адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/
Код ЄДРПОУ 03500004
31.07.2025 Справа № 917/2208/23
м.Полтава
За позовом Акціонерного товариства "Одеснафтопродукт", провулок 2-й Артелерійський,6, м. Одеса, Одеська область, 65039
до Акціонерного товариства "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" вул.Свіштовська, 3, м.Кременчук, Полтавська область, 39610
про зобов'язання виконати умови договору
Суддя Солодюк О.В.
Секретар судового засідання Олефір О.І.
Учасники справи згідно протоколу судового засідання
Розглядається позовна заява Акціонерного товариства "Одеснафтопродукт" до Публічного акціонерного товариства "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" про визнання виконаними з боку позивача умов договору та зобов'язання виконати умови п.2.1.3 Договору про надання послуг №745/10/2120 від 01.12.2020р.
Вимоги позивача обґрунтовані невизнанням відповідачем факту надання послуг перевалки 19 082 564 кг нафти сирої AZERI LIGHT CRUDE OIL за Договором № 745/10/2120 від 01.12.2020 та неналежним виконанням відповідачем пункту 2.1.3 вказаного договору в частині забезпечення позивача на його запит всіма необхідними транспортними та іншими документами, що стосуються товару, зокрема, щодо митного оформлення 19 082 564 кг нафти сирої AZERI LIGHT CRUDE OIL.
В обґрунтування заперечень відповідач посилається на відсутність підстав для застосування до спірних відносин норм Договору № 745/10/2120, оскільки переміщення 19 082 564 кг нафти сирої AZERI LIGHT CRUDE OIL з танкеру INDIGO SUN здійснювалося на підставі мобілізаційного завдання Міністерства енергетики України від 27.02.2022 № 26/1.2-7-3222-22. Також відповідач з посиланням на інформацію Енергетичної митниці Держмитслужби вказує на фізичну неможливість надання позивачем послуг перевалки щодо спірної нафти.
Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 19.12.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено здійснювати у порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання у справі на 16.01.2024 на 14:00 год.
04.01.2024 (вхід. № 111) від представника відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач проти позову заперечує, посилаючись на відсутність порушення прав позивача, а також зазначає, що подані позивачем документи в обгрунтування позовних вимог стосуються нафти з танкеру «SILVER», а не нафти з танкеру “INDIGO SUN». Позивач не надав відповідачу жодних послуг з перевалки залишку нафти у кількості 19 082 564 кг, що надійшла на танкері “INDIGO SUN», що свідчить про відсутність підстав для визнання виконаними з боку позивача, як виконавця, умов Договору від 01.12.2020 № 745/10/2120. Митне законодавство не встановлює обов'язок та не передбачає право ПАТ "Укртатнафти", як виконавця мобілізованого завдання з переміщення нафти, що знаходиться під митним контролем у митному режимі "Митний склад", подати до митного органу документи для зміни митного режиму такої нафти. Відповідно, і вимога позивача зобов'язати відповідача надати документи щодо митного оформлення вказаної вище нафти, не грунтується на нормах матеріального права і задоволенню не підлягає.
10.01.2024 (віхд. № 345) від представника позивача до матеріалів справи надійшло клопотання, в якому останній просить суд проводити судове засідання, призначене на 16.01.2024 року, за участі представника позивача у режимі відеоконференції поза межами суду із застосуванням власних технічних засобів та за допомогою програмного забезпечення підсистеми "Електронний суд".»
Ухвалою від 15.01.2024 суд задовольнив заяву представника позивача про проведення судового засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
16.04.2024 (вхід. № 584) від представника позивача до матеріалів справи надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Ухвалою суду від 16.01.2024 продовжено строк підготовчого провадження та відкладено розгляд справи на 14.03.2024 на 13:00 год. в режимі відеоконференції.
23.02.2024 (вхід. № 2468) від представника позивача до суду надійшла відповідь на відзив, в якій доводи відповідача заперечуються з посиланням на те, що в п. 5.7 Договору № 745/10/2010 передбачено право позивача на залучення субвиконавців, з якими укладено договори про надання послуг з перевалки нафти та нафтопродуктів (№ 177/164 від 01.12.2021 - між позивачем та АТ “ЕКСІМНАФТОПРОДУКТ»; № 02/22 від 05.01.2022- між позивачем та ПрАТ «СИНТЕЗ ОЙЛ»). Отже, вся відповідальність за товар до моменту передачі третій особі - Покупцю, перед Компанією «Норвінд Трейд СА», лежить на АТ “ОДЕСНАФТОПРОДУКТ».
61 856 117 кг нафти, як зазначає позивач, було викуплено відповідачем у Компанії «Норвінд Трейд СА», розмитнено в режимі імпорт та передано через трубопровід АТ «Укртранснафта» до покупця - ПАТ «Укртатнафта».
Залишок нафти з судна «INDIGO SUN» у кількості 19 082 564 кг розміщувався в резервуарах субвиконавців (мають статус митних складів), і цей залишок нафти, так само як і попередні об'єми нафти, завезені судном «INDIGO SUN» за Контрактом № 2201/СО від 27.01.2022, були викуплені відповідачем у Компанії «Норвінд Трейд СА», що підтверджується актом приймання - передачі № А05 від 25.02.2022.
Позивач зазначає, що користуючись тим фактом, що Мобілізаційне завдання Міністерства енергетики України від 27.02.2022 року № 26/1.2-7-3222-22, направлене АТ “ОДЕСНАФТОПРОДУКТ» стосувалось в т.ч. і залишків нафти з судна «INDIGO SUN» (відправник Компанія «Норвінд Трейд СА»), відповідач намагається уникнути виконання Договору № 745/10/2010, укладеного із АТ “ОДЕСНАФТОПРОДУКТ».
З урахуванням того, що АТ “ОДЕСНАФТОПРОДУКТ» здійснював перевалку нафти, що належить власнику - ПАТ «Укртатнафта», до цих правовідносин, як зазначає позивач, застосовуються умови Договору від 01.12.2020 № 745/10/2120, а передана у власність відповідача нафта, незалежно від наявності мобілізаційного завдання, мала бути оформлена в режимі Імпорту.
Підписавши всі акти виконаних послуг за зазначеною партією, що були надані до початку повномасштабного вторгнення, прикриваючись наявністю мобілізаційного завдання, відповідач не підтверджує виконання послуг з перевалки АТ “ОДЕСНАФТОПРОДУКТ» за Договором про надання послуг від 01.12.2020 № 745/10/2120 за останньою партією нафти у кількості 19 082 564 кг.
06.03.2024 (вхід. № 3116) від представника відповідача до суду надійшли заперечення на відповідь на відзив. Проти позову відповідач заперечує, посилаючись на те, що 25.02.2022 (з моменту підписання відповідачем та Компанією «Норвінд Трейд СА» акту приймання - передачі 19 082, 564 кг нафти) відповідач отримав право задекларувати вказану нафту в митний режим «Імпорт», але не встиг цього зробити в зв'язку з фізичним переміщенням нафти з Одеси до Кременчука за мобілізаційним завданням Міненерго від 27.02.2022. З цього моменту відповідач позбавлений можливості задекларувати вказану нафту в режим «Імпорт» з огляду на приписи статтей 75 та 266 Митного кодексу України, в зв'язку з неможливістю пред'явити товар на митному посту «Південний».
Відповідач також зазначає, що жодні акти приймання - передачі нафти, листи, заявки або вимоги ПАТ «Укртатнафта» не могли бути підставою для переміщення товару, що знаходиться під митним контролем, оскільки згідно ч. 3 ст. 469 Митного кодексу України передбачена відповідальність за видачу без дозволу митного органу або втрату товарів, митне оформлення яких не закінчено, або товарів, що перебувають на тимчасовому зберіганні під митним контролем на митному складі.
Посилаючись на висновки Верховного Суду у справі №917/458/23, відповідач зазначає, що позивач зловживає правом на судовий захист, оскільки на момент звернення до Суду з позовом достовірно володів інформацією, що 19 082,564 тони нафти не було розмитнено для випуску у вільний оборот, тобто митні документи на вказану нафту не були оформлені (не існують), а переміщення нафти здійснювалося на підставі мобілізаційного завдання, а не договору про надання послуг перевалки від 01.12.2020 №745/10/2120. Таким чином, вимога позивача про зобов'язання відповідача надати неіснуючий в природі документ щодо митного оформлення 19 082,564 тонн нафти є необгрунтованою.
Ухвалою від 14.03.2024 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 09.05.2024 на 14:00 год.
В судовому засіданні 09.05.2024 суд оголосив перерву до 18.06.2024 до 14:00 год.
11.06.2024 від відповідача до суду надійшла заява про зміну найменування товариства (вхід № 8220), яка була задоволена ухвалою Господарського суду Полтавської області від 19.09.2024 про заміну назви відповідача з Публічного акціонерного товариства “Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія “Укртатнафта» на Акціонерне товариство “Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія “Укртатнафта» (код ЄДРПОУ 00152307).
18.06.2024 від позивача до суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи (вх. № 8592), яка була задоволена ухвалою Господарського суду Полтавської області від 18.06.2024 про відкладення розгляду справи на 19.09.2024 на 13:00 год. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
За наслідками судового засідання 19.09.2024 судом оголошено перерву у зв'язку з повітряною тривогою до 15.10.2024 до 15:00 год.
В судовому засіданні 15.10.2024 судом оголошено перерву до 29.10.2024 до 14:00 год.
29.10.2024 від позивача та від відповідача до суду надійшли клопотання про відкладення розгляду справи (вх. № 14398 та вх. № 14411 відповідно), які були задоволені судом. Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 29.10.2024 розгляд справи відкладено на 12.12.2024 на 14:00 год. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
11.12.2024 від відповідача до матеріалів справи надійшло клопотання про відкладення розгляду справи (вх. № 16833), яке було судом задоволено. Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 12.12.2024 відкладено розгляд справи на 11.03.2025 на 12:00 год.
Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 11.03.2025 за клопотанням відповідача (вх. № 2266 від 18.02.2025) розгляд справи відкладено на 29.04.2025 на 14:00 год.
В судовому засіданні 29.04.2025, суд оголосив перерву до 29.05.2025 до 12:00 год.
В судовому засіданні 29.05.2025 представник позивача заявив клопотання про відкладення розгляду справи. Судом оголошено перерву в судовому засіданні до 24.06.2025 до 14:30 год.
В судовому засіданні 24.06.2025 суд оголосив про перехід до стадії ухвалення рішення, яке буде проголошено 03.07.2025 о 12:30 год.
Ухвалою суду від 07.07.2025 призначено дату судового засідання на 31.07.2025 на 15:00 год., оскільки судове засідання, призначене на 03.07.2025, не відбулось у зв'язку з вибухами та пожежами на території, біля якої розміщене приміщення Господарського суду Полтавської області внаслідок ворожої атаки по м. Полтаві.
В судовому засіданні 03.07.2025 суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи суд встановив:
АТ “ОДЕСНАФТОПРОДУКТ», Приватне акціонерне товариство з іноземними інвестиціями “СИНТЕЗ ОЙЛ» (далі - ПрАТ “СИНТЕЗ ОЙЛ») та Акціонерне товариство “ЕКСІМНАФТОПРОДУКТ» (далі - АТ “ЕКСІМНАФТОПРОДУКТ») є утримувачами митних складів, які знаходяться за адресою: м. Одеса вул. Вапняна, 54.
Відповідно до листа Енергетичної митниці Держмитслужби від 26.10.2023 № 76-1/7.6-10/8.19/4849-НДВ (а.с.101-102), з урахуванням додатково наданих сторонами під час розгляду справи пояснень щодо вказаного листа, та наявних у матеріалах справи документів - згідно митного обліку до Одеського морського торгівельного порту, на митні склади АТ “ЕКСІМНАФТОПРОДУКТ», АТ “ОДЕСНАФТОПРОДУКТ» та ПрАТ “СИНТЕЗ ОЙЛ», що розташовані у зоні діяльності митного поста “Південний», на підставі коносаменту SET A від 26.01.2022 на судні “INDIGO SUN» було доставлено та розміщено 80 938 681 кг нафти сирої.
У подальшому, частина нафти у кількості 61 856 117 кг була поміщена у митний режим “Імпорт (випуск для вільного обігу)». Тобто, нафта у кількості 19 082 564 кг, щодо перевалки якої виник спір, є залишком нафти з танкеру “INDIGO SUN», переміщеної з судна до резервуарів митних складів на підставі договору від 16.03.2018 № 30/18 на надання послуг з перевалки (приймання, накопичення і навантаження на судно) сирої нафти, укладеного між позивачем та компанією “NORDWIND TRADE SA» (а.с.23-37).
На момент повномасштабного вторгнення 24.02.2022 на митних складах під митним контролем (у митному режимі “Митний склад (для іноземних товарів)», знаходилось 72 734 961 кг нафти сирої AZERI LIGHT CRUDE OIL, з яких:
- 7 813 423 кг з танкеру “INDIGO SUN», задекларованої за митною декларацією UA903110/2022/000131, знаходилось на митному складі АТ “ЕКСІМНАФТОПРОДУКТ»;
- 9 271 582 кг з танкеру “INDIGO SUN», задекларованої за митною декларацією UA903110/2022/000183, знаходилось на митному складі ПрАТ “СИНТЕЗ ОЙЛ»;
- 1 997 559 кг з танкеру “INDIGO SUN», задекларованої за митною декларацією UA903110/2022/000184, знаходилось на митному складі АТ “ЕКСІМНАФТОПРОДУКТ».
Таким чином, з матеріалів справи вбачається (а.с.176-177), що залишок нафти AZERI LIGHT CRUDE OIL з танкеру “INDIGO SUN» (власність компанії “NORDWIND TRADE SA») у кількості 19 082 564 кг станом на 24.02.2022 був задекларований та знаходився на наступних митних складах:
- 9 271 582 кг (залишок за митною декларацією UA903110/2022/000183) - на митному складі ПрАТ “СИНТЕЗ ОЙЛ»;
- 7 813 423 кг (залишок за митною декларацією UA903110/2022/000131) та 1 997 559 кг (залишок за МД UA903110/2022/000184) - на митному складі АТ “ЕКСІМНАФТОПРОДУКТ».
27.02.2022 Міністерством енергетики України були видані та доведені до АТ “ЕКСІМНАФТОПРОДУКТ», АТ “ОДЕСНАФТОПРОДУКТ» та ПрАТ “СИНТЕЗ ОЙЛ» мобілізаційні завдання № 26/1.2-7-3221-22, № 26/1.2-7-3222-22, № 26/1.2-7-3223-22 (а.с.136-137), якими було доручено надати нафту в систему магістральних нафтопроводів АТ “Укртранснафта» для подальшого транспортування на Кременчуцький НПЗ у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України та тим, що резервуари митних складів знаходяться у зоні ризику початку бойових дій, а також з метою запобігання техногенної катастрофи та втрати товару. Зазначено, що за інформацією АТ “Укртатнафта» на вказаних підприємствах знаходилось 72 734,961 тонни нафти Азері, яка була завезена під контракти АТ “Укртатнафта» для подальшого оформлення імпорту.
Позивач посилається на те, що 27.02.2022 та 28.02.2022 на виконання мобілізаційного завдання від 27.02.2022 № 26/1.2-7-3222-22 він передав для транспортування з Одеси до Кременчука системою магістральних нафтопроводів АТ “Укртранснафта» нафту сиру, у тому числі залишки нафти AZERI LIGHT CRUDE OIL з танкеру “INDIGO SUN» в обсязі 19 082 564 кг.
Фактичне транспортування 72 735 тонн нафти AZERI LIGHT CRUDE OIL (включаючи 19 082 564 кг з танкеру “INDIGO SUN») за маршрутом Одеса - Кременчуцький НПЗ системою магістральних нафтопроводів АТ “Укртранснафта» сторонами не заперечується і підтверджується маршрутним дорученням від 26.02.2022 № 2-46/Кр (а.с.77). Транспортування спірної нафти (19 082 564 кг) підтверджується актами прийому-здачі нафти від 26.02.2022 № 2-46/Кр-1, від 27.02.2022 № 2-46/Кр-3, від 28.02.2022 № 2-46/Кр-4, від 28.02.2022 № 2-46/Кр-5 (а.с.73-76). Вантажовідправником у цих документах зазначено АТ “ЕКСІМНАФТОПРОДУКТ».
У вересні 2023 року позивач звернувся до відповідача з листами від 14.09.2023 № 06/482 та від 25.09.2023 № 06/498, в яких просив повідомити про наявність нафти сирої у кількості 19 082 500 кг, переданої на виконання мобілізаційного завдання, та про статус даної нафти - знаходиться вона, як і раніше, під митним контролем у митному режимі “Митний склад», чи оформлена у митний режим “Імпорт» (а.с.84, 87-88).
В подальшому, у жовтні 2023 року позивач звернувся до відповідача з листом від 18.10.2023 № 06/541 (а.с.91-92), в якому з посиланням на пункт 2.1.3 Договору про надання послуг № 745/10/2120 просив надати документи щодо митного оформлення 19 082,564 тонн нафти Азері, що надійшла танкером “INDIGO SUN».
03.11.2023 АТ “ОДЕСНАФТОПРОДУКТ» направило АТ “Укртатнафта» лист № 06/572 (а.с.107-108) з проханням підписати Акт приймання-здавання нафти на приймально-здавальному пункті № 704 в м. Одеса від 03.11.2023 та Акт звірки залишків нафти від 03.11.2023 на підтвердження обсягу та вартості наданих послуг за Договором № 745/10/2120 з перевалки 19 082 564 кг нафти.
Позивач зазначає, що перевалка 19 082 564 кг нафти для відвантаження здійснювалась ним у відповідності з Договором № 745/10/2120, на підставі листа-заявки АТ “Укртатнафта» від 26.02.2022 № 47/03-107 (а.с.51), а відповідач не визнає факту надання послуг позивачем та порушує норми вказаного договору в частині обов'язку надати документи щодо митного оформлення даної нафти.
При вирішенні спору суд виходить з наступного.
Відповідно до частини першої статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до пункту 1.1 Договору від 01.12.2020 року № 745/10/2120 про надання послуг (а.с.78-83) Виконавець (АТ “ОДЕСНАФТОПРОДУКТ») надає Замовнику (АТ “Укртатнафта») послуги з перевалки Товару (сирої нафти, яка відповідає ГОСТ 9965-76 “Нефть для нефтеперерабатывающих предприятий» або ТУ У 06.1-00135390-016:2018, або іншим параметрам, погодженим Сторонами), а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити надані Виконавцем послуги на умовах договору.
Послуги Виконавця з перевалки Товару складаються з:
1.Приймання від третіх осіб Товару Замовника в резервуарах Виконавця (його субвиконавців) (далі - резервуари Виконавця), що розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Вапняна, 54;
2.Розміщення та тимчасового накопичення та зберігання Товару в резервуарах Виконавця до передачі нафти Замовнику та/або третім особам (на підставі письмового наказу Замовника);
3.Передачі (повернення) Товару Замовнику та/або третім особам (на підставі письмового наказу Замовника) в пункті: приймально-здавальна дільниця № 704 трубопроводу АТ “Укртранснафта».
Згідно з пунктом 1.2 Договору від 01.12.2020 року № 745/10/2120 Виконавець здійснює вантажні операції з Товаром тільки на підставі і відповідно до письмових доручень Замовника. Послуги надаються Виконавцем на своїх виробничих майданчиках і на технологічних потужностях третіх осіб (субвиконавців), які можуть залучатися Виконавцем до надання послуг за цим Договором відповідно до пункту 5.7 даного Договору.
Відповідно до пункту 2.1.1 Договору від 01.12.2020 року № 745/10/2120 Замовник зобов'язується надавати Виконавцю щомісяця за 5 робочих днів до початку місяця, в якому буде здійснюватись передача Товару для надання послуг за даним Договором, заявку (в письмовій формі) на приймання Товару (надання послуг) (із зазначенням його походження, кількості, якості Товару та інше), а також графік відвантаження (відправлення) Товару, якщо інше не погоджено Сторонами письмово. Партією Товару Сторони вважають кількість Товару, прийняту Виконавцем від третіх осіб за одним документом для надання послуг за цим Договором. У випадку неотримання Замовником письмового обґрунтованого заперечення Виконавця щодо виконання заявки протягом 1 робочого дня з моменту подання заявки, вважається, що така заявка узгоджена Виконавцем на умовах, що зазначені в ній.
Відповідно до пункту 2.1.3 Договору від 01.12.2020 року № 745/10/2120 Замовник зобов'язується забезпечувати Виконавця на запит останнього усіма необхідними транспортними, митними та іншими документами, що стосуються Товару, і наділити повноваженнями для виконання своїх обов'язків.
Згідно вимог пункту 2.1.4 Замовник відповідно до графіку відвантаження (відправлення) Товару направляє Виконавцю доручення на передачу Товару. Доручення повинно містити необхідні реквізити, а саме: найменування Товару, транспорту, кількість Товару для навантаження, реквізити отримувача Товару. Доручення, які не мають необхідних реквізитів, до виконання не приймаються. Виконавець зобов'язаний повідомити Замовника про відсутність необхідних реквізитів, вказавши в повідомленні перелік відсутніх реквізитів. У випадку неотримання Замовником такого повідомлення протягом 1 робочого дня з моменту подання доручення, доручення вважається оформленим належним чином та прийнятим до виконання.
Виконавець, згідно пунктів 3.1.3, 3.1.4 та 3.1.5 Договору від 01.12.2020 року № 745/10/2120, зобов'язується: на підставі та відповідно до заявок та доручень Замовника своєчасно і належним чином проводити вантажні операції з Товаром; погоджувати з адміністрацією трубопровідного транспорту план відвантаження Товару; забезпечити надання Замовнику оперативної інформації про хід надання послуг за цим Договором, а також інших даних, що мають пряме відношення до виконання цього Договору.
Відповідно до вимог пункту 4.2 Договору від 01.12.2020 року № 745/10/2120 - до 10 числа місяця, наступного за звітним (календарним місяцем, у якому надавались послуги) Сторони оформлюють Акт наданих послуг за звітний місяць. У випадку необхідності, за вимогою однієї із Сторін, Акт наданих послуг може бути оформлений по закінченню надання послуг по окремій партії товару (протягом трьох робочих днів з моменту надання таких послуг). У такому разі подальший порядок документообігу за такий місяць узгоджується Сторонами додатково.
Акт наданих послуг оформлюється Виконавцем та передається для підписання Замовнику.
Згідно вимог пункту 5.3 Договору від 01.12.2020 року № 745/10/2120 щомісячно Сторонами складається Акт звірки залишків Товару, який знаходиться у резервуарах Виконавця.
До надання послуг за Договором, згідно пункту 5.7 Договору від 01.12.2020 року № 745/10/2120, Виконавець може залучати таких субвиконавців: АТ “ЕКСІМНАФТОПРОДУКТ» та ПрАТ “СИНТЕЗ ОЙЛ».
Враховуючи вищезазначені умови Договору, суд дійшов висновку, що лист відповідача від 26.02.2022 № 47/03/-107 (а.с.51), не є заявкою чи дорученням на здійснення вантажних операцій (надання послуг) Виконавцем в розумінні п. 2.1.1, п. 2.1.4 Договору. Акт приймання-здавання нафти на приймально-здавальному пункті № 704 в м. Одеса від 03.11.2023 (а.с.109) та акт звірки залишків нафти сирої станом на 01.03.2022 від 03.11.2023 (а.с.110) направлені відповідачу позивачем листом від 03.11.2023 № 06/572 (а.с.107) не у відповідності до строків, зазначених в п. 4.2 та п. 5.3. Договору № 745/10/2120.
Суд зазначає, що спір у справі виник внаслідок різного тлумачення позивачем та відповідачем правових підстав та правового регулювання питання переміщення нафти, яка знаходиться під митним контролем, за мобілізаційним завданням Міністерства енергетики України.
При вирішенні даного спору судом враховані приписи частини четвертої статті 75 та частини четвертої статті 236 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до яких: обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом; при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 24.01.2024 у справі № 917/458/23 було вирішено спір за позовом АТ “ЕКСІМНАФТОПРОДУКТ» до АТ “Укртатнафта» про зобов'язання виконати умови пункту 2.1.3 договору про надання послуг від 12.01.2022 № 14/10/2120 шляхом надання позивачу документів щодо митного оформлення вантажу - “нафта сира “AZERI LIGHT CRUDE OIL», що надійшов на судні SILVER вантажовласника Компанії “SOCAR TRADING SA», у кількості 53 652 397 кг.
Вищевказана справа стосується обставин даної справи, оскільки спірний обсяг нафти з танкеру “SILVER» у кількості 53 652 397 кг у сукупності з нафтою з танкеру “INDIGO SUN» у кількості 19 082 564 кг становлять єдину партію нафти у кількості 72 734 961 кг, яка була переміщена з Одеси до Кременчука на підставі мобілізаційних завдань Міністерства енергетики України від 27.02.2022 № 26/1.2-7-3221-22, № 26/1.2-7-3222-22 та № 26/1.2-7-3223-22 (а.с.136-137). При цьому вантажовідправником всього обсягу нафти є АТ “ЕКСІМНАФТОПРОДУКТ», перевізником - АТ “Укртранснафта», вантажоотримувачем - АТ “Укртатнафта» (а.с.77).
При вирішенні даного спору судом враховуються наступні обставини, встановлені щодо відповідача і безпосередньо стосуються спірного обсягу нафти, та наступні висновки щодо застосування норм права до спірних правовідносин, наведені у наступних пунктах постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 24.01.2024 у справі № 917/458/23:
4.6. Судами було встановлено, що вантаж був транспортований на Кременчуцький НПЗ та зданий ПАТ “Укртатнафта» в кінцевому пункті на виконання мобілізаційного завдання Міністерства енергетики України. Ця обставина сторонами не заперечується.
4.11. Міністерство енергетики України, як один з центральних органів влади, відповідно до абзацу 10 статті 15 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» доводить (встановлює) мобілізаційні завдання (замовлення) до підприємств, установ і організацій, що належать до сфери його управління або залучаються ним до виконання мобілізаційних завдань (замовлень).
4.12. Згідно з абзацом 11 частини 1 статті 21 вказаного Закону, підприємства, установи і організації зобов'язані створювати та утримувати мобілізаційні потужності, створювати і зберігати мобілізаційний резерв матеріально-технічних і сировинних ресурсів згідно з мобілізаційними завданнями (замовленнями).
4.13. Із встановлених судами попередніх інстанцій обставин у даній справі та виходячи із наведених норм права слід дійти висновку, що оскільки передача вантажу вже здійснена без митного оформлення щодо переведення його із митного режиму митного складу в режим випуску у вільний обіг на виконання мобілізаційного завдання Міністерства енергетики України, і така передача виходячи із вказаних обставин та норм права є правомірною, потреба позивача у митному оформленні вантажу відсутня.
4.17. За змістом статей 15 і 16 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу у разі їх порушення, невизнання або оспорювання. Перелік способів захисту, визначений у частині другій статті 16 ЦК України, не є вичерпним. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках (абзац 12 частини 2 вказаної статті).
4.18. У статті 4 ГПК України передбачено, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
4.19. Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб'єкта правовідносин і забезпечення виконання юридичного обов'язку зобов'язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб'єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв'язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.
4.20. Під захистом легітимного інтересу розуміється відновлення можливості досягнення прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом.
4.21. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2023 у справі № 233/4365/18, на яку посилається відповідач у касаційній скарзі, зазначено таке.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що застосування конкретного способу захисту цивільного права чи інтересу залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Інакше кажучи, суд має захистити право чи інтерес у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (див., зокрема, постанови від 05.06.2018 у справі № 338/180/17 (пункт 57), від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16 (пункт 40), від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц, від 11.09.2019 у справі № 487/10132/14-ц (пункт 89), від 16.06.2020 у справі № 145/2047/16-ц (пункт 7.23), від 15.09.2020 у справі № 469/1044/17), від 26.01.2021 у справі № 522/1528/15-ц (пункт 58), від 16.02.2021 у справі № 910/2861/18 (пункт 98), від 15.06.2021 у справі № 922/2416/17 (пункт 9.1), від 22.06.2021 у справах № 334/3161/17 (пункт 55) і № 200/606/18 (пункт 73), від 29.06.2021 у справі № 916/964/19 (пункт 7.3), від 31.08.2021 у справі № 903/1030/19 (пункт 68), від 26.10.2021 у справі № 766/20797/18 (пункт 19), від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц (пункт 143), від 14.12.2021 у справі № 643/21744/19 (пункт 61), від 25.01.2022 у справі № 143/591/20 (пункт 8.31), від 08.02.2022 у справі № 209/3085/20 (пункт 21), від 09.02.2022 у справі № 910/6939/20 (пункт 11.87), від 22.02.2022 у справі № 761/36873/18 (пункт 9.21), від 13.07.2022 у справі № 363/1834/17 (пункт 56), від 28.09.2022 у справі № 483/448/20 (пункт 9.64), від 14.12.2022 у справі № 477/2330/18 (пункт 55)).
4.22. Спосіб захисту права є ефективним тоді, коли він забезпечуватиме поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантуватиме можливість отримати відповідну компенсацію. Тобто цей захист має бути повним і забезпечувати у такий спосіб досягнення мети правосуддя та процесуальну економію (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі № 910/3009/18 (пункт 63), від 08.02.2022 у справі № 209/3085/20 (пункт 24), від 21.09.2022 у справі № 908/976/190 (пункти 5.6, 5.9)). Інакше кажучи, не є ефективним той спосіб захисту, який у разі задоволення відповідного позову не відновлює повністю порушене, оспорюване право, а відповідне судове рішення створює передумови для іншого судового процесу, у якому буде відбуватися захист права позивача, чи таке рішення об'єктивно неможливо буде виконати.
4.23. Обрання позивачем неналежного та неефективного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови у позові (див., зокрема, постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19 (пункт 6.21), від 02.02.2021 у справі № 925/642/19 (пункт 54), від 06.04.2021 у справі № 910/10011/19, від 22.06.2021 (пункт 99), у справі № 200/606/18 (пункт 76), від 02.11.2021 у справі № 925/1351/19 (пункт 6.56), від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц (пункт 155)).
4.24. З урахуванням предмета та підстав позову суд має розглядати лише такий спір, у якому позовні вимоги можуть бути або задоволені, чим спір по суті буде вичерпано, або в їх задоволенні може бути відмовлено. У тому ж разі, якщо за змістом заявлених позовних вимог (а не з огляду на обставини справи) задоволення позову є неможливим, немає, як видається, підстав стверджувати про наявність юридичного спору. Суд повинен ухвалювати рішення, яким вичерпувати конфлікт між сторонами, а не давати одній зі сторін за відсутності для цього юридичних підстав сподівання на те, що вона в майбутньому отримає бажане для неї рішення (постанова Великої Палати Верховного Суду від 13.10.2020 у справі № 369/10789/14-ц).
4.25. З огляду на викладене, оскільки визначення предмета та підстав позову є правом позивача, у той час як встановлення його обґрунтованості - обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи, і саме у такий спосіб здійснюється “право на суд», яке відповідно до практики Європейського суду з прав людини включає не тільки право ініціювати провадження, але й право отримати “вирішення» спору судом, колегія суддів вважає, що обрання позивачем способу захисту, який не відповідає ані змісту правовідносин, ані здатен поновити порушені права, з огляду на відсутність механізму виконання такого рішення, є самостійною та достатньою підставою для відмови в позові.
Суд зазначає, що розцінена позивачем як заявка та доручення Замовника, - лист АТ “Укртатнафта» від 26.02.2022 № 47/03-107 (а.с.51) з проханням здати максимально можливу кількість нафти Азері, яка була завезена компанією “NORDWIND TRADE SA» танкером “INDIGO SUN» під контракти з АТ “Укртатнафта», не відповідає вимогам пунктів 2.1.1 та 2.1.4 Договору № 745/10/2120, та не є підставою для переміщення товару, який знаходиться під митним контролем у режимі “Митний склад (для іноземних товарів)».
Згідно частини першої статті 121 Митного кодексу України митний склад - це митний режим, відповідно до якого іноземні або українські товари зберігаються під митним контролем із умовним повним звільненням від оподаткування митними платежами та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності. Митний режим митного складу, відповідно до частини першої статті 129 Митного кодексу України, завершується шляхом поміщення товарів, поміщених у цей митний режим, в інший митний режим. Відповідно до частини третьої статті 75 Митного кодексу України, для поміщення товарів у митний режим імпорту особа, на яку покладається дотримання вимог митного режиму, повинна подати митному органу, що здійснює випуск товарів, документи на такі товари.
Митний режим “Митний склад» забороняє переміщення товару за межі митного складу. Видача без дозволу митного органу або втрата товарів, митне оформлення яких не закінчено, або товарів, що перебувають на тимчасовому зберіганні під митним контролем на митному складі тягне за собою відповідальність за частиною третьою статті 469 Митного Кодексу України.
Отже, єдиною підставою для переміщення з митних складів ПрАТ “СИНТЕЗ ОЙЛ» та АТ “ЕКСІМНАФТОПРОДУКТ» 19 082 564 кг нафти, яка знаходилась під митним контролем в режимі “Митний склад», після погодження митним органом, є виключно мобілізаційне завдання Міністерства енергетики України, що спростовує посилання позивача на регулювання спірних відносин нормами Договору № 745/10/2120.
Акт приймання-передачі від 25.02.2022 № А05 до контракту № 2201/СО від 27.01.2022, на якій позивач посилається в обґрунтування позовних вимог (а.с.53), є підставою для зміни митного режиму 19 082 564 кг нафти AZERI LIGHT CRUDE OIL з танкеру “INDIGO SUN», що не було реалізовано відповідачем у зв'язку з переміщенням спірної нафти на підставі мобілізаційних завдань Міністерства енергетики України від 26.02.2022 - тобто на наступний день після укладення акту приймання-передачі нафти між АТ “Укртатнафта» та компанією “NORDWIND TRADE SA».
Відповідно до змісту вищевказаного акту приймання-передачі відповідач придбав у компанії “NORDWIND TRADE SA» та прийняв 19 082,564 тонн нафти в резервуарах АТ “ЕКСІМНАФТОПРОДУКТ» та ПрАТ “СИНТЕЗ ОЙЛ», що нарівні з відомостями про вантажовідправника нафти АТ “ЕКСІМНАФТОПРОДУКТ» у актах прийому-здачі нафти (а.с.73-76) спростовує твердження позивача про надання послуг з перевалки нафти за Договором № 745/10/2120 від 01.12.2020.
Надані позивачем акти прийому-передачі нафти від 28.02.2022, укладені між АТ “ОДЕСНАФТОПРОДУКТ» та АТ “ЕКСІМНАФТОПРОДУКТ» (а.с.70-72), з урахуванням п. 2.1.2. договору № 177/164 про надання послуг з перевалки нафтопродуктів від 01.12.2021 (а.с.56-60) критично оцінюються судом з огляду на відсутність доказів погодження митного органу на таке переміщення нафти, яка знаходиться під митним контролем.
Судом враховано також направлення позивачем відповідачу акту приймання-здавання нафти від 03.11.2023 та акту залишків нафти сирої станом на 01.03.2022 від 03.11.2023 (а.с. 109-110) не у відповідності строків, встановлених пунктами 4.2 та 5.3 Договору № 745/10/2120 від 01.12.2020, що спростовує доводи позивача щодо надання послуг за даним договором.
Відповідно до частини першої статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
З огляду на висновки, наведені в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 21.08.2024 у справі № 916/4453/23 принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зазначений принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.
Відповідно до правових висновків, наведених у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 04.08.2020 у справі № 910/10764/19: право чи інтерес мають бути захищені судом у належний спосіб, який є ефективним, тому суд повинен відмовляти у задоволенні позовної вимоги, яка не відповідає ефективному способу захисту права чи інтересу (пункт 32); водночас, вимога щодо встановлення певних фактів не може бути самостійним предметом розгляду в господарському суді, оскільки до повноважень останнього не належить встановлення фактів, що мають юридичне значення (пункт 34).
Сукупність встановлених під час розгляду даної справи обставин та правові висновки Верховного Суду, наведені вище, свідчать про те, що обрані позивачем способи захисту у вигляді визнання виконаними з боку позивача умов договору та зобов'язання виконати умови п. 2.1.3 Договору про надання послуг № 745/10/2120 шляхом надання відповідачем позивачу документу щодо митного оформлення спірної нафти у кількості 19 082 564 кг, (документу, який не існував як на момент звернення до суду, так і на час вирішення спору), не відповідають ані критерію допустимості, ані критерію ефективності.
Враховуючи вищевикладене, за результатами розгляду справи, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
Відповідно до статті 129 ГПК України судовий збір покладається на позивача.
Керуючись ст. ст. 123, 129, 210, 232, 233, 236, 238, 240, 241 ГПК України, суд, -
В задоволенні позову відмовити.
Згідно ч.1,ч.2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Згідно ст. 257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Повне рішення складено 08.08.2025
Суддя Солодюк О.В.