8-й під'їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"31" липня 2025 р. м. ХарківСправа № 922/1663/25
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Буракової А.М.
при секретарі судового засідання Чабан А.А.
розглянувши в порядку загального позовного провадження справу
за позовом Державного спеціалізованого підприємства "Чорнобильська АЕС", м. Славутич, Вишгородський район, Київська область
до Приватного підприємства "Біранд", м. Харків
про стягнення 440006,00 грн.
за участю представників:
позивача - Байдацький Д.О.
відповідача - Букін О.С.
Державне спеціалізоване підприємство "Чорнобильська АЕС" (позивач) звернулося до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Приватного підприємства "Біранд" (відповідач) про стягнення з відповідача на користь позивача 440006,11 грн. штрафних санкцій за неналежне виконання зобов'язань, зокрема порушення умов зобов'язання щодо якості послуг, за Договором №1912/2024-1/ЧАЕС від 27.12.2024 "Про закупівлю послуг ДК:021:2015 код 60140000-1 Нерегулярні пасажирські перевезення" (Автотранспортні послуги з перевезення персоналу ДСП ЧАЕС), укладеного на підставі проведення закупівлі №1-004-25. Також, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь 6600,09 грн. судового збору.
В обґрунтування позову позивач вказує, що враховуючи суму, сплачену за надані послуги у січні 2025 року, розмір штрафних санкцій за порушення умов зобов'язання щодо якості виконаних послуг за договором згідно з розрахунком штрафних санкцій становить 168094,97 грн., у лютому 2025 року - 130958,11 грн., у березні 2025 року - 151949,90 грн. Загальна сума штрафних санкцій за перший квартал 2025 року становить 440006,11 грн.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 20.05.2025 було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; постановлено справу розглядати в порядку загального позовного провадження з повідомленням сторін, призначено підготовче засідання.
Рух справи висвітлено у відповідних ухвалах суду.
Відповідач 06.06.2025 за вх.№ 13482 подав до суду відзив на позовну заяву, згідно якого просить суд відмовити повністю у задоволенні позовних вимог позивача до відповідача про стягнення 440006,11 грн. штрафних санкцій. При цьому у відзиві на позовну заяву відповідач зазначає, що позивачем не надано доказів порушень якості надання послуг зі сторони ПП «Біранд» за жодним з конкретних 79 перевезень. Позивач з невідомих причин, в порушення змісту п. 7.5. Договору №1912/2024-1/ЧАЕС від 27.12.2024 вимагає застосувати штрафні санкції у розмірі 20% вартості абсолютно усіх перевезень за договором, в той час як договір дозволяє застосувати 20% штрафу до вартості неякісної послуги, тобто 20% вартості конкретного перевезення, в якому було належним чином встановлено порушення якості.
Позивач 10.06.2025 за вх.№ 13782 подав до суду відповідь на відзив, згідно якої просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. У відповіді на відзив позивач зазначає, що ДСП ЧАЕС є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектору економіки. Фінансування за Договором здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України та власних коштів підприємства отриманих за результатами господарської діяльності (пункт 12.1 Договору №1912/2024-1/ЧАЕС від 27.12.2024). Фактичне виконання Договору №1912/2024-1/ЧАЕС від 27.12.2024, тобто перевезення пасажирів з пункту А до пункту Б без додержання умов якості таких перевезень - в повному обсязі не відображає предмету закупівлі, який передбачений діючим Договором та не відповідають послугам, на які ДСП ЧАЕС претендувало під час закупівлі. Також, позивач вказує, що порушення умов якості послуг, що надаються, це пряме порушення вимог чинного законодавства України.
Позивач 04.07.2025 за вх.№ 15795 та 09.07.2025 за вх.№ 16147 подав до суду додаткові пояснення у справі з доказами неналежного виконання відповідачем свої зобов'язань за Договором №1912/2024-1/ЧАЕС від 27.12.2024.
Представник позивача у судовому засіданні 31.07.2025 просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Представник відповідача у судовому засіданні 31.07.2025 просив суд відмовити у задоволенні позову.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.
27.12.2024 між Державним спеціалізованим підприємством «Чорнобильська АЕС» (ДСП "ЧАЕС", Замовник) та Приватним підприємством (ПП "Біранд", Перевізник) укладено Договір № 1912/2024-1/ЧАЕС "Про закупівлю послуг ДК:021:2015 код 60140000-1 Нерегулярні пасажирські перевезення" (Автотранспортні послуги з перевезення персоналу ДСП ЧАЕС), укладений на підставі проведення закупівлі №1-004-25 (надалі - Договір).
Відповідно до пункту 1.1. Договору, перевізник зобов'язується надати у 2025 році, а Замовник зобов'язується прийняти й оплатити автотранспортні послуги з перевезення персоналу ДСП ЧАЕС за маршрутом м. Славутич - м. Вишгород - проммайданчик ДСП ЧАЕС та у зворотному напрямку, в межах планового обсягу, вказаного в пункті 1.2. Договору.
Пунктом 1.2. Договору визначено, що вимоги до послуг визначаються в документі "Технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі ДК:021:2015 код 60140000-1 Нерегулярні пасажирські перевезення" (Автотранспортні послуги з перевезення персоналу ДСП ЧАЕС) (далі - Технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі), який надано Перевізнику в складі тендерної документації.
Відповідно до п. 4 Технічних, якісних та кількісних характеристик предмета закупівлі, Виконавець послуг (Перевізник) зобов'язаний забезпечити автомобілі запчастинами, комплектуючими, сезонними шинами, проводити технічне обслуговування, поточний ремонт та профілактичні роботи з підтримки технічного стану, чистку, мийку та прибирання автомобілів.
У пункті 5 зазначені вимоги до транспортного засобу, а саме: Вимоги до комфортності (відстань між передньою стороною спинки сидіння і задньою стороною спинки, розташованою попереду не менше 77 см, підлокітники, що піднімаються (працюють) з боку проходу, обдув з можливістю індивідуального регулювання, обігрів салону, кондиціювання повітря в салоні).
Пунктом 2.1 Договору та пунктом 6 Технічних, якісних та кількісних характеристик предмета закупівлі встановлені вимоги до якості послуг, що надаються, які повинні відповідати таким нормативно-правовим актам: Закону України від 05.04.2001 № 2344-III "Про автомобільний транспорт", ПКМУ від 18.02.1997 № 176 "Про затвердження Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту".
Умови до якості послуг, також встановлені окремими пунктами Договору, зокрема пунктами 6.3.2, 6.3.3, 6.3.4, 6.3.5, 6.3.8 Договору, відповідно до яких Перевізник зобов'язаний надавати транспорт, екіпірований згідно з санітарними нормами і в технічно справному стані, забезпечувати своєчасну подачу транспорту до обумовленого пункту та інформувати Замовника про вимушені затримки у дорозі, аварії та інші непередбачувані обставини, що заважають виконанню послуг.
Також, відповідно до пункту 6.3.13 Договору, Перевізник зобов'язаний до початку надання послуг забезпечити страхування пасажирів відповідно до вимог нормативних та законодавчих актів України.
Згідно позову позивач вказує, що з самого початку дії Договору Замовником постійно фіксуються факти грубого порушення Перевізником вищенаведених умов щодо якості надання послуг, про що свідчать Акти оцінки технічних та якісних характеристик транспортного засобу, складені посадовими особами ДСП ЧАЕС, численні скарги пасажирів (працівників ДСП ЧАЕС), які надходять як на адресу підприємства так і на адресу Первинної Профспілкової організації ДСП ЧАЕС (ППО ЧАЕС). Відповідно до Договору, послуги почали надаватись з 01.01.2025. Перші скарги від працівників ДСП ЧАЕС (пасажирів) почали надходити вже з 10.01.2025. Листом від 10.01.2025 № 38-15/11 та від 21.01.2025 №38-15/14 ППО ЧАЕС повідомило ДСП ЧАЕС про скарги на технічний та санітарний стан автобусів, які задіяні у перевезенні, зокрема: автобус SETRA 317 GT-HD НОМЕР_1 ; автобус SETRA 315 HDH НОМЕР_2 .
Також, позивач зазначає, що численні порушення технічного та санітарного стану автотранспорту підтверджуються скаргами працівників підприємства. Всупереч вимог пункту 6.3.7. Договору Перевізником не забезпечується своєчасна заміна автотранспорту - пасажири неодноразово чекали (в деяких випадках більше 2 годин), щоб продовжити рух до проммайданчику ЧАЕС. Також, Перевізником не дотримано вимог пункту 6.3.8 Договору, Замовник жодного разу не був проінформований про непередбачувані обставини, які заважають надавати якісні послуги. Замовник отримує інформацію про наявні порушення якості виключно зі скарг працівників ДСП ЧАЕС та ППО ЧАЕС. За результатами опрацювання отриманих скарг працівників та інформації від ППО ЧАЕС, на адресу Перевізника був направлений лист від 10.01.2025 за №88/53020000- 2025, в якому ДСП ЧАЕС повідомило про недотримання пункту 1.2 Договору (невідповідність вимогам "Технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі") та відповідно до пункту 6.3.10 Договору запропоновано усунути зазначені невідповідності умовам якості до 13.01.2025. Перевізник зазначеного листа проігнорував. Протягом січня-березня 2025 року, надаючи послуги з перевезення Перевізник неодноразово порушував обов'язкові вимоги до якості перевезення пасажирів - технічного та санітарного стану автотранспорту. Підтвердженням факту порушень є акти оцінки технічних та якісних характеристик транспортного засобу, складені уповноваженими посадовими особами ДСП ЧАЕС, які наявні в матеріалах справи.
Судом встановлено, що про наявність, фіксацію та відсутність реакцій на порушення умов якості послуг ДСП ЧАЕС в терміновому порядку повідомляв Перевізника наступними листами: лист від 10.01.2025 № 88/53020000-2025, лист від 15.01.2024 № 186/53020000-2025, лист від 15.01.2024 № 188/53020000-2025 від 17.01.2024 № 242/53020000-2025, від 22.01.2024 № 307/53020000-2025, лист від 23.01.2025 № 319/53020000-2025, лист від 31.01.2025 № 446/53020000-2025, лист від 06.02.2025 № 569/53020000-2025, лист від 20.02.2025 № 757/53020000-2025, лист від 10.03.2025 №959/53020000-2025, від 13.03.2025 №1028/53020000-2025, лист від 20.03.2025 №1122/53020000-2025, лист від 14.04.2025 №1511/53020000-2025, лист від 25.04.2025 1695/53020000-2025. В кожному з цих листів зазначено певні порушення умов якості послуг, що надаються Перевізником. Листом від 29.01.2025 № 2901/2025-2 Перевізник підтвердив, що отримує зазначені листи та обізнаний щодо порушення умов якості. Листом від 14.03.2025 Перевізник зазначив, що порушення технічних та санітарних норм, що вказані в актах є незначними та мають суб'єктивний характер.
Таким чином, матеріалами справи підтверджується факт того, що перевізник визнає наявність порушень умов якості, а послуги, які не відповідають вимогам чинного законодавства України, вважає незначними порушеннями.
Згідно п. 7.1 Договору, невиконання або неналежне виконання умов Договору є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених Господарським кодексом України, іншими законами та цим Договором.
Пунктом 6.3.13 Договору визначено, що Перевізник зобов'язаний забезпечити страхування пасажирів відповідно до вимог нормативних та законодавчих актів.
З метою встановлення факту виконання Перевізником цих умов Договору, листом від 23.01.2025 № 319/53020000-2025 ДСП ЧАЕС просило документально підтвердити факт страхування персоналу ДСП ЧАЕС під час перевезення.
Перевізник листом від 29.01.2901/2025-1 надав позивачу договори страхування від 21 січня 2025 року. Договорів страхування на автобуси, які від початку зазначались у тендерній документації, зокрема у довідці про наявність обладнання та матеріально-технічної бази та технологій від 29.11.2024 №7, Перевізником не надано.
Позивач зазначає, що з 01.01.2025 по 21.01.2025 Перевізник здійснював перевезення працівників ДСП ЧАЕС з порушенням умов Договору щодо якості. Послуги надані у березні 2025 року згідно акту № 3 на суму 759749,52 грн. були надані автобусами Setra 317 д.н. НОМЕР_3 , Scania д.н. НОМЕР_4 та Mercedes д.н. НОМЕР_5 , які не були заявлені під час проведення закупівлі. Починаючи з 01.01.2025 Перевізником надаються наступні транспортні засоби: Setra 317 НОМЕР_2 (Червоний); Setra 315 НОМЕР_1 (Білий); Mercedes Benz 0309 НОМЕР_6 (Білий) Mercedes Benz НОМЕР_7 ; Scania K124 НОМЕР_8 (Сірий); Vanhool НОМЕР_9 (Білий). Жоден з цих автобусів не був заявлений (вказаний) ні в тендерної документації, ні в довідці про наявність обладнання та матеріально-технічної бази та технологій від 29.11.2024 №7, ні в самому Договорі.
Відповідно до пункту 27 «Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з перевезення пасажирів, небезпечних вантажів та небезпечних відходів автомобільним транспортом, міжнародних перевезень пасажирів та вантажів автомобільним транспортом», затверджених Постановою КМУ від 02.12.2025 № 1001, до використання під час провадження господарської діяльності допускаються транспортні засоби які: - є власністю ліцензіата та мають свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу або надані ліцензіату в оренду, кредит, лізинг і мають свідоцтво про реєстрацію та тимчасовий реєстраційний талон, якщо передбачено їх оформлення; - внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців як засоби провадження господарської діяльності ліцензіата, що відповідають цим Ліцензійним умовам.
Позивач зазначає, що всупереч умовам п.6.3.11 Договору, звернення ДСП ЧАЕС про необхідність документального підтвердження правомірності використання даних транспортних засобів - свідоцтва про реєстрацію, або документи, що підтверджують правомірність користування або володіння транспортним засобом (угода про оренду, лізинг, тощо), якщо транспортний засіб орендований/залучений, Перевізником проігноровані та залишені без задоволення. Листом від 20.03.2025 № 1122/53020000-2025 ДСП ЧАЕС вкотре нагадало Перевізнику про обов'язковість дотримання та виконання вимог п. 8 р. ІІ «Порядку та Умов страхування на автомобільному та міському електричному транспорті», затвердженому наказом Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури № 671 від 22.07.2024, згідно якого Перевізник зобов'язаний інформувати пасажирів про укладений договір страхування відповідальності (дата укладання, номер), страховика (найменування, місцезнаходження, контактні дані для звернення), розмір страхової суми. З початку року перевізник не здійснив жодної доставки працівників ДСП ЧАЕС без тих чи інших проблем, які відрізняються тільки ступеню та характером технічних несправностей, але всі без виключення були пов'язані із технічним станом вузлів та агрегатів транспортних засобів, що використовувались.
Відповідно до пункту 7.1 Договору невиконання або неналежне виконання його умов є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених Господарським кодексом України, іншими законами та цим Договором.
Пунктом 7.4 Договору встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом Договору (неналежне виконання).
Згідно з п. 7.5 Договору, за порушення виконання Перевізником зобов'язань за Договором, до нього застосовуються штрафні санкції, зокрема за порушення умов зобов'язання щодо якості виконаних послуг за Договором - штраф у розмірі 20 % (двадцяти відсотків) вартості неякісних послуг.
За результатами наданих послуг за січень 2025 року складено Акт наданих послуг №1 від 31 січня 2025 року на суму 786490,48 грн.
За результатами наданих послуг за лютий 2025 року сторонами складено Акт наданих послуг №2 від 28 лютого 2025 року на суму 654790,56 грн., в якому зазначено, що з боку ДСП ЧАЕС є претензії до якості наданих послуг.
За результатами наданих послуг за березень 2025 року сторонами складено Акт наданих послуг №3 від 31 березня 2025 року на суму 759749,52 грн., в якому зазначено, що з боку ДСП ЧАЕС є претензії до якості наданих послуг.
Вартість наданих послуг сплачена Замовником у повному обсязі, що підтверджується відповідними платіжними інструкціями (Платіжна інструкція №518 (внутрішній номер 408621412) вiд 06.03.2025, платіжна інструкція №946 (внутрішній номер 417068224) від 15.04.2025, платіжна інструкція №958 (внутрішній номер 16.04.2025, платіжна інструкція №294 від 17.04.2025, платіжна інструкція 167 від 07.03.2025, платіжна інструкція №287 від 16.04.2025).
Враховуючи суму, сплачену за надані послуги у січні 2025 року розмір штрафних санкцій за порушення умов зобов'язання щодо якості виконаних послуг за Договором згідно з розрахунком штрафних санкцій становить 168094,97 грн., у лютому 2025 року - 130958,11 грн., у березні 2025 року - 151949,90 грн. Загальна сума штрафних санкцій за перший квартал 2025 року становить - 440006,11 грн. згідно розрахунку позивача.
В порядку досудового врегулювання спору, позивачем на адресу відповідача були направлені претензії з вимогою про сплату штрафних санкцій за порушення умов зобов'язання щодо якості виконаних послуг, які також були залишені без відповіді та задоволення.
На підтвердження недоліків щодо невиконання перевізником умов якості за Договором, позивачем були надані до суду наступні акти оцінки технічних та якісних характеристик транспортного засобу:
- акт оцінки технічних та якісних характеристик транспортного засобу від 30.04.2025 № 28 ( НОМЕР_10 );
- акт оцінки технічних та якісних характеристик транспортного засобу від 01.05.2025 № 29 ( НОМЕР_11 );
- акт оцінки технічних та якісних характеристик транспортного засобу від 01.05.2025 №30 ( НОМЕР_6 );
- акт оцінки технічних та якісних характеристик транспортного засобу від 03.05.2025 №31 ( НОМЕР_6 );
- акт оцінки технічних та якісних характеристик транспортного засобу від 09.05.2025 №32 ( НОМЕР_6 );
- акт оцінки технічних та якісних характеристик транспортного засобу від 13.05.2025 №33 ( НОМЕР_6 );
- акт оцінки технічних та якісних характеристик транспортного засобу від 13.05.2025 №34 ( НОМЕР_11 );
- акт оцінки технічних та якісних характеристик транспортного засобу від 18.05.2025 №35 ( НОМЕР_11 );
- акт оцінки технічних та якісних характеристик транспортного засобу від 18.05.2025 № 36 ( НОМЕР_6 );
- акт оцінки технічних та якісних характеристик транспортного засобу від 22.05.2025 № 37 ( НОМЕР_11 );
- акт оцінки технічних та якісних характеристик транспортного засобу від 24.05.2025 №38 ( НОМЕР_11 );
- акт оцінки технічних та якісних характеристик транспортного засобу від 26.05.2025 №39 ( НОМЕР_6 );
- акт оцінки технічних та якісних характеристик транспортного засобу від 02.06.2025 №40 ( НОМЕР_12 );
- акт оцінки технічних та якісних характеристик транспортного засобу від 02.06.2025 №41 ( НОМЕР_6 );
- акт оцінки технічних та якісних характеристик транспортного засобу від 07.06.2025 №42 ( НОМЕР_6 );
- акт оцінки технічних та якісних характеристик транспортного засобу від 07.06.2025 №43 ( НОМЕР_2 );
Також, на підтвердження недоліків, щодо невиконання перевізником умов якості за Договором, позивачем були надані до суду скарги працівників позивача, які додані до позовної заяви.
У відзиві на позовну заяву відповідач зазначає, що він у повному обсязі і належним чином надає послуги відповідно до Договору. На підтвердження зазначеного, відповідач надає свідчення про кількість здійснених пасажирських перевезень та талони замовника.
Разом з цим суд зазначає, що надані докази фактично підтверджують надання послуг, але не відображають якість їх надання.
Відповідно до статті 35 Закону України "Про Дорожній рух", транспортні засоби, що беруть участь у дорожньому русі та зареєстровані територіальними органами Міністерства внутрішніх справ України, підлягають обов'язковому технічному контролю. Автобуси та спеціалізовані транспортні засоби, що перевозять небезпечні вантажі, незалежно від строку експлуатації підлягають обов'язковому технічному контролю двічі на рік. На кожний транспортний засіб, що пройшов обов'язковий технічний контроль і визнаний технічно справним, суб'єкт проведення обов'язкового технічного контролю складає протокол перевірки його технічного стану.
Підпунктом 3 пункту 145 Постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 1997 року №176 "Про затвердження Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту" (далі - Постанова КМУ №176) передбачено, що кожний автоперевізник зобов'язаний організувати проведення контролю технічного та санітарного стану автобусів чи легкових автомобілів перед початком роботи.
Втім, відповідачем не було надано до суду на кожний транспортний засіб, який використовувався за Договором, відповідних протоколів перевірки їх технічного стану.
Верховний Суд у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 15.07.2022 у справі №914/1003/21 зазначив, що на відміну від електронного документа, електронний доказ - це будь-яка інформація в цифровій формі, що має значення для справи.
Таким чином, фото/відео докази неналежного технічного та санітарного стану автобусів є електронним доказом та мають безперечне значення для справи.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 03 серпня 2022 року у cправі № 910/5408/21 зазначив, що у Керівництві "Електронні докази в цивільному та адміністративному процесі", ухваленому Комітетом міністрів Ради Європи 30.01.2019 (далі - Керівництво) зазначено, що електронні (цифрові) докази можуть бути у формі тексту, відео, фотографій чи аудіозаписів. Дані можуть бути отримані за допомогою різних способів та з різних джерел, наприклад мобільних телефонів, веб-сторінок, бортових комп'ютерів або GPS-реєстраторів (у тому числі відомості, що перебувають поза контролем сторони).
Важливим є дотримання принципу недискримінації при дослідженні електронних доказів, що означає, що суди не повинні відмовляти в прийнятті електронних доказів і не повинні заперечувати їх юридичну силу лише тому, що вони зібрані та / або подані в електронній формі. Суди не повинні заперечувати юридичну силу електронних доказів лише через відсутність вдосконаленого кваліфікованого або подібного захищеного електронного підпису. Сторонам має бути дозволено подавати електронні докази в оригінальному електронному форматі без необхідності надання роздруківок (пункти 6, 7, 9 Керівництва).
Також, Верховний Суд у зазначеній постанові звернув увагу на презумпцію цілісності (достовірності) електронних доказів, що означає, що доказ вважається цілісним (достовірним), поки інша сторона цього не спростує.
В межах, прийнятних відповідно до національного законодавства та на розсуд суду електронні дані повинні прийматися як автентичний доказ, допоки інша сторона не наведе відповідні обґрунтовані доводи на спростування цього. Достовірність електронних доказів презюмується до тих пір, поки немає розумних сумнівів у протилежному (пункти 21, 22 Керівництва).
Ураховуючи викладене, суд зазначає, що відповідачем не спроставані надані позивачем фото/відео докази неналежного технічного стану транспортних засобів за Договором.
У відзиві на позов відповідач зазначив, що позивачем не надано доказів порушень якості надання послуг зі сторони ПП «Біранд» за жодним з конкретних 79 перевезень та в порушення змісту п. 7.5. Договору вимагає застосувати штрафні санкції у розмірі 20% вартості абсолютно усіх перевезень за договором, в той час як Договір дозволяє застосувати 20 % штрафу до вартості неякісної послуги, тобто 20 % вартості конкретного перевезення, в якому було належним чином встановлено порушення якості.
Щодо даних посилань відповідача, суд зазначає, що дані посилання підлягають відхиленню у зв'язку з наступним. Так, Замовником оплачується послуги які надавались на протязі місяця, а не кожна окремо. Пунктом 4.1. Договору визначено, що підставою для проведення оплати за надані Перевізником та прийняті Замовником послуги є підписаний Акт виконаних робіт. Обліковий та розрахунковий період за надані послуги є місяць, а не окрема поїздка. Це передбачено пунктом 5.3 Договору. Підтвердження наданим послугам є підписаний Акт виконаних робіт саме за місяць, за формою та змістом який надсилає Перевізник. Якщо умови якості наданих послуг на протязі місяця не відповідають умовам Договору це є підставою застосувати пункт 7.5. саме до обсягу послуг, визначений Актом виконаних робіт. Цим документом визначено загальну суму, яку замовник оплачує за певний обсяг наданих Перевізником послуг. Якщо якість цього обсягу за певний період неналежна, то 20% штрафних санкцій відраховується саме з цієї суми.
Пунктом 7.10. Договору передбачено, що Замовник може не застосовувати штрафні санкції передбачені пунктом 7.5. Договору до Перевізника, якщо у встановлений Замовником термін Перевізником буде забезпечено усунення усіх недоліків. Замовник неодноразово звертався до Перевізника: лист від 10.01.2025 № 88/53020000-2025, лист від 23.01.2025 № 319/53020000-2025, претензія від 19.03.2025 №1108/0110200-2025, претензія від 28.04.2025 №1701/01110200-2025, претензія від 01.05.2025 №1779/01110200-2025, з проханням усунути недоліки щодо якості виконаних послуг за Договором.
Однак, відповідач недоліки щодо якості виконаних послуг за Договором не усунув, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з відповідним позовом для захисту своїх інтересів.
У відповідності до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтями 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно статей 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Згідно ст. 96 Господарського процесуального кодексу України, електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, яка містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (в тому числі текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних й інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема на портативних пристроях (картах пам'яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет). Електронні докази подаються у формі документів, на які накладено кваліфікований електронний підпис відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги". Законом може бути передбачено інший порядок засвідчення електронної копії електронного доказу. Учасники справи мають право подавати електронні докази в паперових копіях, посвідчених в порядку, передбаченому законом. Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом.
Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ч.2 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).
Частиною першою статті 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частина 1 ст. 628 Цивільного кодексу України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
У відповідності до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Правові наслідки порушення зобов'язання встановлені статтею 611 ЦК України. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.
Відповідно до частини 2 статті 549 ЦК України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Суд зазначає, що сторони договору мають право врегулювати свої відносини щодо нарахування штрафних санкцій на власний розсуд (частина третя статті 6 ЦК) (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 21.06.2017 у справі № 910/2031/16 та у постанові Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 916/804/17).
Таким чином, виходячи з умов пункту 7.5. договору, та враховуючи те, що матеріалами справи підтверджується факт надання відповідачем позивачу послуг за Договором неналежної якості у період січень 2025 року - березень 2025 року, господарський суд визнає позовні вимоги позивача обґрунтованими, підтвердженими доданими до матеріалів справи доказами, та такими, що не спростовані відповідачем.
За таких обставин позовні вимоги підлягають задоволенню.
При цьому суд зазначає, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод.
У справі "Руїз Торіха проти Іспанії" ЄСПЛ вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Межі такого обов'язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи.
Вирішуючи питання розподілу судового збору, суд керується ст. 129 ГПК України, у зв'язку з чим судовий збір у розмірі 6600,09 грн. покладається на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 124, 129 Конституції України, ст.ст. 4, 11, 12, 13, 73, 74, 76-80, 86, 91, 120, 123, 129, 165, 178, 202, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити.
Стягнути з Приватного підприємства "Біранд" (61115, м. Харків, пр. Косіора, 120, кв. 40, код ЄДРПОУ 30138040) на користь Державного спеціалізованого підприємства "Чорнобильська АЕС" (07100, Київська область, Вишгородський р-н, м. Славутич, вул. Збройних Сил України, будинок 7/1, код ЄДРПОУ 14310862) 440006,11 грн. штрафних санкцій та 6600,09 грн. судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення господарського суду може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного рішення.
Позивач: Державне спеціалізоване підприємство "Чорнобильська АЕС" (07100, Київська область, Вишгородський р-н, м. Славутич, вул. Збройних Сил України, будинок 7/1, код ЄДРПОУ 14310862).
Відповідач: Приватне підприємство "Біранд" (61115, м. Харків, пр. Косіора, 120, кв. 40, код ЄДРПОУ 30138040).
Повне рішення складено "11" серпня 2025 р.
Суддя А.М. Буракова