ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
12.08.2025Справа № 910/9702/25
Суддя Господарського суду міста Києва Турчин С.О., розглянувши
позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІСКАФ" (02660, місто Київ, ВУЛИЦЯ ЕЛЕКТРОТЕХНІЧНА, будинок 47)
до Фізичної особи-підприємця Котлярова Ігоря Сергійовича ( АДРЕСА_1 )
про стягнення 172032,38 грн та повернення обладнання
Товариство з обмеженою відповідальністю "ДІСКАФ" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Фізичної особи-підприємця Котлярова Ігоря Сергійовича про:
стягнення 172032,38 грн заборгованості, з яких: 680,49 грн - 3% річних, 3151,89 грн - інфляційні втрати, 168200,00 грн - пеня;
зобов'язання відповідача повернути позивачу обладнання, отримане на підставі актів приймання-передачі обладнання № 000008939 та № 000008938 від 30.05.2024.
Розглянувши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення даного позову без руху, з огляду на наступне.
Відповідно до п.4 ч.3 ст.162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.
Так, спосіб захисту - це та матеріально-правова вимога, яка адресована позивачем до відповідача, наслідком розгляду та задоволення якої є відновлення (захист) порушених прав чи охоронюваних законом інтересів позивача, тобто спосіб захисту є предметом, з приводу якого виник спір.
Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову. Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою позову - факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу. При цьому особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права.
Водночас, змістом вимог є конкретні дії, рішення, акти, тощо, які, на думку позивача, підлягають правовій оцінці судом, або покладенню на відповідача (дії) за рішенням суду.
Наявність чіткої визначеності змісту вимог, тобто конкретних дій іншої сторони, які становлять предмет спору, має на меті не тільки забезпечення ефективного судового захисту як механізму відновлення саме порушеного, а не будь-якого права, а також переслідує реалізацію інших принципів судочинства: змагальність, пропорційність тощо.
Однак, сформована позивачем позовна вимога як "зобов'язати Фізичну особу-підприємця Котлярова Ігоря Сергійовича повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "ДІСКАФ" обладнання , отримане на підставі актів приймання-передачі обладнання № 000008939 та № 000008938 від 30.05.2024" не відповідає приписам п. 4 ч. 3 ст. 162 ГПК України, оскільки не містить конкретного переліку обладнання, яке позивач просить суд зобов'язати відповідача повернути. У той же час, додані до матеріалів позовної заяви акти приймання-передачі обладнання № 000008939 та № 000008938 від 30.05.2024 містить конкретний перелік (найменування, кількість, вартість, інвентарні та заводські номери) обладнання, що передавався відповідачу за договором оренди.
Отже, зміст позовних вимог позивачем чітко не сформований.
Крім того, згідно пункту 3 частини 3 статті 162 ГПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.
Позивачем не заявлено до стягнення суми основного бору, проте заявлені до стягнення 3% річних та інфляційні втрати, які здійсненні на суму 31500,00 грн, яку позивач визначив як суму основного боргу. При цьому, розрахунку вказаної суми борги позивачем не надано, як і не зазначено, за який період виник борг.
Суд зазначає, що зобов'язання зі сплати інфляційних та річних процентів є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного і поділяє його долю. Відповідно й вимога про сплату інфляційних та річних процентів є додатковою до основної вимоги.
Суд констатує, що саме лише зазначення періодів розрахунків без обґрунтування настання періоду прострочення не є обґрунтованим розрахунком сум, що стягується.
За відсутності обґрунтованого розрахунку суми основного боргу, надані позивачем розрахунки сум інфляційних втрат та 3% річних, які є похідними від суми основного боргу, не можуть бути перевірені судом на їх обґрунтованість.
Позивачем не зазначено, за який період виникла заборгованість у розмірі 31500,00 грн, правових підстав нарахування 3% річних та інфляційних втрат на суму 31500,00 грн, починаючи з 01.11.2024, доказів та пояснень на підтвердження існування боргу у розмірі 31500,00 грн станом на 01.11.2024 (дата, яка визначена позивачем як початок періоду прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання).
Також подані позивачем розрахунки інфляційних втрат та 3 % річних не містять посилання за яке конкретне грошове зобов'язання такі розрахунки проведені, а отже суд позбавлений можливості перевірити обґрунтованість сум заявлених до стягнення.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що позивач не дотримав вимоги п. 3 ч. 3 ст. 162 ГПК України та не подав до суду обґрунтованого розрахунку сум, що стягується.
Відповідно до вимог ч.1 ст.174 Господарського процесуального кодексу України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Згідно із ч.2 ст.174 Господарського процесуального кодексу України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин, вказана позовна заява підлягає залишенню без руху.
Для усунення вказаних недоліків позовної заяви позивачу необхідно:
подати письмову заяву із зазначенням конкретного переліку обладнання, яке позивач просить суд відповідача повернути;
подання до суду письмової заяви із зазначенням обґрунтування розрахунку сум 3% річних та інфляційних втрат, що заявлені до стягнення;
Суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до ч.4 ст.174 Господарського процесуального кодексу України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Враховуючи викладене та керуючись ст.162, 174, 232, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІСКАФ" залишити без руху.
2. Встанови позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п'яти днів з дня вручення даної ухвали.
3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Суддя С.О. Турчин