ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
12.08.2025Справа № 910/5308/25
Суддя Господарського суду міста Києва Демидов В.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) сторін, справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРДЖІ ТРЕЙД ГРУП" (01010, місто Київ, вулиця Івана Мазепи, будинок 6) до Товариства з обмеженою відповідальністю "АРСЕАН" (01042, місто Київ, вул. Іоанна Павла ІІ, будинок 19) про стягнення 18401,00 грн,
без повідомлення (виклику) сторін,
28.04.2025 в системі «Електронний суд» представником Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРДЖІ ТРЕЙД ГРУП" сформовано позовну заяву до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРЕВЕЛ КЛУБ» нова назва (Товариства з обмеженою відповідальністю "АРСЕАН") про стягнення заборгованості за Договором про постачання електричної енергії споживачу № ЕК/2023/73 від 12.09.2023 у розмірі 18401,00 грн з яких: сума основної заборгованості за договором у розмірі 16 884, 04 грн, інфляційні втрати в розмірі 1 174,57 грн, 3% річних у розмірі 342,39 грн. та 29.04.2025 була передана судді Демидову В.О. відповідно до автоматизованого розподілу судової справи між суддями.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.05.2025 позовну Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРДЖІ ТРЕЙД ГРУП" залишено без руху.
Позивачем у строк встановлений ухвалою суду від 05.05.2025, подано заяву про усунення недоліків, з доданими до неї документами.
Ухвалою суду від 19.05.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та ухвалено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Вказаною ухвалою суду було запропоновано відповідачу у строк не пізніше п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження, подати суду відзив на позовну заяву, оформлений відповідно до вимог ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, а також всі докази, що підтверджують заперечення проти позову; забезпечити направлення позивачу копії відзиву на позов та доданих до нього документів, докази на підтвердження такого направлення разом з відзивом надати суду; визначено відповідачу строк для подання заперечень на відповідь на відзив (якщо такі будуть подані) - протягом п'яти днів з дня отримання відповіді на відзив, а позивачу запропоновано у строк не пізніше п'ять днів з дня отримання відзиву на позовну заяву подати відповідь на відзив в порядку ст. 166 Господарського процесуального кодексу України, копію якого направити відповідачу в той самий строк, докази направлення надати суду разом з відповіддю на відзив.
Також, відповідача було попереджено, що у разі ненадання ним відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи відповідно до частини другої ст. 178 Господарського процесуального кодексу України.
Частиною п'ятою ст. 176 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому ст. 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої ст. 120 цього Кодексу.
Відповідно до частини одинадцятої ст. 242 ГПК України, у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Відповідно до частин другої та третьої ст. 120 ГПК України, суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.
Нормами частини четвертої ст. 89 ЦК України передбачено, що відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.
За приписами частини першої ст. 7 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.
Згідно із частиною першою ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного держаного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.
Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає (частина сьома ст. 120 ГПК України).
Так, на виконання приписів ГПК України, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи, ухвала від 19.05.2025 про відкриття провадження у справі була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення (№ 0610254201840) на адресу місцезнаходження відповідача: 01042, місто Київ, вул. Іоанна Павла ІІ, будинок 19.
Слід зазначити, що адресою місцезнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю "АРСЕАН" в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань зазначено: 01042, місто Київ, вул. Іоанна Павла ІІ, будинок 19.
Однак, конверт з ухвалою суду від 19.05.2025, який направлявся на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "АРСЕАН" - 01042, місто Київ, вул. Іоанна Павла ІІ, будинок 19, був повернутий до суду відділенням поштового зв'язку Укрпошта з відміткою: «за закінченням терміну зберігання».
Порядок надання послуг поштового зв'язку, права та обов'язки операторів поштового зв'язку і користувачів послуг поштового зв'язку та регулювання відносини між ними визначають Правила надання послуг поштового зв'язку, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270, в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 10.10.2023 № 1071 (далі - Правила надання послуг поштового зв'язку).
Відповідно до абз. 3 п. 101 Правил надання послуг поштового зв'язку, у разі невручення рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка» або реєстрованого поштового відправлення з позначкою «Адміністративна послуга» такі відправлення разом з бланком повідомлення про вручення повертаються за зворотною адресою у порядку, визначеному в пунктах 81, 82, 83, 84, 91, 99 цих Правил, із зазначенням причини невручення.
Встановлений порядок надання послуг поштового зв'язку, доставки та вручення рекомендованих поштових відправлень, строк зберігання поштового відправлення забезпечує адресату можливість вжити заходів для отримання такого поштового відправлення та, відповідно, ознайомлення з судовим рішенням.
Враховуючи відсутність в матеріалах справи підтверджень наявності порушень оператором поштового зв'язку вимог Правил надання послуг поштового зв'язку, факт неотримання скаржником поштової кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася до суду у зв'язку з її неотриманням адресатом, залежав від волевиявлення самого адресата, тобто мав суб'єктивний характер та є наслідком неотримання адресатом пошти під час доставки за вказаною адресою і незвернення самого одержувача кореспонденції до відділення пошти для отримання рекомендованого поштового відправлення. Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 27.05.2021 у справа № 917/1998/19 та від 06.07.2021 у справі № 921/494/20.
Суд зазначає, що повернення відділенням поштового зв'язку до суду поштового конверту з відміткою «за закінченням терміну зберігання» свідчить, що рішення (ухвала) не вручена з причин, які не залежать від суду, який у установленому законодавством порядку вчинив необхідні дії для належного повідомлення відповідача про розгляд справи Господарським судом міста Києва.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 19.12.2022 у справі № 910/1730/22 зазначав, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, за відсутності відомостей у суду про наявність у такої сторони інших засобів зв'язку та / або адреси електронної пошти, необхідність зазначення яких у процесуальних документах передбачена статтями 162, 165, 258, 263, 290, 295 ГПК України, і судовий акт повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі (близький за змістом висновок викладено у постановах Верховного Суду від 12.04.2021 у справі № 910/8197/19, від 09.12.2021 у справі № 911/3113/20).
Крім того, суд зазначає, що згідно з Законом України «Про доступ до судових рішень» кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Судові рішення, внесені до Єдиного державного реєстру судових рішень, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.
Відтак, відповідач мав право та не був позбавлений можливості ознайомитись, з ухвалою про відкриття провадження у справі від 19.05.2025 в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
Проте, як вбачається з матеріалів справи, відповідачем не подано відзиву на позов, як і не надано будь-яких доказів на підтвердження своїх заперечень проти заявлених позовних вимог.
Відповідно до частини другої ст. 178 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Аналогічні положення містяться у частині дев'ятій ст. 165 ГПК України.
Частиною першою ст. 252 ГПК України встановлено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Згідно з частиною восьмою ст. 252 ГПК України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву (частина друга ст. 161 ГПК України).
Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подачі доказів в обґрунтування своїх позицій у справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом, в межах наданих йому повноважень, сторонам створені усі належні умови для надання доказів.
З огляду на вказані приписи ГПК України, оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву відповідно до частини першої ст. 251 ГПК України, суд приходить до висновку, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами у відповідності до приписів частини дев'ятої ст. 165 та частини другої ст. 178 ГПК України.
Частиною четвертою ст. 240 ГПК України передбачено, що у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив такі фактичні обставини.
12.09.2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРДЖІ ТРЕЙД ГРУП» (далі - Постачальник, Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТРЕВЕЛ КЛУБ» (змінено найменування на Товариство з обмеженою відповідальністю "АРСЕАН") (далі - Споживач, Відповідач) було укладено Договір про постачання електричної енергії споживачу № ЕК/2023/73 (далі - Договір).
Пунктом 1.1. договору встановлено, що цей договір встановлює порядок та умови постачання електричної енергії як товарної продукції Споживачу (далі - Споживач).
Умови Договору розроблені відповідно до Закону України «При ринок електричної енергії» та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14 березня 2018 року № 312 (далі - ПРРЕЕ) (п.1.2. договору).
Відповідно до пункту 2.1 Договору Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.
Розділом 3 Договору унормовано умови постачання електричної енергії за Договором.
Відповідно до пункту 3.1 Договору початком постачання електричної енергії Споживачу є дата, зазначена в заяві до Договору (Повідомлення про намір укласти Договір), яка є Додатком до цього Договору. Споживач, площадки вимірювання якого віднесені до групи «А» та/або групи «Б», разом із заявою до Договору (Повідомленням про намір укласти договір) та не пізніше 01 грудня кожного поточного року надає Постачальнику на погодження обсяги очікуваного споживання електричної енергії на відповідні розрахункові періоди поточного та/або наступного року (Додаток 3 до Договору).
У разі необхідності, Споживач площадки вимірювання якого віднесені до групи «Б», може скоригувати заявлений обсяг споживання електричної енергії, шляхом внесення змін (викладений в новій редакції) до Додатку 3 до цього Договору, але не пізніше ніж за 2 календарні дні до місяця постачання, та не пізніше 12:00 Д-2 (де Д - доба постачання, Д - 1 - доба, що передує добі постачання, Д-2 - доба, що передує Д-1).( п. 3.4.1 Договору)
Споживач надає Постачальнику повну інформацію щодо фактичного обсягу споживання за місяць. У випадку відсутності таких даних Постачальник використовує дані, отримані з платформи MMS, або дані, надані Оператором системи розподілу. На підставі отриманих від Споживача даних та/або даних Постачальника послуг комерційного обліку (Оператора комерційного обліку) Постачальник до 12 числа місяця, наступного за місяцем поставки, підписує і скріплює печаткою попередній акт приймання-передачі електричної енергії на направляє Споживачу. Після визначення Оператором системи передачі всіх небалансів та визначення фактичного споживання, Постачальник готує коригуючий акт приймання-передачі електричної енергії. (п. 3.5 Договору)
Споживач протягом 2 робочих днів з дати одержання Актів приймання-передачі електричної енергії зобов'язується повернути Постачальнику один примірник оригіналу акту приймання-передачі, підписаний уповноваженим представником Споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання Акту приймання-передачі (п. 3.6 Договору)
Відповідно до пункту 5.1 Договору Споживач розраховується з Постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються комерційною пропозицією (Додатком 2) до цього Договору, згідно з умовами якого для площадок вимірювання Споживача, віднесених у встановленому нормативними документами порядку, що підтверджується оператором системи до групи «Б», прилади обліку яких є не інтервальними, вартість електричної енергії, що поставляється, розраховується Сторонами в цьому пункті Комерційної пропозиції шляхом його викладення в новій редакції окремою Додатковою угодою та починає діяти з дати зазначеної у такій Додатковій угоді.
Пунктом 5.2 - 5.5 Договору, сторони погодили, що спосіб визначення ціни (тарифу) електричної енергії зазначається в Додатку 2 до цього Договору. Для одного об'єкта споживання (площадки вимірювання) застосовується один спосіб визначення ціни електричної енергії.
Попередня вартість електричної енергії Постачальником зазначається у рахунках про оплату електричної енергії за цим Договором, який надається на весь замовлений обсяг на місяць поставки.
Розрахунковим період за цим Договором є календарний місяць.
Розрахунки Споживача за цим Договором здійснюються на рахунок Постачальника, вказаний в Договорі, якщо про інший рахунок Постачальником не було повідомлено Споживача. При цьому, Споживач не обмежується у праві здійснювати оплату за цим Договором через банківську платіжну систему, он-лайн переказ, поштовий переказ та в інший не заборонений законодавством спосіб. Оплата вважається здійсненою після того, як на рахунок Постачальника надійшла вся сума коштів, що підлягає сплаті за куповану електричну енергію відповідно до умов цього Договору. Рахунок постачальника зазначається у платіжних документах Постачальника, у тому числі у разі його зміни.
Оплата рахунка Постачальника за цим Договором має бути здійснена Споживачем у строки/терміни визначені додатком 2 до цього Договору (п. 5.6 Договору).
Відповідно до пункту 2 Додатку 2 до цього Договору оплата має бути здійснена до 22 числа місяця, наступного за місяцем постачання в розмірі 100 % вартості, визначеної в рахунку.
У разі надходження від Споживача коштів понад повну вартість електричної енергії, придбаної у відповідному розрахунковому місяці та/або минулих періодах, сума таких надходжень зараховується в рахунок погашення заборгованості за електричну енергію з найдавнішим терміном її виникнення, а в разі її відсутності - в оплату наступних періодів. Якщо Споживач не здійснив оплату за цим Договором у строки, передбачені цим Договором, Постачальник має право здійснити заходи з припинення постачання електричної енергії Споживача у порядку, визначеному ПРРЕЕ (п. 5.7 Договору).
Відповідно до пункту 6.2 Договору Споживач зобов'язується забезпечити своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії згідно з умовами цього Договору, раціонально використовувати електричну енергію, не допускати несанкціонованого споживання електричної енергії.
За невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань за цим Договором сторони несуть відповідальність, передбачену цим Договором та чинним законодавством України. (п. 9.1 Договору).
Пунктом 13.1 Договору передбачено, що Договір укладається на строк з 12 вересня 2023 року та діє до 31 грудня 2023 року. Договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік на тих же умовах, якщо не пізніше ніж за 30 (тридцять) календарних днів до закінчення строку дії Договору жодною із сторін не буде направлено іншій стороні письмове повідомлення про припинення строку дії Договору. В частині виконання зобов'язань споживача щодо оплати діє до повного виконання Споживачем таких зобов'язань. (п. 13.1 Договору).
12.09.2023 сторони уклали Додаткову угоду № 2023/09/01 до Договору про постачання електричної енергії споживачу № ЕК/2023/73 від 12.09.2023 якою домовились внести зміни до Додатку 2 до Договору, шляхом викладення п. 1.1 Додатку 2 в такій редакції:
«Для площадок вимірювання Споживача, віднесених у встановленому нормативними документами порядку, що підтверджується оператором системи, до групи «Б», прилади обліку яких є інтервальними, вартість електричної енергії, що поставляється, розраховується наступним чином: Це = (Црдн + М + Тосп + Тоср) * ПДВ, де:
Це - ціна електричної енергії кінцевому споживачу з урахуванням усіх витрат та тарифів у т.ч. ПДВ;
Црдн - середньозважена ціна закупівлі електричної енергії на ринку «на добу наперед» яка визначається з урахуванням оперативних даних щодо погодинних цін на ринку «на добу наперед» помножених на оперативні дані графіку погодинного споживання за площадками групи «Б» всіх споживачів постачальника;
М - маржа Постачальника, що складає 0,08 грн. При зміні М в сторону збільшення Постачальник повідомляє Споживача за 30 календарних днів про такі зміни;
Тосп - тариф на послуги з передачі електричної енергії, який встановлюється Регулятором відповідно до затвердженої ним методики та оприлюднюється ОСП на власному веб-сайті в мережі Інтернет у триденний термін після затвердження його Регулятором, грн/кВт*год.;
Тоср - тариф на послуги з розподілу електричної енергії, який встановлюється Регулятором відповідно до затвердженої ним методики та оприлюднюється ОСР на власних веб-сайтах в мережі Інтернет у триденний термін після затвердження їх Регулятором.
На виконання Договору Позивач поставив, а Відповідач прийняв електричну енергію у серпні 2024 року в обсязі 610,00000 кВт*год за ціною 7,7818500000 грн без ПДВ, на загальну суму 5 696,32 грн з ПДВ, що підтверджується Актом приймання-передачі електричної енергії № 00000035308 від 31.08.2024. Акт підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений їх печатками.
У вересні 2024 року позивач поставив, а Відповідач прийняв електричну енергію в обсязі 590,00000 кВт*год за ціною 7,7950900000 грн без ПДВ, на загальну суму 5 518,92 грн з ПДВ, що підтверджується Актом приймання-передачі електричної енергії № 00000041849 від 30.09.2024. Акт підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений їх печатками.
У жовтні 2024 року позивач поставив, а Відповідач прийняв електричну енергію в обсязі 610,00000 кВт*год за ціною 7,7876300000 грн без ПДВ, на загальну суму 5 700,54 грн з ПДВ, що підтверджується Актом приймання-передачі електричної енергії № 00000045273 від 31.10.2024. Акт підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений їх печатками.
Як вказує позивач, відповідач не розрахувався за спожиту електричну енергію у зазначений період серпень - жовтень 2024 року. Разом з тим позивачем в оплату за спірний період зарахованого суму 31,74 грн, що була надлишково сплачена Відповідачем у попередній період.
З огляду на викладене позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за Договором про постачання електричної енергії споживачу № ЕК/2023/73 від 12.09.2023 у розмірі 18401,00 грн з яких: сума основної заборгованості за договором у розмірі 16 884, 04 грн, інфляційні втрати в розмірі 1 174,57 грн, 3% річних у розмірі 342,39 грн
Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи, а також належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов такого обґрунтованого висновку.
Згідно з ч. 1 та п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.
Частиною 1 статті 14 ЦК України визначено, цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Згідно частини 1 статті 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Частиною 1 статті 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).
Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ст. 714 ЦК України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.
Закон України "Про ринок електричної енергії" визначає правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, регулює відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище.
За змістом ст. 1 Закону України "Про ринок електричної енергії", ринок електричної енергії - система відносин, що виникають між учасниками ринку під час здійснення купівлі-продажу електричної енергії та/або допоміжних послуг, передачі та розподілу, постачання електричної енергії споживачам.
Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 1409 від 13.11.2018 року, відповідно до законів України "Про ліцензування видів господарської діяльності", "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" та "Про ринок електричної енергії", видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу Товариству з обмеженою відповідальністю "Енерджі Трейд Груп" (код ЄДРПОУ 36716332).
Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 312 від 14.03.2018 року затверджено Правила роздрібного ринку електричної енергії (далі - Правила). Ці Правила регулюють взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником (електропостачальниками) та споживачем (для власного споживання), а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії, визначеними цими Правилами. Учасниками роздрібного ринку є: електропостачальники, оператор системи передачі, оператори систем розподілу, у тому числі оператори малих систем розподілу, споживачі, основні споживачі, субспоживачі, виробники електричної енергії, які підпадають під визначення розподіленої генерації, та інші учасники ринку, які надають послуги, пов'язані з постачанням електричної енергії споживачу з метою використання ним електричної енергії на власні потреби. Ці Правила є обов'язковими для виконання усіма учасниками роздрібного ринку (п. 1.1.1. Правил).
Відповідно до абз. 1 п. 3.1.1. Правил, постачання (продаж) електричної енергії споживачу здійснюється за договором про постачання електричної енергії споживачу обраним споживачем електропостачальником, який отримав відповідну ліцензію, за вільними цінами, крім постачання електричної енергії постачальником універсальної послуги або постачальником "останньої надії". Ціни (тарифи) на послуги постачальника універсальних послуг, постачальника "останньої надії" визначаються у встановленому законодавством порядку.
Згідно з п. 4.3 Правил, дані, необхідні для формування платіжних документів, у тому числі щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку адміністратором комерційного обліку в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку. На підставі отриманих даних відповідно до умов договору (обраної споживачем комерційної пропозиції) сторони складають акти прийому-передачі проданих товарів та/або наданих послуг.
Основні положення щодо організації комерційного обліку електричної енергії на ринку електричної енергії, права та обов'язки учасників ринку, постачальників послуг комерційного обліку та адміністратора комерційного обліку щодо забезпечення комерційного обліку електричної енергії, отримання точних і достовірних даних комерційного обліку та їх агрегації (об'єднання), порядок проведення реєстрації постачальників послуг комерційного обліку, точок комерційного обліку та реєстрації автоматизованих систем, що використовуються для комерційного обліку електричної енергії, визначає Кодекс комерційного обліку електричної енергії, який затверджений постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 311 від 14.03.2018 року (далі - ККОЕЕ).
Відповідно до п. 8.6.1. ККОЕЕ, зчитування показів з лічильників, встановлених у споживачів, може здійснюватися споживачем, а також оператором системи або ППКО (у ролі ОЗД) відповідно до цього Кодексу та умов договору.
У разі ненадання споживачем (крім індивідуальних побутових споживачів) звіту про покази лічильників за розрахунковий місяць протягом трьох календарних днів після закінчення розрахункового місяця та за відсутності переданої (зчитаної) з них інформації засобами дистанційного зчитування та передачі даних, а також за відсутності контрольного огляду ЗКО протягом розрахункового місяця обсяг спожитої (розподіленої) електричної енергії за розрахунковий місяць визначається розрахунковим шляхом за значенням середньодобового обсягу споживання (п. 8.6.9. ККОЕЕ).
Згідно п. 8.6.15. ККОЕЕ, дані, отримані від споживача, при проведенні процедур їх перевірки та в розрахунках мають менший пріоритет ніж дані, отримані безпосередньо оператором системи або ППКО.
АКО має передавати АР та учасникам ринку сертифіковані дані комерційного обліку в обсязі, необхідному та достатньому для проведення ними розрахунків та виставлення рахунків своїм контрагентам (п. 9.14.1 ККОЕЕ).
Адміністратор комерційного обліку на ринку електричної енергії відповідно до правил ринку, кодексу комерційного обліку та інших нормативно-правових актів: надає дані комерційного обліку електричної енергії адміністратору розрахунків та іншим учасникам ринку; створює та управляє базами даних комерційного обліку електричної енергії, а також централізованими реєстрами постачальників послуг комерційного обліку, точок комерційного обліку та автоматизованих систем, що забезпечують комерційний облік електричної енергії (п. 4 та п. 5 ч. 2 ст. 53 Закону України "Про ринок електричної енергії").
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 58 Закону України "Про ринок електричної енергії", споживач зобов'язаний: сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.
Згідно з ч. 1 ст. 77 Закону України "Про ринок електричної енергії", учасники ринку, які порушили нормативно-правові акти, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, несуть відповідальність згідно із законом.
Згідно ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Положеннями ст. 525, ч. 1 ст. 526 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).
Таким чином, заборгованості Відповідача перед Позивачем за Договором становить 16884,04 грн.
Враховуючи викладене, позивачем доведено обсяги поставленої/спожитої електричної енергії відповідачем, вказаних в актах приймання-передачі електричної енергії за серпень-жовтень 2024 року.
Доказів незгоди з порядком розрахунків або розрахованою сумою чи доказів сплати заборгованості в повному обсязі відповідачем до суду не надано.
Отже враховуючи те, що відповідач зобов'язання щодо оплати поставленої електроенергії не виконав, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 16884,04 грн основного боргу підтверджені належними доказами та підлягають задоволенню.
Також позивачем заявлено до стягнення з відповідача інфляційні втрати в розмірі 1 174,57 грн та 3% річних у розмірі 342,39 грн.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За частиною 1 статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання (ч. 1 та ч. 2 ст. 614 ЦК України).
Відповідно до ст. 617 ЦК України, особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.
Згідно з приписами статті 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
При цьому передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням інфляційних витрат на суму боргу та процентів річних виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки за порушення виконання зобов'язання.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Енерджі Трейд Груп" як Постачальник виконав свої зобов'язання по Договору у повному обсязі, проте Відповідач умови Договору щодо своєчасної сплати спожитої електричної енергії у встановлені Договором строки не виконав, внаслідок чого Відповідачу нараховані інфляційні втрати в розмірі 1 174,57 грн та 3% річних у розмірі 342,39 грн.
З долученого представником позивача розрахунку 3% річних вбачається, що позивачем нараховано 259,60 грн., перевіривши означений розрахунок, суд дійшов висновку, що він арифметично вірний. У той же час у прохальній частині позивач просить стягнути 3% річних у розмірі 342,39 грн. З огляду на викладене позовні вимоги в частині 3% річних підлягають частковому задоволенню у розмірі 259,60 грн. В іншій частині слід відмовити.
Перевіривши розрахунки позивача по нарахуванню інфляційних у суду вийшло більше, оскільки суд не може вийти за межі позовних вимог до стягнення підлягають інфляційні втрати у розмірі 1 174,57 грн.
Відповідно до ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Відповідно до ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно з ч.1 ст.79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Згідно з ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідачем доказів на спростування позовних вимог, доказів оплати заборгованості, контррозрахунку боргу до суду не надано.
Враховуючи викладене в сукупності, зважаючи на зміст позовних вимог, обставини, встановлені під час розгляду справи, суд прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Витрати по сплаті судового збору відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 86, 129, 232, 236-241 ГПК України, суд
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АРСЕАН" (01042, місто Київ, вул. Іоанна Павла ІІ, будинок 19, код ЄДРПОУ 30401173) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРДЖІ ТРЕЙД ГРУП" (01010, місто Київ, вулиця Івана Мазепи, будинок 6, код ЄДРПОУ 36716332) основну заборгованість у розмірі 16884 (шістнадцять тисяч вісімсот вісімдесят чотири) грн. 04 коп., 3% річних у розмірі 259 (двісті п'ятдесят дев'ять) грн. 60 коп., інфляційні втрати у розмірі 1174 (одна тисяча сто сімдесят чотири) грн. 57 коп та судовий збір у розмірі 2411 (дві тисячі чотириста одинадцять) грн. 50 коп.
3. В іншій частині позову відмовити.
4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 12.08.2025.
Суддя Владислав ДЕМИДОВ