18 квітня 2025 року Справа № 915/1905/23
м. Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області у складі судді Олейняш Е.М. при секретарі судового засідання Артьомові І.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Миколаївської обласної прокуратури, вул. Спаська, 28, м. Миколаїв, Миколаївська область, 54005 (код ЄДРППОУ 02910048)
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївська електропостачальна компанія", вул. Погранична, буд. 39/1, м. Миколаїв, Миколаївська область, 54017 (код ЄДРПОУ 42129888)
про визнання недійсними додаткових угод до договору про закупівлю товару та стягнення безпідставно сплачених коштів
за участю представників сторін:
від позивача: Кадєєва А. В.
від відповідача: Білецька О. В.
від відповідача: Компанієць О. М.
До Господарського суду Миколаївської області звернулась Миколаївська обласна прокуратура з позовною заявою до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївська електропостачальна компанія", в якій просить суд:
1. Визнати недійсною додаткову угоду від 01.02.2021 № 2 до договору № 44/390 про постачання електричної енергії споживачу від 11.12.2020, укладену між Миколаївською обласною прокуратурою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Миколаївська електропостачальна компанія".
2. Визнати недійсною додаткову угоду від 11.03.2021 № 4 до договору № 44/390 про постачання електричної енергії споживачу від 11.12.2020, укладену між Миколаївською обласною прокуратурою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Миколаївська електропостачальна компанія".
3. Визнати недійсною додаткову угоду від 24.05.2021 № 5 до договору № 44/390 про постачання електричної енергії споживачу від 11.12.2020, укладену між Миколаївською обласною прокуратурою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Миколаївська електропостачальна компанія".
4. Визнати недійсною додаткову угоду від 27.07.2021 № 6 до договору № 44/390 про постачання електричної енергії споживачу від 11.12.2020, укладену між Миколаївською обласною прокуратурою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Миколаївська електропостачальна компанія".
5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївська електропостачальна компанія" на користь Миколаївської обласної прокуратури кошти в сумі 145 239, 47 грн.
Позивач просить суд стягнути з відповідача сплачений судовий збір за подачу позову.
І. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.12.2023 справу з єдиним унікальним номером № 915/1905/23 призначено головуючому судді Ткаченку О.В.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 28.12.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 12.02.2024.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 12.02.2024 повідомлено учасників справи про те, що підготовче засідання у справі відкладено на 28.03.2024.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 28.03.2024, занесеною до протоколу судового засідання, закрито підготовче провадження у справі, судове засідання з розгляду справи по суті призначено на 18.04.2024.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 18.04.2024 повідомлено учасників справи про те, що судове засідання, призначене на 18.04.2024 об 11:30 год. не відбулось, оскільки протягом часу, відведеного для розгляду справи, на території Миколаївської області тривала повітряна тривога. Розгляд справи відкладено на 09.05.2024.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 09.05.2024 повідомлено учасників справи про те, що судове засідання у справі № 915/1905/23 відкладено 06.06.2024.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 30.05.2024 повідомлено учасників справи про те, що судове засідання, призначене на 06.06.2024 о 10:00, не відбудеться через перебування судді у відпустці. Про дату та час наступного судового засідання сторони будуть повідомлені окремо.
Рішенням Вищої ради правосуддя № 1766/0/15-24 від 06.06.2024 звільнено ОСОБА_1 з посади судді Господарського суду Миколаївської області, у зв'язку з поданням заяви про відставку.
На підставі розпорядження керівника апарату Господарського суду Миколаївської області від 18.06.2024 року № 73, у зв'язку зі звільненням у відставку головуючого судді ОСОБА_1 , здійснено повторний автоматизований розподіл справи № 915/1905/23.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено головуючого суддю у справі Алексєєва А.П. Підстава повторного автоматизованого розподілу судової справи: звільнення судді з посади.
На підставі розпорядження керівника апарату Господарського суду Миколаївської області від 19.07.2024 № 94 у зв'язку з відпусткою головуючого судді Алексєєва А.П. для догляду за дитиною, яка потребує домашнього догляду, здійснено повторний автоматизований розподіл справи № 915/1905/23.
Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.07.2024 справу № 915/1905/23 призначено головуючому судді Олейняш Е.М.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 31.07.2024 прийнято справу № 915/1905/23 до провадження судді Олейняш Е. М. Призначено повторний розгляд справи по суті на 10.09.2024.
Судове засідання з розгляду даної справи, яке було призначено на 10.09.2024, не відбулось, у зв'язку з перебуванням судді Олейняш Е.М. на лікарняному.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 02.12.2024 призначено розгляд справи по суті в судовому засіданні на 13.12.2024.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 13.12.2024 відкладено розгляд справи по суті в судовому засіданні на 28.01.2025.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 28.01.2025, постановленою із занесенням до протоколу судового засідання, оголошено перерву в судовому засіданні до 05.03.2025.
Судове засідання з розгляду даної справи, яке було призначено на 05.03.2025, не відбулось, у зв'язку з перебуванням судді Олейняш Е.М. у вимушеній відпустці за сімейними обставинами.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 17.03.2025 призначено розгляд справи по суті в судовому засіданні на 15.04.2025.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 15.04.2025, постановленою із занесенням до протоколу судового засідання, оголошено перерву в судовому засіданні до 18.04.2025.
У зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 2102-IX, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Відповідно до Указів Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 14.03.2022 № 133/2022, від 18.04.2022 № 259/2022, від 17.05.2022 № 341/2022, від 12.08.2022 № 573/2022, від 07.11.2022 № 757/2022, від 06.02.2023 № 58/2023, від 01.05.2023 № 254/2023, від 26.07.2023 № 451/2023, від 06.11.2023 № 734/23, від 05.02.2024 № 49/2024, від 06.05.2024 №271/2024, від 23.07.2024 №469/2024, від 28.10.2024 №740/2024, № 26/2025 від 14.01.2025, №235/2025 від 15.04.2025 у зв'язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України продовжувався строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб, з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб, з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 20 травня 2023 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 18 серпня 2023 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 16 листопада 2023 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 14 лютого 2024 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 14 травня 2024 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 12 серпня 2024 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 10 листопада 2024 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 8 лютого 2025 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 9 травня 2025 року строком на 90 діб.
Відповідно до ст. 12-2 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України.
Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.
Відповідно до ст. 26 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно до Конституції України.
Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється.
У разі неможливості здійснювати правосуддя судами, які діють на території, на якій введено воєнний стан, законами України може бути змінена територіальна підсудність судових справ, що розглядаються в цих судах, або в установленому законом порядку змінено місцезнаходження судів.
Створення надзвичайних та особливих судів не допускається.
В судовому засіданні 18.04.2025 судом відповідно до ч. 1 ст. 240 ГПК України оголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення.
ІІ. ЗАЯВИ ТА КЛОПОТАННЯ.
24.02.2025 до Господарського суду Миколаївської області від відповідача через підсистему "Електронний суд" надійшло клопотання (вх. № 2766/25 від 24.02.2025), в якому відповідач просить суд зупинити провадження у справі № 915/1905/23 до прийняття рішення за результатами перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.
27.03.2025 до Господарського суду Миколаївської області від відповідача через підсистему "Електронний суд" надійшло клопотання (вх. № 4711/25 від 27.03.2025), в якому відповідач просить суд:
1. Повернення до стадії підготовчого провадження по справі № 915/1905/23.
2. Зупинити провадження у справі № 915/1905/23 до прийняття рішення за результатами перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.
В судовому засіданні 15.04.2025 судом відмовлено у задоволенні клопотань (вх. № 2766/25 від 24.02.2025 та вх. № 2766/25 від 24.02.2025) з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 3 ст. 195 ГПК України провадження у справі на стадії її розгляду по суті зупиняється тільки з підстав, встановлених пунктами 1-3-1 частини першої статті 227 та пунктом 1 частини першої статті 228 цього Кодексу.
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 228 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках: перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.
Відповідно до ч. 6 ст. 303 ГПК України якщо Велика Палата Верховного Суду дійде висновку про відсутність підстав для передачі справи на її розгляд, а також якщо дійде висновку про недоцільність розгляду справи Великою Палатою Верховного Суду, зокрема через відсутність виключної правової проблеми, наявність висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Великої Палати Верховного Суду, або якщо Великою Палатою Верховного Суду вже висловлена правова позиція щодо юрисдикції спору у подібних правовідносинах, справа повертається (передається) відповідній колегії (палаті, об'єднаній палаті) для розгляду, про що постановляється ухвала. Справа, повернута на розгляд колегії (палати, об'єднаної палати), не може бути передана повторно на розгляд Великої Палати.
Враховуючи, що станом на дату розгляду даної справи по суті в суду відсутня інформація щодо прийняття Великою Палатою Верховного Суду до розгляду справи № 920/19/24, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для зупинення провадження у даній справі.
ІІI. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ УЧАСНИКІВ ПРОЦЕСУ.
3.1. Правова позиція позивача.
Підставою позову позивачем зазначено наступні обставини.
Миколаївською обласною прокуратурою на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель «Prozorro» оприлюднено оголошення про проведення процедури відкритих торгів щодо закупівлі товару за «ДК 021:2015:09310000-5: Електрична енергія» очікуваною вартістю 1 560 000 грн. (ідентифікаційний номер закупівлі UA-2020-10-12-009185-b).
Згідно протоколу засідання тендерного комітету обласної прокуратури від 09.11.2020 № 12 найбільш економічно вигідною визнано пропозицію ТОВ «Миколаївська електропостачальна компанія» на суму 1 029 795 грн. та прийнято рішення щодо оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти з вказаним товариством договір.
За наслідками процедури закупівлі 11.12.2020 з відповідачем укладено договір № 44/390 про закупівлю електричної енергії споживачу.
В подальшому до договору внесено зміни шляхом укладання ряду додаткових угод № 1, № 2, № 4, № 5, № 6, якими сторони погодили внести зміни в частині підвищення ціни за одиницю товару.
Позивач зазначає, що внаслідок укладання спірних додаткових угод від 01.02.2021 № 1, № 2, від 11.03.2021 № 4, від 24.05.2021 № 5 та від 27.07.2021 № 6 ціна товару для обласної прокуратури збільшилась на 0,4814 грн за 1 КВт/год, або на 30,38%, що свідчить про їх невідповідність інтересам держави в особі бюджетної організації, якою є позивач. Зважаючи на викладене, додаткові угоди до договору постачання електричної енергії суперечать вимогам Закону України «Про публічні закупівлі» та умовам договору, що свідчить про їх невідповідність інтересам держави в особі обласної прокуратури.
Позивач зазначає, що додаткові угоди є недійсними через їх укладення з порушенням умов договору та ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» та, в силу положень ст. ст. 16, 203, 215 ЦК України, повинні бути визнані судом недійсними, а тому є всі підстави вважати, що кошти відповідно до таких угод отримані безпідставно.
Необґрунтоване збільшення ціни (тарифу) електричної енергії за 1 кВт/год призвело до завищення протягом січня-грудня 2021 року вартості придбаної електричної енергії на загальну суму 145 239, 47 грн.
Оскільки додаткові угоди до договору постачання електричної енергії від 11.12.2020 № 44/390 укладені з порушенням вимог п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» та умов договору, то належним способом захисту порушеного права є застосування наслідків недійсності правочину та стягнення з ТОВ «Миколаївська електропостачальна компанія» на користь Миколаївської обласної прокуратури коштів у сумі 145 239, 47 грн., одержаних на виконання недійсних правочинів.
Позовні вимоги обґрунтовані положеннями ст. 16, 203, 215, 216, 626, 628 Цивільного кодексу України, ст. 179, 180, 207 Господарського кодексу України, ст. 1, 2, 3, 41, 43 Закону України «Про публічні закупівлі», судовою практикою та умовами договору.
3.2. Правова позиція (заперечення) відповідача.
Відповідач у відзиві на позовну заяву (вх. № 413/24 від 12.01.2024) просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. В обґрунтування заперечень відповідачем зазначено наступне.
Системний аналіз умов договору дозволяє дійти висновків, що:
- при укладенні договору сторони припускали можливість коливання ціни товару на ринку;
- сторонами узгоджено можливість зміни ціни товару у разі коливання ціни на ринку не більше ніж на 10 відсотків порівняно з ціною товару, визначеною в Договорі;
- для підтвердження коливання ціни товару на ринку сторони перебачили перелік документів, серед яких є довідка Торгово-промислової палати України чи її територіального відділення;
- пропозиція про зміну ціни (збільшення ціни товару) має бути оформлена листом Постачальника до Споживача, в якому запропонована нова ціна за одиницю Товару з урахуванням коливання ціни такого Товару на ринку;
- необхідність унесення змін до договору має бути обґрунтованою та підтверджена Стороною, яка ініціює такі зміни;
- споживач має можливість відмовитись від збільшення ціни.
Щодо визнання недійсними додаткових угод № 2 від 01.02.2021, № 4 від 11.03.2021, № 5 від 24.05.2023, № 6 від 27.07.2021, то відповідач, посилаючись на ст. 626, 651 ЦК України та ч. 2 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», зазначає, що усі додаткові угоди про підвищення ціни за одиницю товару укладені сторонами із чітким дотриманням наведених вище принципів, обумовлених сторонами в договорі, а саме: наявність коливання ціни на ринку в бік збільшення; належне доведення та обґрунтування такого підвищення ціни.
Аналізуючи вимоги ЦК України, додержання яких є необхідним для чинності правочину (ст. 203 ЦК України), можливо дійти висновку, що жодна із перелічених позивачем вимог не була порушена при укладенні сторонами договору додаткових угод, які позивач просить визнати недійсними. Отже, відповідач вважає, що позивачем не доведено наявність правових підстав для визнання додаткових угод № 2 від 01.02.2021 року, № 4 від 11.03.2021 року, № 5 від 24.05.2023 року, № 6 від 27.07.2021 року недійсними, тому відсутні підстави для задоволення позову у цій частині.
Відповідач зазначає, що саме позивач, оголошуючи закупівлю, розробив проект договору, який було укладено за результатами закупівлі, в п. 5.2 якого передбачив під час внесення змін до договору надання довідки ТПП, яка підтверджує та обґрунтовує збільшення ціни порівняно з ціною за одиницю товару, встановленою у додатку № 2 до договору. При цьому, єдиним застереженням щодо довідки, яка підтверджує коливання ціни, у договорі передбачено лише строк її надання. Будь-яких інших вимог або застережень стосовно інформації, яка повинна містися у довідці, позивач не передбачив.
Інформація про коливання ціни отримана Харківською торгово-промисловою палатою з офіційного сайту ДП «Оператор ринку», який є єдиним органом, що аналізує роботу «ринку на добу наперед» та постійно публікує на своєму офіційному сайті інформацію про коливання ціни на ринку.
Також, позивачем у договорі не було зазначено, як саме Постачальник повинен обґрунтувати необхідність збільшення ціни за одиницю товару. Єдиною вимогою для Постачальника було направлення письмового звернення та довідки, яка підтверджує коливання ціни.
Відповідач сумлінно виконував умови договору, надаючи у випадках коливання у бік збільшення ціни на електричну енергію передбачені договором повідомлення та довідки, що підтверджують таке коливання. Відповідач обґрунтовано вважав, що перед підписанням додаткових угод про збільшення ціни за одиницю товару позивач досконало вивчить надану інформацію, перевірить факт коливання ціни на ринку, та у разі погодження з наданими обґрунтуваннями підпише запропоновану відповідачем додаткову угоду.
Окрім того, позивач жодного разу не відмовився від підписання запропонованої додаткової угоди, чим фактично позбавив Постачальника можливості для ініціювання розірвання економічно невигідного для подальшого виконання договору, як того вимагають настанови, надані Верховним Судом, на практику якого посилається позивач. Разом з цим, позивач також не пропонував відповідачу розірвати укладений договір з підстав подальшої невигідності отримання електричної енергії по новими цінам, та можливістю отримувати електричну енергію у іншого постачальника за меншими цінами.
Отже, пред'явлення даного позову, всі аргументи та доводи, на які посилається позивач, є підтвердженням ігнорування ним принципу заборони суперечливої поведінки. Очевидно, що дії позивача, який укладав додаткові угоди до договору про постачання електричної енергії, а згодом пред'явив позов про визнання додаткових угод недійсними, суперечать його попередній поведінці (укладенню додаткової угоди й споживання електричної енергії за новими цінами та її оплату) і є недобросовісними.
Заперечення обґрунтовані приписами ст. 3, 215, 203, 525, 526, 626, 628, 629, 651 ЦК України, ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі».
ІV. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН З ПОСИЛАННЯМ НА ДОКАЗИ, НА ПІДСТАВІ ЯКИХ ВСТАНОВЛЕНІ ВІДПОВІДНІ ОБСТАВИНИ.
Розглянувши матеріали справи, керуючись принципом верховенства права, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд встановив наступне.
Миколаївською обласною прокуратурою на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель «Prozorro» оприлюднено оголошення про проведення процедури відкритих торгів щодо закупівлі товару за «ДК 021:2015:09310000-5: Електрична енергія» очікуваною вартістю 1 560 000 грн. (ідентифікаційний номер закупівлі UA-2020-10-12-009185-b).
Згідно протоколу засідання тендерного комітету обласної прокуратури від 09.11.2020 № 12 найбільш економічно вигідною визнано пропозицію ТОВ «Миколаївська електропостачальна компанія» на суму 1 029 795 грн. та прийнято рішення щодо оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти з вказаним товариством договір.
11.12.2020, за результатами проведення процедури закупівлі UA-2020-10-12-009185-d, між ТОВ «Миколаївська електропостачальна компанія» (постачальник) та Миколаївською обласною прокуратурою було укладено договір про закупівлю електричної енергії № 44/390 від 11.12.2020.
Відповідно до п. 13.1 договору договір набирає чинності з моменту підписання сторонами, скріплення печатками сторін (за наявності) і діє до 31.12.2021 року включно, а щодо проведення розрахунків - до їх повного здійснення.
Додатками до договору є:
1) Додаток № 1 «Заява - приєднання до договору про постачання електричної енергії споживачу»;
2) Додаток № 2 «Комерційна пропозиція»;
3) Додаток № 3 «Обсяги постачання електричної енергії споживачу»;
4) Додаток № 4 «Порядок розрахунків».
Договір та додатки підписано та скріплено печатками сторін.
Умовами договору сторони передбачили наступне.
Відповідно до п. 2.1 договору за цим договором постачальник продає електричну енергію, за кодом ДК 021:2015-09310000-5 - Електрична енергія (електрична енергія), споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.
Кількість електричної енергії на 2021 рік визначено в обсязі 650 000, 00 кВт*год., відповідно до додатку 3 «Обсяги постачання електричної енергії Споживачу».
Відповідно до п. 2.3 договору строк постачання електричної енергії: з 01.01.2021 по 31.12.2021.
Відповідно до п. 5.1 договору ціна цього договору на 2021 рік становить 1 029 795, 00 грн. (один мільйон двадцять дев'ять тисяч сімсот дев'яносто п'ять грн. 00 коп.), в тому числі ПДВ 171 632, 50 грн. (сто сімдесят одна тисяча шістсот тридцять дві грн. 50 коп.). Споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами, згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком 2 до цього договору.
Відповідно до п. 5.2 договору ціна (тариф) електричної енергії зазначається в комерційній пропозиції Постачальника. Ціна (тариф) за одиницю Товару (1 кВт*год електричної енергії) ґрунтується на всіх фактичних складових ціни електроенергії та включає до себе, окрім закупівельної ціни на відповідному ринку, тариф, встановлений Регулятором для оператора системи передачі за передачу електричної енергії та націнку Постачальника за послуги з постачання електричної енергії.
У разі коливання ціни за одиницю Товару на ринку в сторону збільшення, Постачальник письмово звертається до Споживача листом, в якому пропонує нову ціну за одиницю Товару з урахуванням коливання ціни такого Товару на ринку, але не більше 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку, визначеною в Договорі. Разом із листом Постачальник повинен надати оригінал довідки з НКРЕКП / Торгово-промислової палати України чи її територіального відділення / ДП «Держзовнішінформ» / ДП «Укрпромзовнішекспертиза» // органів статистики або іншого органу, який має на це повноваження, із зазначенням зміненої ціни за одиницю Товару на ринку України (далі -Довідка), яка підтверджує та обґрунтовує збільшення ціни порівняно з ціною за одиницю Товару, встановленою у Додатку 2 до цього Договору.
Довідка повинна бути надана Постачальником Споживачу не пізніше 30 числа місяця, що передує місяцю поставки та не може бути замінена після зазначеного терміну.
Довідка, надана Постачальником пізніше вказаного терміну, Споживачем не розглядається та внесення змін до ціни за одиницю Товару не здійснюється.
Зміна ціни за одиницю Товару може бути здійснена не частіше 1 (одного) разу протягом розрахункового періоду, встановленого у п. 5.5 Договору, та не раніше ніж через 30 (тридцять) календарних днів після укладення цього Договору.
Відповідно до п. 5.3 договору інформація про діючу ціну електричної енергії має бути розміщена на офіційному веб-сайті Постачальника не пізніше ніж за 20 днів до початку її застосування із зазначенням порядку її формування.
Відповідно до п. 5.5 договору розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць.
Відповідно до п. 9.5 договору порядок документального підтвердження порушень умов цього договору, а також відшкодування збитків встановлюється ПРРЕЕ та згідно з вимогами чинного законодавства.
Відповідно до п. 13.2 договору згідно з вимогами Закону України «Про публічні закупівлі», умови Договору не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Істотні умови договору не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків:
1) зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника;
2) збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії;
3) покращення якості предмета закупівлі, за умови що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю;
4) продовження строку дії договору про закупівлю та строку виконання зобов'язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об'єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю;
5) погодження зміни ціни в договорі про закупівлю в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг), у тому числі у разі коливання ціни товару на ринку;
6) зміни ціни в договорі про закупівлю у зв'язку зі зміною ставок податків і зборів та/або зміною умов щодо надання пільг з оподаткування - пропорційно до зміни таких ставок та/або пільг з оподаткування;
7) зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS регульованих цін (тарифів) і нормативів, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни;
8) зміни умов у зв'язку із застосуванням положень частини 6 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі».
Відповідно до п. 1 Додатку № 2 «Комерційна пропозиція» ціна (тариф) електричної енергії: за 1 кВт/год з урахування вартості закупівельної ціни на відповідному ринку, тарифу, встановленого Регулятором для оператора системи передачі за передачу електричної енергії та націнки Постачальника за послуги з постачання електричної енергії, становить -1, 5843 грн. з ПДВ та без ПДВ - 1, 32025 грн., що складається зі складових:
Ц фактична = Ц закупівлі + Тпередачі + Тпостачальника
1, 32025 = 1, 04002 + 0, 24023 + 0, 04
Ц закупівлі - Середня ціна закупівлі на ринку електричної енергії;
Т передачі - Тариф на передачу електроенергії оператора системи передачі ДП «НЕК» «Укренерго», встановлений Постановою НКРЕКП від 10.12.2019 № 2668 зі змінами;
Т постачальника - тариф послуги постачальника.
Відповідно до п. 8 Додатку № 2 «Комерційна пропозиція» термін дії договору та умови пролонгації: до 31.12.2021р., продовження дії відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі».
01.02.2021 між сторонами було укладено Додаткову угоду № 1, в пункті 1 якої сторони погодили, що в зв'язку із затвердженням постанови НКРЕКП від 9 грудня 2020 року № 2353, керуючись положеннями п. 7 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», сторони домовились при визначенні ціни (тариф) електричної енергії за 1 кВт*год, застосовувати тариф на послуги з передачі електричної енергії на рівні 293,93 грн/МВт*год (без урахування ПДВ), сторони домовились викласти п. 1 Додатку № 2 до Договору «Комерційна Пропозиція» у наступній редакції:
«Ціна (тариф) електричної енергії: за 1 кВт/год з урахування вартості закупівельної ціни на відповідному ринку, тарифу, встановленого Регулятором для оператора системи передачі за передачу електричної енергії та націнки Постачальника за послуги з постачання електричної енергії, становить - 1, 64874 грн. з ПДВ та без ПДВ - 1, 37395 грн., що складається зі складових:
Ц фактична = Ц закупівлі + Тпередачі + Тпостачальника
1, 37395 = 1, 04002 + 0, 29393 + 0, 04
Пунктами 2, 3 Додаткової угоди № 1 сторони домовились зменшити суму договору на 30 658, 56 грн., погодивши, що ціна договору на 2021 становить 999 136, 44 грн. з ПДВ, а також сторони погодили зменшити обсяги постачання електричної енергії на 2021 рік на 44 000 кВт*год.
Пунктом 5 Додаткової угоди № 1 сторони домовились, що відповідно до ч. 3 ст. 631 ЦК України ця додаткова угода набуває чинності з дня підписання обома сторонами, застосовується до відносин сторін, що виникли з 01.01.2021 та є невід'ємною частиною договору.
Відповідно до цінової довідки Харківської торгово-промислової палати № 1728/20 від 28.12.2020 внаслідок коливання середньозважена ціна купівлі-продажу електроенергії на майданчику РДН (ринок «на добу наперед») у торговій зоні ОЕС України (об'єднаної енергетичної системи України) за 20 днів грудня (01.12-20.12) 2020 року у порівнянні з листопадом (01.11-30.11) 2020 року зросла па 4,50 %. Цінову довідку складено на підставі інформації з офіційного сайну ДП "Оператор ринку" (ціни вказані без урахування ПДВ та без урахування тарифу на передачу електричної енергії.
Проект додаткової угоди для підписання разом з ціновою довідкою направлено ТОВ "МЕК" на адресу споживача листом № 01-12/105 від 13.01.2021.
01.02.2021 між сторонами було укладено Додаткову угоду № 2, в пункті 1 якої сторони погодили, що в зв'язку зі зміною ціни за одиницю товару, що підтверджується довідкою РТПП Харківської торгово-промислової палати від « 28» грудня 2020 року № 1728/20, керуючись положеннями п. 2 ч. 5 статті 41 закону України «Про публічні закупівлі» та п. 13.2, п.п. 2 Договору, сторони дійшли згоди викласти п. 1 Додатку № 2 до Договору «Комерційна Пропозиція» у наступній редакції:
«Ціна (тариф) електричної енергії: за 1 кВт/год з урахування вартості закупівельної ціни на відповідному ринку, тарифу, встановленого Регулятором для оператора системи передачі за передачу електричної енергії та націнки Постачальника за послуги з постачання електричної енергії, становить - 1,7049 грн. з ПДВ та без ПДВ - 1,42075 грн., що складається зі складових:
Ц фактична = Ц закупівлі + Тпередачі + Тпостачальника
1, 42075 = 1, 08682 + 0, 29393 + 0, 04
Відповідно до п. 5 додаткової угоду № 2 від 01.02.2021 відповідно до частини 3 статті 631 Цивільного кодексу України сторони домовились, що ця додаткова угода набуває чинності з дня її підписання обома сторонами, застосовується до відносин сторін, що виникли з 01.01.2021р., та є невід'ємною частиною договору.
Отже, Додатковою угодою № 2 від 01.02.2021 ціну збільшено на 3, 4 %.
Відповідно до цінової довідки Харківської торгово-промислової палати № 518/21 від 02.03.2021 внаслідок коливання середньозважена ціна купівлі-продажу електроенергії на майданчику РДН (ринок «на добу наперед») у торговій зоні ОЕС України (об'єднаної енергетичної системи України) за лютий (01.02-28.02) 2021 року у порівнянні з січнем (01.01-31.01) 2021 року зросла на 11, 61 %. Цінову довідку складено на підставі інформації з офіційного сайту ДП "Оператор ринку" (ціни вказані без урахування ПДВ та без урахування тарифу на передачу електричної енергії.
Проект додаткової угоди для підписання разом з ціновою довідкою направлено ТОВ "МЕК" на адресу споживача листом № 01-13/987 від 04.03.2021.
11.03.2021 між сторонами було укладено Додаткову угоду № 4, пунктом 1 якої сторони погодили, що в зв'язку зі зміною ціни за одиницю товару, що підтверджується довідкою РТПП Харківської торгово-промислової палати від « 02» березня 2021 року № 518/21, керуючись положеннями п. 2 ч. 5 статті 41 закону України «Про публічні закупівлі» та п. 13.2, п.п. 2 Договору, сторони дійшли згоди викласти п. 1 Додатку № 2 до Договору «Комерційна Пропозиція» у наступній редакції:
«Ціна (тариф) електричної енергії: за 1 кВт/год з урахування вартості закупівельної ціни на відповідному ринку, тарифу, встановленого Регулятором для оператора системи передачі за передачу електричної енергії та націнки Постачальника за послуги з постачання електричної енергії, становить - 1,8351876 грн. з ПДВ та без ПДВ - 1,529323 грн., що складається зі складових:
Ц фактична = Ц закупівлі + Тпередачі + Тпостачальника
1,529323 = 1,195393 + 0,29393 + 0,04
Відповідно до п. 5 Додаткової угоди № 4 відповідно до частини 3 статті 631 Цивільного кодексу України сторони домовились, що ця додаткова угода набуває чинності з дня її підписання обома сторонами, застосовується до відносин сторін, що виникли з 01.03.2021р., та є невід'ємною частиною договору.
Отже, Додатковою угодою № 4 від 11.03.2021 ціну збільшено на 7,6 % .
Відповідно до цінової довідки Харківської торгово-промислової палати № 1055/21 від 06.05.2021 середньозважена ціна на РДН в ОЕС України за березень (01.03-31.03) 2021 року склала 1 374, 25 грн/МВт.год., середньозважена ціна на РДН в ОЕС України за квітень (01.04-30.04) 2021 року склала 1 450, 22 грн/МВт.год. Відсоток зміни ціни + 5,53 %. Цінову довідку складено на підставі інформації з офіційного сайту ДП "Оператор ринку" (ціни вказані без урахування ПДВ та без урахування тарифу на передачу електричної енергії).
Проект додаткової угоди для підписання разом з ціновою довідкою направлено ТОВ "МЕК" на адресу споживача листом № 01-12/1825 від 07.05.2021.
24.05.2021 між сторонами було укладено Додаткову угоду № 5, пунктом 1 якої сторони погодили, в зв'язку зі зміною ціни за одиницю товару, що підтверджується довідкою РТПП Харківської торгово-промислової палати від « 06» травня 2021 року № 1055/21, керуючись положеннями п. 2 ч. 5 статті 41 закону України «Про публічні закупівлі» та п. 13.2, п.п. 2 Договору, сторони дійшли згоди викласти п. 1 Додатку № 2 до Договору «Комерційна Пропозиція» у наступній редакції:
«Ціна (тариф) електричної енергії: за 1 кВт/год з урахування вартості закупівельної ціни на відповідному ринку, тарифу, встановленого Регулятором для оператора системи передачі за передачу електричної енергії та націнки Постачальника за послуги з постачання електричної енергії, становить - 1,9145136 грн. з ПДВ та без ПДВ - 1,595428 гри., що складається зі складових:
Ц фактична = Ц закупівлі + Тпередачі + Тпостачальника
1,595428 = 1,261498 + 0,29393 + 0,04
Відповідно до п. 5 Додаткової угоди № 5 відповідно до частини 3 статті 631 Цивільного кодексу України сторони домовились, що ця додаткова угода набуває чинності з дня її підписання обома сторонами, застосовується до відносин сторін, що виникли з 01.05.2021р., та є невід'ємною частиною договору.
Отже, Додатковою угодою № 5 від 25.04.2021 ціну збільшено на 5, 53 % .
Відповідно до цінової довідки Харківської торгово-промислової палати № 1489/21 від 05.07.2021 середньозважена ціна на РДН в ОЕС України за травень (01.05-31.05) 2021 року склала 1 018, 74 грн/МВт.год., середньозважена ціна на РДН в ОЕС України за червень (01.06-30.06) 2021 року склала 1 425, 14 грн/МВт.год. Відсоток зміни ціни + 39, 89 %. Цінову довідку складено на підставі інформації з офіційного сайту ДП "Оператор ринку" (ціни вказані без урахування ПДВ та без урахування тарифу на передачу електричної енергії).
Проект додаткової угоди для підписання разом з ціновою довідкою направлено ТОВ "МЕК" на адресу споживача листом № 01-12/2333 від 12.07.2021.
27.07.2021 між сторонами було укладено Додаткову угоду № 6, пунктом 1 якої сторони погодили, що в зв'язку зі зміною ціни за одиницю товару, що підтверджується довідкою РТПП Харківської торгово-промислової палати від « 05» липня 2021 року № 1489/21, керуючись положеннями п. 2 ч. 5 статті 41 закону України «Про публічні закупівлі» та п. 13.2, п.п. 2 Договору, сторони дійшли згоди викласти п. 1 Додатку № 2 до Договору «Комерційна Пропозиція» у наступній редакції:
«Ціна (тариф) електричної енергії: за 1 кВт/год з урахування вартості закупівельної ціни на відповідному ринку, тарифу, встановленого .Регулятором для оператора системи передачі за передачу електричної енергії та націнки Постачальника за послуги з постачання електричної енергії, становить - 2,06574 грн. з ПДВ та без ПДВ - 1,72145 грн., що складається зі складових:
Ц фактична = Ц закупівлі + Тпередачі + Тпостачальника
1,72145=1,38752 + 0,29393 + 0,04
Відповідно до п. 5 Додаткової угоди № 6 відповідно до частини 3 статті 631 Цивільного кодексу України сторони домовились, що ця додаткова угода набуває чинності з дня її підписання обома сторонами, застосовується до відносин сторін, що виникли з 01.07.2021р., та є невід'ємною частиною договору.
Отже, Додатковою угодою № 6 від 27.07.2021 ціну збільшено на 6, 7 %.
Судом встановлено, що на виконання умов договору позивачем в період з січня 2021 по грудень 2021 спожито активну електричну енергію на загальну суму 999 136, 43 грн., що підтверджується актами про прийняття-передавання товарної продукції та рахунками, а саме:
- рахунок № 44/390/1/1 від 12.02.2021 на суму 109 729, 08 грн. та акт приймання-передавання товарної продукції № 44/390/1/1 від 12.02.2021 (за січень 2021) на суму 109 729, 08 грн. з ПДВ;
- рахунок № 44/390/2/1 від 17.03.2021 на суму 85 509, 25 грн. та акт приймання-передавання товарної продукції № 44/390/2/1 від 17.03.2021 (за лютий 2021) на суму 85 509, 25 грн. з ПДВ;
- рахунок № 44/390/3/1 від 08.04.2021 на суму 98 075, 90 грн. та акт приймання-передавання товарної продукції № 44/390/3/1 від 08.04.2021 (за березень 2021) на суму 98 075, 90 грн. з ПДВ;
- рахунок № 44/390/4/1 від 30.04.2021 на суму 75 020, 47 грн. та акт приймання-передавання товарної продукції № 44/390/4/1 від 30.04.2021 (за квітень 2021) на суму 75 020, 47 грн. з ПДВ;
- рахунок № 44/390/5/1 від 31.05.2021 на суму 51 184, 58 грн. та акт приймання-передавання товарної продукції № 44/390/5/1 від 31.05.2021 (за травень 2021) на суму 51 184, 58 грн. з ПДВ;
- рахунок № 44/390/6/1 від 30.06.2021 на суму 45 799, 06 грн. та акт приймання-передавання товарної продукції № 44/390/6/1 від 30.06.2021 (за червень 2021) на суму 30.06.2021 грн. з ПДВ;
- рахунок № 44/390/7/1 від 31.07.2021 на суму 70 398, 35 грн. та акт приймання-передавання товарної продукції № 44/390/7/1 від 31.07.2021 (за липень 2021) на суму 70 398, 35 грн. з ПДВ;
- рахунок № 44/390/8/1 від 06.09.2021 на суму 60 732, 76 грн. та акт приймання-передавання товарної продукції № 44/390/8/1 від 06.09.2021 (за серпень 2021) на суму 60 732, 76 грн. з ПДВ;
- рахунок № 44/390/9/1 від 11.10.2021 на суму 53 122, 58 грн. та акт приймання-передавання товарної продукції № 44/390/9/1 від 11.10.2021 (за вересень 2021) на суму 53 122, 58 грн. з ПДВ;
- рахунок № 44/390/10/1 від 11.11.2021 на суму 93 346, 68 грн. та акт приймання-передавання товарної продукції № 44/390/10/1 від 11.11.2021 (за жовтень 2021) на суму 93 346, 68 грн. з ПДВ;
- рахунок № 44/390/11/1 від 06.12.2021 на суму 123 089, 20 грн. та акт приймання-передавання товарної продукції № 44/390/11/1 від 06.12.2021 (за листопад 2021) на суму 123 089, 20 грн. з ПДВ;
- рахунок № 44/390/12/1 від 29.12.2021 на суму 133 128, 53 грн. та акт приймання-передавання товарної продукції № 44/390/12/1 від 29.12.2021 (за грудень 2021) на суму 133 128, 53 грн. з ПДВ.
Всі акти підписано та скріплено печатками сторін.
Позивачем проведено оплату за використану електричну енергію в сумі 999 136, 43 грн., що не заперечується сторонами.
Споживач (прокуратура) зазначає, що постачальником ТОВ "МЕК" не виконано умови договору та не подано споживачу оригінал цінової довідки Харківської ТПП № 1728/20 від 28.12.2020, що підтверджується додатковими угодами до договорів про постачання електричної енергії, укладених ТОВ "МЕК" з іншими контрагентами, а саме:
- додаткова угода № 3 від 18.01.2021 до договору про постачання електричної енергії споживачу № 47/51 від 18.12.2020, укладена між ТОВ «Миколаївська електропостачальна компанія» (постачальник) та Арбузинською селищною радою (споживач);
- додаткова угода № 4 від 29.01.2021 до договору про постачання електричної енергії споживачу № 47/87 від 12.01.2021, укладена між ТОВ «Миколаївська електропостачальна компанія» (постачальник) та Чорноморськю сільською радою (споживач).
Судом встановлено, що в ході позапланового аудиту Миколаївської обласної прокуратури, проведеного на виконання наказу Генерального прокурора від 26.05.2023 № 139, зокрема, щодо дотримання вимог чинного законодавства при здійсненні процедур закупівель електричної енергії та природного газу, укладання та виконання умов господарських договорів у період з 01.01.2021 до 31.12.2021 (аудиторський звіт № 29-23-6 від 16.06.2023) виявлено, що за результатом розгляду процедури закупівлі UA-2020-10-12-009185-d ідентифіковано низку проблемних питань, які негативно вплинули на загальний стан проведення даної закупівлі, а саме:
- здійснення перегляду ціни у бік збільшення без належного його документального обґрунтування;
- допущено укладення додаткових угод щодо перегляду ціни у бік збільшення при умові, що середньозважені ціни на ринку електричної енергії були нижчими за ціну зазначену на момент укладення додаткових угод;
- не використано право щодо попереднього ініціювання укладання Додаткової угоди на зменшення ціни за одиницю товару на відповідний відсоток під час наявного факту коливання ціни в бік зменшення підтвердженого на сайті «Оператору ринку»;
- внаслідок збільшення ціни на електричну енергію, що призвело до зменшення обсягу постачання прокуратурою не забезпечено загальних принципів, визначених Законом щодо максимальної економії та ефективності, що призвело до неефективного та нерезультативного використання бюджетних коштів з оціночними втратами розрахунково у розмірі 145, 239 тис. грн;
- встановлено порушення п. 11 ч. 1 ст. 10 Закону в частині оприлюднення на сайті Уповноваженого органу повідомлення про внесення змін до договору про закупівлю та зміни до договору у випадках, передбачених частиною 5 статті 41 цього Закону;
- встановлено порушення п. 12 ч. 1 ст. 10 Закону в частині оприлюднення на сайті Уповноваженого органу звіту про виконання договору про закупівлю.
Вищевикладені обставини і стали підставою для звернення до суду із даним позовом.
ІV. ДЖЕРЕЛА ПРАВА, ЯКІ ЗАСТОСУВАВ СУД.
Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Верховний Суд у ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово наголошував на необхідності застосування категорій стандартів доказування та зазначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи.
Зазначений принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.
Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (п. 5.11-5.13 постанови КГС ВС від 22.06.2022 у справі № 904/5328/21).
Близький за змістом правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17.
ЦК України визначає правочин як дію особи, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків; шляхом укладання правочинів суб'єкти цивільних відносин реалізують свої правомочності, суб'єктивні цивільні права за допомогою передачі цих прав іншим учасникам.
Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Презумпція правомірності правочину означає те, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що зумовлює набуття, зміну чи припинення породжує, змінює або припиняє цивільних прав та обов'язків, доки ця презумпція не буде спростована. Таким чином, до спростування презумпції правомірності правочину всі права, набуті сторонами за ним, можуть безперешкодно здійснюватися, а створені обов'язки підлягають виконанню. Спростування презумпції правомірності правочину відбувається тоді: коли недійсність правочину прямо встановлена законом (тобто має місце його нікчемність); якщо він визнаний судом недійсним, тобто існує рішення суду, яке набрало законної сили (тобто оспорюваний правочин визнаний судом недійсним) (постанова КЦС ВС від 10.05.2023 № 715/310/22 (61-9464св22)).
Відповідно до ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 3 ст. 215 ЦК України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Відповідно до ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
Відповідно до ч. 2, 3 ст. 216 ЦК України якщо у зв'язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною.
Правові наслідки, передбачені частинами першою та другою цієї статті, застосовуються, якщо законом не встановлені особливі умови їх застосування або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів.
Тлумачення ст. 215, 216 ЦК України свідчить, що для визнання судом оспорюваного правочину недійсним необхідним є:
пред'явлення позову однією із сторін правочину або іншою заінтересованою особою;
наявність підстав для оспорення правочину;
встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб'єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду.
Як наявність підстав для визнання оспорюваного правочину недійсним, так і порушення суб'єктивного цивільного права або інтересу особи, яка звернулася до суду, має встановлюватися саме на момент вчинення оспорюваного правочину (постанова КЦС ВС від 10.05.2023 № 715/310/22 (61-9464св22)).
Вирішуючи спори про визнання правочинів недійсними, суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин (постанова КГС ВС від 19.09.2023 № 910/19668/21; постанова КЦС ВС від 04.10.2023 № 291/1450/21).
Законодавець встановлює, що наявність підстав для визнання правочину недійсним має визначатися судом на момент його вчинення. Для такого визнання з огляду на приписи статті 5 ЦК України суд має застосувати акт цивільного законодавства, чинний на момент укладення договору (такі висновки сформульовано в постановах Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2018 року у справі № 905/1227/17 і від 13.07.2022 року у справі № 363/1834/17).
Реалізуючи право на судовий захист і звертаючись до суду з позовом про визнання недійсним правочину, стороною якого не є, позивач зобов'язаний довести (підтвердити) в установленому законом порядку, яким чином оспорюваний ним договір порушує (зачіпає) його права та законні інтереси, а суд, у свою чергу, - перевірити доводи та докази, якими позивач обґрунтовує такі свої вимоги, і в залежності від встановленого вирішити питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту позивача. Відсутність порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин (постанова об'єднаної палати КГС ВС від 26.05.2023 № 905/77/21).
Об'єднана палата наголошує, що, фактично уточнюючи висновок, викладений в пункті 5.29 постанови від 21.09.2022 у справі № 908/976/19, Велика Палата Верховного Суду в пункті 154 постанови від 01.03.2023 у справі № 522/22473/15-ц звернула увагу на те, що у разі, якщо на виконання оспорюваного правочину товариством сплачено кошти або передано інше майно, то задоволення позовної вимоги про визнання оспорюваного правочину недійсним не призводить до ефективного захисту права, бо таке задоволення саме по собі не є підставою для повернення коштів або іншого майна. У таких випадках позовна вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним може бути ефективним способом захисту, лише якщо вона поєднується з позовною вимогою про стягнення коштів на користь товариства або про витребування майна з володіння відповідача (зокрема, на підставі ч. 1 ст. 216, ст. 387, ч. 1, 3 ст. 1212 ЦК України) (постанова об'єднаної палати КГС ВС від 26.05.2023 № 905/77/21; постанова КГС ВС від 19.09.2023 № 910/19668/21).
Об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в постанові від 26.05.2023 № 905/77/21 сформулювала уточнюючий, в співвідношенні з постановою об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.12.2021 у справі № 906/1061/20, висновок щодо застосування норм частини 3 статті 215, частин 1, 2 статті 216 ЦК України в подібних правовідносинах:
"Позовна вимога про визнання недійсним договору є належним способом захисту, який передбачено законом.
Разом із тим позовна вимога про визнання виконаного/частково виконаного правочину недійсним може бути ефективним способом захисту цивільних прав лише в разі, якщо вона поєднується з позовною вимогою про застосування наслідків недійсності правочину, зокрема, про стягнення коштів на користь позивача, витребування майна з володіння відповідача.
Окреме заявлення позовної вимоги про визнання виконаного/частково виконаного договору недійсним без вимоги про застосування наслідків його недійсності не є ефективним способом захисту, бо не призводить до поновлення майнових прав позивача.
Водночас, у випадку звернення прокурора в інтересах держави з позовом про визнання недійсним виконаного/частково виконаного договору про закупівлю без заявлення вимоги про застосування наслідків недійсності правочину, виключається як необхідність дослідження господарськими судами наслідків визнання договору недійсним для держави як позивача, так і необхідність з'ясування того, яким чином будуть відновлені права позивача, зокрема, обставин можливості проведення реституції, можливості проведення повторної закупівлі товару (робіт, послуг) у разі повернення відповідачем коштів, обов'язку відшкодування іншій стороні правочину вартості товару (робіт, послуг) чи збитків, оскільки обрання позивачем неефективного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови в позові".
Сутність публічної закупівлі полягає у забезпеченні виникнення прав та обов'язків у замовників (зобов'язання зі сплати коштів за придбані товари, виконані роботи чи надані послуги) та учасників процедур закупівель (продажу таких товарів, виконанні робіт чи наданні послуг учасником за результатами проведення процедури закупівлі) у порядку, встановленому Законом України "Про публічні закупівлі".
Якщо публічна закупівля завершується оформленням відповідного господарського договору, то оскаржити можна такий договір, а вимога про визнання недійсною закупівлі не є ефективним способом захисту.
При цьому, оскільки процедура закупівлі завершується укладенням договору, рішення уповноваженої особи замовника, оформлене відповідним протоколом, є таким, що вичерпало дію фактом його виконання (укладенням договору) (постанова ВП ВС від 02.08.2023 у справі № 924/1288/21).
У випадку порушення вимог законодавства при укладенні договору про закупівлю, за винятком тих, що передбачені ст. 43 "Нікчемність договору про закупівлю" Закону України "Про публічні закупівлі", такий договір може бути визнаний недійсним в судовому порядку на підставі ст. 203, 215 Цивільного кодексу України, тобто є оспорюваним (постанова ВП ВС від 02.08.2023 у справі № 924/1288/21).
Подібний правовий висновок викладено у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21 грудня 2022 року у справі № 904/180/22.
Закон України "Про публічні закупівлі" визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об'єднаних територіальних громад.
Метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.
Відповідно до п. 6, 18 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про публічні закупівлі" у цьому Законі нижченаведені терміни вживаються в такому значенні:
- договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару;
- переможець процедури закупівлі - учасник, тендерна пропозиція якого відповідає всім критеріям та умовам, що визначені у тендерній документації, і визнана найбільш економічно вигідною, та якому замовник повідомив про намір укласти договір про закупівлю, або учасник, якому замовник повідомив про намір укласти договір про закупівлю за результатами застосування переговорної процедури закупівлі.
Відповідно до ч. 1, 4 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" (в редакції від 20.12.2020) договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов'язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.
Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" (в редакції від 23.01.2021, чинній на дату укладення додаткових угод № 2, 4, 5) істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії.
Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" (в редакції від 01.07.2021, чинній на дату укладення додаткової угоди № 6) істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 67 Закону України «Про ринок електричної енергії» в Україні функціонує єдиний ринок "на добу наперед" та внутрішньодобовий ринок.
Для участі на ринку "на добу наперед" та внутрішньодобовому ринку учасники ринку укладають з оператором ринку договір про участь у ринку "на добу наперед" та внутрішньодобовому ринку, типова форма якого є невід'ємною частиною правил ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку.
Оператор ринку не має права відмовити в укладенні договору про участь у ринку "на добу наперед" та внутрішньодобовому ринку, якщо учасник ринку належним чином виконав усі умови правил ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку щодо доступу до ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку.
Купівля-продаж електричної енергії на ринку "на добу наперед" та внутрішньодобовому ринку здійснюється за правилами ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку.
Відповідно до ч. 5, 6 ст. 67 Закону України «Про ринок електричної енергії» ціна купівлі-продажу електричної енергії на ринку "на добу наперед" визначається для кожного розрахункового періоду оператором ринку за принципом граничного ціноутворення на основі балансу сукупного попиту на електричну енергію та її сукупної пропозиції, а на внутрішньодобовому ринку - за принципом ціноутворення "по заявленій (пропонованій) ціні" відповідно до правил ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку.
Ціни на ринку "на добу наперед" та внутрішньодобовому ринку є вільними (ринковими) цінами.
За результатами торгів відповідно до правил ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку оприлюднюються ціна та обсяги купівлі-продажу електричної енергії для кожного розрахункового періоду та інші показники.
Відповідно до ч. 6 ст. 72 Закону України «Про ринок електричної енергії» постачання електричної енергії споживачам, а також надання послуг, пов'язаних з постачанням електричної енергії, здійснюються за вільними цінами, крім випадків, встановлених цим Законом.
Відповідно до ч. 1-3 ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.
У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.
Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.
Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.
Відповідно до ч. 2 ст. 189 ГК України ціна є істотною умовою господарського договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 652 ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.
Відповідно до ч. 3, 4 ст. 653 ЦК України у разі зміни договору зобов'язання змінюється з моменту досягнення домовленості про зміну договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов'язанням до моменту зміни договору, якщо інше не встановлено договором або законом.
Із системного тлумачення наведених норм ЦК України, ГК України та Закону № 922-VIII вбачається, що ціна товару є істотною умовою договору про закупівлю. Зміна ціни товару в договорі про закупівлю після виконання продавцем зобов'язання з передачі такого товару у власність покупця не допускається.
Зміна ціни товару в бік збільшення до передачі його у власність покупця за договором про закупівлю можлива у випадку збільшення ціни такого товару на ринку, якщо сторони договору про таку умову домовились. Якщо сторони договору про таку умову не домовлялись, то зміна ціни товару в бік збільшення у випадку зростання ціни такого товару на ринку можлива, лише якщо це призвело до істотної зміни обставин, в порядку статті 652 ЦК України, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.
У будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору. Тобто під час дії договору про закупівлю сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару в бік збільшення за наявності умов, встановлених у статті 652 ЦК України та пункті 2 частини п'ятої статті 41 Закону № 922-VIII, проте загальне збільшення такої ціни не повинно перевищувати 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі.
В іншому випадку не досягається мета Закону № 922-VIII, яка полягає в забезпеченні ефективного та прозорого здійснення закупівель, створенні конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобіганні проявам корупції в цій сфері та розвитку добросовісної конкуренції, оскільки продавці з метою перемоги можуть під час проведення процедури закупівлі пропонувати ціну товару, яка нижча за ринкову, а в подальшому, після укладення договору про закупівлю, вимагати збільшити цю ціну, мотивуючи коливаннями ціни такого товару на ринку (п. 54-57 постанови ВП ВС від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22).
Оскільки законодавством у сфері публічних закупівель конкретну особу, наділену повноваженнями надавати інформацію на підтвердження коливання ціни товару на ринку, не визначено, то виходячи з норм чинного законодавства, до суб'єктів надання такої інформації можна віднести, зокрема, Державну службу статистики України, на яку постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2014 № 442 "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади" покладено функцію з контролю за цінами в частині здійснення моніторингу динаміки цін (тарифів) на споживчому ринку; державне підприємство "Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків", яке на замовлення суб'єкта господарювання виконує цінові/товарні експертизи, зокрема, щодо відповідності ціни договору наявній кон'юнктурі певного ринку товарів; Торгово-промислову палату України, яка у межах власних повноважень надає послуги щодо цінової інформації.
Таким чином, довідки та експертні висновки Торгово-промислової палати України можуть використовуватися для підтвердження коливання ціни товару на ринку (постанова КГС ВС від 18.07.2023 у справі № 916/944/22).
Відповідно до ч. 1-2 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Відповідно до ч. 3 ст. 1212 ЦК України положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22 задовольняючи позов в частині стягнення коштів, керувалася, зокрема, положеннями ч. 1 ст. 216, ч. 1 ст. 1212, п. 1 ч. 3 ст. 1212 ЦК України. При цьому, Велика Палата Верховного Суду, зважаючи на те, що оспорювані додаткові угоди є недійсними і не породжують правових наслідків, правовідносини між позивачем-2 і відповідачем щодо ціни електричної енергії за одиницю товару мали регулюватись договором, позивач-2 сплатив відповідачеві вартість електричної енергії згідно з ціною, визначеною у додаткових угодах, дійшла висновку, що грошові кошти в сумі, заявленій до стягнення, є такими, що були безпідставно одержані відповідачем, підстава їх набуття відпала, а тому відповідач зобов'язаний їх повернути позивачу-2, що відповідає приписам ст. ст. 216, 1212 ЦК України.
V. ВИСНОВКИ СУДУ.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов наступного висновку.
Як встановлено вище, 11.12.2020 за результатами проведення процедури закупівлі UA-2020-10-12-009185-d між ТОВ «Миколаївська електропостачальна компанія» (постачальник) та Миколаївською обласною прокуратурою (споживач) було укладено договір про закупівлю електроенергії № 44/390 від 11.12.2020, відповідно до умов якого сторони узгодили, що його предмет є електрична енергія у кількості 650 000 кВт/год вартістю 1,5843 грн. за одиницю товару.
В подальшому між сторонами укладались додаткові угоди, якими сторони вносили зміни стосовно ціни (тарифів) електричної енергії, а саме:
01.02.2021 між сторонами було укладено додаткову угоду № 1, якою внесено зміни в частині підвищення ціни товару до 1,64874 грн., у зв'язку зі зміною Тпередачі (Тариф на передачу електроенергії оператора системи передачі ДП «НЕК» «Укренерго», встановлений Постановою НКРЕКП від 10.12.2019 № 2668 зі змінами; Т постачальника - тариф послуги постачальника) (зміна регульованих цін (тарифів), що застосовуються в договорі про закупівлю);
01.02.2021 між сторонами було укладено додаткову угоду № 2, якою внесено зміни в частині підвищення ціни товару до 1,7049 грн., тобто ціну збільшено на 3, 4 % в порівнянні з первинними умовами договору;
11.03.2021 між сторонами було укладено додаткову угоду № 4, якою внесено зміни в частині підвищення ціни товару до 1,8351876 грн., тобто ціну збільшено на 7,6 % в порівнянні з додатковою угодою № 2, а в порівнянні з основним договором - на 15, 84 %;
24.05.2021 між сторонами було укладено додаткову угоду № 5, якою внесено зміни в частині підвищення ціни товару до 1,9145136 грн., тобто ціну збільшено на 5,53 %, в порівнянні з додатковою угодою № 4, а в порівнянні з додатковою угодою № 1 - на 16, 1 %;
27.07.2021 між сторонами було укладено додаткову угоду № 6, якою внесено зміни в частині підвищення ціни товару до 2,06574 грн., тобто ціну збільшено на 6,7 % в порівнянні з додатковою угодою № 5, а в порівнянні з додатковою угодою № 1 - на 25, 3 %;
Підставою для укладення додаткових угод були листи-повідомлення з долученими до них ціновими довідками Харківської торгово-промислової палати, які наявні в матеріалах справи.
Судом встановлено, що на виконання умов договору позивачем в період з січня 2021 по грудень 2021 спожито активну електричну енергію на загальну суму 999 136, 43 грн., що підтверджується актами про прийняття-передавання товарної продукції та рахунками, які наявні в матеріалах справи. Позивачем проведено оплату за використану електричну енергію в сумі 999 136, 43 грн., що не заперечується сторонами.
Щодо визнання недійсною додаткової угоди № 2 від 01.02.2021, то суд зазначає наступне. Додаткову угоду № 2 укладено на підставі листа-повідомлення ТОВ «Миколаївська електропостачальна компанія» від 13.01.2021 № 01-12/105, в якому зазначено, що у відповідності до інформаційної довідки Харківської торгово-промислової палати від 28.12.2020 № 1728/20 відбулось коливання ціни електричної енергії на ринку та змінилась ціна за одиницю товару на ринку в торговій зоні «ОЕС України». Згідно вказаної довідки середньозважена ціна купівлі-продажу на майданчику РДН (ринок на добу наперед) у торговій зоні ОЕС України (об'єднаної енергетичної системи України) за листопад (01.11 - 30.11) 2020 року склала 1 527,09 грн/МВт/год, а за 20 днів грудня (01.12 - 20.12) 2020 року становить 1 595,87 грн/МВт/год, тобто середньозважена ціна зросла на 4,50 %.
Додатковою угодою № 2 сторони погодили збільшити ціну за одиницю товару на 3,4 % від первинної ціни. Тобто, ціна збільшилась в межах 10 %, що відповідає умовам договору та вимогам п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі". Позивачем до матеріалів справи не подано доказів, які б спростовували вищевказане коливання ціни товару на ринку у вказаний період. Матеріали справи не містять доказів, що постачальник міг передбачити на час участі в торгах зміну ціни на майбутнє (09.11.2020 подана тендерна пропозиція з ціновою пропозицією, а строк постачання електричної енергії з 01.01.2021), не містять доказів про свідоме заниження відповідачем цінової пропозиції у тендері. Метою регулювання, передбаченого статтею 41 Закону № 922-VIII, а саме - закріплення можливості сторін змінити умови укладеного договору шляхом збільшення ціни за одиницю товару до 10% є запобігання ситуаціям, коли внаслідок істотної зміни обставин укладений договір стає вочевидь невигідним для постачальника. Умовами п. 5.2 договору сторони погодили, що одним з документів на підтвердження коливання ціни на ринку може бути цінова довідка ТПП. Щодо посилань позивача на ненадання оригіналу довідки позивачу, що підтверджується іншими додатковими угодами, укладеними ТОВ "МЕК" зі своїми контрагентами, то суд зазначає, що вказана обставина може свідчити про невиконання умов договору, а не його недійсність. Крім того, в поданих суду додаткових угодах не зазначено про оригінали цінової довідки, тобто неможливо встановити чи виготовлено декілька оригіналів цінової довідки та/або якому контрагенту подано оригінал довідки. Отже, в позові в частині визнання недійсною додаткової угоди № 2 від 01.02.2021 відмовлено.
Щодо визнання недійсними додаткових угод № 4 від 11.03.2021, № 5 від 24.05.2021 та № 6 від 27.07.2021, то суд зазначає наступне.
Враховуючи вимоги п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», а також приймаючи до уваги правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22, господарський суд доходить висновку про законодавчо встановлену заборону вносити зміни до договору, в результаті яких ціна товару може збільшитись більш ніж на 10 відсотків.
Таким чином, сторони, укладаючи додаткові угоди № 4 від 11.03.2021, № 5 від 24.05.2021 та № 6 від 27.07.2021, в загальному збільшили ціну (тариф) електричної енергії на 30, 38 %, що перевищує 10 % від ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість доводів позивача в частині порушення вимог п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» під час укладення додаткових угод № 4 від 11.03.2021, № 5 від 24.05.2021 та № 6 від 27.07.2021 до договору про закупівлю електроенергії № 44/390 від 11.12.2020 та задоволення позову в цій частині.
Враховуючи задоволення заявлених позивачем позовних вимог про визнання недійсними додаткових угод № 4 від 11.03.2021, № 5 від 24.05.2021 та № 6 від 27.07.2021 до договору про закупівлю електроенергії № 44/390 від 11.12.2020, суд дійшов висновку, що набуті ТОВ «Миколаївська електропостачальна компанія» кошти є безпідставними та мають бути повернуті позивачу відповідно до положень ч. 1 ст. 216, ч. 1 ст. 1212, п. 1 ч. 3 ст. 1212 ЦК України.
Позивачем здійснено розрахунок безпідставно отриманих коштів в загальній сумі 145 239, 47 грн., розрахунок здійснено позивачем по кожній додатковій угоді окремо.
Грошові кошти в сумі 138 808, 25 грн. (145 239, 47 грн. - 6 431, 22 грн.) є такими, що були безпідставно одержані відповідачем, а тому підлягають поверненню позивачу в силу приписів статей 216, 1212 ЦК України.
Отже, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача сплачених грошових коштів у розмірі 138 808, 25 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. В решті позову судом відмовлено.
VІ. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.
Позивачем під час звернення до суду із даним позовом сплачено судовий збір в загальній сумі 13 420, 00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією № 1740 від 07.12.2023.
При цьому, позовну заяву подано позивачем в електронній формі через підсистему "Електронний суд".
Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Позивач звернувся до суду із позовною заявою, в якій заявлено 4 вимоги немайнового характеру та одну вимогу майнового характеру.
Отже, судовий збір в спірному випадку становить 10 736, 00 грн.
Судовий збір в сумі 2 684, 00 грн. може бути повернуто судом з Державного бюджету України за клопотанням позивача відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір".
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Судовий збір в розмірі 8 493, 68 грн. згідно ст. 129 ГПК України слід відшкодувати з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївська електропостачальна компанія" на користь позивача Миколаївської обласної прокуратури пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Судовий збір в розмірі 2 242, 32 грн. слід покласти на позивача.
Керуючись ст. 129, 233, 236-238, 240, 241, 254, 256 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Визнати недійсною додаткову угоду від 11.03.2021 № 4 до договору № 44/390 про постачання електричної енергії споживачу від 11.12.2020, укладену між Миколаївською обласною прокуратурою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Миколаївська електропостачальна компанія".
3. Визнати недійсною додаткову угоду від 24.05.2021 № 5 до договору № 44/390 про постачання електричної енергії споживачу від 11.12.2020, укладену між Миколаївською обласною прокуратурою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Миколаївська електропостачальна компанія".
4. Визнати недійсною додаткову угоду від 27.07.2021 № 6 до договору № 44/390 про постачання електричної енергії споживачу від 11.12.2020, укладену між Миколаївською обласною прокуратурою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Миколаївська електропостачальна компанія".
5. Стягнути з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївська електропостачальна компанія", вул. Погранична, буд. 39/1, м. Миколаїв, Миколаївська область, 54017 (код ЄДРПОУ 42129888) на користь позивача Миколаївської обласної прокуратури, вул. Спаська, 28, м. Миколаїв, 54001 (код ЄДРПОУ 02910048):
- 138 808, 25 грн. (сто тридцять вісім тисяч вісімсот вісім грн. 25 коп.) - коштів;
- 8 493, 68 грн. (вісім тисяч чотириста дев'яносто три грн. 68 коп.) - витрат по сплаті судового збору.
6. Наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили.
7. В решті позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України.
Повне рішення складено 11.08.2025
Суддя Е.М. Олейняш