ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
30.06.2025Справа № 910/23859/16
За заявою Ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Екобуд" арбітражного керуючого Кучака Юрія Федоровича
до 1) ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 );
2) ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 )
3) ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 );
4) ОСОБА_4 ( АДРЕСА_4 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 )
про покладення субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями боржника
в межах справи № 910/23859/16
За заявою публічного акціонерного товариства "УКРГАЗБАНК"
до товариства з обмеженою відповідальністю "Екобуд" (ідентифікаційний код 31482028)
про банкрутство
Суддя Яковенко А.В.
Секретар судового засідання Муханьков Ю.В.
Представники сторін: згідно з протоколом судового засідання.
Заявник звернувся до суду із заявою про порушення справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Екобуд" (ідентифікаційний код 31482028), оскільки останнє неспроможне сплатити борг.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.03.2017 порушено провадження у справі № 910/23859/16. Визнано публічне акціонерне товариство "УКРГАЗБАНК" (ідентифікаційний код 23697280) кредитором товариства з обмеженою відповідальністю "Екобуд" (ідентифікаційний код 31482028) на суму 196.392.005, 18 грн., з яких: 16.000, 00 грн. - вимоги першої черги, 93.413.431, 48 грн. - вимоги четвертої черги, 15.622.067, 65 грн. вимоги шостої черги, а 87.340.506, 05 грн. - як такі, що забезпечені заставним майном боржника. Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника з 14.03.17. Введено процедуру розпорядження майном боржника з 14.03.2017. Призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Васильцова А.А. (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) № 1124 від 07.06.13). Оприлюднено на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України повідомлення про порушення справи про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "Екобуд" (ідентифікаційний код 31482028). Призначено наступне - попереднє засідання суду у справі на 23.05.2017.
24.10.2023 ліквідатор боржника звернувся до суду з заявою про покладення субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями боржника в розмірі 723.371.754, 38 грн.
Розпорядженням керівника апарату Господарського суду міста Києва від 02.04.2024 № 01.3-16/684/24 призначено повторний автоматизований розподіл справи № 910/23859/16 у зв'язку із звільненням судді ОСОБА_5 .
За результатами повторного автоматизованого розподілу справу № 910/23859/16 передано на розгляд судді Яковенко А.В.
Судом встановлено, що у поданій заяві від 23.10.2023 ліквідатор просить суд покласти субсидіарну відповідальність за зобов'язаннями Товариства з обмеженою відповідальністю "Екобуд" на керівника та засновників боржника, а саме: ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 .
З огляду на викладене, суд вважає за доцільне прийняти справу № 910/23859/16 у тому числі в частині розгляду заяви ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Екобуд" арбітражного керуючого Кучака Юрія Федоровича до 1) ОСОБА_1 ; 2) ОСОБА_2 ; 3) ОСОБА_3 ; 4) ОСОБА_4 про покладення субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями боржника та призначити її до розгляду.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.07.2024 прийнято до свого провадження справу № 910/23859/16 в частині заяви ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Екобуд" арбітражного керуючого Кучака Юрія Федоровича до 1) ОСОБА_1 ; 2) ОСОБА_2 ; 3) ОСОБА_3 ; 4) ОСОБА_4 про покладення субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями боржника та призначити її до розгляду. Постановлено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження. Розгляд справи призначено на 21.10.2024. Витребувано у Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації копію реєстраційної справи Товариства з обмеженою відповідальністю "Екобуд" (03148, м. Київ, вул. Гната Юри, 9, ідентифікаційний номер 31482028).
27.08.2024 до суду від Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації надійшли матеріали реєстраційної справи Товариства з обмеженою відповідальністю "Екобуд".
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.10.2024 відкладено розгляд справи у підготовчому засіданні на 16.12.2024.
29.10.2024 до суду надійшло повідомлення по справі від Державної міграційної служби України.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.12.2024 відкладено розгляд справи у підготовчому засіданні на 24.02.2025.
07.02.2025 до суду надійшов відзив відповідача-2 на заяву ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Екобуд" про покладення субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями боржника.
24.02.2025 до Господарського суду міста Києва надійшла заява позивача про розгляд справи без його участі.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.02.2025 відкладено розгляд справи у підготовчому засіданні на 21.04.2025.
11.04.2025 до суду надійшли заперечення відповідача-1 на заяву ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Екобуд" про покладення субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями боржника.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.04.2025 закрито підготовче провадження у справі № 910/23859/16. Призначено справу № 910/23859/16 до розгляду по суті на 30.06.2025.
30.06.2025 до суду надійшла заява відповідача-2 про застосування позовної давності до заяви ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю «Екобуд» про покладення субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями боржника.
У судове засідання, призначене на 30.06.2025, з'явився представник відповідача-2. Представники інших учасників справи у судове засідання не з'явилися, хоча про дату, час і місце його проведення були повідомлені належним чином.
Частиною 1 статті 2 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
За положеннями статті 129 Конституції України та статті 2 Господарського процесуального кодексу України одним із завдань судочинства є своєчасний розгляд справи, що відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Стаття 43 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторін добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.
Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (статті 202 Господарського процесуального кодексу України).
Наведена правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.07.2020 у справі № 924/369/19.
Будь-яких заяв/клопотань сторін про відкладення розгляду справи до суду станом на 30.06.2025 не надходило.
За таких обставин, суд вважає, що справа може бути розглянута за наявними у матеріалах справи документами у судовому засіданні без участі учасників справи та їх представників, які не з'явилися у судове засідання, оскільки їх неявка не перешкоджає розгляду справи по суті.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується заява ліквідатора, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -
Постановою Господарського суду міста Києва від 16.01.2018 припинено процедуру розпорядження майном товариства з обмеженою відповідальністю "Екобуд" (ідентифікаційний код 31482028). Припинено повноваження розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Васильцова А.А. (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) № 1124 від 07.06.13). Визнано товариство з обмеженою відповідальністю "Екобуд" (ідентифікаційний код 31482028) банкрутом. Відкрито ліквідаційну процедуру. Призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Бєлову Олену Анатоліївну (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) № 986 від 30.04.13). Призначено судове засідання для розгляду поданого ліквідатором звіту та ліквідаційного балансу боржника на 15.01.2019.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.02.2023 достроково припинено повноваження ліквідатора товариства з обмеженою відповідальністю "Екобуд" арбітражного керуючого Буркуш Олени Анатоліївни. Призначено ліквідатором товариства з обмеженою відповідальністю "Екобуд" арбітражного керуючого Кучака Юрія Федоровича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) № 149 від 18.02.2013 року).
Ліквідатором арбітражним керуючим Кучаком Ю.Ф. під час виконання повноважень у ліквідаційній процедурі Товариства з обмеженою відповідальністю «Екобуд» подано до господарського суду заяву про покладення субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями боржника на колишніх керівників та учасників банкрута, яка мотивована наступним.
Так, ліквідатором зазначено, що відповідно до зібраних ліквідатором відомостей у процедурі банкрутства Товариства з обмеженою відповідальністю «Екобуд» арбітражним керуючим Кучаком Ю.Ф. проведено аналіз активів та пасивів товариства, який показав, що у діях керівництва товариства наявні ознаки навмисного погіршення фінансово-господарського стану товариства (ознаки дій з доведення до банкрутства).
До вказаного висновку ліквідатор дійшов з огляду на те, що протягом періоду, який аналізувався, боржник за участю керівника та учасників вчинив дії, що спричинили погіршення фінансового стану товариства, збільшення боргових зобов'язань та укладення правочинів із застосуванням недостовірної інформації та злочинних махінацій.
Ліквідатором зазначено, що за час перебування ОСОБА_1 на посаді керівника боржника з погодження засновників боржника ОСОБА_4 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 директором було перераховано грошові кошти на загальну суму 99 189 507,51 грн., з яких 9 432 169,26 грн. було перераховано на рахунки ТОВ «Євробудстандарт» (ідентифікаційний номер 33999619), у якому відповідач-1 є керівником (переведено грошові кошти на рахунок заінтересованої особи стосовно боржника).
Крім того, ліквідатор вказує, що будь-які рішення, що були прийняті загальними зборами боржника під час укладення та проведення виплат за договорами поворотної фінансової допомоги були прийняті за участю не тільки ОСОБА_1 (власник частки 12,5 % у статутному капіталі боржника), а і за участю та за згодою ОСОБА_4 (власник частки 12,5 % у статутному капіталі товариства) та ОСОБА_3 (власник частки 75 % у статутному капіталі товариства), які, на переконання ліквідатора, пов'язані родинними зв'язками.
Також, ліквідатором зазначено, що колишнім керівником та учасниками боржника вчинялися махінації стосовно отримання боржником кредиту в АКБ «Київ» шляхом надання недостовірних відомостей про товариство, за результатом чого боржник взяв на себе додаткові грошові зобов'язання.
Крім того, ліквідатор вказує, що однією з підстав доведення боржника до банкрутства є перерахування Товариством з обмеженою відповідальністю «Екобуд» грошових коштів на користь третіх осіб за фінансовими операціями, які не входили до статутної діяльності банкрута та не відповідають визначеним КВЕДам товариства.
З огляду на викладене, ліквідатором зроблено висновок, що внаслідок дій ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 та ОСОБА_3 . Товариство з обмеженою відповідальністю «Екобуд» було доведено до банкрутства, у зв'язку з чим ліквідатор просить суд у поданій заяві покласти на вказаних осіб субсидіарну відповідальність за зобов'язаннями боржника в загальному розмірі 723 371 754,38 грн.
Відповідачами 1 та 2 подано до суду відзиви на заяву ліквідатора, в яких ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зазначено, що подана ліквідатором заява не обгрунтована належними та допустимими доказами у тому числі в частині наявності причинно-наслідкового зв'язку між діями (бездіяльністю) відповідачів та доведенням Товариства з обмеженою відповідальністю «Екобуд». Відповідачем-1 також зазначено, що подана ліквідатором заява є передчасною.
Щодо заяви ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю «Екобуд» арбітражного керуючого Кучака Ю.Ф. в частині вимоги про покладення субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями боржника на ОСОБА_4 суд зазначає наступне.
Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.
Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_5 , виданого 09.06.2018 Відділом державної реєстрації смерті Головного територіального управління юстиції у місті Києві, ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що 09.06.2018 складено актовий запис № 9710.
З огляду на викладене, суд закриває провадження у справі № 910/23859/16 в частині вимоги ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю «Екобуд» арбітражного керуючого Кучака Юрія Федоровича про покладення субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями боржника на ОСОБА_4 .
Щодо заяви ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю «Екобуд» арбітражного керуючого Кучака Юрія Федоровича про покладення субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями боржника на ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 суд зазначає наступне.
Відповідно до абзацу 1 ч. 2 ст. 61 КУзПБ, під час здійснення своїх повноважень ліквідатор (а згідно зі змінами, внесеними Законом від 20.03.2023р. №2971-IX, також і кредитор) має право заявити вимоги до третіх осіб, які за законодавством несуть субсидіарну відповідальність за зобов'язаннями боржника у зв'язку з доведенням його до банкрутства; розмір зазначених вимог визначається з різниці між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою.
Абзацом 2 ч. 2 ст. 61 КУзПБ передбачено, що в разі банкрутства боржника з вини його засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі з вини керівника боржника, які мають право давати обов'язкові для боржника вказівки чи мають змогу іншим чином визначати його дії, на засновників (учасників, акціонерів) боржника - юридичної особи або інших осіб у разі недостатності майна боржника може бути покладена субсидіарна відповідальність за його зобов'язаннями.
Стягнені суми включаються до складу ліквідаційної маси і можуть бути використані лише для задоволення вимог кредиторів у порядку черговості, встановленому КУзПБ.
Суд звертається до висновків Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 19.06.2024 у справі № 906/1155/20 (906/1113/21) відповідно до яких:
- у справі про банкрутство субсидіарна відповідальність має деліктну природу та узгоджується із частиною першою статті 1166 ЦК України, згідно з якою майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Тобто недостатність майна юридичної особи, яка перебуває в судовій процедурі ліквідації, за умови доведення боржника до банкрутства, поповнюється за рахунок задоволення права вимоги про відшкодування шкоди до осіб, дії / бездіяльність яких кваліфікуються судом як доведення до банкрутства. Потерпілою особою в такому випадку є банкрут, щодо якого відкрито ліквідаційну процедуру;
- елементами складу правопорушення як умови для застосування субсидіарної відповідальності є об'єкт та суб'єкт правопорушення, а також об'єктивна та суб'єктивна сторони правопорушення;
- щодо об'єкта правопорушення, то ним є ті майнові права боржника та кредиторів, вимоги яких визнані у справі про банкрутство, що порушені у зв'язку з доведенням боржника до банкрутства, та відновлення яких відбувається відшкодуванням шкоди у межах покладення субсидіарної відповідальності за правилами частини другої статті 61 КУзПБ;
- суб'єкт (суб'єкти) правопорушення визначені законом, зокрема ними є засновники (учасники, акціонери) або інші особи, у тому числі керівник боржника, які мають право давати обов'язкові для боржника вказівки чи мають можливість іншим чином визначати його дії, за умови існування вини цих осіб у банкрутстві боржника;
- об'єктивну сторону правопорушення становлять дії / бездіяльність відповідних суб'єктів, прийняття ними рішень, надання вказівок на вчинення дій або на утримання від них, що призвели до відсутності у боржника майнових активів для задоволення вимог кредиторів або до відсутності інформації про такі активи, що виключає можливість дослідження активу та його оцінки, тобто які окремо або у своїй сукупності спричинили неплатоспроможність боржника та, відповідно, вказують (свідчать) про доведення конкретними особами боржника до банкрутства;
- щодо змісту правопорушення з доведення до банкрутства, то окрім вже визначеного слід виходити зі змісту, визначеного частиною третьою статті 215 ГК України. Водночас такий зміст не обмежується вичерпним переліком дій / бездіяльності суб'єктів правопорушення, а їх характер саме як протиправний оцінюється за відповідними правовими та економічними показниками. Зокрема, доведення до банкрутства можуть спричинити дії з відчуження майна за заниженими цінами, придбання майна за завищеними цінами, надання послуг за цінами, нижчими за ринкові, здійснення невиправдано ризикових чи невигідних операцій тощо. Неправомірні дії чи бездіяльність, завдання ними шкоди боржнику та виявлення її розміру можуть не збігатися у часі. Наприклад, окремі неправомірні дії чи бездіяльність або сукупність таких дій чи бездіяльності можуть мати наслідком втрату ліквідності юридичною особою в майбутньому (див. також mutatis mutandis постанови Великої Палати Верховного Суду від 28.09.2021 у справі № 761/45721/16-ц (провадження № 14-122цс20) (пункт 66), від 25.05.2021 у справі № 910/11027/18 (провадження № 12-185гс19, пункт 7.56)). Тобто зміст відповідного делікту становлять умисні і цілеспрямовані дії / бездіяльність, результатом яких є банкрутство юридичної особи та шкода, завдана приватним і суспільним інтересам. За змістом частини другої статті 61 КзПБ вказані умисні дії/бездіяльність та їх результат узагальнено іменуються доведенням до банкрутства, що і дає назву цьому делікту. При цьому винні особи хоча і не є стороною боргових зобов'язань, але їх поведінка перебуває в причинно-наслідковому зв'язку зі шкодою у вигляді непогашених вимог кредиторів;
- щодо суб'єктивної сторони правопорушення, то її становить ставлення особи до вчинюваних нею дій чи бездіяльності (вини суб'єкта правопорушення).
Щодо розміру субсидіарної відповідальності Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 19.06.2024 у справі №906/1155/20(906/1113/21) вказав наступне.
За змістом частини другої статті 61 КУзПБ законодавець визначив розмір субсидіарної відповідальності як різницю між двома показниками (сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою), яка свідчить про недостатність майна боржника для задоволення вимог кредиторів у справі про банкрутство.
Щодо суми вимог кредиторів, то на стадії ліквідації цей показник, як правило, є остаточним та визначається на підставі ухвали, постановленої за результатами попереднього засідання, в якій, зокрема, зазначаються розмір та перелік усіх визнаних судом вимог кредиторів, що вносяться розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів (частина друга статті 47 КУзПБ).
Водночас допускається корегування зазначеного показника в процедурі ліквідації за рахунок визнаних судом вимог поточного кредитора (частини третя, п'ята статті 59 та частина четверта статті 60 КУзПБ), а також вимог кредиторів, які заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, та були розглянуті судом в процедурі ліквідації (частина четверта статті 45 цього Кодексу).
Що ж до такого показника як ліквідаційна маса, то Судова палата зазначила про таке.
Законодавець визначив у положеннях КУзПБ об'єктивні обставини та процеси, за яких ліквідаційна маса боржника змінюється з початку її формування і до отримання коштів від продажу відповідних активів у її складі.
Так, розмір (вартість) ліквідаційної маси в ході процедури ліквідації боржника зазнає змін, враховуючи, що:
- балансова вартість ліквідаційної маси, що визначається за результатами інвентаризації (пункт 5 частини другої статті 12, частина перша статті 61 КУзПБ), оціночна вартість (частина перша статті 63 КУзПБ) та вартість її реалізації / продажу (розділ V КУзПБ) можуть (як правило) відрізняються;
- склад ліквідаційної маси (відповідно, і її розмір) під час здійснення ліквідатором відповідних повноважень і обов'язків у ліквідаційній процедурі може змінюватись за рахунок включення до нього: грошових сум (майна), повернених третіми особами на вимогу ліквідатора щодо сум дебіторської заборгованості, за наслідками визнання недійсними правочинів (договорів) боржника та вжиття заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що перебуває у третіх осіб (частина друга статті 42, частина перша статті 61 КУзПБ); сум, стягнених ліквідатором із суб'єктів субсидіарної відповідальності (абзац третій частини другої статті 61 КУзПБ).
Що ж до вартості ліквідаційної маси з метою визначення розміру субсидіарної відповідальності, то, враховуючи правову природу цієї відповідальності, її розмір має визначатися за правилами встановлення розміру шкоди, заподіяної майну потерпілого незаконними діями, у деліктних правовідносинах: як різниця між сумою вимог до боржника згідно з реєстром вимог кредиторів та сумою коштів, отриманою за фактом продажу майна в процедурі ліквідації. У цьому висновку суд звертається до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, сформульованої в постанові від 28.09.2021 у справі № 761/45721/16-ц (провадження № 14-122цс20), відповідно до якої за правовою природою відповідальність третіх осіб, передбачена частиною другою статті 61 КУзПБ, є відповідальністю порушника за збитки, завдані банкруту (стаття 22 ЦК України, пункт 80).
Отже, буквальне прочитання абзаців першого та другого частини другої статті 61 КУзПБ ("розмір зазначених вимог визначається з різниці між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою", "у разі недостатності майна боржника") є підставою для висновку, що розмір субсидіарної відповідальності, який дає право ініціювати спір про покладення субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями боржника у справі про банкрутство та підлягає стягненню із суб'єктів такої відповідальності, визначається в той момент, коли ліквідатор за результатами здійснення судових проваджень у процедурі банкрутства боржника остаточно визначив вартість ліквідаційної маси в грошовому еквіваленті за фактом продажу в процедурі ліквідації включених до її складу активів та здійснив за рахунок отриманих від продажу коштів розрахунок із визнаними у справі кредиторами.
Тож сума вимог кредиторів, яка підлягає погашенню за правилами статті 64 КУзПБ, однак залишилась непогашеною в процедурі банкрутства за правилами цієї статті через недостатність майна банкрута, і є розміром субсидіарної відповідальності.
Таким чином, право ліквідатора подати заяву про покладення субсидіарної відповідальності виникає не раніше ніж після завершення реалізації об'єктів, включених до ліквідаційної маси банкрута, та розрахунків з кредиторами на підставі проведення такої реалізації у ліквідаційній процедурі (п. 9.34. постанови Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 19.06.2024 у справі № 906/1155/20 (906/1113/21)).
Розглядаючи позов в межах справи про банкрутство, суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство боржника, не повинен обмежуватися дослідженням доказів, наданих заявником та іншими учасниками провадження (матеріали позовного провадження), але має в силу наведених вище особливостей природи банкрутства надавати оцінку заявленим вимогам з урахуванням дослідження усієї сукупності доказів, в тому числі і тих, що містяться в матеріалах справи про банкрутство боржника (аналогічний висновок викладено у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.11.2019 у справі № 911/2548/18).
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.10.2024 у справі № 910/23859/16 з-поміж іншого задоволено клопотання ліквідатора арбітражного керуючого Кучака Ю.Ф. про надання згоди на продаж майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Екобуд" та визначення умов продажу. Надано згоду на продаж майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Екобуд", а саме: корпоративних прав Товариства з обмеженою відповідальністю "Екобуд" в статутному капіталі: - Товариства з обмеженою відповідальністю "КАЛИНІВКА БУД", код ЄДРПОУ: 35188714, місцезнаходження юридичної особи: 08623, Київська обл., Васильківський р-н., смт. Калинівка, вул. Леніна, буд. 57; розмір статутного капіталу 1 000 000,00 грн.. Розмір частки ТОВ "Екобуд" в статутному капіталі ТОВ "КАЛИНІВКА БУД" становить 500 000 грн.; - Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "ЕКОБУДІНВЕСТ", код ЄДРПОУ: 32909867, місцезнаходження юридичної особи: 03124, м. Київ, вул. Миколи Василенка, буд. 7-А; розмір статутного капіталу 255 000,00 грн. Розмір частки ТОВ "Екобуд" в статутному капіталі ТОВ "Компанія "ЕКОБУДІНВЕСТ" становить 165 000,00 грн.; - Товариства з обмеженою відповідальністю "КАММЕРЛАНДЕР", код ЄДРПОУ: 35316821, місцезнаходження юридичної особи: 03148, м. Київ, вул. Гната Юри, буд. 9, кімната 414, розмір статутного капіталу 1 247 400,00 грн. Розмір частки ТОВ "Екобуд" в статутному капіталі ТОВ "КАММЕРЛАНДЕР" становить 374 220,00 грн. Визначено наступні умови продажу майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Екобуд", а саме: 1) Перший аукціон - Лот 1: Товариство з обмеженою відповідальністю "КАЛИНІВКА БУД", код ЄДРПОУ: 35188714, місцезнаходження юридичної особи: 08623, Київська обл., Васильківський р-н., смт. Калинівка, вул. Леніна, буд. 57; розмір статутного капіталу 1 000 000,00 грн. Розмір частки ТОВ "Екобуд" в статутному капіталі ТОВ "КАЛИНІВКА БУД" становить 500 000 грн. Встановлено початкову вартість майна лоту №1 шляхом додавання останньої ціни лота, визначеної за результатом покрокового зниження початкової вартості в ході проведення другого повторного аукціону, тобто в розмірі 3 000,00 грн. з кроком аукціону 1 %, перший аукціон проводиться без можливості зниження початкової ціни. - Лот 2: Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "ЕКОБУДІНВЕСТ", код ЄДРПОУ: 32909867, місцезнаходження юридичної особи: 03124, м. Київ, вул. Миколи Василенка, буд. 7-А; розмір статутного капіталу 255 000,00 грн. Розмір частки ТОВ "Екобуд" в статутному капіталі ТОВ "Компанія "ЕКОБУДІНВЕСТ" становить 165 000,00 грн. Встановлено початкову вартість майна лоту №1 шляхом додавання останньої ціни лота, визначеної за результатом покрокового зниження початкової вартості в ході проведення другого повторного аукціону, тобто в розмірі 990,00 грн. з кроком аукціону 1 %, перший аукціон проводиться без можливості зниження початкової ціни. - Лот 3: Товариство з обмеженою відповідальністю "КАММЕРЛАНДЕР", код ЄДРПОУ: 35316821, місцезнаходження юридичної особи: 03148, м. Київ, вул. Гната Юри, буд. 9, кімната 414, розмір статутного капіталу 1 247 400,00 грн. Розмір частки ТОВ "Екобуд" в статутному капіталі ТОВ "КАММЕРЛАНДЕР" становить 374 220,00 грн. Встановлено початкову вартість майна лоту №1 шляхом додавання останньої ціни лота, визначеної за результатом покрокового зниження початкової вартості в ході проведення другого повторного аукціону, тобто в розмірі 2 245,32 грн. з кроком аукціону 1 %, перший аукціон проводиться без можливості зниження початкової ціни. 2) Повторний аукціон: - Лот 1: у сумі 2400,00 грн., з можливістю її пониження, але не нижче, ніж до граничної вартості, яка становить 50 відсотків початкової вартості, з кроком аукціону 1 %. - Лот 2: у сумі 792,00 грн., з можливістю її пониження, але не нижче, ніж до граничної вартості, яка становить 50 відсотків початкової вартості, з кроком аукціону 1 %. - Лот 3: у сумі 1796,26 грн., з можливістю її пониження, але не нижче, ніж до граничної вартості, яка становить 50 відсотків початкової вартості, з кроком аукціону 1 %. 3) Другий повторний аукціон - Лот 1: у сумі 1800,00 грн., з можливістю її пониження без визначення граничної вартості відповідно до ч.3 ст. 80 Кодексу України з процедур банкрутства, з кроком аукціону 1 %. - Лот 2: у сумі 594,00 грн., з можливістю її пониження без визначення граничної вартості відповідно до ч.3 ст. 80 Кодексу України з процедур банкрутства, з кроком аукціону 1 %. - Лот 3: у сумі 1347,17 грн., з можливістю її пониження без визначення граничної вартості відповідно до ч.3 ст. 80 Кодексу України з процедур банкрутства, з кроком аукціону 1 %. Погоджено витрати, пов'язані з продажем майна Боржника, які підлягають відшкодуванню з коштів, отриманих від реалізації такого майна, а саме: винагорода оператора електронного майданчика у розмірі, встановленому пунктом 39 Порядку організації та проведення аукціонів з продажу майна боржників у справах про банкрутство (неплатоспроможність), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 2 жовтня 2019 р. № 865. Задоволено клопотання ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Екобуд" арбітражного керуючого Кучака Ю.Ф. Продовжено ліквідатору Товариства з обмеженою відповідальністю "Екобуд" арбітражному керуючому Кучаку Ю.Ф. строк для подання суду звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу банкрута на затвердження на шість місяців до 07.04.2025.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.10.2024 у справі № 910/23859/16 задоволено клопотання ліквідатора про оголошення транспортних засобів Товариства з обмеженою відповідальністю "Екобуд" у розшук. Зобов'язано Головне управління Національної поліції України (01601, м. Київ, вул. Академіка Богомольця, 10) оголосити у розшук транспортні засоби, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю "Екобуд" (ідентифікаційний номер 31482028), зокрема: - КРАЗ, 256Б1, 14860, 1992 року випуску, жовтий, № двиг. НОМЕР_6 , № шасі НОМЕР_7 , № куз. 80 - реєстрація ТЗ придбаного на аукціоні товар. Біржі (TCЦ 8043), державний номерний знак НОМЕР_8 , свідоцтво НОМЕР_9 від 10.10.2002 року; - КРАЗ, 258, 14860, 1992 року випуску, жовтий, № двиг. НОМЕР_10 , № шасі НОМЕР_11 , № куз. 80 - реєстрація ТЗ придбаного на аукціоні товар. біржі (ТСЦ 8043), державний номерний знак НОМЕР_12 , свідоцтво НОМЕР_13 від 10.10.2002р.
Станом на 30.06.2025 у матеріалах справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Екобуд» відсутні докази реалізації ліквідатором корпоративних прав, які належать банкруту, умови продажу яких були визначені ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.10.2024. Також, станом на 30.06.2025 у матеріалах справи відсутні відомості щодо транспортних засобів банкрута, оголошених у розшук ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.10.2024 у справі № 910/23859/16.
З огляду на викладене, суд приходить до наступних висновків, а саме:
- станом на 30.06.2025 Товариству з обмеженою відповідальністю «Екобуд» належать корпоративні права (частки у статутних капіталах третіх осіб), відтак, ліквідаційна маса у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Екобуд» не реалізована;
- станом на 30.06.2025 Товариству з обмеженою відповідальністю «Екобуд» на праві власності належать транспортні засоби, оголошені у розшук ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.10.2024 у справі № 910/23859/16, відтак, ліквідаційна маса у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Екобуд» остаточно не сформована.
Враховуючи зазначене, на переконання суду, ліквідаційна маса Товариства з обмеженою відповідальністю «Екобуд» станом на 30.06.2025 остаточно не сформована та не реалізована, що свідчить про передчасність подання ліквідатором Товариства з обмеженою відповідальністю «Екобуд» арбітражним керуючим Кучаком Ю.Ф. заяви про покладення субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями боржника на колишнього керівника та учасників боржника.
Відповідно до статті 73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно з частинами першою, третьою статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, яким суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою.
На сьогодні у праві існують такі основні стандарти доказування: "баланс імовірностей" (balance of probabilities) або "перевага доказів" (preponderance of the evidence); "наявність чітких та переконливих доказів" (clear and convincing evidence); "поза розумним сумнівом" (beyond reasonable doubt).
17.10.2019 набув чинності Закон України № 132-IX від 20.09.2019 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", яким було, зокрема внесено зміни до України змінено назву статті 79 ГПК України з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції, фактично впровадивши в господарський процес стандарт доказування "вірогідності доказів".
У рішенні ЄСПЛ від 19.12.1997 у справі "Brualla Gomez de La Torre v. Spain" наголошено про загальновизнаний принцип негайного впливу процесуальних змін на позови, що розглядаються.
Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.
Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були (аналогічний висновок викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.06.2020 у справі № 924/233/18).
Слід зауважити, що Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17).
Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).
Такий підхід узгоджується з судовою практикою ЄСПЛ, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".
Схожий стандарт під час оцінки доказів застосовано у рішенні ЄСПЛ від 15.11.2007 у справі "Бендерський проти України" ("Benderskiy v. Ukraine"), в якому суд оцінюючи фактичні обставини справи звертаючись до балансу вірогідностей вирішуючи спір виходив з того, що факти встановлені у експертному висновку, є більш вірогідним за інші докази.
Таким чином, дослідивши наявні у матеріалах даної справи, а також справи № 910/23859/16 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Екобуд» документи, суд дійшов висновку відмовити ліквідатору арбітражному керуючому Кучаку Ю.Ф. у задоволенні заяви про покладення субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями Товариства з обмеженою відповідальністю «Екобуд» на засновників та керівника боржника у зв'язку з тим, що така заява подана ліквідатором передчасно.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат у даній справі, суд зазначає, що заява ліквідатора про покладення субсидіарної відповідальності на особу винну у доведенні до банкрутства боржника судовим збором не оплачується, оскільки таку оплату не передбачено Законом України "Про судовий збір" (правова позиція Верховного Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду, викладена у постанові від 20.10.2022 по справі № 911/3554/17 (911/401/21)). Витрати на професійну правничу допомогу відповідачами у даній справі не заявлялися.
Керуючись ст.ст. 59, 61 Кодексу України з процедур банкрутства, ст.ст. 74, 76-80, 129, п. 6 ч. 1 ст. 231, ст.ст. 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Закрити провадження у справі № 910/23859/16 в частині вимоги ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю «Екобуд» арбітражного керуючого Кучака Юрія Федоровича про покладення субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями боржника на ОСОБА_4 .
2. У задоволенні заяви ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю «Екобуд» арбітражного керуючого Кучака Юрія Федоровича про покладення субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями боржника на ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 11.08.2025
Суддя А.В. Яковенко