про відмову у відкритті провадження у справі
про неплатоспроможність
11 серпня 2025 року Справа № 915/958/25
м.Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області у складі судді Давченко Т.М.,
за участю секретаря судового засідання Дюльгер І.М.
представника заявника - адвоката Редьки М.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи № 915/958/25
за заявою боржника: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )
про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Миколаївської області через свого представника адвоката Редька Михайла Григоровича із заявою №б/н від 11.06.2025 (вх. № 9103/25 від 17.06.2025) про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника в порядку Книги п'ятої Кодексу України з процедур банкрутства.
Заявник, посилаючись на п. 2, 3, 4 ч. 2 ст. 115 Кодексу України з процедур банкрутства, просить, зокрема, прийняти до розгляду заяву та відкрити провадження у справі про неплатоспроможність боржника ОСОБА_1 , ввести процедуру реструктуризації боргів боржника; ввести мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника; призначити керуючим реструктуризацією арбітражного керуючого Каратуна Євгена Євгеновича (свідоцтво №2017 від 09.11.2021) та надати адвокату Редька Михайлу Григоровичу можливість брати участь у всіх судових засіданнях у справі про неплатоспроможність боржника через систему відеоконференцзв'язку з особистого кабінету Електронного суду на сайті відеоконференцзв'язку (ІНФОРМАЦІЯ_1).
В обґрунтування поданої заяви боржник вказує, що станом на дату звернення до суду має заборгованість в розмірі 234867,80 грн перед фінансовими установами, яку не може погасити з причини недостатності коштів.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.06.2025 справі присвоєно єдиний унікальний номер 915/958/25 та визначено головуючим у справі суддю Давченко Т.М.
Перевіряючи матеріали заяви на предмет дотримання вимог ст. 115-116 Коексу України з процедур банкрутства суд встановив недоліки, у зв'язку з чим ухвалою від 26.06.2025 суд залишив без руху заяву про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність та встановив строк на їх усунення.
Ухвалою від 08.07.2025 суд прийняв до розгляду 29.07.2025.
ухвалою від 29.07.2025, занесеною до протоколу судового засідання, судом оголошено перерву у підготовчому засіданні до 11.08.2025 та зобов'язано боржника завчасно до судового засідання (не пізніше, ніж за 3 дні до судового засідання) надати докази на обґрунтування неможливості погасити наявну у нього заборгованість перед фінансовими установами за рахунок наявного доходу.
Ухвала доставлена представнику боржника до Електронного кабінету ЄСІТС.
11.08.2025 до суду від представника заявника надійшли додаткові пояснення у справі, у зазначено про неможливість участі боржника у судовому засіданні у зв'язку з проходженням військової служби в районі бойових дій. Щодо доказів на обґрунтування неможливості погасити наявну заборгованість в сумі 234 867,80 грн зазначено, що боржник має стабільний дохід лише 40000,00 грн, бойові виплати не стабільні, до того ж він допомагає батьку фінансово у зв'язку з інвалідністю останнього, на підтвердження зазначеного до пояснень долучені медичні виписки ОСОБА_2 та його пенсійне посвідчення.
У судове засідання боржник не з'явилася, представника не скерувала.
У судовому засіданні 11.08.2025 представник заявника підтримав заяву щодо відкриття провадже6ння у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 , просив суд її задовольнити та призначити керуючим реструктуризацією арбітражного керуючого Каратуна Є.Є.
За результатами дослідження матеріалів заяви суд оголосив час оголошення вступної та резолютивної частини судового рішення - 12.08.2025 о 12:00.
12.08.2025 суд оголосив вступну та резолютивну частини ухвали.
Суд, дослідивши матеріали заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність та додатково подані докази, встановив наступні обставини.
Розглянувши заяву про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, подані боржником документи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для її розгляду, заслухавши пояснення учасників, господарський суд встановив таке.
Кодекс України з процедур банкрутства (далі - Кодекс про банкрутство) встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.
За приписами частини 1 статті 8 Кодексу про банкрутство справи про банкрутство (неплатоспроможність) розглядаються господарськими судами за місцезнаходженням боржника - юридичної особи, місцем проживання фізичної особи або фізичної особи - підприємця. Зміна боржником зареєстрованого місцезнаходження або місця проживання після подання кредитором або боржником заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) не впливає на зміну територіальної підсудності господарського суду.
Відповідно до абзацу 13 частини 1 статті 1 Кодексу про банкрутство неплатоспроможність - неспроможність боржника (іншого, ніж страховик або кредитна спілка) виконати після настання встановленого строку грошові зобов'язання перед кредиторами не інакше, як через застосування процедур, передбачених цим Кодексом, або встановлена Національним банком України неплатоспроможність страховика відповідно до Закону України "Про страхування" чи неплатоспроможність кредитної спілки відповідно до Закону України "Про кредитні спілки".
Положеннями Книги четвертої Кодексу України з процедур банкрутства визначено особливості застосування процедури банкрутства до боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця.
Стаття 113 Кодексу про банкрутство передбачає, що провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.
Суд звертає увагу на те, що відповідно до ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства реструктуризація боргів боржника - судова процедура у справі про неплатоспроможність фізичної особи, що застосовується з метою відновлення платоспроможності боржника шляхом зміни способу та порядку виконання його зобов'язань згідно з планом реструктуризації боргів боржника.
Виконання мети процедури реструктуризації боргів боржника у справі про неплатоспроможність фізичної особи можливе лише за умови, коли боржник істинно бажає виконати взяті на себе грошові зобов'язання, але через певні майнові/фінансові причини не може їх виконати в повному обсязі належним чином.
Системне тлумачення приписів книги четвертої КУзПБ "Відновлення платоспроможності фізичної особи" свідчить, що за їх змістом законодавець закріпив у спеціальних нормах Кодексу принцип добросовісної поведінки боржника - фізичної особи, за яким право на звільнення від боргів та відновлення платоспроможності у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи набуває лише добросовісний боржник, який не за своїм неправомірним умислом потрапив у стан неплатоспроможності, сумлінно виконує обов'язки боржника та демонструє дієве прагнення до компромісу з кредиторами щодо умов реструктуризації боргів та в межах об'єктивних можливостей вживає заходів до задоволення їх вимог.
Боржник має реалізувати право ініціювати провадження у справі про власну неплатоспроможність не на шкоду кредиторам, а для досягнення легітимної мети цього провадження - соціальної реабілітації добросовісного боржника за спеціальною судовою процедурою.
Такими чином, погашення вимог кредиторів (виконання взятих на себе грошових зобов'язань) у межах об'єктивних можливостей є проявом добросовісного використання боржником своїх прав у судових процедурах неплатоспроможності та істинного бажання виконати взяті на себе грошові зобов'язання.
Підстави для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника - фізичної особи наведені в частині другій статті 115 цього Кодексу, згідно з якою боржник має право звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у разі, якщо:
2) боржник припинив погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов'язань упродовж двох місяців;
3) у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними;
4) наявні ознаки загрози неплатоспроможності.
Право боржника звернутися із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність не стоїть у залежності від наявності у сукупності всіх підстав, передбачених частиною другою статті 115 Кодексу про банкрутство.
Тобто, для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи достатньо навіть однієї або більше однієї підстави у будь-яких комбінаціях, наведених у частині другій статті 115 Кодексу про банкрутство, оскільки законодавцем імперативно не визначено обов'язковим існування сукупності всіх підстав, як умови для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи (постанова Верховного Суду від 29.07.2021 у справі № 909/1028/20).
Системний аналіз статті 113, частин першої, другої статті 116, частини першої статті 119 Кодексу про банкрутство дає можливість дійти висновку, що наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у кожному конкретному випадку повинна визначатись судом з урахуванням поданої боржником заяви та доданих до неї доказів на підтвердження настання обставин, що підтверджують неплатоспроможність фізичної особи (на момент звернення до суду з відповідною заявою) або загрозу її неплатоспроможності (у визначений зобов'язанням строк або в майбутньому).
Разом з тим, способи та засоби доведення підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність визначені законодавцем шляхом наведення у частині третій статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства переліку документів, що мають додаватись до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність та підтверджувати її зміст.
Згідно з частинами 1-3 статті 119 Кодексу про банкрутство у підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, з'ясовує наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, а також вирішує інші питання, пов'язані з розглядом заяви. Підготовче засідання проводиться у порядку, передбаченому цим Кодексом. За наслідками підготовчого засідання господарський суд постановляє ухвалу про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність або про відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність.
З урахуванням викладеного та положень частини 3 статті 13, статей 74, 76, 77 ГПК України, розглядаючи заяву боржника у підготовчому засіданні, місцевий суд повинен перевірити відповідність поданої заяви вимогам до її форми та змісту відповідно до статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства та з'ясувати на підставі поданих боржником доказів наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, визначених частиною другою статті 115 Кодексу України з процедур банкрутства.
Завданням підготовчого засідання господарського суду у розгляді заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи є перевірка підтвердження належними та допустимими доказами обставин, що вказані боржником як ознаки його неплатоспроможності чи її загрози відповідно до вищезазначених положень частини другої статті 115 Кодексу України з процедур банкрутства.
У постанові Верховного Суду від 08.11.2022 у справі №909/937/21 зазначено, що завданням підготовчого засідання господарського суду у розгляді заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи є перевірка підтвердження належними та допустимими доказами обставин, що вказані боржником як ознаки його неплатоспроможності чи її загрози.
Звертаючись до господарського суду із заявою про відкриття справи про неплатоспроможність фізична особа - боржник повинен розкрити повну та вичерпну інформацію про загальну суму заборгованості та строк виконання зобов'язань, а також документально підтвердити таку інформацію належними та допустимими доказами у розумінні вимог статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, що також передбачено пунктами 3, 14 частини третьої статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства.
Водночас при ініціюванні справи про неплатоспроможність фізичної особи наявність простроченої заборгованості чи можливість невиконання грошових зобов'язань найближчим часом (загроза неплатоспроможності) має підтверджуватися доказами у відповідному обсязі, виходячи з правової природи правовідносин між боржником та кредитором. Такими доказами, серед іншого, можуть бути судові рішення, правочини, первинні бухгалтерські документи, які містять відомості про фінансову операцію та підтверджують її здійснення (зокрема банківські виписки, платіжні доручення, довідки) та будь-які інші докази, що доводять факт невиконання боржником своїх зобов'язань, а у випадку загрози неплатоспроможності - потенційну можливість такого невиконання.
У відповідності до положень статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства обов'язок подання документів, на підставі яких виникла заборгованість заявника, покладений на заявника.
Належними доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність". Згідно вказаної норми Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
В свою чергу, п. 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75 встановлює, що виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.
Відтак, доказами, які підтверджують факт надання кредитних коштів, наявність заборгованості, її розмір та строк прострочки по платежам, є первинні документи, оформлені відповідно до вимог статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність". Саме такого висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 30.01.2018 року у справі № 161/16891/15-ц та від 25.05.2021 у справі № 554/4300/16-ц.
Боржник зобов'язаний надати суду докази припинення погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов'язань упродовж двох місяців, зокрема:
- докази на підтвердження факту отримання та строків платежу по кожному кредитору (договори; виписки по рахунку, тощо);
- докази припинення погашення кредитів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов'язань упродовж двох місяців (довідка фінансової установи про заборгованість; розрахунок фінансової установи про заборгованість (з усіма складовими)).
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Миколаївської області із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи у відповідності до пп. 2, 4 ч. 2 ст. 115 Кодексу про банкрутство.
Щодо наявності підстави для відкриття провадження у справі, у відповідності до п. 2 ч. 2 ст. 115 Кодексу про банкрутство.
Згідно з наданою інформацією боржником останній має заборгованість на загальну суму 234867,80 грн перед кредиторами: ТОВ « 1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ», ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР», ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП», АТ «ТАСКОМБАНК», АТ «ПРИВАТБАНК», ТОВ ФК.ЕН.ГРУП», АТ «СЕНС БАНК».
Суд зазначає про те, що в якості доказів заявником надано кредитний звіт Українського бюро кредитних історій станом на 13.05.2025 та відповідні договори з указаними фінансовими установами.
Крім цього, з метою з'ясування суми боргу представником боржника було здійснено запити до фінансових установ - ТОВ « 1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ», ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР», ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП», АТ «ТАСКОМБАНК», АТ «ПРИВАТБАНК», ТОВ ФК.ЕН.ГРУП», АТ «СЕНС БАНК» та отримано відповіді, з яких вбачається наявність боргу, проте відсутні відомості щодо періоду його виникнення.
Попри наведене вище, суд зауважує, що формально заборгованість обліковується, однак згідно конкретизованого списку кредиторів строк сплати боргу перед АТ «ПРИВАТБАНК» та АТ «СЕНС БАНК» у загальній сумі 105790,62 грн, що становить більше 45% від загальної суми боргу, ще не наступив.
Водночас, з точки зору доброчесності у даному випадку, доказів на підтвердження об'єктивних підстав припинення сплати за зобов'язаннями з урахуванням значно більшого доходу (за 2024 рік - 889 074,66 грн, за 4 місяці 2025 року - 502384,47 грн) суду не надано.
Слід зазначити, що боржнику було надано додатковий час для подання суду відповідних доказів.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про відсутність належних та допустимих доказів для підтвердження наявності підстав застосування до заявника п. 2 ч. 2 ст. 115 Кодексу України з процедур банкрутства.
Щодо наявності підстави для відкриття у відповідності до п. 4 ч. 2 ст. 115 Кодексу про банкрутство.
Суд зазначає про те, що згідно ч. 1 ст. 1 Кодексу про банкрутство загроза неплатоспроможності - фінансово-господарський стан боржника, що характеризується наявністю обставин, які підтверджують, що боржник протягом наступних 12 місяців не зможе виконати свої грошові зобов'язання у строк, передбачений для їх виконання, чи здійснювати платежі за звичайними господарськими операціями.
Для встановлення підстави для відкриття справи (п. 4) дослідженню підлягають конкретні (а не загальновідомі) обставини, які безпосередньо вплинули на заявника (змінили або змінять його матеріальний стан), та як наслідок, протягом наступних 12 місяців (тобто у майбутньому) ускладнять або унеможливлять виконання ним грошових зобов'язань у відповідний строк.
Заявник зазначає, що об'єктивно існують інші обставини, які свідчать про наявність загрози неплатоспроможності боржника, що виникли у 2022-2024 роках та існують на даний час, а саме: 1) військова агресія російської федерації проти України та введення в Україні воєнного стану з 24.02.2022 року; 2) щомісячна девальвація національної валюти (гривні) з початку 2022 року, яка спричинена не тільки ускладненням економічної ситуації, а і початком воєнної агресії з бору росії; 3) збільшення інфляції з початку 2022 року, тобто постійне та суттєве зростання рівня споживчих цін в країні.
Суд зазначає про те, що посилання боржника на несприятливу економічну ситуацію в країні (девальвація національної валюти, інфляція), воєнний стан, суд не приймає до уваги, так як ці обставини є загальними та не є ознаками загрози неплатоспроможності в розумінні норм Кодексу про банкрутство для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, тому суд не приймає доводи заявника у цій частині.
Окрім того, судом зауважується, що станом на дату звернення до суду із заявою про неплатоспроможність ОСОБА_1 є працевлаштованою особою - проходить службу у складі Збройних Сил України.
Відповідно до відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору (станом на 02.06.2025) ОСОБА_1 було виплачено: за 2022 рік - 375472,90 грн (виплати військовослужбовцям, заробітна плата), за 2023 рік - 791178,34 грн (виплати військовослужбовцям, соціальні виплати), за 2024 рік - 889074,66 грн (виплати військовослужбовцям, відчуження майна, соціальна виплата), за 2025 рік (за 4 місяці) - 505384,47 грн (виплати військовослужбовцям) загалом 2 561 110,37 грн.
Матеріалами справи підтверджено та не спростовано заявником, що з 2022 року по травень 2025 року включно ОСОБА_1 , маючи місце роботи, отримав дохід на загальну суму 2 561 110,37 грн, при цьому доказів на підтвердження неможливості погашення взятих на себе кредитних зобов'язань за кредитами за 2024 рік у розмірі 234687,80 грн (заборгованість, що є меншою у 10 разів за отриманий дохід), а також доказів на підтвердження, на які конкретні цілі було витрачено отримані від кредитних установ кошти, та за рахунок яких можливе погашення кредитної заборгованості, заявником не подано.
Також судом зауважується, що за кредитними договорами з огляду на дату формування боржником заяви про неплатоспроможність (11.06.2025) строк виконання (строк кредитування) не настав щодо боргу перед АТ «ПРИВАТБАНК» та АТ «СЕНС БАНК» у загальній сумі 105790,62 грн, що становить більше 45% від загальної суми боргу, а відтак боржник не довів, що він протягом наступних 12 місяців (з дати укладення означених вище договорів) не зможе виконати свої грошові зобов'язання у строк, передбачений для їх виконання (загроза неплатоспроможності).
Вказане вище та пасивна поведінка боржника щодо погашення заборгованості перед кредиторами, може свідчити про зловживання правом на доступ до суду зі зверненням із заявою про неплатоспроможність.
Отже, належних доказів, які підтверджують неможливість протягом наступних 12 місяців виконати свої грошові зобов'язання перед кредиторами у строк, передбачений для їх виконання, чи здійснювати платежі за звичайними господарськими операціями суду не надано.
Суд зазначає про те, що посилання боржника на обставини, зазначені у заяві, не є тими обставинами, які підтверджують неможливість протягом наступних 12 місяців виконати заявником свої грошові зобов'язання.
Зазначені заявником обґрунтування наявності ознак неплатоспроможності для відкриття провадження у справі про не платоспроможність не знайшло свого документального підтвердження та не доведено належними доказами.
Передбачена чинним Кодексом України з процедур банкрутства процедура неплатоспроможності фізичної особи не може використовуватися з метою ухилення від виконання взятих на себе фізичною особою зобов'язань та на шкоду іншим особам.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відсутність ознак неплатоспроможності та відповідно підстав для відкриття провадження у справі за п. 4 ч. 2 ст. 115 Кодексу про банкрутство.
Також суд зазначає про те, що звертаючись до господарського суду із заявою про відкриття справи про неплатоспроможність, фізична особа - боржник повинна розкрити повну та вичерпну інформацію про загальну суму заборгованості та строк виконання зобов'язань, а також документально підтвердити таку інформацію належними та допустимими доказами у розумінні вимог ст. 76-77 Господарського процесуального кодексу України, що також передбачено пп. 3, 14 ч. 3 ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства.
Згідно з п. 1 ч. 4 ст. 119 Кодексу про банкрутство господарський суд постановляє ухвалу про відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність, якщо відсутні підстави для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
Враховуючи те, що заявник не довів наявності підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, суд дійшов до висновку про відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність.
Також, суд вважає за необхідне зазначити, що у постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 22.09.2021 у справі № 910/6639/20 вказано, що з огляду на мету та цілі Кодексу України з процедур банкрутства, інститут неплатоспроможності фізичних осіб призначений для зняття з боржника - фізичної особи тягаря боргів, які мають значний розмір та не можуть бути погашені за рахунок поточних доходів і належного цій особі майна. Правове регулювання відносин, що виникають між боржником та іншими учасниками справи про неплатоспроможність, має на меті поетапно створити для боржника - фізичної особи найбільш сприятливі умови для погашення боргів шляхом їх реструктуризації, а при нерезультативності таких заходів - забезпечити ефективний механізм продажу активів боржника.
У судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи скористатися правом на реабілітацію заслуговує лише чесний і сумлінний боржник, тому до боржника - фізичної особи за приписами Книги четвертої Кодексу України з процедур банкрутства установлено спеціальні вимоги до його добросовісності, інше б суперечило засадам цивільного законодавства, зокрема таким, як добросовісність у здійсненні відповідного права та недопустимість зловживання правом (пункт 6 частини 1 статті 3, частина 3 статті 13 Цивільного кодексу України).
До боржника - фізичної особи Кодекс України з процедур банкрутства установлює спеціальні вимоги щодо його добросовісності, як запоруку досягнення компромісу між сторонами стосовно погашення боргів, що має ґрунтуватися на поступках кредиторів та сумлінній співпраці боржника з керуючим реструктуризацією і кредиторами, а також на його відкритій взаємодії з судом, яка полягає у добросовісному користуванні процесуальними правами та сумлінному виконанні процесуальних обов'язків.
Зокрема, задля отримання бажаного результату - відновлення платоспроможності у судовій процедурі реструктуризації боргів Кодекс України з процедур банкрутства покладає на боржника обов'язок повідомити про обставини, що стали підставою для звернення до суду (пункт 3 частини другої статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства), отже обґрунтувати природу і причини неплатоспроможності, надати інформацію щодо витрачання коштів, отриманих від кредитора (кредитодавця, позикодавця), та/або щодо руху основних активів з часу виникнення зобов'язань перед кредиторами тощо.
Верховним Судом у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 26.05.2022 у справі № 903/806/20 вказано, що за змістом приписів статей 116, 119, 123, 125, 126, 128 Кодексу України з процедур банкрутства щодо вимог до боржника та процесуальних наслідків їх невиконання, законодавець означив принцип добросовісної поведінки боржника - фізичної особи, за яким право на звільнення від боргів та відновлення платоспроможності у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи набуває лише добросовісний боржник, який не за своїм неправомірним умислом потрапив у стан неплатоспроможності, сумлінно виконує обов'язки боржника та не приховує обставин, що можуть вплинути на розгляд справи чи задоволення кредиторських вимог, при цьому демонструє дієве прагнення до компромісу з кредиторами щодо умов реструктуризації боргів та в межах об'єктивних можливостей вживає заходів до задоволення їх вимог.
Саме такий боржник реалізує право ініціювати провадження у справі про власну неплатоспроможність не на шкоду кредиторам, а для досягнення легітимної мети цього провадження - соціальної реабілітації добросовісного боржника за спеціальною судовою процедурою шляхом реструктуризації заборгованості та/або звільнення від боргів задля відновлення його платоспроможності (подібні висновки викладені Верховним Судом у постановах від 31.01.2024 у справі № 911/2140/22, від 15.02.2024 у справі № 904/7413/21, від 25.01.2024 у справі № 916/1575/21, від 18.04.2024 у справі № 920/1398/21).
Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до частини першої статті 77 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно з ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Збирання доказів по справі не є обов'язком суду, крім випадків, які прямо встановлено нормами Господарського процесуального кодексу України.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність.
Зважаючи на те, що судом відмовлено у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність боржника, господарський суд залишає без розгляду заяву арбітражного керуючого Каратуна Є.Є. від 04.07.2025.
З урахуванням частини 7 статті 39 Кодексу України з процедур банкрутства відмова у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність не перешкоджає повторному зверненню до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність за наявності підстав, встановлених цим Кодексом.
Зважаючи на те, що судом відмовлено у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність боржника, господарський суд залишає без розгляду заяву арбітражного керуючого Каратуна Є.Є. від 02.06.2025 про участь у справі.
При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що відмова у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність не перешкоджає повторному зверненню до суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність за наявності підстав, встановлених Кодексом України з питань банкрутства.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд керується Європейського суду з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
У даній справі суд дійшов висновку, що заявнику було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
Керуючись статтями 1, 2, 113, 115, 119 Кодексу України з процедур банкрутства, статтями 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Відмовити у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).
2. Залишити без розгляду заяву арбітражного керуючого Каратуна Є.Є. від 02.06.2025 про участь у справі.
Ухвала набрала законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в порядку та строки, визначені ст.ст.254- 257 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст ухвали складено 12.08.2025.
Суддя Т.М.Давченко