вул. Зигіна, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21
E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/
Код ЄДРПОУ 03500004
31.07.2025 Справа № 917/557/25
за позовною заявою Акціонерного товариства комерційний банк “ПриватБанк» (ЄДРПОУ 14360570, 01001, м.Київ, вул. Грушевського, 1Д)
до ДЕРЖАВНОГО ПІДПРИЄМСТВА "ЛОХВИЦЬКИЙ СПИРТОВИЙ КОМБІНАТ" (код ЄДРПОУ: 00374806 місцезнаходження: Україна, 37240, Полтавська обл., Лохвицький р-н, місто Заводське, ВУЛ. ОЗЕРНА, будинок 10)
про зобов'язання вчинити дії
Суддя Киричук О.А.
Секретар судового засідання Тертична О.О.
Представники сторін: згідно протоколу
Акціонерне товариство комерційний банк “ПриватБанк» звернулося до Господарського суду Полтавської області з позовом до ДЕРЖАВНОГО ПІДПРИЄМСТВА "ЛОХВИЦЬКИЙ СПИРТОВИЙ КОМБІНАТ", у якому просить зобов'язати ДЕРЖАВНЕ ПІДПРИЄМСТВО "ЛОХВИЦЬКИЙ СПИРТОВИЙ КОМБІНАТ" в особі комісії з припинення визнати та включити до проміжного ліквідаційного балансу ДЕРЖАВНОГО ПІДПРИЄМСТВА "ЛОХВИЦЬКИЙ СПИРТОВИЙ КОМБІНАТ" кредиторські вимоги Акціонерного товариства комерційний банк “ПриватБанк» у розмірі 887703 гривень 16 копійок, а саме: по договору про надання овердрафтового кредиту № 08АЛО від 10.03.2005 у розмірі 887445,71 грн, що складає: 199543,21грн. - заборгованість за тілом кредиту, 659457,89 грн. - заборгованість за процентами, 28444,61 грн.- заборгованість по пені та заборгованість за послуги РКО - 257,45 грн
Ухвалою від 24.03.25 суд постановив прийняти позовну заяву до розгляду і відкрити провадження у справі, справу розглядати в порядку загального позовного провадження, призначити підготовче засідання у справі на 24.04.2025, запропонувати, зокрема, відповідачу протягом 15 днів з дня вручення ухвали суду надати суду відзив на позов.
Ухвалою від 24.04.25 суд постановив відкласти підготовче засідання на 29.05.25.
29.04.25 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.
06.05.25 та 28.05.25 від позивача надійшли пояснення по справі.
Ухвалою від 29.05.25 суд постановив відкласти підготовче засідання на 08.07.25.
03.06.25 від позивача надійшла відповідь на відзив.
Ухвалою від 08.07.2025р. суд постановив закрити підготовче провадження у справі № 917/557/25, призначити справу до судового розгляду по суті в засіданні суду на 29.07.2025
У судовому засіданні 2907.2025 представник позивача пред'явлені вимоги підтримав, представник відповідача проти позову заперечив. Представники надали усні пояснення по суті позову та заперечень.
Представник позивача заявив клопотання про відкладення розгляду справи. Суд оголосив перерву у судовому засіданні до 31.07.25.
30.07.25 від відповідача надійшло клопотання, у якому фактично надані письмові пояснення для уточнення інформації, наданої у відзиві.
31.07.25 від позивача надійшли додаткові пояснення по справі.
У судовому засіданні 31.07.2025 представник позивача пред'явлені вимоги підтримав. Відповідач явку представника не забезпечив.
Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Враховуючи вищенаведене, судом, згідно вимог ГПК України, надавалась в повному обсязі можливість учасникам справи щодо обґрунтування їх правової позиції по суті справи та подання доказів.
Судом враховано, що згідно з ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Матеріали справи свідчать про те, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень та надано достатньо часу для підготовки до судового засідання тощо. Окрім того, судом було вжито всіх заходів, в межах визначених чинним законодавством повноважень, щодо всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
У судовому засіданні 31.07.2025 судом було з'ясовано обставини справи та досліджено докази. Суд оголосив про перехід до стадії ухвалення судового рішення.
У судовому засіданні 31.07.2025 було проголошено вступну та резолютивну частини рішення та повідомлено, що повне рішення суду буде складено у термін, передбачений ч. 6 ст. 233 Господарського процесуального кодексу України.
З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив наступне.
10.03.2005 між Акціонерним товариством Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" (надалі - позивач, АТ КБ “ПРИВАТБАНК», Банк) та ДЕРЖАВНИМ ПІДПРИЄМСТВОМ "ЛОХВИЦЬКИЙ СПИРТОВИЙ КОМБІНАТ" (надалі - Відповідач, ДП "ЛОХВИЦЬКИЙ СПИРТОВИЙ КОМБІНАТ") було укладено Договір про надання овердрафтового кредиту № 08АЛО.
Відповідно до даного договору, Державному підприємству "Лохвицький спиртовий комбінат" був наданий кредит у виді овердрафтового кредиту з лімітом 200000,00 грн. (п. 1.3 Договору про надання овердрафтового кредиту № 08АЛО від 10.03.2005 р.).
П. 4.1. Договору про надання овердрафтового кредиту № 08АЛО від 10.03.2005 р. сторони погодили, що за користування кредитом у період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку Клієнта при при закритті банківського дня Клієнт сплачує відсотки, виходячи з відсоткової ставки, розмір якої залежить від терміну користування кредиту і встановлений в Додатку № 1 до даного договору.
Відповідно до п. 1.1. Додатку № 1 до Договору про надання овердрафтового кредиту № 08АЛО від 10.03.2005 р. відсоткова ставка залежить від терміну існування непогашеного залишку і становить: протягом користування кредиту 1-3 днів - 21% (річних); протягом користування кредиту 4-7 днів - 21% (річних); протягом користування кредиту 8-15 днів - 21% (річних); протягом користування кредиту 16-30 днів - 21% (річних).
П. 2.5 Додатку № 1 до Договору про надання овердрафтового кредиту № 08АЛО від 10.03.2005 р. передбачено, що починаючи з 31-ого дня встановлюється підвищена відсоткова ставка, визначена п. 4.2. договору про надання овердрафтового кредиту № 08АЛО від 10.03.2005 р.
П. 4.2. Договору про надання овердрафтового кредиту № 08АЛО від 10.03.2005 р. сторони погодили, що при порушенні зобов'язань про погашення кредиту, передбачених п.п. 1.3, 2.2.3, 2.2.4, 2.3.3 даного договору, Позичальник сплачує Банку відсотки за користування кредитом у розмірі 42 % річних від суми залишку непогашеної заборгованості.
П. 5.1. Договору про надання овердрафтового кредиту № 08АЛО від 10.03.2005 р. сторони погодили, що при порушенні Клієнтом якого-небудь із зобов'язань: по сплаті відсотків за користування кредитом, термінів повернення кредиту, винагороди, Клієнт виплачує Банку за кожен випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, який виплачується пеня.
18.07.2005 року між АТ КБ “ПРИВАТБАНК» та ДП "Лохвицький спиртовий комбінат" було укладено Додаткову угоду до договору про надання овердрафтового кредиту № 08АЛО від 10.03.2005 року, відповідно до якої сторони за взаємною згодою у зв"язку з арештом поточного рахунку припиняють дію договору на овердрафтове обслуговування № 08АЛО від 10.03.2005 року до зняття арешту з поточного рахунку № НОМЕР_1 .
18.07.2005 між АТ КБ “ПРИВАТБАНК» та ДП "Лохвицький спиртовий комбінат" було укладено Кредитний договір № 08АЛО.
П. 4.1. Кредитного договору № 08АЛО від 18.07.2005 р. сторони погодили, що за користування кредитом у період з дати списання коштів до дати погашення кредиту, Позичальник сплачує відсотки з розрахунку процентної ставки, що встановлюється відповідно Додатка № 1 до даного договору.
Відповідно до п. 2. Додатку № 1 до Кредитного договору № 08АЛО від 18.07.2005 р. процентна ставка залежить від терміну існування непогашеного залишку і становить: протягом користування кредиту 1-4 днів - 19% річних; протягом користування кредиту 5-9 днів - 22% річних; понад 19 днів користування кредиту - 44% річних.
П. 4.2. Кредитного договору № 08АЛО від 18.07.2005 р. сторони погодили, що при порушенні зобов'язань про погашення кредиту, передбачених п.п. 1.3, 2.2.3, 2.3.2 даного договору, Позичальник сплачує Банку відсотки за користування кредитом у розмірі 44 % річних від суми залишку непогашеної заборгованості.
П. 5.1. Кредитного договору № 08АЛО від 18.07.2005 р. сторони погодили, що при порушенні Клієнтом якого-небудь із зобов'язань: по сплаті відсотків за користування кредитом, термінів повернення кредиту, винагороди, Клієнт виплачує Банку за кожен випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, який виплачується пеня від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.
Позивач вказує, що свої зобов'язання за договором Позивач виконав в повному обсязі, надавши Відповідачу кредитні кошти, проте ДП “Лохвицький спиртовий комбінат» свої зобов'язання за договором не виконало, у зв'язку з чим станом на дату подання позовної заяви у Відповідача наявна заборгованість за Договором про надання овердрафтового кредиту № 08АЛО від 10.03.2005 р. у розмірі 887445,71 грн., що складається з наступного: 199543,21грн. - заборгованість за тілом кредиту; 659457,89 грн. - заборгованість за процентами; 28444,61 грн.- заборгованість по пені.
Також, за твердженням позивача, станом на дату подання позовної заяви у ДП "Лохвицький спиртовий комбінат" наявна заборгованість за послуги РКО 257,45 грн., що підтверджується виписками по рахункам 35792054530079, 96150011200879, 96156001201246, 96151001200985, 82342054605426 та 82341011201776.
При цьому, як стало відомо Акціонерному товариству Комерційному банку “ПриватБанк» з інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ДЕРЖАВНЕ ПІДПРИЄМСТВО "ЛОХВИЦЬКИЙ СПИРТОВИЙ КОМБІНАТ" з : 2024-12-03 перебуває в стані припинення юридичної особи в результаті її ліквідації за рішенням засновників (учасників). Голова комісії з припинення - Шершень Юрій Сергійович.
01.02.2025 АТ КБ “ПриватБанк» направило на юридичну адресу відповідача заяву з кредиторськими вимогами, що підтверджується копією опису вкладення до цінного листа та фіскальним чеком. Лист з кредиторськими вимогами не було отримано ДП "Лохвицький спиртовий комбінат", про що свідчать відомості УКРПОШТИ за результатами відстеження поштового відправлення та повернуто відправнику 19.02.2025 року.
Тому позивач на підставі ст.ст. 111, 112 ЦК України просить суд зобов'язати відповідача в особі комісії з припинення визнати та включити до проміжного ліквідаційного балансу ДЕРЖАВНОГО ПІДПРИЄМСТВА "ЛОХВИЦЬКИЙ СПИРТОВИЙ КОМБІНАТ" кредиторські вимоги Акціонерного товариства комерційний банк “ПриватБанк» у розмірі 887703 гривень 16 копійок, а саме: по договору про надання овердрафтового кредиту № 08АЛО від 10.03.2005 у розмірі 887445,71 грн, що складає: 199543,21грн. - заборгованість за тілом кредиту, 659457,89 грн. - заборгованість за процентами, 28444,61 грн.- заборгованість по пені та заборгованість за послуги РКО - 257,45 грн.
Відповідач у відзиві факт укладення договору овердрафтового кредиту № 08АЛО від 10.03.2005, наявності 199543,21грн. заборгованості за тілом кредиту по вказаному договору у відзиві не заперечив. При цьому, у цілому проти задоволення позову заперечив з огляду на таке:
- Акціонерним товариством Комерційний банк «ПриватБанк» не надано судового рішення про стягнення з Державного підприємства «Лохвицький спиртовий комбінат» боргу за Договором про надання овердрафтового кредиту № 08АЛО, а тому нарахування 659457,89 грн. - заборгованість за процентами, 28444,61 грн.- заборгованість по пені суперечать статті 1048 ЦК України;
- щодо 199 543,21грн. - заборгованості за тілом кредиту, то строк її сплати, враховуючи положення Додаткової угоди до договору про надання овердрафтового кредиту № 08АЛО від 10.03.2005 року від 18.07.2005 року про припинення дії кредитного договору, настав 18.07.2005 року.
- враховуючи відсутність поважних причин пропуску строків для звернення з позовом за судовим захистом щодо стягнення заборгованості за тілом кредиту, Державним підприємством «Лохвицький спиртовий комбінат» заявляється клопотання про застосування наслідків сплину строків позовної давності та відповідно не визнається заявлена сума заборгованості.
Норми права, з яких виходить господарський суд при прийнятті рішення, та висновки господарського суду за результатами вирішення спору.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Частинами 1, 2 ст. 193 Господарського кодексу України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
На підставі ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з абз. 1 ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 «Позика» глави 71 «Позика. Кредит. Банківський вклад» Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено параграфом 2 «Кредит» і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до ст. 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором (ч. 1 ст. 1049 ЦК України).
Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
За розрахунком позивача, сума заборгованості, яка підлягала сплаті відповідачем на користь позивача по договору про надання овердрафтового кредиту № 08АЛО від 10.03.2005 склала 887445,71 грн, у тому числі: 199543,21грн. - заборгованість за тілом кредиту, 659457,89 грн. - заборгованість за процентами, 28444,61 грн.- заборгованість по пені та заборгованість за послуги РКО - 257,45 грн.
Суд враховує, що 18.07.2005 року між АТ КБ “ПРИВАТБАНК» та ДП "Лохвицький спиртовий комбінат" було укладено Додаткову угоду до договору про надання овердрафтового кредиту № 08АЛО від 10.03.2005 року, відповідно до якої сторони за взаємною згодою у зв"язку з арештом поточного рахунку припиняють дію договору на овердрафтове обслуговування № 08АЛО від 10.03.2005 року до зняття арешту з поточного рахунку № НОМЕР_1 .
Крім того, 18.07.2005 між АТ КБ “ПРИВАТБАНК» та ДП "Лохвицький спиртовий комбінат" було укладено Кредитний договір № 08АЛО.
Згідно п.1.3. Кредитного договору № 08АЛО від 18.07.2005 р. сторони погодили, що термін повернення кредиту 05.08.2005р. Згідно п.4.11. Кредитного договору № 08АЛО від 18.07.2005 р. сторони погодили, що нарахування відсотків провадиться до повного погашення заборгованості за кредитом. Згідно п.5.4. Кредитного договору № 08АЛО від 18.07.2005 р. сторони погодили, що нарахування неустойки за кожен випадок провадиться протягом 3-х років із дня, коли відповідне зобов"язання повинне було бути виконане позичальником. Згідно п.5.7. Кредитного договору № 08АЛО від 18.07.2005 р. сторони погодили, що терміни позовної давності за вимогами про стягнення кредиту, відсотків, неустойки за даним договором встановлюються сторонами тривалістю 5 років.
Із наданого позивачем до суду в справі розрахунку заборгованості та виписок по рахунку відповідача вбачається, що визначений розмір заборгованості по тілу кредиту зафіксований станом на 18.07.05, а з 07.11.2005 року дана заборгованість облікується як прострочена. Заборгованість відповідачем не погашалася, відповідно, станом на дату подання позову у справі продовжує існувати.
Що ж до заявленої позивачем у позові суми відсотків, то із наданого позивачем до суду в справі розрахунку заборгованості вбачається, що позивач нарахування відсотків на залишок простроченої заборгованості за кредитом банк припинив лише після 01.04.2019.
Що ж до заявленої позивачем у позові суми пені, то позивач зазначає, що позивач нарахування пені за несплату заборгованості за кредитом припинив після 10.06.2014.
Заборгованість відповідачем не погашалася (стосовно відсотків - погашалася частково), відповідно, станом на дату подання позову у справі продовжує існувати.
При вирішенні спору суд зауважує, що позовні вимоги позивача грунтуються на наявності заборгованості по договору про надання овердрафтового кредиту № 08АЛО від 10.03.2005, умови якого за Додатковою угодою до договору про надання овердрафтового кредиту № 08АЛО від 10.03.2005 року у зв"язку з арештом поточного рахунку припиняють дію договору на овердрафтове обслуговування № 08АЛО від 10.03.2005 року до зняття арешту з поточного рахунку № НОМЕР_1 . Про зняття арешту з поточного рахунку № НОМЕР_1 сторони при розгляді справи не вказували. При цьому, згідно п.1.3. Кредитного договору № 08АЛО від 18.07.2005 р. сторони погодили, що термін повернення кредиту 05.08.2005р.
Судом встановлено, що відповідачем порушено зобов'язання за кредитним договором, заборгованість відповідача у визначених позивачем сумах щодо тіла кредиту та пені підтверджується наданими доказами.
При цьому, суд приймає до уваги, що Велика Палата Верховного Суду в постанові від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12 зробила висновок, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України. Також Велика Палата Верховного Суду в постанові від 31.10.2018 р. у справі № 202/4494/16-ц зробила висновок, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України.
Відтак, суд вважає безпідставним нарахування процентів після спливу терміну кредитування.
Разом з тим суд враховує узгоджене сторонам договору правило, що згідно п.5.7. Кредитного договору № 08АЛО від 18.07.2005 р. терміни позовної давності за вимогами про стягнення кредиту, відсотків, неустойки за даним договором встановлюються сторонами тривалістю 5 років.
Відповідно до статей 256, 257 Цивільного кодексу України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. 3, 4 ст.267 Цивільного кодексу України).
За змістом частини першої статті 261 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.
Відповідач у своєму відзиві просить суд застосувати строки позовної давності до заявлених позовних вимог в межах даної справи.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач з 2024-12-03 перебуває в стані припинення юридичної особи в результаті її ліквідації за рішенням засновників (учасників). Голова комісії з припинення - Шершень Юрій Сергійович., що підтверджено інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 110 Цивільного кодексу України юридична особа ліквідується за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі у зв'язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягненням мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами.
Статтею 105 Цивільного кодексу України передбачено, що учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, зобов'язані протягом трьох робочих днів з дати прийняття рішення письмово повідомити орган, що здійснює державну реєстрацію. Учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до цього Кодексу призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється. Виконання функцій комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) може бути покладено на орган управління юридичної особи. До комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) або ліквідатора з моменту призначення переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи. Голова комісії, її члени або ліквідатор юридичної особи представляють її у відносинах з третіми особами та виступають у суді від імені юридичної особи, яка припиняється. Строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється, не може становити менше двох і більше шести місяців з дня оприлюднення повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи. Кожна окрема вимога кредитора, зокрема щодо сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, розглядається, після чого приймається відповідне рішення, яке надсилається кредитору не пізніше тридцяти днів з дня отримання юридичною особою, що припиняється, відповідної вимоги кредитора. Таким чином, кожна вимога кредитора має бути розглянута та прийняте рішення, яке надсилається кредитору.
Згідно з частиною 8 статті 111 Цивільного кодексу України ліквідаційна комісія (ліквідатор) після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, що включає відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог та результат їх розгляду. Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи.
Статтею 112 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі ліквідації платоспроможної юридичної особи вимоги її кредиторів задовольняються у такій черговості: 1) у першу чергу задовольняються вимоги щодо відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, та вимоги кредиторів, забезпечені заставою чи іншим способом; 2) у другу чергу задовольняються вимоги працівників, пов'язані з трудовими відносинами, вимоги автора про плату за використання результату його інтелектуальної, творчої діяльності; 3) у третю чергу задовольняються вимоги щодо податків, зборів (обов'язкових платежів); 4) у четверту чергу задовольняються всі інші вимоги. Вимоги однієї черги задовольняються пропорційно сумі вимог, що належать кожному кредитору цієї черги. Черговість задоволення вимог кредиторів за договорами страхування визначається законом. У разі відмови ліквідаційної комісії у задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх розгляду кредитор має право до затвердження ліквідаційного балансу юридичної особи звернутися до суду із позовом до ліквідаційної комісії. За рішенням суду вимоги кредитора можуть бути задоволені за рахунок майна, що залишилося після ліквідації юридичної особи. Вимоги кредитора, заявлені після спливу строку, встановленого ліквідаційною комісією для їх пред'явлення, задовольняються з майна юридичної особи, яку ліквідовують, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, заявлених своєчасно. Вимоги кредиторів, які не визнані ліквідаційною комісією, якщо кредитор у місячний строк після одержання повідомлення про повну або часткову відмову у визнанні його вимог не звертався до суду з позовом, вимоги, у задоволенні яких за рішенням суду кредиторові відмовлено, а також вимоги, які не задоволені через відсутність майна юридичної особи, що ліквідується, вважаються погашеними.
Таким чином, зазначені норми Цивільного кодексу України передбачають особливий порядок звернення до юридичної особи, що перебуває в процесі припинення, з кредиторськими вимогами. Такі вимоги подаються до ліквідаційної комісії, яка повинна їх розглянути у визначений статті 105 Цивільного кодексу України строк. Виходячи із змісту статті 112 Цивільного кодексу України, у разі відмови ліквідаційної комісії у задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх розгляду кредитор має право звернутися до суду.
01.02.2025 АТ КБ “ПриватБанк» направило на юридичну адресу відповідача заяву з кредиторськими вимогами, що підтверджується копією опису вкладення до цінного листа та фіскальним чеком. Однак, лист з кредиторськими вимогами не було отримано ДП "Лохвицький спиртовий комбінат", про що свідчать відомості УКРПОШТИ за результатами відстеження поштового відправлення та повернуто відправнику 19.02.2025 року.
Відповіді протягом встановленого чинним законодавством строку позивач не отримав, що призвело до звернення до суду з даним позовом.
Разом з тим, як встановлено судом вище, терміни позовної давності за вимогами про стягнення кредиту, відсотків, неустойки у даному випадку встановлені сторонами тривалістю 5 років, докази звернення за вказаними вимогами у межах позовної давності у матеріалах справи відсутні, відповідач заявив про застосування строків позовної давності.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Виходячи з вимог статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Тобто, перш ніж застосувати позовну давність, суд має з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. Якщо таке право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстави його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності.
За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, враховуючи встановлений сторонами термін повернення кредиту (05.08.2005р.) та дату звернення з позовом, суд дійшов висновку, що позовні вимоги, за якими порушене право позивача, не підлягають задоволенню через сплив позовної давності.
В частині вимог щодо заборгованості за процентами, нарахованими після спливу терміну кредитування, позов не підлягає задоволенню в з зв'язку з необгрунтованістю.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006р. у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
У рішенні Європейського суду з прав людини "Серявін та інші проти України" (SERYAVINOTHERS v.) вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).
Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 13.03.2018 Верховного Суду по справі №910/13407/17.
З огляду на вищевикладене, всі інші доводи та міркування учасників судового процесу не досліджуються судом, так як з огляду на встановлені фактичні обставини справи, суд дав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи те, що у позові відмовлено, судові витрати понесені позивачем - залишаються за останнім та не підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача.
Керуючись статтями 232, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
В задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повне рішення складено 11.08.2025
Суддя Киричук О.А.