викладене, з метою запобігання повторному зверненню до суду, задля належного виконання судового рішення, суд вважає за можливе зобов'язати Орган (особу), що здійснює примусове виконання рішення господарського суду у цій справі здійснювати:
- нарахування 3% річних на суму непогашеного за Договором №094200RM1MAB016 від 01.01.2016 боргу в розмірі 14 645,25 грн, за такою формулою:
С * 3/100 * Д / 365, де
С - сума заборгованості;
Д - кількість днів прострочення, починаючи з дати ухвалення судового рішення і до моменту виконання цього рішення;
- нарахування інфляційних втрат на суму непогашеного за Договором №094200RM1MAB016 від 01.01.2016 боргу в розмірі 14 645,25 грн, за такою формулою:
І = С * ІІс - С, де
С - сума заборгованості;
ІІс - індекс інфляції сукупний за весь період прострочення (за весь період шляхом перемноження щомісячних індексів інфляції), починаючи з дати ухвалення судового рішення і на момент виконання цього рішення.
При зменшенні суми боргу, внаслідок часткового виконання зобов'язання боржником, сума погашення має відніматися не від основного боргу, який існував на початок розрахункового місяця, а від суми основного боргу, помноженої на індекс інфляції у цьому місяці (фактичної вартості грошей на кінець розрахункового місяця з урахуванням інфляційних процесів). А подальший розрахунок інфляційних збитків здійснюється з урахуванням саме проіндексованого залишку основного боргу за попередній місяць у тій же послідовності (шляхом перемножування на індекс інфляції за наступний місяць та віднімання конкретної суми погашення боргу у новому розрахунковому місяці).
На підставі викладеного, керуючись ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. 29, 42, 73, 74, 86, 91, 123, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Стягнути з Державного підприємства "Харківська лісова науково-дослідна станція" (с. Черкаська Лозова, Харківський р-н, Харківська обл., 62340; код ЄДРПОУ 00994058) на користь Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз" (вул. Безлюдівська, буд. 1, м. Харків, 61109; код ЄДРПОУ 03359500) - суму заборгованості за Договором розподілу природного газу № 094200RM1MAB016 від 01.01.2016 за період березень 2022 - червень 2023 року у сумі 14 645,25 грн, 3% річних - 393,62 грн, інфляційні втрати - 1 755,26 грн.
Органу (особі), що проводитиме примусове виконання рішення Господарського суду Харківської області від 12.08.2025 у справі № 922/2007/25, в порядку частини 10 статті 238 Господарського процесуального кодексу України здійснювати нарахування:
1) 3% річних на суму непогашеного за Договором № 094200RM1MAB016 від 01.01.2016 боргу в сумі 14 645,25 грн, за такою формулою: С * 3/100 * Д / 365, де С - сума заборгованості; Д - кількість днів прострочення, починаючи з дати ухвалення судового рішення і до моменту виконання цього рішення.
2) інфляційних втрат на суму непогашеного за Договором №094200RM1MAB016 від 01.01.2016 боргу в сумі 14 645,25 грн, за такою формулою: І=С*ІІс-С, де С - сума заборгованості; ІІс - індекс інфляції сукупний за весь період прострочення (за весь період шляхом перемноження щомісячних індексів інфляції), починаючи з дати ухвалення судового рішення і на момент виконання цього рішення.
Роз'яснити органу (особі), що здійснює примусове виконання рішення суду, що в разі зменшення суми боргу, внаслідок часткового виконання зобов'язання боржником, сума погашення має відніматися не від основного боргу, який існував на початок розрахункового місяця, а від суми основного боргу, помноженої на індекс інфляції у цьому місяці (фактичної вартості грошей на кінець розрахункового місяця з урахуванням інфляційних процесів). А подальший розрахунок інфляційних збитків здійснюється з урахуванням саме проіндексованого залишку основного боргу за попередній місяць у тій же послідовності (шляхом перемножування на індекс інфляції за наступний місяць та віднімання конкретної суми погашення боргу у новому розрахунковому місяці).
Стягнути з Державного підприємства "Харківська лісова науково-дослідна станція" (с. Черкаська Лозова, Харківський р-н, Харківська обл., 62340; код ЄДРПОУ 00994058) на користь Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз" (вул. Безлюдівська, буд. 1, м. Харків, 61109; код ЄДРПОУ 03359500) - витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 422,40 грн.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається відповідно до ст. 256-257 ГПК України.
Повне рішення складено "12" серпня 2025 р.
Суддя Н.М. Кухар