Справа № 199/7046/25
(2/199/3841/25)
26 травня 2025 року суддя Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра Богун О.О., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
До Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра звернулася позивач ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2 , в якому просить на підставі розірвати шлюб між нею та відповідачем, зареєстрований 17.02.2023 відділом державної реєстрації актів цивільного стану у м.Лірнака, Ізраїль, на підставі чого було видано свідоцтво про шлюб, за номером № НОМЕР_1 . Документ складено у вигляді роздруківки на офіційному бланку з Апостителем, 1+1 стр., окрім цього свідоцтва про шлюб перекладено на Українську мову та нотаріально засвідчено.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Порядок звернення до суду з позовною заявою урегульований Цивільним процесуальним кодексом України. Подання заяви має відбуватись з дотриманням певних умов, які передбачені, зокрема, в статтях 175, 177 ЦПК України.
Згідно з ч. 4 ст. 10 ЦПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до ч. 1 ст. 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
З матеріалів позову, судом встановлено, що відповідач у справі ОСОБА_3 є громадянином Ізраїлю та має постійне місце проживання, АДРЕСА_1 , ОСОБА_4 .
Порядок розірвання шлюбу, укладеного між громадянином України та іноземцем, має ряд особливостей. Основним у цьому питанні є визначення закону, відповідно до якого буде проводитися розірвання шлюбу.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 3 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України «Про міжнародне приватне право, законів України, що визначають особливості розгляду окремих категорій справ, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, передбачено інші правила, ніж встановлені цим Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору України.
Статтею 497 ЦПК України визначено, що підсудність судам України цивільних справ з іноземним елементом визначається цим Кодексом, законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Відповідно до ст. 63 Закону України «Про міжнародне приватне право припинення шлюбу та правові наслідки його припинення визначаються правом, яке діє в даний час щодо правових наслідків шлюбу.
Згідно з ч. 1ст. 60 Закону України «Про міжнародне приватне право правові наслідки шлюбу визначаються спільним особистим законом подружжя, а за його відсутності правом держави, у якій подружжя мало останнє спільне місце проживання, за умови, що хоча б один з подружжя все ще має місце проживання у цій державі, а за відсутності такого правом, з яким обидва з подружжя мають найбільш тісний зв'язок іншим чином.
Таким чином, якщо подружжя є громадянами різних держав, спільно проживали на території України, і на час розірвання шлюбу хоча б один з них продовжує проживати на її території, то розірвання шлюбу провадиться за законодавством України. Особистим законом фізичної особи вважається право держави, громадянином якої вона є (ст. 16 Закону України «Про міжнародне приватне право).
Відповідно до ст. 110 СК України розірвання шлюбу можливе за заявою одного з подружжя.
Частинами 2, 3 ст. 60 Закону України «Про міжнародне приватне право передбачено, що подружжя, яке не має спільного особистого закону, може обрати право, що буде застосовуватися до правових наслідків шлюбу, якщо подружжя не має спільного місця проживання або якщо особистий закон жодного з них не збігається з правом держави їхнього спільного місця проживання. Вибір права згідно з частиною другою цієї статті обмежений лише правом особистого закону одного з подружжя без застосування частини другої статті 16 цього Закону. Угода про вибір права припиняється, якщо особистий закон подружжя стає спільним.
Відповідно до ч. 6 ст.175 ЦПК України у позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.
З матеріалів справи вбачається, що шлюб зареєстрований у м.Лірнака, Ізраїль, на підставі чого було видано свідоцтво про шлюб, за номером № НОМЕР_1 .
У позовній заяві зазначено місце проживання відповідача зазначено: АДРЕСА_1 , ОСОБА_4 .
Крім того, відповідно до п.п. 1, 2 ч. 1ст. 76 Закону України «Про міжнародне приватне право суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом, у випадках, якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України, крім випадків, передбачених у ст. 77 цього Закону, якщо на території України відповідач у справі має місце проживання або місцезнаходження, або рухоме чи нерухоме майно, на яке можна накласти стягнення.
Відомості про те, що сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України, відсутні.
Крім того, відповідно до ст. 58 Закону України «Про міжнародне приватне право України шлюб між громадянами України, шлюб між громадянином України та іноземцем, шлюб між громадянином України та особою без громадянства, що укладений за межами України відповідно до права іноземної держави, є дійсним в Україні за умови додержання щодо громадянина України вимог Сімейного кодексу України щодо підстав недійсності шлюбу. Шлюб між іноземцями, шлюб між іноземцем та особою без громадянства, шлюб між особами без громадянства, що укладені відповідно до права іноземної держави, є дійсними в Україні.
Процедура легалізації в Україні свідоцтва про укладення шлюбу або розірвання шлюбу, або рішення суду про розірвання шлюбу, скоєних за кордоном, відбувається на підставі Інструкції про порядок консульської легалізації офіційних документів в Україні і за кордоном, затвердженої Наказом МЗС України від 04.06.2002 № 113.
Відповідно до наказу Мін'юсту № 52/5 від 18.10.2000 «Про затвердження Правил реєстрації актів цивільного стану в Україні документи, видані компетентними органами іноземних держав на посвідчення актів цивільного стану, здійснених поза межами України за законами відповідних держав щодо громадян України, іноземців і осіб без громадянства, визнаються дійсними в Україні за наявності легалізації, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (п. 7 глави 1 розділу ІІ Правил).
Таким чином, позивачу необхідно надати суду докази, що справа підсудна Амур-Нижньодніпровському суду міста Дніпра та відомості про те, що сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України
Дослідивши матеріали справи суд приходить до висновку, що до усунення недоліків позовної заяви вирішити питання про відкриття провадження у справі неможливо, вважає за необхідне позовну заяву залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.
Керуючись ст.ст. 175, 177, 185, 260 ЦПК України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, залишити без руху.
Повідомити ОСОБА_1 про необхідність виправити зазначені недоліки позовної заяви в десятиденний строк з дня отримання копії ухвали.
Роз'яснити, що інакше позовна заява буде вважатися неподаною та повернута.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя О.О. Богун
26.05.2025