12.08.2025 р. Справа№ 914/2269/25
Cуддя Наталія Мороз, розглянувши матеріали позовної заяви: Львівського міського комунального підприємства «Львівводоканал», м. Львів
до відповідача-1: Яворівського національного природного парку, с. Івано-Франкове, Львівська область
до відповідача-2: Львівської обласної державної адміністрації, м. Львів
про припинення права постійного користування земельною ділянкою; визнання недійсним і скасування державного акту на право постійного користування землею; визнання недійсним і скасування розпорядження про надання у постійне користування земельної ділянки; визнання права постійного користування земельною ділянкою
Представники учасників справи не викликались
Встановив:
23.07.2025 на розгляд Господарського суду Львівської області через систему «Електронний суд» надійшла позовна заява Львівського міського комунального підприємства «Львівводоканал» до Яворівського національного природного парку та Львівської обласної державної адміністрації про припинення права постійного користування земельною ділянкою; визнання недійсним і скасування державного акту на право постійного користування землею; визнання недійсним і скасування розпорядження про надання у постійне користування земельної ділянки; визнання права постійного користування земельною ділянкою.
Ухвалою суду від 28.07.2025 вказану позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення виявлених недоліків.
07.08.2025 через систему «Електронний суд» позивачем подано заяву про усунення недоліків.
Дослідивши надані позивачем документи суд зазначає, що останнім не усунуто усіх недоліків, які зумовили залишення позовної заяви без руху.
Ухвалою від 28.07.2025 суд зобов'язував позивача подати інформацію щодо сплати судового збору, а також подати до суду прошиті та засвідчені нотаріально документи- «Протокол заседания государственной комиссии по запасам полезньІх ископаемьІх № 4858 від 01.04.1966» та «Учетная карточка буровой скважиньІ № 4» з офіційним перекладом на українську мову.
Проте, позивач не виконав вимог вказаної ухвали суду в повному обсязі, надавши лише докази щодо сплати судового збору та офіційно перекладений прошитий та засвідчений «Протокол засідання державної комісії по запасах корисних копалин № 4858 від 01.04.1966.
Враховуючи наведене, позивачем не усунуто всіх виявлених судом недоліків позову.
Частиною 4 ст.13 ГПК України встановлено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням. Однак, такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями. Норми, які регламентують строки подання заяв та скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності, а їх застосування має відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби; зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (рішення Європейського суду з прав людини від 18.11.2010 року у справі "Мушта проти України").
Згідно Рішення Конституційного Суду України від 25.12.97р. № 9-3П, не є порушенням права на судовий захист відмова суду у прийнятті позовної заяви та інших заяв, скарг, оформлених не у відповідності до чинного законодавства.
У відповідності до ч. 4 ст. 174 ГПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Відтак, закон встановлює імперативне правило, яке не допускає можливості відкриття провадження у справі у випадку неусунення недоліків, які містяться в ухвалі про залишення позову без руху.
Суд звертає увагу позивача на приписи ч. 8 ст. 174 ГПК України, згідно яких повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 174, 234, 235 ГПК України, суд,
Позовну заяву Львівського міського комунального підприємства «Львівводоканал» до Яворівського національного природного парку та Львівської обласної державної адміністрації про припинення права постійного користування земельною ділянкою; визнання недійсним і скасування державного акту на право постійного користування землею; визнання недійсним і скасування розпорядження про надання у постійне користування земельної ділянки; визнання права постійного користування земельною ділянкою- повернути позивачу.
Ухвала набирає законної сили в порядку та строк, передбачені ст. 235 ГПК України та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені ст. ст. 256, 257 ГПК України.
Суддя Мороз Н.В.