ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
07.08.2025Справа № 910/16014/24
Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Демидова В.О., за участю секретаря судового засідання Лобок К.К., розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНВО ЮНІОН» (49033, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вул. Будівельників, будинок 23, офіс 315) до Публічного акціонерного товариства «УКРНАФТА» (04053, м. Київ, пров. Несторівський, 3-5) про стягнення 1 615 845,60 грн.,
Представники учасників справи:
від позивача - Магомедова З. Н. (Поза межами приміщення суду);
від відповідача - Дубчак С. Є.
25.12.2024 в системі «Електронний суд» представником Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНВО ЮНІОН» сформовано позовну заяву до Публічного акціонерного товариства «УКРНАФТА» про стягнення заборгованості за договором про закупівлю №13/2290-МТР від 13.06.2024 у розмірі 1 615 845,60 грн. та була передана 27.12.2024 судді Демидову В.О. відповідно до автоматизованого розподілу судової справи між суддями.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання за договором про закупівлю №13/2290-МТР від 13.06.2024, зокрема, у визначені договором строки не здійснив оплату вартості поставленого позивачем товару, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем.
Окрім того разом з позовною заявою було подано клопотання про витребування доказів, а саме від Головного управління Державної податкової служби України у місті Києві інформацію, документи про те, чи включало ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "УКРНАФТА" (Код ЄДРПОУ: 00135390, Індивідуальний податковий номер 001353926654) до свого податкового кредиту суму ПДВ на підставі податкової накладної, яка була зареєстрована продавцем ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ІНВО ЮНІОН» (Код ЄДРПОУ: 39108124, Індивідуальний податковий номер 391081204621), а саме:
- податкову накладну №13 від 29.08.2024
- податкову накладну №11 від 29.08.2024
- податкову накладну №10 від 29.08.2024
- податкову накладну №12 від 29.08.2024
- податкову накладну №03 від 05.09.2024
- податкову декларацію / декларації з ПДВ ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "УКРНАФТА" за період із 29.09.2024 - до 24.12.2024.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.12.2024 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 30.01.2025 о 10:20 год.
14.01.2025 в системі «Електронний суд» представником відповідача сформовано відзив на позовну заяву, у якому представник просив відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що у зв'язку з наявністю зауважень та поставкою неякісного товару підстави для підписання видаткової накладної відсутні, обов'язок по оплаті відсутній.
20.01.2025 в системі «Електронний суд» представником позивача сформовано відповідь на відзив, відповідно до якої представник просив позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНВО ЮНІОН" задовольнити в повному обсязі. Вказував, що акти №10757 від 12.09.2024, № 10789 від 06.09.2024, № 10873 від 09.09.2024 не можуть бути врахований як доказ поставки товару неналежної якості, оскільки вони складені не під час приймання товару та комісією у складі працівників відповідача, без залучення представника позивача. Також зазначав, що пусконалагоджувальні роботи не були проведені з вини відповідача.
23.01.2025 через систему "Електронний суд" від представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНВО ЮНІОН», надійшла заява про участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів.
24.01.2025 на адресу суду від представника відповідача надійшло клопотання про призначення експертизи, яке обґрунтоване тим, що сторонами було погоджено відповідність генераторів п.4 додатку №1 до Договору: «рік виготовлення 2023-2024, але не більше 12 місяців на дату поставки. Товар є новим (не відновленим) та таким, що не був у використанні».
Водночас, поставлений позивачем товар не є новим та був у використанні, про що свідчать виявлені співробітниками ПАТ «Укрнафта» характеристики, які ставлять під сумнів відповідність товару п.4 додатку №1 до Договору, а відтак поставка двох генераторів INVO DGS20R, генератора INVO DGS35R і генератора INVO DGS225 не відбулася.
Оскільки підтвердження або спростування факту встановлення невідповідності якісних характеристик поставленого позивачем товару потребує спеціальних знань й проведення окремого експертного дослідження, для можливості отримання відповідей на питання чи є товар новим або чи був у вжитку, представник просить призначити у справі №910/16014/24 судову товарознавчу експертизу, на вирішення якої поставити такі питання:
- Чи відповідають якісні характеристики двох генераторів TNVO DGS20R, генератора INVO DGS35R, генератора INVO DGS225, які доставлені згідно з додатком 1 до договору від 13.06.2024 №13/2290-МТР на адресу структурних підрозділів ПАТ «Укрнафта» (далі - Генератори), вимогам стандартів, технічних умов, що звичайно ставляться до обладнання такого типу?
- Чи відповідають Генератори пункту 4 додатку №1 до Договору: «рік виготовлення 2023-2024, але не більше 12 місяців на дату поставки. Товар с новим (не відновленим) та таким, що не був у використанні»?
- Чи можлива експлуатація Генераторів без проведення пусконалагоджувальних робіт, передбачених наказом ТОВ «Інво Юніон» від 01.01.2024 №0101-04?
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.01.2025 заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНВО ЮНІОН» про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою сервісу підсистеми відеоконференцзв'язку ЄСІТС (ВКЗ) задоволено.
27.01.2025 в системі «Електронний суд» представником позивача сформовано заява про зміну предмету позову (додаткова позовна вимога), відповідно до якої він доповнює позовні вимоги новою вимогою, а саме просить стягнути на користь ТОВ "ІНВО ЮНІОН" з ПАТ «Укрнафта» безпідставно отримані кошти у сумі 120 210,00 грн.
Вищевказану вимогу представник обґрунтовує тим, що виконання Договору про закупівлю №13/2290-МТР від 13.06.2024 було забезпечено банківською гарантією №2024/1/1556/V від 11.06.2024 року на суму 120 210,00 грн., виданою Акціонерним Товариством "ЮНЕКС БАНК".
27.12.2024 року позивачу стало відомо, що відповідач звернувся до банку з вимогою про сплату гарантійного платежу за вказаною гарантією.
02.01.2025 року на виконання вимог банку позивачем було перераховано за реквізитами банку 120 210,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №318 від 02.01.2025 року.
02.01.2025 року банком було перераховано на рахунок відповідача 120 210,00 грн. сплати за банківською гарантією, що підтверджується платіжною інструкцією №316 від 02.01.2025 року.
Оскільки покупцем свій обов'язок щодо поставки товару було виконано в повному обсязі, у відповідача з урахуванням п. 4.2. договору виник кореспондуючий обов'язок щодо оплати поставленого товару.
Відтак представник вважає, що прийнявши товар, наведений у Специфікації, відповідач прийняв виконання договору позивачем, у зв'язку з чим у нього виник обов'язок, в силу п. 1 ч. 2 ст. 27 Закону України "Про публічні закупівлі" повернути банківську гарантію гаранту, що вказує на безпідставність пред'явлення банку такої вимоги.
Таким чином, відповідач набув та зберіг у себе 120 210,00 грн., що є майном позивача.
Окрім того представник просив залучити до розгляду справи у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог Акціонерне Товариство "ЮНЕКС БАНК" (Код ЄДРПОУ 20023569).
29.01.2025 в системі «Електронний суд» представником позивача сформовано заперечення щодо клопотання відповідача про призначення судової експертизи, яке мотивовано тим, що проведення товарознавчої експертизи після значного проміжку часу жодним чином не забезпечує встановлення реального стану товару на момент передачі. Відповідачем не надано доказів, що позивач порушив умови договору та поставив «неякісний» товар. Неповернення товару позивачу свідчить про вчинення відповідачем конклюдентних дій на підтвердження факту здійснення сторонами господарських операцій по поставці та прийняттю продукції згідно з договором поставки.
У судове засідання 30.01.2025 представники сторін прибули, надали свої пояснення по справі.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.01.2025 оголошено перерву до 25.02.2025. Витребувано від Головного управління Державної податкової служби України у місті Києві інформацію, документи про те, чи включало ПАТ «Укрнафта» (Код ЄДРПОУ: 00135390, Індивідуальний податковий номер 001353926654) до свого податкового кредиту суму ПДВ на підставі податкової накладної, яка була зареєстрована продавцем ТОВ «ІНВО ЮНІОН» (Код ЄДРПОУ: 39108124, Індивідуальний податковий номер 391081204621), а саме: - податкову накладну №13 від 29.08.2024; податкову накладну №11 від 29.08.2024; податкову накладну №10 від 29.08.2024; податкову накладну №12 від 29.08.2024; податкову накладну №03 від 05.09.2024; податкову декларацію / декларації з ПДВ ПАТ «Укрнафта» за період із 29.09.2024 - до 24.12.2024.
17.02.2025 на адресу суду від Головного управління Державної податкової служби України у місті Києві надійшов лист, яким останній повідомив, що відповідно до інформаційного ресурсу ДПС України, станом на 11.02.2025 року ПАТ "УКРНАФТА" (код ЄДРПОУ 00135390) і ТОВ "ІНВО ЮНІОН" (код ЄДРПОУ 39108124) не перебувають на обліку в ГУ ДПС у м. Києві. Основне місце обліку ПАТ "УКРНАФТА" (код ЄДРПОУ 00135390) - Центральне МУ ДПС по роботі з ВПП, ТОВ "ІНВО ЮНІОН" (код ЄДРПОУ 39108124) -ГУ ДПС у Дніпропетровській області.
19.02.2025 в системі «Електронний суд» позивачем сформовано клопотання про витребування доказів у Центрального МУ ДПС по роботі з ВПП інформацію, документи про те, чи включало ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "УКРНАФТА" (Код ЄДРПОУ: 00135390, Індивідуальний податковий номер 001353926654) до свого податкового кредиту суму ПДВ на підставі податкової накладної, яка була зареєстрована продавцем ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ІНВО ЮНІОН» (Код ЄДРПОУ: 39108124, Індивідуальний податковий номер 391081204621), а саме:
- податкову накладну №13 від 29.08.2024;
- податкову накладну №11 від 29.08.2024;
- податкову накладну №10 від 29.08.2024;
- податкову накладну №12 від 29.08.2024;
- податкову накладну №03 від 05.09.2024;
- податкову декларацію / декларації з ПДВ ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "УКРНАФТА" за період із 29.09.2024 - до 24.12.2024.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.02.2025 витребувано у Центрального МУ ДПС по роботі з ВПП (02068, Україна, місто Київ, вулиця Кошиця, будинок, 3) інформацію, документи про те, чи включало ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "УКРНАФТА" (Код ЄДРПОУ: 00135390, Індивідуальний податковий номер 001353926654) до свого податкового кредиту суму ПДВ на підставі податкової накладної, яка була зареєстрована продавцем ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ІНВО ЮНІОН» (Код ЄДРПОУ: 39108124, Індивідуальний податковий номер 391081204621), а саме:
- податкову накладну №13 від 29.08.2024;
- податкову накладну №11 від 29.08.2024;
- податкову накладну №10 від 29.08.2024;
- податкову накладну №12 від 29.08.2024;
- податкову накладну №03 від 05.09.2024;
- податкову декларацію / декларації з ПДВ ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "УКРНАФТА" за період із 29.09.2024 - до 24.12.2024.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.02.2025 відкладено підготовче засідання на 18.03.25 о 12:30 год.
13.03.2025 на адресу суду від Центрального МУ ДПС по роботі з ВПП надійшла відповідь на ухвалу суду у якій останнім було зазначено наступне:
«За результатами проведеного аналізу інформаційно-комунікаційних систем ДПС встановлено, що ТОВ "ІНВО ЮНІОН" (ЄДРПОУ 39108124) протягом 2024 року в Єдиному реєстрі податкових накладних виписано та зареєстровано податкові накладні на адресу ПАТ "УКРНАФТА" (ЄДРПОУ 135390), зокрема:
від 29.08.2024 № 11 з номенклатурою товару генератор дизельний INVO DGS20R на суму ПДВ 38 600 грн.;
від 29.08.2024 № 12 з номенклатурою товару Генератор дизельний INVO DGS35R на суму ПДВ 43 100 грн.;
від 29.08.2024 №13 з номенклатурою товару Генератор дизельний INVO DGS20R на суму ПДВ 115 800 грн.;
від 29.08.2024 № 10 з номенклатурою товару Генератор дизельний INVO DGS20R на суму ПДВ 38 600 грн.;
від 05.09.2024 №3 з номенклатурою товару Генератор дизельний INVO DGS20R та Дизельний генератор INVO DGS225 на суму ПДВ 164 600 грн.
Згідно поданих ПАТ "УКРНАФТА" (ЄДРПОУ 135390) декларацій з ПДВ по операціях з ТОВ "ІНВО ЮНІОН" (ЄДРПОУ 39108124) до складу податкового кредиту податкової звітності за вересень 2024 року включено суму ПДВ в розмірі 154 400 грн. з періодом складання податкової накладної в серпні 2024 року, до складу податкового кредиту податкової звітності за грудень 2024 року включено суму ПДВ в розмірі 330 000,00 грн. з періодом складання податкової накладної вересень 2024 року».
17.03.2025 в системі «Електронний суд» представником ТОВ "ІНВО ЮНІОН" сформовано додаткові пояснення, у яких представник зокрема зазначив, що оскільки ПАТ "УКРНАФТА" (ЄДРПОУ 135390) по операціях з ТОВ "ІНВО ЮНОН" (ЄДРПОУ 9108124) включило до складу податкового кредиту суми ПДВ, покупець вчинив юридично значимі дії - відобразив податковий кредит за вказаними господарськими операціями з контрагентом.
Відтак на думку заявника, факт поставки за Договором №13/2290-МТР від 13.06.2024 року та прийняття Товару Відповідачем є очевидним та підтверджений сукупністю доказів, що долучені до матеріалів справи.
У судове засідання 18.03.2025 представники сторін прибули надали пояснення по справі.
Ухвалою суду від 18.03.2025 клопотання Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» про призначення судової товарознавчої експертизи задоволено та призначено в справі № 910/16014/24 судову товарознавчу експертизу, проведення якої доручити експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (03057, м. Київ, вул. Сім'ї Бродських, 6), на вирішення якої поставити наступні питання:
- Чи відповідають якісні характеристики двох генераторів TNVO DGS20R, генератора INVO DGS35R, генератора INVO DGS225, які доставлені згідно з додатком 1 до договору від 13.06.2024 №13/2290-МТР на адресу структурних підрозділів ПАТ «Укрнафта» (далі - Генератори), вимогам стандартів, технічних умов, що звичайно ставляться до обладнання такого типу?
- Чи відповідають Генератори пункту 4 додатку №1 до Договору: «рік виготовлення 2023-2024, але не більше 12 місяців на дату поставки. Товар с новим (не відновленим) та таким, що не був у використанні»?
- Чи можлива експлуатація Генераторів без проведення пусконалагоджувальних робіт, передбачених наказом ТОВ «Інво Юніон» від 01.01.2024 №0101-04?
Провадження в справі № 910/16014/24 на час проведення судової експертизи та отримання висновку експерта зупинено.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 11.06.2025 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНВО ЮНІОН" задоволено, ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.03.2025 у справі № 910/16014/24 скасовано. Матеріали справи № 910/16014/24 передано на розгляд Господарському суду міста Києва.
23.06.2025 до Господарського суду міста Києва повернулись з Північного апеляційного господарського суду матеріали справи.
Оскільки суддя Демидов В.О. з 20.06.2025 перебував у відпусті, матеріали справи передано 04.07.2025 на сектор судді Демидова В.О.
Ухвалою суду від 07.07.2025 поновлено провадження у справі № 910/16014/24 та призначено підготовче засідання на 17.07.2025 на 12:50 год.
Ухвалою суду від 08.07.2025 повернуто заяву про зміну предмету позову, сформовану 27.01.2025 в системі «Електронний суд», і додані до неї документи представнику позивача.
08.07.2025 через систему «Електронний суд» від представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНВО ЮНІОН», надійшла заява про участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів.
Ухвалою суду від 11.07.2025 заяву задоволено. Увалено провести судові засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням сервісу підсистеми відеоконференцзв'язку ЄСІТС (ВКЗ).
17.07.2025 представник відповідача подав клопотання про відкладення розгляду справи.
Ухвалою суду від 17.07.2025, яка занесена до протоколу судового засідання, закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 07.08.2025 о 11:00 год.
25.07.2025 через систему "Електронний суд" від представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНВО ЮНІОН» надійшла заява про участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів.
Ухвалою суду від 29.07.2025 заяву задоволено. Ухвалено провести судові засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням сервісу підсистеми відеоконференцзв'язку ЄСІТС (ВКЗ).
30.07.2025 через систему «Електронний суд» представник позивача подав клопотання про поновлення процесуальних строків на подання додаткових доказів відповідно до ст. 42 ГПК України та додаткові пояснення по суті спору.
Розглянувши клопотання представника позивача, заслухавши думку учасників процесу, суд зазначає наступне.
Звертаючись з клопотанням про поновлення пропущеного процесуального строку на подання доказів, позивач обґрунтовує причини пропуску такого строку тим, що несвоєчасне, тобто після закриття підготовчого провадження у справі, надходження та реєстрація документу «Додаткові пояснення по суті спору» з додатками (додатковими доказами) відбулося з причин технічних збоїв в підсистемі «Електронний суд», що не залежить від позивача; крім того, технічні проблеми в підсистемі «Електронний суд» стали причиною помилкового направлення додаткових пояснень по суті спору замість Господарського суду міста Києва до Господарського суду Дніпропетровської області.
Крім того вказує, що необхідність подання додаткових доказів по справі виникла значно пізніше, ніж було подано позовну заяву, оскільки відповідач у своїх письмових заявах по суті спору зазначив, що основною підставою для відмови в прийнятті та оплати товару є поставка позивачем ненового товару.
Відповідно до ч.ч. 2, 4, 5 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.
Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.
У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів.
При цьому суд зауважує, що:
- докази, якими учасники справи обґрунтовують свої вимоги, повинні існувати на момент звернення до суду з відповідним позовом, і саме на учасника справи покладено обов'язок подання таких доказів одночасно з позовною заявою.
- частина восьма статті 80 ГПК містить імперативну заборону суду приймати до розгляду докази, якщо вони подані не у встановлений судом строк. Особа має письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу (постанова Верховного Суду у справі № 910/7381/21 від 11.10.2023).
Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 182 ГПК України у підготовчому засіданні суд з'ясовує, чи надали сторони докази, на які вони посилаються у позові і відзиві, а також докази, витребувані судом чи причини їх неподання; вирішує питання про проведення огляду письмових, речових і електронних доказів у місці їх знаходження; вирішує питання про витребування додаткових доказів та визначає строки їх подання, вирішує питання про забезпечення доказів, якщо ці питання не були вирішені раніше.
З викладеного випливає, що вирішення питання про надання доказів по справі відбувається на підготовчій стадії розгляду справи. Саме на стадії підготовчого провадження сторони мають можливість подати заяви з процесуальних питань та заяви по суті справи.
Подання доказів на стадії підготовчого провадження є обґрунтованим, враховуючи необхідність надання права іншій стороні надати пояснення щодо таких доказів, тому подання доказів на стадії розгляду справи по суті позбавляє права іншу сторону на відповідні дії, що є порушенням принципу змагальності сторін.
Після закриття підготовчого провадження сторони та з призначенням розгляду справи по суті в учасників судового процесу відсутні підстави для подання будь-яких нових доказів.
Згідно зі ст. 194 ГПК України завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат.
При цьому за імперативним приписом ч.4 ст.13 названого Кодексу кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних, зокрема, з невчиненням нею процесуальних дій.
Принцип рівності сторін у процесі у розумінні «справедливого балансу» між сторонами вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони.
У випадку прийняття судом додатково поданих доказів (у даному випадку при розгляді справи по суті, після закриття стадії судового розгляду справи «дослідження доказів») без урахування наведених вище критеріїв у вирішенні питання про прийняття таких доказів, матиме наслідком порушення приписів ст.80 ГПК України, а також принципу правової визначеності, ключовим елементом якого є однозначність та передбачуваність.
Згідно зі ст. 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Згідно з ч. 2, 3 ст. 119 ГПК України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи.
Отже, оскільки строк для подання позивачем доказів по справі сплив, а можливість поновлення такого строку на стадії розгляду справи по суті ГПК України не передбачена, господарський суд відмовляє у задоволенні клопотання представника позивача про поновлення строку для подання доказів, і залишає без розгляду клопотання позивача про долучення доказів до справи.
У судове засідання 07.08.2025 представники сторін прибули, надали пояснення по справі.
В судовому засіданні 07.08.2025 оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив такі фактичні обставини.
13.06.2024 між ТОВ «ІНВО ЮНІОН» (постачальник) та ПАТ «Укрнафта» (покупець) укладено договір про закупівлю №13/2290-МТР (далі - договір), відповідно до п. 1.1 якого на умовах цього договору постачальник зобов'язується поставити та передати у власність покупця у погоджені сторонами строки дизельні електростанції 15 кВт; 18 кВт; 26 кВт; 160 кВт відповідно до коду ДК 021:2015:31120000-3 Генератори (Електростанції бензинові та дизельні в асортименті) лот 4 31120000-3 Генератори (Дизельні електростанції 15 кВт; 18 кВт; 26 кВт; 160 кВт, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити такий товар на умовах цього договору.
Номенклатура, кількість, ціна, строк та умови поставки товару, інформація про технічні, якісні та кількісні характеристики, умови гарантії, місце поставки товару визначені у специфікації до даного договору, що є додатком №1 до цього договору, та є його невід'ємною частиною (п. 2.1 договору).
Відповідно до п. 2.2 договору якість товару, що поставляється, повинна відповідати вимогам, зазначеним у технічній документації, згідно Держстандартів та технічних умов, встановлених для кожного виду товару, і повинна бути підтверджена сертифікатом якості виробника або сертифікатом відповідності (чи іншими документами, що підтверджують якість товару).
Ціна товару у договорі визначається в національній валюті України та вказується у Специфікації до цього договору (п. 3.1 договору).
Загальна сума договору становить 2 404 200,00 грн, у тому числі ПДВ - 400 700,00 грн (п. 3.2 договору, п. 1 Специфікації).
За умовами п. 4.2 договору розрахунок за товар здійснюється протягом 30 календарних днів з дати підписання уповноваженими представниками сторін відповідних видаткових накладних та акту приймання-передачі товару за кількістю та якістю (після зняття всіх зауважень) по товару.
Умови поставки, які встановлюються відповідно до Міжнародних правил тлумачення торговельних термінів «ІНКОТЕРМС-2020», місце, умови та строки поставки визначаються в Специфікації до даного договору (п. 5.1договору).
Відповідно до п. 5.2 договору постачальник зобов'язаний щоразу за 3 календарних дні до дати поставки товару (в тому числі кожної частини/ партії товару), письмово сповістити покупця про дату та час надходження товару в погоджений пункт призначення, а також надати інформацію про вантажоперевізника, та іншу інформацію, що необхідна покупцю для прийняття товару.
Приймання товару покупцем (в тому числі кожної частин/партії товару) підтверджується шляхом підписання уповноваженими представниками сторін відповідних видаткових накладних та акту приймання-передачі товару за кількістю та якістю (після зняття всіх зауважень) (п. 5.3 договору).
Згідно з п. 5.4 договору датою поставки товару та моментом отримання покупцем товару від постачальника вважається дата підписання сторонами відповідної видаткової накладної та акту приймання-передачі товару за кількістю та якістю (після зняття всіх зауважень).
Пунктом 5.5 договору сторони погодили, що прийом товару покупцем за кількістю здійснюється у відповідності до товарно-супровідних документів згідно специфікації, за якістю - у відповідності до технічної документації та інших документів, що підтверджують якість товару.
Відповідно до п. 5.6 договору у разі виявлення при прийомі товару відхилень від вимог щодо кількості та/ або якості та/ або комплектності покупець негайно, але не пізніше 3-х робочих днів повідомляє про це постачальника. У цьому випадку складається акт виявлених недоліків товару, в якому, крім виявлених недоліків, зазначаються строки їх усунення постачальником. Постачальник зобов'язаний усунути недоліки за власний рахунок у строки, зазначені в акті виявлених недоліків товару.
Право власності та ризики на товар переходять від постачальника до покупця з моменту підписання сторонами відповідних видаткових накладних та актів приймання-передачі товару за кількістю та якістю (після зняття всіх зауважень) згідно з умовами даного договору. При цьому товарно-транспортні накладні про приймання товару не є документами, що свідчать про прийом товару (п. 5.7 договору).
Відповідно до пункту 5.8 договору постачальник разом з товаром (в тому числі на кожну частину/партію товару) зобов'язується передати покупцю наступні документи:
5.8.1. Документи, які підтверджують якість кожного виду товару - оригінали або копії, що завірені підписом керівника та печаткою (у разі її застосування) постачальника - в день отримання товару за місцем поставки;
5.8.2. Товарно-транспортну накладну або інший рівнозначний транспортний документ - оригінал, що передається в день отримання товару;
5.8.3. Документ, що підтверджує гарантійні зобов'язання постачальника - оригінал, що передається в день отримання товару;
5.8.4. Видаткова накладна та акт приймання-передачі товару - оригінал, що передається в день отримання товару;
5.8.5. Підготовлену виробником товару фактичну калькуляцію собівартості товару або сертифікат погодження товару.
За умовами п. 5.13 договору у разі передачі постачальником товару в асортименті, що не відповідає умовам цього договору, покупець має право відмовитися від його прийняття та оплати, а якщо він вже оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.
Згідно з п. 5.14 договору у випадку передачі постачальником товару неналежної якості, або у разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов'язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з'явилися знов після їх усунення) покупець має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від постачальника за своїм вибором: безоплатного усунення недоліків товару; відшкодування витрат на усунення недоліків товару; розірвати цей договір в односторонньому порядку, передбаченому цим договором, а у разі сплачених покупцем коштів - вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми; вимагати заміни товару на товар належної якості.
Відповідно до п. 7.2 договору у випадку, якщо покупець відповідно до п. 5.14 цього договору приймає рішення про заміну товару на товар належної якості, постачальник зобов'язаний у термін не пізніше 20 робочих днів з дати відмови покупця від товару або в інший, обумовлений сторонами строк, замінити товар на ідентичний належної якості та/ або комплектації. При цьому постачальник несе витрати з заміни та доставки товару самостійно.
У разі несвоєчасного виконання грошових зобов'язань покупцем, останній сплачує постачальнику пеню в розмірі 0,1% за кожний день прострочення від суми простроченого платежу, але не більше розміру облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня (п. 7.4 договору).
Цей договір набирає чинності з моменту його укладення та діє до 31.12.2024 включно, а в частині розрахунків - до повного їх виконання (п. 11.1 договору).
Відповідно до таблиці «Графік поставки товару» строк поставки товару визначений як «до 90 календарних днів з дати підписання договору», тобто до 11.09.2024.
Відповідно до Специфікації, яка є невід'ємною частиною договору, сторонами погоджено перелік товарів, що поставляються, та їх кількість, а саме:
1) Генератор Дизельний INVO DGS20R з ABR 5 шт: 3 шт. - УТ: Івано-Франківська область, м. Долина, вул. Промислова, 16. Склад (виробничих запасів) м. Долина, вул. Промислова, 16; 1 шт.- УТ: Івано-Франківська область, Надвірнянський район, с. Пнів (промзона) УТ склад №2 ГСЛ (Надвірна); 1 шт. - УТ: Сумська область, м. Охтирка, вул. Транспортна, 1А. УТ центральний склад ГСЛ (Охтирка);
2) Генератор Дизельний INVO DGS20R з ABR 1 шт - УТ: Полтавська область, Миргородський район, с. Гоголеве, вул. Горєва, 38. Склад ГСЛ (Полтава) с. Гоголеве, вул. Горєва, 38;
3) Генератор Дизельний INVO DGS35R з ABR - 1 шт - ПНГВУ: Полтавська область, м. Полтава, вул. Буровиків, 14. Склад №1/1 ГСЛ (Полтава) НГВУ Полтаванафтогаз (Полтавська дільниця);
4) Генератор Дизельний INVO DGS225 - 1 шт. - УТ: Сумська область, м. Охтирка, вул. Транспортна, 1А. УТ центральний склад ГСЛ (Охтирка).
Відповідно до п. 4 Специфікації (додаток №1 до договору) сторони погодили, що рік виготовлення товару: 2023-2024, але не більше 12 місяців на дату поставки. Товар є новим (не відновленим) та таким, що не був у використанні.
Також за умовами додатку №1 до договору визначено, що постачальник зобов'язаний провести пуско-налагоджувальні роботи з навчанням обслуговуючого персоналу ПАТ «Укрнафта».
29.08.2024 та 05.09.2024 позивачем було здійснено поставку вказаних генераторів на загальну суму 2 404 200,00 грн, що підтверджується товарно-транспортними накладними №Р376-1 від 29.08.2024, №Р376-4 від 05.09.2024, №Р376-5 від 05.09.2024, №Р376-6 від 05.09.2024, бухгалтерськими довідками та податковими накладними, що виписані на покупця з боку ТОВ «Інво Юніон».
Позивачем надані видаткові накладні, які не підписані відповідачем, а саме: №376 від 29.08.2024 на суму 694 800,00 грн, №376-2 від 29.08.2024 на суму 231 600,00 грн, №376-4 від 29.08.2024 на суму 231 600,00 грн, №376-5 від 05.09.2024 на суму 258 600,00 грн, №376-6 від 05.09.2024 на суму 987 600,00 грн.
Позивач стверджує, що у відповідача з урахуванням пункту 4.2 договору обов'язок з оплати за поставлений товар є таким, що настав 28.09.2024 та 05.10.2024 відповідно.
Однак відповідач здійснив лише частковий розрахунок за поставлений товар в сумі 926 400,00 грн, що підтверджується платіжними інструкціями №64652УГ24 від 01.10.2024 на суму 694 800,00 грн, №65396УГ24 від 03.10.2024 на суму 231 600,00 грн.
З огляду на вказане заборгованість відповідача становить 1 477 800,00 грн, що стало підставою для нарахування позивачем пені, інфляційних витрат та 3 % річних згідно наданого розрахунку.
Матеріали справи містять лист позивача №1209-1 від 12.09.2024 щодо строків повернення видаткових накладних, у якому зокрема звертав увагу, що не проведення пусконалагоджувальних робіт не є умовою, одним з етапів поставки товару, та не є підставою для відмови замовника у розвантаженні/ прийнятті товару, підписання видаткових накладних, їх повернення постачальнику за результатами поставки. Просив надати інформацію щодо строків та порядку повернення підписаних зі сторони покупця видаткових накладних щодо постановленого товару.
Водночас відповідач стверджує, що поставлений позивачем товар не є новим та був у використанні, про що свідчать виявлені співробітниками ПАТ «Укрнафта» характеристики, які ставлять під сумнів відповідність товару п. 4 додатку №1 до договору, що підтверджується актами приймання-передачі продукції від 06.09.12024 № 10789, від 09.09.2024 № 10873, від 12.09.2024 № 10757. Зокрема, змінене маркування двигунів (на місці маркування дизельного двигуна встановлена інформаційна табличка поверх іншої), нерівномірне фарбування двигуна без попередньої підготовки, наявність значних слідів корозії, покажчик рівня мастила в картері двигуна має значні механічні пошкодження, відсутня заглушка на блоці двигуна, підтікання охолоджуючої рідини, не виконані пуско-налагоджувальні роботи та навчання персоналу відповідно до договору. З огляду на вказане вважає, що у відповідача відсутні підстави для оплати вказаного товару.
Про недоліки товару та необхідність його заміни постачальника було повідомлено листами від 18.09.2024 №01/01/13/10/28/02-02/01/8368, від 20.09.2024 №01/01/13/10/28/02-02/01/8483.
У відповідь листами від 04.10.2024 №0410-2, №0410-1 позивач зазначив, що нерівномірне встановлення інформаційної таблички та фарбування двигуна не впливає на можливість використання товару за його цільовим та експлуатаційним призначенням. Рік виробництва товару - 2023 рік. Наявність слідів корозії є нормальним технічним процесом, враховуючи дату виробництва товару та не впливає на можливість використання товару за його цільовим та експлуатаційним призначенням. Наявність механічних пошкоджень покажчика рівня мастила в картері двигуна є оціночним та не може бути підтвердженим виключно за допомогою фотофіксації. Перевірка справності покажчика має бути апробована сторонами при запуску товару.
Також відповідачем надано підписані з його боку видаткові накладні №376 від 29.08.2024 на суму 694 800,00 грн та №376-2 від 29.08.2024 на суму 231 600,00 грн.
Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, з огляду на таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України договори та інші правочини є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.
Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Як встановлено судом, 13.06.2024 між ТОВ «ІНВО ЮНІОН» (постачальник) та ПАТ «Укрнафта» (покупець) укладено договір про закупівлю №13/2290-МТР, відповідно до п. 1.1 якого на умовах цього договору постачальник зобов'язується поставити та передати у власність покупця у погоджені сторонами строки дизельні електростанції 15 кВт; 18 кВт; 26 кВт; 160 кВт відповідно до коду ДК 021:2015:31120000-3 Генератори (Електростанції бензинові та дизельні в асортименті) лот 4 31120000-3 Генератори (Дизельні електростанції 15 кВт; 18 кВт; 26 кВт; 160 кВт, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити такий товар на умовах цього договору.
Номенклатура, кількість, ціна, строк та умови поставки товару, інформація про технічні, якісні та кількісні характеристики, умови гарантії, місце поставки товару визначені у специфікації до даного договору, що є додатком №1 до цього договору, та є його невід'ємною частиною (п. 2.1 договору).
Загальна сума договору становить 2 404 200,00 грн, у тому числі ПДВ - 400 700,00 грн (п. 3.2 договору, п. 1 Специфікації).
За умовами п. 4.2 договору розрахунок за товар здійснюється протягом 30 календарних днів з дати підписання уповноваженими представниками сторін відповідних видаткових накладних та акту приймання-передачі товару за кількістю та якістю (після зняття всіх зауважень) по товару.
Право власності та ризики на товар переходять від постачальника до покупця з моменту підписання сторонами відповідних видаткових накладних та актів приймання-передачі товару за кількістю та якістю (після зняття всіх зауважень) згідно з умовами даного договору. При цьому товарно-транспортні накладні про приймання товару не є документами, що свідчать про прийом товару (п. 5.7 договору).
Відповідно до таблиці «Графік поставки товару» строк поставки товару визначений як «до 90 календарних днів з дати підписання договору», тобто до 11.09.2024.
Відповідно до Специфікації, яка є невід'ємною частиною договору, сторонами погоджено перелік товарів, що поставляються, та їх кількість.
Відповідно до п. 4 Специфікації (додаток №1 до договору) сторони погодили, що рік виготовлення товару: 2023-2024, але не більше 12 місяців на дату поставки. Товар є новим (не відновленим) та таким, що не був у використанні.
Також за умовами додатку №1 до договору визначено, що постачальник зобов'язаний провести пуско-налагоджувальні роботи з навчанням обслуговуючого персоналу ПАТ «Укрнафта».
Укладений між сторонами договір №13/2290-МТР від 13.06.2024 за своєю правовою природою є змішаним, оскільки він містить в собі елементи договору поставки - поставка товару (дизельні генератори) та договору підряду (пуско-налагоджувальні роботи та навчання обслуговуючого персоналу).
Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно з ч. 1 ст. 663 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу.
Зобов'язання вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар (ч. 1 ст. 664 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Згідно з ч. 2 наведеної статті договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Умовою виконання зобов'язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов'язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов'язання. Строк (термін) виконання зобов'язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.
Виходячи з умов договору, обов'язком постачальника є не лише постачання дизельного генератора, а й проведення пуско-налагоджувальних робіт та навчання обслуговуючого персоналу замовника.
Статтею 857 Цивільного кодексу України визначено, що робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а в разі їх відсутності або неповноти - вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру. Виконана робота має відповідати якості, визначеній у договорі підряду, або вимогам, що звичайно ставляться, на момент передання її замовникові. Результат роботи в межах розумного строку має бути придатним для використання відповідно до договору підряду або для звичайного використання роботи такого характеру.
Відповідно до ст. 858 Цивільного кодексу України, якщо робота виконана підрядником з відступами від умов договору підряду, які погіршили роботу, або з іншими недоліками, які роблять її непридатною для використання відповідно до договору або для звичайного використання роботи такого характеру, замовник має право, якщо інше не встановлено договором або законом, за своїм вибором вимагати від підрядника: 1) безоплатного усунення недоліків у роботі в розумний строк; 2) пропорційного зменшення ціни роботи; 3) відшкодування своїх витрат на усунення недоліків, якщо право замовника усувати їх встановлено договором. Підрядник, який надав матеріал для виконання роботи, відповідає за його якість відповідно до положень про відповідальність продавця за товари неналежної якості.
За змістом ч. 1 ст. 853 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.
Так, за умовами договору та специфікації, ТОВ «Інво Юніон» зобов'язувалося провести пуско-налагоджувальні роботи дизельних генераторів та здійснити навчання обслуговуючого персоналу замовника, а відповідач в свою чергу зобов'язався підписати видаткову накладну та акт приймання-передачі товару за кількістю та якістю (в тому числі кожної частини/партії товару) (після зняття усіх зауважень).
Втім, з матеріалів справи вбачається, що в порушення умов договору та специфікації пуско-налагоджувальні роботи дизельних генераторів та навчання обслуговуючого персоналу замовника не проведено, відповідні акти №376-4 від 29.08.2024 на суму 231 600,00 грн, №376-5 від 05.09.2024 на суму 258 600,00 грн, №376-6 від 05.09.2024 на суму 987 600,00 грн, відповідачем підписано не було, зворотного судом не встановлено.
Суд відмічає, що надані у підтвердження факту поставки товару податкові накладні можуть оцінюватися судом лише у сукупності з іншими доказами у справі, проте, не може бути єдиним доказом, на підставі якого суд встановлює факт постачання товару покупцю та його прийняття ним.
Верховний Суд у постанові від 01.06.2020 у справі № 906/355/19 виснував, що оцінюючи податкові накладні у сукупності з іншими доказами у справі суд повинен враховувати положення Податкового кодексу України та фактичні дії як постачальника, так і покупця, щодо відображення ними в податковому та бухгалтерському обліку постачання спірного товару.
Враховуючи вищевикладене, підставним є висновок, що подані позивачем до суду податкові накладні можуть лише свідчити про виконання ТОВ "Інво Юніон" своїх податкових зобов'язань відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, яким на продавця товарів/послуг покладено обов'язок в установлені терміни скласти податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних, однак не може достеменно підтверджувати факт поставки товару за договором №13/2290-МТР від 13.06.2024.
Верховний Суд неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.
Одночасно, цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.
Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц.
Для виконання вимог ст. 86 Господарського процесуального кодексу України необхідним є аналіз доказів та констатація відповідних висновків за результатами такого аналізу. Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, в тому числі у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.
17.10.2019 набув чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", яким було, зокрема внесено зміни до Господарського процесуального кодексу та змінено назву ст. 79 ГПК України з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції з фактичним впровадженням у господарський процес стандарту доказування "вірогідність доказів".
Стандарт доказування "вірогідність доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач.
Відповідно до ст. 79 Господарського процесуального кодексу наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду і на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.
Зазначений підхід узгоджується з судовою практикою ЄСПЛ, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі «Дж. К. та Інші проти Швеції» («J.K. AND OTHERS v. SWEDEN») ЄСПЛ наголошує, що «у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування «поза розумним сумнівом» («beyond reasonable doubt»). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням «балансу вірогідностей». Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри».
Аналогічний підхід до стандарту доказування «вірогідність доказів» висловлено Верховним Судом у постановах від 29.01.2021 у справі № 922/51/20, від 31.03.2021 у справі № 923/875/19, від 25.06.2020 у справі № 924/233/18.
Зважаючи на вищевикладене у сукупності суд дійшов висновку, що ТОВ "Інво Юніон" не доведено наявності у відповідача обов'язку сплатити кошти за товар у розмірі 1 477 800,00 грн.
Оскільки підстав для стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 1 477 800,00 грн. судом не встановлено, то і вимоги про стягнення пені, 3% річних та інфляційних збитків, які є похідними, також не підлягають задоволенню.
Аналогічний висновок викладено у постанові Північного апеляційного господарського суду від 19.06.2025 у справі № 910/13168/24.
Решта долучених до матеріалів справи документів та висловлених учасниками процесу пояснень була ретельно досліджена судом і наведених вище висновків щодо відсутності підстав для задоволення позову не спростовує.
Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача у зв'язку з відмовою у задоволенні позову.
Керуючись статтями 2, 73-79, 86, 123, 129, 233, 236-238, 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -
1. У задоволенні позовних вимог відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
З повним текстом рішення можна ознайомитись у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою:http://reyestr.court.gov.ua/.
Повний текст рішення складено та підписано 12.08.2025
Суддя Владислав ДЕМИДОВ