ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
0,2
12.08.2025Справа № 910/9838/25
за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київкомунсервіс» (04053, м. Київ, вул. Кудрявська, 23, Ідентифікаційний код юридичної особи 33745659)
до проТовариства з обмеженою відповідальністю «АВІОН+» (43010, Волинська обл., Луцький р-н, місто Луцьк, вул.Рівненська, будинок 48, Ідентифікаційний код юридичної особи 40110917) стягнення заборгованості у розмірі 24 573 грн. 67 коп.
Суддя Чинчин О.В.
Представники: без повідомлення представників сторін
Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київкомунсервіс» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «АВІОН+» про стягнення заборгованості у розмірі 24 573 грн. 67 коп.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем його зобов'язань за Договором №Вп-22229-Ш на надання послуг з вивезення твердих побутових відходів від 02.12.2020 року.
Суд, дослідивши матеріали позовної заяви та додані до неї документи, приходить до висновку про необхідність передачі матеріалів справи №910/9838/25 за підсудністю до Господарського суду Волинської області для розгляду в межах справи №903/534/23 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «АВІОН+», з наступних підстав.
За змістом положень статті 55 Конституції України кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку.
Пунктом першим статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у рішенні у справі «Сокуренко і Стригун проти України» від 20 липня 2006 року зазначив, що фраза «встановленого законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У рішенні у справі «Занд проти Австрії» висловлено думку, що термін «судом, встановленим законом» у пункті першому статті 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з [...] питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів [...]».
Як вбачається з матеріалів справи, Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київкомунсервіс» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «АВІОН+» про стягнення заборгованості у розмірі 24 573 грн. 67 коп. за Договором №Вп-22229-Ш на надання послуг з вивезення твердих побутових відходів від 02.12.2020 року.
Однак, Судом встановлено, що ухвалою Господарського суду Волинської області від 21 січня 2025 року по справі №903/534/23 Товариство з обмеженою відповідальністю «Авіон+» (вулиця Рівненська,48, місто Луцьк, 43010, код ЄДРПОУ 40110917) визнано банкрутом. Відкрито ліквідаційну процедуру Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіон +» (вулиця Рівненська,48, місто Луцьк, 43010, код ЄДРПОУ 40110917) строком на 12 місяців.
Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 20 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також спорів про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначених Податковим кодексом України.
Згідно з ч. 9 ст. 30 Господарського процесуального кодексу України справи, передбачені пунктами 8 та 9 частини першої статті 20 цього Кодексу, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням боржника.
Відповідно до ч. 2 ст. 7 Кодексу України з питань банкрутства господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.
Згідно з ч. 3 ст. 7 Кодексу України з питань банкрутства матеріали справи, в якій стороною є боржник, щодо майнових спорів з вимогами до боржника та його майна, провадження в якій відкрито до відкриття провадження у справі про банкрутство, надсилаються до господарського суду, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство, який розглядає спір по суті в межах цієї справи.
У ч. 4 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Кодексу України з питань банкрутства зазначено установити, що з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до цього Кодексу.
Суд зазначає, що аналіз ст. 7 Кодексу України з питань банкрутства дає підстави дійти висновку, що до юрисдикції господарського суду, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство, віднесені не тільки майнові, а й немайнові спори, що виникають як з приватних, так і публічних правовідносин, у яких боржник є стороною (позивачем або відповідачем).
З огляду на те, що метою внесення законодавчих змін щодо поглиблення принципу концентрації у межах справи про банкрутство всіх спорів, пов'язаних з боржником та його майном, є закріплення засад ефективного судового контролю за діяльністю такого боржника, поверненням його майна для відновлення платоспроможності або формування ліквідаційної маси, достатньої для задоволення кредиторських вимог, до критеріїв визначення, чи підлягає розгляду у межах справи про банкрутство спір, стороною якого є боржник, можна віднести також такі умови: - вирішення спору стосується питання щодо формування активів боржника; - впливає на суб'єктний склад сторін та учасників у справі про банкрутство, їхні права, інтереси та(або) обов'язки.
Розгляд спорів, стороною яких є боржник, щодо якого відкрито провадження у справі про банкрутство, саме тим судом, який розглядає справу про банкрутство, встановлює зрозумілу і справедливу процедуру закінчення розгляду справи належним судом, дотримання принципу визначення юрисдикції справи та підступності спорів одному господарському суду, який акумулює усі вимоги до боржника, щодо якого порушено процедуру банкрутства.
Таким чином, положення Кодексу України з процедур банкрутства передбачають концентрацію всіх спорів у межах справи про банкрутство задля судового контролю у межах цього провадження за діяльністю боржника, залучення всього майна боржника до ліквідаційної маси та проведення інших заходів, метою яких є повне або часткове задоволення вимог кредиторів.
Враховуючи вищевикладене, Суд приходить до висновку, що майнові вимоги Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київкомунсервіс» до Товариства з обмеженою відповідальністю «АВІОН+» про стягнення заборгованості у розмірі 24 573 грн. 67 коп. можуть вплинути на склад ліквідаційної маси боржника.
Таким чином, Суд приходить до висновку, що в даному випадку у спірних правовідносинах пріоритетними до застосування є норми Кодексу України з процедур банкрутства, а застосування загальних положень норм чинного законодавства України не повинно суперечити положенням спеціального Закону про банкрутство.
Отже, оскільки позовні вимоги у даній справі є майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито справу про банкрутство (відповідача у даній справі), дана позовна заява не підлягає розгляду в позовному провадженні, а може бути розглянута тільки господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи.
За таких обставин, враховуючи те, що предметом позову у даній справі є стягнення заборгованості у розмірі 24 573 грн. 67 коп., а справа про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «АВІОН+» перебуває у провадженні Господарського суду Волинської області, Суд дійшов висновку, що матеріали позовної заяви Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київкомунсервіс» до Товариства з обмеженою відповідальністю «АВІОН+» про стягнення заборгованості у розмірі 24 573 грн. 67 коп. підлягають направленню за підсудністю до Господарського суду Волинської області для розгляду в межах справи №903/534/23 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «АВІОН+».
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 31 Господарського процесуального кодексу України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Частиною третьою статті 31 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п'яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення.
Отже, враховуючи вищевикладені положення норм чинного законодавства України, Суд приходить до висновку, що дана справа не підсудна Господарському суду міста Києва та про доцільність направлення позовної заяви Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київкомунсервіс» до Товариства з обмеженою відповідальністю «АВІОН+» про стягнення заборгованості у розмірі 24 573 грн. 67 коп. на розгляд до Господарського суду Волинської області для розгляду в межах справи №903/534/23 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «АВІОН+».
Керуючись статтями 20, 29, 30, 31, 233, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, -
1. Направити матеріали позовної заяви Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київкомунсервіс» до Товариства з обмеженою відповідальністю «АВІОН+» про стягнення заборгованості у розмірі 24 573 грн. 67 коп. за підсудністю до Господарського суду Волинської області для розгляду в межах справи №903/534/23 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «АВІОН+».
2. Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її підписання.
Дата складання та підписання повного тексту ухвали: 12 серпня 2025 року.
Суддя О.В. Чинчин