ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
04.08.2025Справа № 910/9312/25
Суддя Сівакова В.В., розглянувши
позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Істейт Плюс»
до Адвокатського об'єднання «Фінанси та Кредит Лекс»
про виселення з нежилих приміщень
28.07.2025 до Господарського суду міста Києва через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Істейт Плюс» до Адвокатського об'єднання «Фінанси та Кредит Лекс» про виселення з нежилих приміщень за адресою: м. Київ, вул. Володимирська, 29, власником яких є Товариство з обмеженою відповідальністю «Істейт Плюс».
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що він є власником нежилих приміщень (в літ. Б), загальною площею 498,6 кв. м за адресою: м. Київ, вул. Володимирська, 29. Позивачу стало відомо, що за адресою нежилих приміщень зареєстровані кілька юридичних осіб в т.ч. АО «Фінанси та Кредит Лекс». 13.05.2025 представниками позивача було здійснено перевірку нежилих приміщень, під час якої встановлено що в них перебуває АО «Фінанси та Кредит Лекс». У зв'язку з ненаданням відповідачем запитуваних позивачем документів, з метою оформлення правовідносин щодо користування приміщенням, позивач 10.06.2025 направив відповідачу вимогу про виселення, яка повернулась відправнику за закінченням терміну зберігання. Позивач в обгрунтування своїх вимог посилається на положення ст.ст. 316, 317, 318, 319, 320, 321, 391 Цивільного кодексу України.
Позовна заява не може бути прийнята до розгляду та підлягає залишенню без руху з огляду на наступне.
Відповідно до п.п. 5, 8 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява має містити:
- виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову;
- перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
У позовній заяві позивач зазначає, що 13.05.2025 представниками позивача було здійснено перевірку належних позивачу приміщень, проте не зазначає чим це підтверджується, чи складався за наслідками такої перевірки відповідний документ, чи було з'ясовано фактичну площу приміщень, що займає відповідач.
Позивачем не наведено відповідні докази у переліку документів, що додаються до позовної заяви як і не вказано, що відповідні докази не можуть бути подані разом із позовною заявою.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; немайнового характеру - 1 прожитковий мінімум для працездатних осіб.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб станом 01.01.2025 встановлено у розмірі 3.028,00 грн.
З огляду на викладене, мінімальна ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру складає 3.028,00 грн, а максимальна 1.059.800,00 грн; немайнового характеру 3.028,00 грн.
Частиною 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Виходячи з наведених у позовній заяві обгрунтувань спір виник щодо захисту права власності позивача на належні йому приміщення шляхом усунення перешкод у користуванні ними, зокрема виселення відповідача з них, тобто позов є неготорним.
Згідно з п. 2.2.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, витребування або повернення майна у позадоговірних зобов'язаннях (у тому числі в зв'язку з вимогами, заснованими на приписах частини п'ятої статті 216, статті 1212 Цивільного кодексу України тощо), - як рухомих речей, так і нерухомості, - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. При цьому суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки такий обов'язок покладається на позивача.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.08.2020 у справі № 910/13737/19 (провадження № 12-36гс20) міститься висновок про те, що майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці.
Відповідно до пункту 3 частини третьої статті 162, пунктів 1, 2, 3 частини першої статті 163 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці. Ціна позову визначається: 1) у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку; 2) у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна; 3) у позовах, які складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог.
Тобто будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов'язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього.
Отже, судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.
Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову (постанова Великої Палати Верховного Суду від 26.02.2019 у справі № 907/9/17).
Натомість до позовних заяв немайнового характеру відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці. Під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці (постанова Верховного Суду 28.04.2022 у справі № 910/15316/21).
Проте, позивачем подано квитанцію № 5701-2953-1111-8789 від 02.07.2025 про сплату судового збору в сумі 3.028,00 грн, тобто сплачений за ставкою немайнового характеру.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява має містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.
З огляду на зазначене, суд звертає увагу позивача на необхідність визначення ціни позову (з урахуванням вартості спірного майна), з якої визначається розмір судового збору.
Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява має містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.
У прохальній частині позовної заяви позивач просить виселити відповідача з приміщень, проте не зазначає розмір площі з якої підлягає виселенню відповідач.
Згідно з ч. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Згідно з ч. 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Оскільки позовна заява не відповідає вимогам господарського процесуального законодавства, суд вважає необхідним залишити позовну заяву без руху, надавши позивачу строк для усунення зазначених недоліків.
Керуючись ст.ст. 162, 164, 174 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -
1. Позовну заяву залишити без руху.
2. Встановити позивачу десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання
- заяви із зазначенням доказів, які підтверджують здійснення 13.05.2025 представниками позивача перевірки приміщень та встановлення фактичної площі приміщень, що займає відповідач;
- доказів сплати судового збору у встановлених порядку і розмірі;
- заяви, в якій зазначити ціну позову та викласти зміст позовних вимог (із зазначенням площі приміщень, з яких підлягає виселенню відповідач);
- доказів надіслання відповідачу перелічених вище документів.
Попередити позивача, що відповідно до ч. 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, у разі якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Ухвала набрала чинності 04.08.2025 та оскарженню не підлягає.
Суддя В.В.Сівакова