ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
12.08.2025Справа № 910/7096/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Грєхової О.А., розглянувши у спрощеному позовному провадженні матеріали господарської справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Волиньелектрозбут"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аванті-девелопмент"
про стягнення 243 972,30 грн.
Без повідомлення (виклику) сторін.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Волиньелектрозбут» звернулось до Господарського суду міста Києва із позовними вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аванті-девелопмент» про стягнення 243 972,30 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов'язань за Договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 623-0785000 від 01.01.2019, в частині здійснення розрахунків.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.06.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, поставлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
24.06.2025 представником відповідача подано відзив на позовну заяву, у якому відповідач заперечуючи проти позову зазначає, що відсутність підписаних споживачем, як комерційної пропозиції так і заяви про приєднання свідчить про відсутність тих правовідносин та зобов'язань між сторонами, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Відповідач зазначає, що ним не було отримано і, відповідно, сплачено належним чином рахунки та акти за електричну енергію, що були вказані позивачем в позовній заяві. Також, відповідач зазначає, що відсутність підтвердження вартості закупівлі електроенергії, що є ключовою складовою ціни, а також виявлені розбіжності з ринковими показниками інших постачальників, дають підстави вважати, що ціноутворення позивача не відповідає принципам прозорості та недискримінаційності, а тому споживач не може нести відповідальність за несплату вартості, яка не була узгоджена належним чином.
27.06.2025 представником позивача подано відповідь на відзив, у якій позивач зазначає, що факт укладення договору підтверджується шляхом вчинення споживачем дій, що засвідчують його бажання укласти договір, а саме фактом споживання електричної енергії та оплатою рахунків постачальника універсальної послуги, на умовах Публічної комерційної пропозиції №2.4.2025 «Універсальна «Малі непобутові». Позивач зазначає, що у відповідності до п.2.6 Додаткової угоди, оскільки від ТОВ «АВАНТІ-ДЕВЕЛОПМЕНТ» не надходило жодних відмов від е-документів, датою отримання рахунку, на підставі якого відповідач зобов'язаний здійснювати оплату вартості електроенергії, є дата відправлення його позивачем. Також позивач зазначає, що постачальник не має дискреційних повноважень щодо встановлення ціни на електричну енергію в межах універсальної послуги, оскільки ця ціна не є предметом домовленостей сторін чи переговорів, а визначається виключно згідно із затвердженою Регулятором методикою, що підтверджується відповідними постановами НКРЕКП та є однаковою для всіх малих непобутових споживачів, з якими укладено договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг.
02.07.2025 представником відповідача подано заперечення на відповідь на відзив, у яких відповідач зазначає, що відсутність підписаної Заяви-приєднання та комерційної пропозиції унеможливлює констатацію факту укладення договору та погодження істотних умов договору, а отже - і належним чином виникнення правових зобов'язань відповідача за умовами договору, на які посилається позивач. Також відповідач зазначає, що п. 2.6 Додаткової угоди чітко передбачає обчислення триденного строку саме з моменту отримання документів, а не з моменту їх відправлення, а отже лише направлення пакета розрахункових документів не свідчить про його автоматичне прийняття, якщо немає доказів його фактичного отримання відповідачем.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №429 від 14.06.2018 Товариству з обмеженою відповідальністю «Волиньелектрозбут» надано ліцензію на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу.
З 01 січня 2019 року ТОВ «ВЕЗ» є також постачальником універсальних послуг, на якого покладений спеціальний обов'язок щодо постачання електричної енергії побутовим та малим непобутовим споживачам на території Волинської області, відповідно до п.2 ч.2 ст. 62, ст. 63 Закону України «Про ринок електричної енергії».
З 01 січня 2019 р. відповідно до ч.4 ст. 63 Закону України «Про ринок електричної енергії», абз. 14 пп.1.1.2; абз.1-2 пп. 3.1.7; абз. 1-2 пп. 3.2.1; абз.1 пп. 3.2.5; пп.3.3.1; пп.3.3.5 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених Постановою НКРЕКП №312 від 14.03.18 постачання електричної енергії малим непобутовим споживачам здійснюється на підставі публічного договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, який розроблений ТОВ «ВЕЗ» на підставі типового договору (додаток №6 до ПРРЕЕ), а також публічної комерційної пропозиції, що є невід'ємною частиною та додатком №2 до договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, які опубліковані на офіційному сайті ТОВ «ВЕЗ».
Звертаючись з позовом до суду, ТОВ «Волиньелектрозбут» зазначає, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «Волиньелектрозбут» (далі - постачальник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Аванті-девелопмент» (далі - споживач, відповідач) укладено Договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг (далі - Договір), шляхом вчинення споживачем дій, що засвідчують його бажання укласти договір, а саме фактом споживання електричної енергії та оплатою рахунків постачальника універсальної послуги, на умовах Публічної комерційної пропозиції №2.4.2025 «Універсальна «Малі непобутові».
Відповідачу присвоєно особовий рахунок № 523-0785000, а Договір зареєстровано за реквізитами - №623-0785000 від 01.01.2019.
Відповідно до п. 2.1 Договору постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.
Згідно з п. 5.2 Договору спосіб визначення ціни за електричну енергію зазначається в комерційній пропозиції постачальника.
Для одного об'єкта споживання (площадки вимірювання) застосовується один спосіб визначення ціни на електричну енергію.
У відповідності до п. 5.3 Договору ціна на електричну енергію визначається постачальником у разі дотримання умов надання універсальних послуг, визначених у п. 3.1 цього Договору та у відповідності до методики (порядку) розрахунку ціни на електричну енергію, затвердженої Регулятором.
Відповідно до п. 5.5 Договору ціна на електричну енергію встановлюється з дотриманням вимог, передбачених Законом України «Про ринок електричної енергії» і ПРРЕЕ.
Сторони домовились про те, що ціна на електричну енергію сформована постачальником відповідно до методики (порядку), затвердженої Регулятором, повинна бути обов'язкова для сторін з дати її введення в дію.
Розрахунковим періодом за Договором є календарний місяць (п. 5.8 Договору).
За умовами п. 5.10 Договору оплата рахунка Постачальника за цим Договором має бути здійснена Споживачем у строки, визначені в рахунку, але не менше 5 робочих днів від дати отримання Споживачем цього рахунка, або протягом 5 робочих днів від строку оплати, зазначеного в комерційній пропозиції, прийнятої Споживачем.
Всі платіжні документи, що виставляються постачальником споживачу, мають містити чітку інформацію про суму платежу, порядок та строки оплати, що погоджені сторонами цього Договору, а також інформацію щодо адреси, телефонів, офіційних вебсайтів для отримання інформації про подання звернень, скарг та претензій щодо комерційної якості постачання електричної енергії та надання повідомлень про загрозу електробезпеки.
Пунктом 6.1 Договору визначено, що споживач має право, зокрема вимагати від постачальника надання письмової форми цього Договору, укладеної постачальником належним чином у передбачений законодавством спосіб.
Згідно з п. 6.2 Договору споживач зобов'язується, зокрема забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії відповідно до умов цього Договору та пов'язаних з постачанням електричної енергії послуг згідно з умовами цього Договору.
Цей Договір укладається на строк, зазначений в комерційній пропозиції, яку обрав споживач, та набуває чинності з дати подання споживачем заяви-приєднання. Умови цього Договору починають виконуватись з дати початку постачання електричної енергії, зазначеної споживачем у заяві-приєднанні.
За умовами Публічної комерційної пропозиції 2.4.2025 «Універсальна «Малі непобутові» визначено, що остаточний розрахунок проводиться за фактично поставлену електроенергію згідно з даними комерційного обліку з врахуванням проведених авансових платежів протягом 5 (п'яти) робочих днів від дня отримання рахунку споживачем.
01 листопада 2020 року сторонами укладено Додаткову угоду про електронний документообіг до Договору (далі - Додаткова угода), згідно з п. 2.2 якої сторони домовились, що починаючи з 01 листопада 2020 року при виконанні умов Договору будуть здійснювати документообіг в формі електронних документів, для підтвердження описаних в них господарських операцій з використанням сервісу M.E.Doc, зокрема, сторони домовились, що на виконання умов цієї Додаткової угоди буде застосовуватись такий вид електронних документів - Рахунок та Акт.
Згідно з п. 2.4 Договору споживач зобов'язаний щоденно слідкувати за надходженням Е-документів та своєчасно здійснювати їх приймання, перевірку, підписання з використанням ЕП та повернення іншій стороні. Постачальник здійснює надсилання Е-документа (та вважається стороною-відправником), а споживач здійснює отримання Е-документа (та вважається стороною-одержувачем).
У відповідності до п. 2.6 Додаткової угоди отриманий Споживачем від Постачальника пакет розрахункових документів (рахунок, акт приймання-передачі, тощо) вважається отриманим Споживачем в день його відправлення Постачальником і набирає чинності в цей самий день у разі, якщо протягом 3 (трьох) робочих днів від його отримання Споживач не надіслав Постачальнику мотивованої відмови від даного пакету Е-документів. Мотивована відмова від Е-документа надсилається Споживачем через механізм відхилення Е-документа з обов'язковим наданням коментарів про обґрунтовані причини такого відхилення.
У пункті 2.10 Додаткової угоди сторони домовилися, що Е-документи, які відправлені та підписані постачальником з використанням ЕП, мають повну юридичну силу, породжують права та обов'язки для сторін, можуть бути представлені до суду в якості належних доказів та визнаються рівнозначними документами, що складаються на паперовому носії. Підтвердження передачі Е-документів (відправлення, отримання, тощо) вважається легітимним підтвердженням фактичного прийому-передачі документів уповноваженими особами сторін і не вимагає додаткового доказування.
Підписуючи цю Додаткову угоду, споживач підтверджує, що зареєстрований в системі електронного документообігу «М.Е.Doc» та згоден з відправкою йому розрахункових документів (рахунок, акт, тощо) постачальником в електронному вигляді з ЕП засобами системи електронного документообігу в системі «М.Е.Doc» (п. 9 Додаткової угоди).
Звертаючись з позовом до суду, Товариство з обмеженою відповідальністю «Волиньелектрозбут» зазначає, що на виконання умов Договору позивач здійснив постачання електричної енергії для потреб об'єктів відповідача за період лютий-квітень 2025 року, що підтверджується Актами приймання-передачі реалізованої електричної енергії № 523-0785000/2/Ф1 від 28.02.2025 за лютий 2025 року в обсязі 10 004 кВт/год у сумі 103 232,04 грн.; № 523-0785000/3/Ф1 від 31.03.2025 за березень 2025 року в обсязі 8 066 кВт/год у сумі 87 014,27 грн.; № 523-0785000/4/Ф1 від 30.04.2024 за квітень 2025 року в обсязі 3 832 кВт/год у сумі 40 888,51 грн., а також виставив відповідачу на оплату Рахунки №523-0785000/2/Ф1 (за лютий 2025 року); №523-0785000/3/Ф1 (за березень 2025 року) та №523-0785000/4/Ф1 (за квітень 2025 року), які направлено відповідачу у формі електронних документів через систему документообігу M.E.Doc.
Позивач зазначає, що оскільки від ТОВ «Аванті-девелопмент» не надходило жодних мотивованих відмов від пакету Е-документів через механізм відхилення, датою отримання Рахунків, на підставі яких Споживач зобов'язаний здійснювати оплату вартості спожитої електроенергії, є дата відправлення їх Постачальником, а саме: - Рахунок №523-0785000/2/Ф1 (за лютий 2025 р.) відправлено Постачальником 10.03.2025 згідно квитанції про фіксування руху Е-документа, роздрукованої з системи M.E.Doc; - Рахунок №523-0785000/3/Ф1 (за березень 2025 р.) відправлено Постачальником 09.04.2025 згідно квитанції про фіксування руху Е-документа, роздрукованої з системи M.E.Doc; - Рахунок №523-0785000/4/Ф1 (за квітень 2025 р.) відправлено Постачальником 08.05.2025 згідно квитанції про фіксування руху Е-документа, роздрукованої з системи M.E.Doc, а отже відповідач зобов'язаний був здійснити оплату вартості спожитої електричної енергії за лютий 2025року до 17.03.2025 (включно), за березень 2025 року до 16.04.2025 (включно), за квітень 2025 року до 15.05.2025р. (включно), однак, всупереч умовам Договору та Публічної комерційної пропозиції, своїх зобов'язань щодо повної та своєчасної оплати вартості спожитої електричної енергії не виконав, внаслідок чого утворилась заборгованість перед позивачем у сумі 231 134,82 грн.
24 квітня 2025 року позивач звернувся до відповідача з Претензією про оплату заборгованості за електричну енергію, яка залишена відповідачем без відповіді та задоволення.
13 травня 2025 року позивач звернувся до ПрАТ «Волиньобленерго», як оператора системи розподілу електроенергії, із запитом №870 про надання інформації про історію споживання електричної енергії Товариством з обмеженою відповідальністю «АВАНТІ-ДЕВЕЛОПМЕНТ» за період з 01.01.2025 року по 30.04.2025 року, у відповідь на який ПрАТ «Волиньолбенерго» Листом №3204 від 13.05.2025 повідомило обсяги спожитої електричної енергії ТОВ «Аванті-девелопмент» помісячно, а саме: - січень 2025 - 11223 кВт/год - лютий 2025 - 10004 кВт/год - березень 2025 - 8066 кВт/год - квітень 2025 - 3832 кВт/год.
Таким чином, позивач зазначає, що всупереч умовам Договору, відповідач, взятий на себе обов'язок по оплаті вартості використаної (купованої) електричної енергії у встановлений строк не виконав, в зв'язку з чим, за відповідачем обліковується заборгованість у розмірі 231 134,82 грн. за період лютий-квітень року.
Також, у зв'язку з порушенням відповідачем взятих на себе зобов'язань в частині здійснення розрахунків, позивачем нараховано та заявлено до стягнення 3% річних в розмірі 1 068,95 грн., інфляційні втрати в розмірі 722,62 грн. та пеню в розмірі 11 045,91 грн.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.
Правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище визначаються Законом України "Про ринок електричної енергії" та Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 312 (далі - ПРРЕЕ ).
Згідно з частиною п'ятою статті 2 Закону України "Про ринок електричної енергії" правила роздрібного ринку передбачають, зокрема, загальні умови постачання електричної енергії споживачам, систему договірних відносин між учасниками роздрібного ринку, права та обов'язки учасників ринку, процедуру заміни споживачем постачальника електричної енергії, умови та порядок припинення та відновлення постачання електричної енергії споживачу, процедуру розгляду скарг споживачів, особливості постачання електричної енергії постачальником універсальної послуги, постачальником "останньої надії". Учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах (частина перша статті 4 цього Закону).
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України "Про ринок електричної енергії" учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах.
За змістом статті 56 Закону України "Про ринок електричної енергії" постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу. Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами. Умови постачання електричної енергії, права та обов'язки електропостачальника і споживача визначаються договором постачання електричної енергії споживачу. У договорі постачання електричної енергії споживачу визначаються, зокрема, строк дії договору, умови припинення, пролонгації та розірвання договору, зокрема в односторонньому порядку споживачем у разі зміни електропостачальника, а також умови дострокового розірвання договору із зазначенням наявності чи відсутності санкції (штрафу) за дострокове розірвання договору. Жодне положення договору постачання електричної енергії споживачу не має створювати обмежень права споживача на зміну електропостачальника. Крім того, договір не може містити положення, що накладають додаткові фінансові зобов'язання на споживача, який здійснює зазначене право. В іншому разі таке положення вважається недійсним з моменту укладення договору. Регулятор затверджує примірний договір постачання електричної енергії споживачу, типовий договір постачання електричної енергії споживачу на умовах надання універсальної послуги та типовий договір постачання електричної енергії споживачу постачальником "останньої надії".
Згідно з частиною першою статті 63 Закону України "Про ринок електричної енергії" універсальні послуги надаються постачальником таких послуг виключно побутовим та малим непобутовим споживачам.
Відповідно до частини четвертої статті 63 Закону України "Про ринок електричної енергії" постачальник універсальних послуг здійснює постачання електричної енергії у порядку, визначеному правилами роздрібного ринку, та на умовах договору постачання універсальних послуг. Договір про постачання універсальних послуг є публічним договором приєднання та розробляється постачальником універсальної послуги на підставі типового договору, форма якого затверджується Регулятором. Постачальник універсальних послуг розміщує договір постачання універсальних послуг на своєму офіційному веб-сайті.
Згідно з пунктом 1.2.1 ПРРЕЕ на роздрібному ринку електричної енергії споживання та використання електричної енергії для потреб електроустановки споживача здійснюється за умови забезпечення розподілу/передачі та продажу (постачання) електричної енергії на підставі договорів про розподіл/передачу, постачання електричної енергії, надання послуг комерційного обліку, які укладаються відповідно до цих Правил, Кодексу системи передачі, Кодексу систем розподілу та Кодексу комерційного обліку.
Обов'язки, права та відповідальність постачальника універсальної послуги та/або постачальника "останньої надії" покладаються на електропостачальника в установленому законодавством порядку. Покладення на електропостачальника обов'язків, прав та відповідальності постачальника універсальної послуги та/або постачальника "останньої надії" не обмежує електропостачальника у здійсненні діяльності з постачання електричної енергії за вільними цінами. У такому випадку витрати та доходи електропостачальника за кожним із зазначених видів діяльності мають обліковуватися окремо (пункт 1.2.10. ПРРЕЕ).
Відповідно до пункту 1.2.11. ПРРЕЕ зміна електропостачальника з будь-яких причин, зміна організаційно-правової форми, форми власності чи економічного стану електропостачальника, зміна споживача на об'єкті в установленому цими Правилами порядку не може призводити до обмеження чи припинення постачання електричної енергії споживачу, якщо останній виконує свої зобов'язання згідно з договором та цими Правилами. Для реалізації права на вільний вибір електропостачальника споживач повинен мати укладений з оператором системи договір про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії.
На роздрібному ринку не допускається споживання (використання) електричної енергії споживачем без укладення відповідно до цих Правил договору з електропостачальником та інших договорів, передбачених цими Правилами (пункт 1.2.15. ПРРЕЕ).
Пунктами 3.1.8. та 3.1.9. ПРРЕЕ визначено, що договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання споживачу всього обсягу фактичного споживання електричної енергії за певним об'єктом у певний період часу одним електропостачальником відповідно до обраної споживачем комерційної пропозиції. Споживання електричної енергії без укладення відповідних договорів на роздрібному ринку не допускається.
Укладення споживачем договору про постачання електричної енергії споживачу або договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг відбувається шляхом приєднання споживача до договору на умовах обраної споживачем комерційної пропозиції, для чого споживач подає такому електропостачальнику заяву-приєднання (пункт 3.2.6. ПРРЕЕ).
Договір про постачання електричної енергії споживачу є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, та вважається укладеним з дати відкриття особового рахунка за об'єктом споживача або внесення змін до такого особового рахунка, про що споживач інформується у передбаченому договором порядку (пункт 3.2.14. ПРЕЕ).
У пункті 7 постанови НКРЕКП від 14.03.2018 № 312 "Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії" визначено, що договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг укладається шляхом приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, опублікованого в засобах масової інформації та на веб-сайті постачальника, шляхом оплати рахунка, отриманого від постачальника універсальної послуги, або фактичного споживання будь-яких обсягів електричної енергії (за умови надання рахунка постачальником універсальної послуги), або підписання заяви-приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг.
Відповідно до частин першої та другої статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
За змістом пункту 1 частини другої статті 11 ЦК України договори та інші правочини є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.
Договором є домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (частина перша статті 626 ЦК України).
Відповідно до статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків. У випадках, встановлених договором або законом, воля сторони до вчинення правочину може виражатися її мовчанням.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку (частина перша статті 207 ЦК України).
Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (частина перша статті 638 ЦК України).
Таким чином, оскільки споживання (використання) електричної енергії споживачем без укладення договору з електропостачальником не допускається, договір укладається шляхом приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, опублікованого в засобах масової інформації та на веб-сайті постачальника, шляхом оплати рахунка, отриманого від постачальника універсальної послуги, або фактичного споживання будь-яких обсягів електричної енергії (за умови надання рахунка постачальником універсальної послуги), або підписання заяви-приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, з огляду на факт як споживання, так і факт оплати рахунків постачальника універсальної послуги, суд доходить до висновку, що між сторонами укладено Договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг №623-0785000 від 01.01.2019 з Публічною комерційною пропозицією 2.4.2025 «Універсальна «Малі непобутові».
Суд також звертає увагу, що не можна вважати неукладеним договір після його повного чи часткового виконання сторонами (така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 05.06.2018 у справі №338/180/17, від 23.06.2022 у справі №917/1951/19 та від 29.05.2024 у справі №910/6103/23).
Суд також враховує, що 01 листопада 2020 року сторонами укладено Додаткову угоду про електронний документообіг до Договору, яка скріплена підписами та печатками обох сторін.
Частиною другою статті 207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Таким чином, суд вважає, що встановлені обставини приводять до переконливого висновку про необхідність застосування при розгляді даної справи доктрини venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), яка базується ще на римській максимі - "non concedit venire contra factum proprium" (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці).
Доктрина venire contra factum proprium базується на принципі добросовісності. Наприклад, у статті I.-1:103 Принципів, визначень і модельних правил європейського приватного права вказується, що поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них.
З огляду на вищевикладене, суд відхиляє як безпідставні посилання відповідача на неукладення Договору, з огляду на його як виконання сторонами, та укладення Додаткової угоди до нього.
Статтею 204 ЦК України встановлено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
В свою чергу, відповідно до п. 1.1.2 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №312 (надалі - Правила), договір про постачання електричної енергії споживачу - домовленість двох сторін (електропостачальник і споживач), що є документом певної форми, яка передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником за вільними цінами.
Згідно з п. 3.1.1 Правил постачання (продаж) електричної енергії споживачу здійснюється за договором про постачання електричної енергії споживачу обраним споживачем електропостачальником, який отримав відповідну ліцензію, за вільними цінами, крім постачання електричної енергії постачальником універсальної послуги або постачальником "останньої надії". Ціни (тарифи) на послуги постачальника універсальних послуг, постачальника "останньої надії" визначаються у встановленому законодавством порядку. Місцем провадження господарської діяльності електропостачальника є територія України, крім постачальників універсальної послуги та постачальників "останньої надії", для яких місцем провадження господарської діяльності є територія, визначена в умовах конкурсу, проведеного у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. У межах території діяльності одного постачальника універсальних послуг або постачальника "останньої надії" не допускається здійснення діяльності іншими постачальниками універсальних послуг або постачальниками "останньої надії" відповідно. Електропостачальники мають інформувати своїх споживачів про зміну будь-яких умов договору про постачання електричної енергії споживачу не пізніше ніж за 20 днів до їх застосування з урахуванням інформації про право споживача розірвати договір. Електропостачальники зобов'язані повідомляти споживачів в установленому порядку про будь-яке збільшення ціни і про право споживачів припинити дію договору, якщо вони не приймають нові умови.
Згідно з п. 3.1.5 Правил електропостачальник розміщує у відкритому доступі форму відповідного договору, який пропонується споживачам для укладення. До договору про постачання електричної енергії споживачу або договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг відповідний електропостачальник має розробити з урахуванням вимог законодавства публічні комерційні пропозиції та розмістити їх на власному офіційному вебсайті, про що повідомити Регулятора.
Постачання електричної енергії споживачу здійснюється, якщо: 1) об'єкт споживача підключений до мереж оператора системи у встановленому законодавством порядку; 2) електропостачальник за договором з оператором системи отримав доступ до мереж та можливість продажу електричної енергії на території діяльності оператора системи; 3) споживач є стороною діючих договорів: про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії, крім випадку здійснення розподілу (передачі) електричної енергії оператором системи до власних електроустановок; про постачання електричної енергії споживачу або про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, або про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії"; про надання послуг комерційного обліку електричної енергії, крім випадків, коли роль постачальника послуг комерційного обліку виконує оператор системи, до мереж якого приєднаний цей споживач; 4) за усіма точками комерційного обліку на об'єкті (об'єктах) споживача, за якими здійснюється (планується) постачання електричної енергії, укладено договір з постачальником послуг комерційного обліку про надання послуг комерційного обліку електричної енергії; 5) відсутній факт припинення/призупинення постачання електричної енергії або надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії у випадках, передбачених законодавством у сфері енергетики; 6) відсутня прострочена заборгованість за договорами про постачання електричної енергії або про надання послуг системи розподілу/передачі (п. 3.1.6 Правил).
У п. 3.1.7 Правил зазначено, що договір між електропостачальником та споживачем укладається, як правило, шляхом приєднання споживача до розробленого електропостачальником договору на умовах комерційної пропозиції, опублікованої електропостачальником. У разі офіційного оприлюднення комерційної пропозиції електропостачальник не має права відмовити споживачу у приєднанні до договору на умовах цієї комерційної пропозиції, якщо технічні засоби вимірювання та обліку електричної енергії забезпечують виконання сторонами умов комерційної пропозиції. На вимогу споживача електропостачальник має надати письмовий примірник договору, підписаний з його боку. Якщо сторони досягли згоди щодо укладення договору на інших умовах, відмінних від тих, які містяться у комерційних пропозиціях, розміщених на офіційному сайті електропостачальника, договір укладається у паперовій формі. При цьому сторони можуть за взаємною згодою оформлювати додатки до договору, в яких узгоджуються організаційні особливості постачання електричної енергії. Такі додатки оформлюються у паперовій формі та підписуються обома сторонами.
Підпунктами 4.3, 4.12 п. 4 Правил передбачено, що дані, необхідні для формування платіжних документів, у тому числі щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку адміністратором комерційного обліку в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку. На підставі отриманих даних відповідно до умов договору (обраної споживачем комерційної пропозиції) сторони складають акти прийому-передачі проданих товарів та/або наданих послуг. Розрахунки між споживачем та електропостачальником (іншими учасниками роздрібного ринку, якщо вони беруть участь у розрахунках) здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії. Плата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію вноситься не пізніше 20 числа наступного місяця, якщо договором не встановлено іншого терміну. Рахунок за спожиту електричну енергію оплачується: протягом 5 робочих днів від дня отримання рахунка непобутовим споживачем; протягом 10 робочих днів від дня отримання рахунка побутовим споживачем; в інший термін, передбачений договором, але не пізніше 20 календарного дня після закінчення розрахункового періоду.
Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до п. 4.7. ПРРЕЕ оплата електричної енергії здійснюється споживачем виходячи з умов відповідного договору про постачання електричної енергії і може, зокрема, бути у формі:
1) планових платежів з наступним перерахунком (остаточним розрахунком), що проводиться за фактично відпущену електричну енергію згідно з даними комерційного обліку;
2) попередньої оплати з остаточним розрахунком, що проводиться за фактично відпущену електричну енергію згідно з даними комерційного обліку;
3) оплати за фактично відпущену електричну енергію відповідно до даних комерційного обліку.
У відповідності до ч.1, ч. 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
За змістом п.4.8. ПРРЕЕ форма та порядок оплати, терміни (строки) здійснення попередньої оплати, планових платежів та остаточного розрахунку зазначаються у договорі між електропостачальником та споживачем про постачання електричної енергії споживачу (комерційній пропозиції до договору).
Пунктом п.4.12 ПРРЕЕ передбачено, що плата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію вноситься не пізніше 20 числа наступного місяця, якщо договором не встановлено іншого терміну.
Споживач зобов'язаний сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів (п.1 ч.3 ст.58 Закону України "Про ринок електричної енергії").
За умовами п. 5.10 Договору оплата рахунка Постачальника за цим Договором має бути здійснена Споживачем у строки, визначені в рахунку, але не менше 5 робочих днів від дати отримання Споживачем цього рахунка, або протягом 5 робочих днів від строку оплати, зазначеного в комерційній пропозиції, прийнятої Споживачем.
В свою чергу, за умовами Публічної комерційної пропозиції 2.4.2025 «Універсальна «Малі непобутові» визначено, що остаточний розрахунок проводиться за фактично поставлену електроенергію згідно з даними комерційного обліку з врахуванням проведених авансових платежів протягом 5 (п'яти) робочих днів від дня отримання рахунку споживачем.
На виконання умов Договору позивачем сформовано Акти приймання-передачі реалізованої електричної енергії № 523-0785000/2/Ф1 від 28.02.2025 за лютий 2025 року в обсязі 10 004 кВт/год у сумі 103 232,04 грн.; № 523-0785000/3/Ф1 від 31.03.2025 за березень 2025 року в обсязі 8 066 кВт/год у сумі 87 014,27 грн.; № 523-0785000/4/Ф1 від 30.04.2024 за квітень 2025 року в обсязі 3 832 кВт/год у сумі 40 888,51 грн., а також рахунки №523-0785000/2/Ф1 (за лютий 2025 року); №523-0785000/3/Ф1 (за березень 2025 року) та №523-0785000/4/Ф1 (за квітень 2025 року), які направлено відповідачу у формі електронних документів через систему документообігу M.E.Doc.
У відповідності до п. 2.6 Додаткової угоди отриманий Споживачем від Постачальника пакет розрахункових документів (рахунок, акт приймання-передачі, тощо) вважається отриманим Споживачем в день його відправлення Постачальником і набирає чинності в цей самий день у разі, якщо протягом 3 (трьох) робочих днів від його отримання Споживач не надіслав Постачальнику мотивованої відмови від даного пакету Е-документів. Мотивована відмова від Е-документа надсилається Споживачем через механізм відхилення Е-документа з обов'язковим наданням коментарів про обґрунтовані причини такого відхилення.
У пункті 2.10 Додаткової угоди сторони домовилися, що Е-документи, які відправлені та підписані постачальником з використанням ЕП, мають повну юридичну силу, породжують права та обов'язки для сторін, можуть бути представлені до суду в якості належних доказів та визнаються рівнозначними документами, що складаються на паперовому носії. Підтвердження передачі Е-документів (відправлення, отримання, тощо) вважається легітимним підтвердженням фактичного прийому-передачі документів уповноваженими особами сторін і не вимагає додаткового доказування.
Підписуючи цю Додаткову угоду, споживач підтверджує, що зареєстрований в системі електронного документообігу «М.Е.Doc» та згоден з відправкою йому розрахункових документів (рахунок, акт, тощо) постачальником в електронному вигляді з ЕП засобами системи електронного документообігу в системі «М.Е.Doc» (п. 9 Додаткової угоди).
Враховуючи викладені умови Додаткової угоди, оскільки надані позивачем як акти, так і рахунки містять відомості про їх доставку відповідачу, а також з огляду на надані докази їх відправки в системі «М.Е.Doc» та відсутність жодних мотивованих відмов від пакету Е-документів через механізм відхилення, датою отримання рахунків, на підставі яких споживач зобов'язаний здійснювати оплату вартості спожитої електроенергії, є дата відправлення їх постачальником, а саме: - Рахунок №523-0785000/2/Ф1 (за лютий 2025 р.) відправлено постачальником 10.03.2025 згідно квитанції про фіксування руху Е-документа, роздрукованої з системи M.E.Doc; - Рахунок №523-0785000/3/Ф1 (за березень 2025 р.) відправлено постачальником 09.04.2025 згідно квитанції про фіксування руху Е-документа, роздрукованої з системи M.E.Doc; - Рахунок №523-0785000/4/Ф1 (за квітень 2025 р.) відправлено постачальником 08.05.2025 згідно квитанції про фіксування руху Е-документа, роздрукованої з системи M.E.Doc, а отже відповідач зобов'язаний був здійснити оплату вартості спожитої електричної енергії за лютий 2025року до 17.03.2025 (включно), за березень 2025 року до 16.04.2025 (включно), за квітень 2025 року до 15.05.2025р. (включно), однак, всупереч умовам Договору та Публічної комерційної пропозиції, своїх зобов'язань щодо повної та своєчасної оплати вартості спожитої електричної енергії не виконав, внаслідок чого утворилась заборгованість перед позивачем у сумі 231 134,82 грн.
З огляду на встановлені обставини щодо направлення відповідачу рахунків та їх доставлення, а відповідно і отримання їх відповідачем, посилання відповідача на не неотримання рахунків та актів за електричну енергію, спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.
В свою чергу, посилання відповідача на те, що п. 2.6 Додаткової угоди чітко передбачає обчислення триденного строку саме з моменту отримання документів, а не з моменту їх відправлення, а отже лише направлення пакета розрахункових документів не свідчить про його автоматичне прийняття, якщо немає доказів його фактичного отримання відповідачем, судом до уваги не приймаються, оскільки зводяться до довільного трактування відповідачем досягнутих та викладених у Додатковій угоді у сукупності умов.
Посилання відповідача на відсутність підтвердження вартості закупівлі електроенергії, що є ключовою складовою ціни, а також виявлені розбіжності з ринковими показниками інших постачальників, що за доводами відповідача дає підстави вважати, що ціноутворення позивача не відповідає принципам прозорості та недискримінаційності, а тому споживач не може нести відповідальність за несплату вартості, яка не була узгоджена належним чином, судом відхиляється, оскільки постачальник не має дискреційних повноважень щодо встановлення ціни на електричну енергію в межах універсальної послуги, оскільки ця ціна не є предметом домовленостей сторін чи переговорів, а визначається виключно згідно із затвердженою Регулятором методикою, що підтверджується відповідними постановами НКРЕКП та є однаковою для всіх малих непобутових споживачів, з якими укладено договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг.
Суд також враховує, що 13 травня 2025 року позивач звернувся до ПрАТ «Волиньобленерго», як оператора системи розподілу електроенергії, із запитом №870 про надання інформації про історію споживання електричної енергії Товариством з обмеженою відповідальністю «АВАНТІ-ДЕВЕЛОПМЕНТ» за період з 01.01.2025 року по 30.04.2025 року, у відповідь на який ПрАТ «Волиньолбенерго» Листом №3204 від 13.05.2025 повідомило обсяги спожитої електричної енергії ТОВ «Аванті-девелопмент» помісячно, а саме: - січень 2025 - 11223 кВт/год - лютий 2025 - 10004 кВт/год - березень 2025 - 8066 кВт/год - квітень 2025 - 3832 кВт/год.
Статтею 599 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Доказів на підтвердження сплати заборгованості за отриману електроенергію в розмірі 231 134,82 грн., в тому числі станом на час розгляду справи в суді, до матеріалів справи не надано.
Таким чином, всупереч умовам Договору, відповідач, взятий на себе обов'язок по оплаті вартості використаної (купованої) електричної енергії за період лютого по квітень 2025 року у встановлений строк не виконав, в зв'язку з чим, за відповідачем обліковується заборгованість у розмірі 231 134,82 грн.
Також, у зв'язку з порушенням відповідачем взятих на себе зобов'язань в частині здійснення розрахунків, позивачем нараховано та заявлено до стягнення 3% річних в розмірі 1 068,95 грн., інфляційні втрати в розмірі 722,62 грн. та пеню в розмірі 11 045,91 грн.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
З положень п. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
У відповідності до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Відповідно до положень ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
У публічній комерційній пропозиції №2.2.2025 «Універсальна «Малі непобутові» визначено, що у разі порушення споживачем строків оплати платежів передбачених даною комерційною пропозицією, споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі діючої на день прострочення подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати, а також 3% річних та інфляційні.
При цьому, судом враховано, що відповідно до Закону України від 24.02.2022 року № 2102-IX "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" затверджено відповідний Указ Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022, яким у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який станом на момент ухвалення рішення триває.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Згідно з ч. 2 статті 9 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади, військове командування, військові адміністрації, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування здійснюють повноваження, надані їм Конституцією України, цим та іншими законами України.
За приписані статті 17 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" органи державної влади України, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, громадські об'єднання, а також громадяни зобов'язані сприяти діяльності військового командування та військових адміністрацій у запровадженні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану на відповідній території.
Відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" правовий статус та обмеження прав і свобод громадян та прав і законних інтересів юридичних осіб в умовах воєнного стану визначаються відповідно до Конституції України та цього Закону.
Статтею 1 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" унормовано, що Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП, Регулятор) є постійно діючим центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який утворюється Кабінетом Міністрів України. Особливості спеціального статусу Регулятора обумовлюються його завданнями і повноваженнями та визначаються цим Законом, іншими актами законодавства і полягають, зокрема, в особливостях організації та порядку діяльності Регулятора, в особливому порядку призначення членів Регулятора та припинення ними повноважень, у спеціальних процесуальних засадах діяльності Регулятора та гарантії незалежності в прийнятті ним рішень у межах повноважень, визначених законом, встановленні умов оплати праці членів та працівників Регулятора.
Регулятор є колегіальним органом, що здійснює державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб'єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг.
За змістом ч. 1 ст. 3 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" Регулятор здійснює державне регулювання з метою досягнення балансу інтересів споживачів, суб'єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, і держави, забезпечення енергетичної безпеки, європейської інтеграції ринків електричної енергії та природного газу України.
Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 6 Закону України "Про ринок електричної енергії" до повноважень Регулятора на ринку електричної енергії належать, зокрема, затвердження правил ринку, правил ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку, кодексу системи передачі, кодексу систем розподілу, кодексу комерційного обліку, правил роздрібного ринку, порядку розподілу пропускної спроможності міждержавних перетинів, який включає в тому числі положення щодо особливостей розподілу пропускної спроможності міждержавних перетинів з третіми державами, інших нормативно-правових актів та нормативних документів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії
Судом встановлено, що НКРЕКП прийнято постанову "Про забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії на період дії в Україні воєнного стану" № 322 від 25.02.2022.
Постановою НКРЕКП № 413 від 26.04.2022 "Про внесення змін до постанови НКРЕКП від 25.02.2022 № 332 та визнання такою, що втратила чинність, постанови НКРЕКП від 08.04.2020 №766" доповнено пункт 1 постанови НКРЕКП від 25.02.2022 року № 332 підпунктом 16, згідно якого на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування надано такі настанови: зупинити нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії", між учасниками ринку електричної енергії.
Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 14 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" Регулятор на своїх засіданнях приймає нормативно-правові акти з питань, що належать до його компетенції. Згідно частини 2 цієї статті рішення Регулятора оформлюються постановами, крім рішень щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення контролю, які оформлюються розпорядженнями. Рішення Регулятора підписуються Головою.
У відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 17 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" для ефективного виконання завдань державного регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг регулятор: приймає обов'язкові до виконання рішення з питань, що належать до його компетенції.
Отже, Регулятор здійснює державне регулювання з метою досягнення балансу інтересів споживачів, суб'єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, і держави, забезпечення енергетичної безпеки, Регулятор на своїх засіданнях приймає нормативно-правові акти з питань, що належать до його компетенції та є обов'язкові до виконання.
Зі змісту постанови вбачається, що вказана постанова прийнята відповідно до Законів України "Про ринок електричної енергії", "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг", у зв'язку з введенням на території України воєнного стану.
Отже, НКРЕКП (Регулятор) прийняв постанову № 332 від 25.02.2022 року (у редакції від 26.04.2022) в межах своїх повноважень.
Оскільки спірні правовідносини між сторонами виникли відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії", вказана постанова НКРЕКП від 25.02.2022 року № 332 (з урахуванням змін, внесених постановою НКРЕКП від 26.04.2022 № 413) підлягає застосуванню до спірних правовідносин.
Враховуючи приписи постанови НКРЕКП від 25.02.2022 № 332, яка є чинною та обов'язковою для суб'єктів спірних правовідносин, суд дійшов про відсутність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача пені в розмірі 11 045,91 грн., у зв'язку з чим позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
Статтею 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Здійснивши перерахунок заявлених до стягнення інфляційних втрат та 3% річних, судом встановлено, що стягненню з відповідача підлягають 3% річних в розмірі 1 068,95 грн. та інфляційні втрати в розмірі 722,62 грн.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідач під час розгляду справи не надав суду жодних доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про виконання взятих на себе зобов'язань за Договором.
За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, з покладенням судового збору в цій частині на відповідача в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Аванті-девелопмент» (01034, м. Київ, вул. Велика Житомирська, буд. 8-А; ідентифікаційний код: 38202034) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Волиньелектрозбут» (43026, Волинська обл., м. Луцьк, вул. Яремчука Назарія, 11-А; ідентифікаційний код: 42159289) заборгованість у розмірі 231 134 (двісті тридцять одна тисяча сто тридцять чотири) грн. 82 коп., 3% річних у розмірі 1 068 (одна тисяча шістдесят вісім) грн. 95 коп., інфляційні втрати у розмірі 722 (сімсот двадцять дві) грн. 62 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 795 (дві тисячі сімсот дев'яносто п'ять) грн. 12 коп.
3. В іншій частині позову відмовити.
4. Після набрання рішенням Господарського суду міста Києва законної сили видати відповідний наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Повне рішення складено: 12.08.2025
Суддя О.А. Грєхова