ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
про затвердження мирової угоди та закриття провадження у справі
м. Київ
11.08.2025Справа № 910/1237/25
Суддя Господарського суду міста Києва Селівон А.М., розглянувши в порядку спрощеного провадження матеріали господарської справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" вул. Шолуденка, 1, м. Київ, 04116
до Товариства з обмеженою відповідальністю "УПРАВ-ДОМ." вул. Попова, 3, 134, м. Київ, 04074
про стягнення 58 920,32 грн.
представники сторін: без участі.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "УПРАВ-ДОМ." про стягнення 58 920,32 грн., а саме 26 185,00 грн. основного боргу, 24 387,34 грн. пені, 3 167,47 грн. процентів річних та 5 180,51 грн. втрат від інфляції.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов укладеного між сторонами Договору № 3610-ПСО (ТКЕ)-17 постачання природного газу від 26.12.2022 в частині своєчасної та повної оплати поставленого природного газу, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість у вказаній сумі, за наявності якої позивачем нараховані пеня, проценти річних та втрати від інфляції.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.02.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі 910/1237/25, з огляду на характер спірних правовідносин, заявлені позивачем вимоги та предмет доказування у даній справі, оскільки ціна позову у даній справі не перевищує 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб та враховуючи незначну складність справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення клопотання позивача про розгляд справи в спрощеному провадженні, та, відповідно, можливість здійснювати розгляд даної справи за правилами спрощеного провадження на підставі частини 1 статті 247 Господарського процесуального кодексу України.
Судом встановлено, що 18.04.2025 до канцелярії суду представником позивача подано заяву б/н б/д про долучення спільної заяви сторін б/н б/д про затвердження мирової угоди, примірника підписаної обома сторонами мирової угоди по справі № 910/1237/25 від 18.04.2025, за змістом якої зазначено, зокрема, про сплату відповідачем основного боргу та визнання заборгованості в загальній сумі 33 209,61 грн., яка складається з 24 387,34 грн. пені, 3 272,93 грн. процентів річних та 5 549,33 грн. втрат від інфляції. Зазначені документи судом долучені до матеріалів справи.
Окрім того, 22.04.2025 через систему "Електронний суд" представником позивача подано клопотання б/н від 22.04.2025 про долучення доказів сплати відповідачем основного боргу у розмірі 26 185,00 грн., а саме копії платіжної інструкції № 1 від 19.02.2025.
В свою чергу, 11.07.2025 через систему "Електронний суд" представником позивача подано письмові пояснення б/н від 11.07.2025 в порядку статті 42 ГПК України, з доказами надсилання на адресу відповідача, в яких позивач повідомляє суд про фактичний вихід за межі позовних вимог при укладенні мирової угоди в частині нарахування пені, трьох процентів річних та інфляційних втрат станом на дату погашення відповідачем основного боргу та зазначає, що таке право надано сторонам відповідно до пункту 1 статті 192 ГПК України, яким визначено право сторін на вихід за межі позовних вимог за умови, якщо мирова угода не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб.
Також, 29.07.2025 через систему "Електронний суд" представником позивача подано заяву б/н від28.07.2025 про зменшення розміру позовних вимог, з доказами надсилання на адресу відповідача, в якій позивач повідомив про сплату відповідачем 19.02.2025 основного боргу в розмірі 26 185,00 грн., а також зазначив про донарахування розміру заявлених при поданні позову пені, трьох процентів річних та інфляційних втрат за період до моменту погашення основного боргу - 18.02.2025 включно, у зв'язку з чим просить суд стягнути з відповідача 33 209,61 грн., а саме 24 387,35 грн. пені, 3 272,93 грн. процентів річних та 5 549,33 грн. втрат від інфляції. Також у вказаній заяві позивач вимоги щодо стягнення основної суми боргу в розмірі 26 185,00 грн. не підтримує з огляду на добровільне їх погашення відповідачем у повному обсязі.
Вказані документи судом долучені до матеріалів справи.
Будь - яких інших заяв та клопотань процесуального характеру, окрім наявних в матеріалах справи, від сторін до суду не надходило.
Розглянувши заяву позивача б/н від 29.07.2025 про зменшення розміру позовних вимог судом встановлено, що відповідачем після пред'явлення позову до суду та відкриття провадження у даній справі № 910/1237/25 ухвалою від 17.02.2025 в погашення основного боргу перед позивачем за Договором № 3610-ПСО (ТКЕ)-17 постачання природного газу від 26.12.2022, стягнення якого є предметом даного спору, здійснено сплату в сумі 26 185,00 грн., на підтвердження чого позивачем надано копію платіжної інструкції № 1 від 19.02.2025 на відповідну суму із призначенням платежу «оплата за газ згідно договору № 3610-ПСО(ТКЕ)-17 від 26.12.2022р року. ПДВ 20% - 4364,17 грн.».
У відповідності до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Предметом позову є матеріально-правова вимога про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу до відповідача, що кореспондується зі способами захисту цього права чи інтересу, передбаченими ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України.
Відсутність предмета спору означає відсутність спірного матеріального правовідношення між сторонами.
Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття судового рішення у зв'язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов'язує неможливість судового розгляду справи.
Отже, господарський суд закриває провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору, зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.
Закриття провадження у справі на підставі зазначеної вище норми Господарського процесуального кодексу України можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи.
В свою чергу, судом враховано підтвердження позивачем здійсненої оплати, її розміру та порядку зарахування.
Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
За таких обставин, беручи до уваги наведені нормативні приписи та той факт, що сплата спірних грошових коштів здійснена відповідачем після пред'явлення позову до суду, відкриття провадження у справі № 910/1237/25 ухвалою від 17.02.2025 та до закінчення судового розгляду і винесення рішення у справі предмет спору в частині стягнення основного боргу в сумі 26 185,00 грн. відсутній, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для закриття провадження у справі в частині стягнення 26 185,00 грн. основної заборгованості у відповідності до п.2 ч.1 ст.231 ГПК України у зв'язку з відсутністю предмета спору.
Суд звертає увагу позивача на наслідки закриття провадження у справі, вказані в частині 3 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, щодо недопущення у випадках закриття провадження у справі повторного звернення до господарського суду зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.
Також суд зазначає, що відповідно до ч. 1, 2 ст. 13 та ч. 2 ст. 14 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін і учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Згідно приписів п. 2 ч. 2 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Суд зазначає, що під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено у позовній заяві. Згідно зі ст. 163 ГПК України ціну позову вказує позивач. Отже, у разі прийняття судом зміни (в бік збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої вирішується спір.
З огляду на те, що збільшення розміру позовних вимог в частині процентів річних та втрат від інфляції є правом позивача, передбаченим ст. 46 Господарського процесуального кодексу України, не суперечить законодавству та не порушує чиї-небудь права та охоронювані законом інтереси, зокрема, процесуальні права відповідача, передбачені ст. 46 Господарського процесуального кодексу України, заява позивача про збільшення розміру позовних вимог в частині відповідає вимогам, встановленим ст.ст. 46, 170 Господарського процесуального кодексу України, в тому числі до неї додані докази направлення примірника такої заяви відповідачу по справі, відповідна заява судом прийнята до розгляду, у зв'язку з чим має місце нова ціна позову, з урахуванням якої здійснюється подальший розгляд спору, а саме стягнення з відповідача на користь позивача 33 209,61 грн., з яких 24 387,34 грн пені., 3 272,93 грн. процентів річних та 5 549,33 грн. втрат від інфляції.
Так, дослідивши спільну заяву сторін б/н б/д про затвердження мирової угоди у справі № 910/1237/25 та примірник Мирової угоди по справі № 910/1237/25 від 18.04.2025 суд зазначає, що за приписами частини 7 статті 46 Господарського процесуального кодексу України сторони можуть укласти мирову угоду на будь-якій стадії судового процесу.
Мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на підставі взаємних поступок і має стосуватися лише прав та обов'язків сторін. У мировій угоді сторони можуть вийти за межі предмета спору за умови, якщо мирова угода не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб. Сторони можуть укласти мирову угоду і повідомити про це суд, зробивши спільну письмову заяву, на будь-якій стадії судового процесу (ч. ч. 1, 2 ст. 192 Господарського процесуального кодексу України).
При цьому господарський суд не затверджує мирову угоду, якщо вона не відповідає закону або за своїм змістом є такою, що не може бути виконана відповідно до її умов, або якщо така угода остаточно не вирішує спору чи може призвести до виникнення нового спору.
Судом за матеріалами справи встановлено, що сторонами у справі Господарського суду міста Києва № 910/1237/25 подано до суду мирову угоду, укладену 18.04.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" (позивач у справі) та Товариством з додатковою відповідальністю "УПРАВ-ДОМ." (відповідач у справі), яка підписана повноважними представниками сторін, а саме представником позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" адвокатом Кулик Оксаною Андріївною, яка діяла на підставі довіреності № 29 від 27.03.2025 та Договору про надання правової допомоги № NT-S189 від 27.03.2025, а також представником відповідача - Товариства з додатковою відповідальністю "УПРАВ-ДОМ." Генеральним директором Гуровою Катериною Анатоліївною, повноваження якої підтверджуються наказом № 1-к від 17.02.2020 та даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, згідно яких обмежень на підписання та подання мирової угоди судом не встановлено.
Як вбачається із тексту наданої сторонами Мирової угоди від 01.08.2024 (пункт 2) сторони засвідчують, що станом на момент укладення даної мирової угоди основна заборгованість за спірним Договором № 3610-ПСО(ТКЕ)-17 від 26.12.2022 відповідачем сплачена.
Також за змістом пунктів 2, 3 Мирової угоди від 18.04.2025 відповідач визнав та зобов'язався виплатити в повному обсязі заборгованість в загальному розмірі 33 209,61 грн., в тому числі 3 272,93 грн. процентів річних, 5549,33 грн. інфляційних втрат та пені у сумі 24 387,35 грн., упродовж 12 місяців, починаючи з місяця, в якому укладено Мирову угоду, шляхом перерахування щомісяця коштів на поточний рахунок позивача частинами, не пізніше останнього числа місяця, відповідно до наведеного у пункті 3 Мирової угоди графіку погашення заборгованості.
Суд зазначає, що у зазначених пунктах Мирової угоди сторони скористалися наданим ним частиною 1 статті 192 ГПК України правом на вихід за межі позовних вимог в частині здійснення нарахування пені, трьох процентів річних та інфляційних нарахувань не лише за визначений у позовній заяві період, а до дати фактичного погашення боргу, та в подальшому шляхом подання заяви про збільшення розміру позовних вимог в частині пені, процентів річних та втрат від інфляції привели розмір заявлених вимог в частині здійснених нарахувань до зазначеного в мировій угоді.
При цьому у відповідності до ст. 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
За приписами пункту 1 частини 2 статті 46 ГПК України позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу.
Водночас, частиною 2 статті 192 ГПК України визначено, що сторони можуть укласти мирову угоду і повідомити про це суд, зробивши спільну письмову заяву, на будь-якій стадії судового процесу.
Згідно ч. 3 ст. 192 Господарського процесуального кодексу України до ухвалення судового рішення у зв'язку з укладенням сторонами мирової угоди суд роз'яснює сторонам наслідки такого рішення, перевіряє, чи не обмежені представники сторін вчинити відповідні дії.
При цьому судом роз'яснюються сторонам положення ч. 4 ст. 192, п. 7 ч.1 ст. 231, ч. 3 ст. 231 ГПК України, якими передбачено, що наслідком укладення сторонами мирової угоди і її затвердження судом є закриття провадження у справі (ч. 4 ст. 192, п. 7 ч. 1 ст. 231 ГПК України); недопустимість повторного звернення до суду із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав (ч. 3 ст. 231 ГПК України).
Зі змісту наданої сторонами мирової угоди від 18.04.2025 у справі № 910/1237/25, а саме п. 14 останньої вбачається, що сторони підтверджують, що укладають Мирову угоду в добровільному порядку, її умови є зрозумілими, відповідають волевиявленню сторін та породжують правові наслідки, які відповідають їх інтересам, а також не порушують прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб.
Дослідивши надану сторонами Мирову угоду по справі № 910/1237/25 від 18.04.2025, перевіривши повноваження сторін на вчинення відповідних дій, а також враховуючи те, що дії законних представників не суперечать інтересам осіб, яких вони представляють, вивчивши надані сторонами докази та з'ясувавши обставини справи суд прийшов до висновку, що мирова угода не порушує прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб та стосується лише прав і обов'язків сторін щодо предмету позову, умови Мирової угоди не є невиконуваними, а тому Мирова угода від 18.04.2025 у справі № 910/1237/25 підлягає затвердженню судом.
Водночас, статтею 192 Господарського процесуального кодексу України визначено, що укладена сторонами мирова угода затверджується ухвалою суду, в резолютивній частині якої зазначаються умови угоди. Затверджуючи мирову угоду суд цією самою ухвалою одночасно закриває провадження у справі.
Згідно п. 7 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо сторони уклали мирову угоду і вона затверджена судом.
Таким чином, враховуючи затвердження судом укладеної сторонами мирової угоди, спільна заява сторін про закриття провадження у справі підлягає задоволенню, а провадження у справі - закриттю на підставі п. 7 ч. 1 ст. 231 ГПК України.
Ухвала про затвердження мирової угоди є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим Законом України "Про виконавче провадження". У разі невиконання затвердженої судом мирової угоди ухвала суду про затвердження мирової угоди може бути подана для її примусового виконання в порядку, передбаченому законодавством для виконання судових рішень (ч.ч. 2, 3 ст. 193 Господарського процесуального кодексу України).
Суд звертає увагу, що частиною 4 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.
Так, згідно ч. 3 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Аналогічні положення містяться у ч. 1 ст. 130 Господарського процесуального кодексу України.
Зокрема, відповідно до ч. 1 ст. 130 Господарського процесуального кодексу України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Судом встановлено за матеріалами справи, що за подачу позовної заяви у даній справі позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" сплачено судовий збір у розмірі 2 442,40 грн., що підтверджується платіжною інструкцією № 0000023713 від 28.01.2025, оригінал якої міститься у матеріалах справи № 910/1237/25.
Водночас, у пункті 4 Мирової угоди відповідач зобов'язався відшкодувати позивачу 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову до суду, що становить 1 221,20 грн., що не підлягає поверненню з державного бюджету, шляхом перерахування вказаної суми на рахунок позивача протягом 10 робочих днів з дня затвердження мирової угоди судом.
Отже, виходячи з вищевикладеного та враховуючи приписи Закону України "Про судовий збір" та Господарського процесуального кодексу України, зважаючи на укладення мирової угоди до прийняття рішення у даній справі та затвердження її судом, за змістом якої витрати судового збору в розмірі 50 відсотків мають бути відшкодовані позивачу відповідачем, за умови відсутності відповідного клопотання про повернення судового збору, суд зазначає про відсутність підстав для повернення сплаченого судового збору, в тому числі згідно ст. 130 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 46, 130, 191, 192, п.п. 2, 7 ч. 1 ст. 231, ст.ст. 233-235 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Провадження у справі № 910/1237/25 в частині стягнення 26 185,00 грн. основної заборгованості закрити.
2. Спільну заяву позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" (код ЄДРПОУ 42399676) та відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "УПРАВ-ДОМ." (код ЄДРПОУ 43501965) про затвердження мирової угоди у справі № 910/1237/25 задовольнити.
3. Затвердити мирову угоду, укладену між Товариством з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" (код ЄДРПОУ 42399676) та Товариством з обмеженою відповідальністю "УПРАВ-ДОМ." (код ЄДРПОУ 43501965), в наступній редакції:
в судовій справі № 910/1237/25
м.Київ « 18» квітня 2025 р.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" (вул. Шолуденка, 1, м. Київ, 04116, код ЄДРПОУ 42399676) (далі - ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг", Позивач, в особі адвоката КуликОксани Андріївни, що діє на підставі довіреності, з однієї сторони, та
Товариства з обмеженою відповідальністю "УПРАВ-ДОМ." (вул. Попова, З, офіс 134, м. Київ, 04074, код ЄДРПОУ 43501965) (далі - ТОВ "УПРАВ-ДОМ." Відповідач) в особі Генерального Директора Турової Катерини Анатоліївни, що діє на підставі статуту з другої сторони (у подальшому разом іменовані Сторони, а кожне окремо - Сторона),
що є сторонами у справі № 910/1237/25 за позовом ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" до ТОВ "УПРАВ-ДОМ." про стягнення заборгованості у зв'язку з неналежним виконанням основного зобов'язання за договором від 26.12.2022 №3610- ПСО(ТКЕ)-17 (далі - Договір), керуючись ст. 192 Господарського процесуального кодексу України, домовились урегулювати спір на підставі взаємних поступок шляхом укладення мирової угоди в судовій справі (далі - Мирова угода) на таких умовах:
1. Предметом Мирової, угоди є врегулювання спору в господарській справі №910/1237/25, який виник між Сторонами у зв'язку з неналежним виконанням Відповідачем зобов'язань з оплати природного газу, переданого за Договором.
2. У зв'язку з оплатою основного боргу за Договором, Відповідач визнає грошові вимоги, пов'язані з неналежним виконанням зобов'язань за Договором, у загальній сумі 33 209,61 грн. (тридцять три тисячі двісті дев'ять гривень 61 копійка), а саме: проценти річних у сумі 3 272,93 грн., інфляційні втрати у сумі 5 549,33 грн., пеня у сумі 24 387,35 грн., нараховані за період з початку прострочення виконання основного зобов'язання і до дати його погашення.
3. Відповідач зобов'язується виплатити в повному обсязі заборгованість зі сплати інфляційних втрат, процентів річних та пені у сумі 33 209,61 грн. (тридцять три тисячі двісті дев'ять гривень 61 копійка) упродовж 12 місяців, починаючи з місяця, в якому укладено Мирову угоду, шляхом перерахування щомісяця коштів на поточний рахунок Позивача частинами, не пізніше останнього числа місяця, відповідно до такого графіка погашення заборгованості (далі - Графік погашення заборгованості):
п/пОстаточна дата щомісячного платежу до (включно) Сума щомісячного платежу, грн
1.30 квітня 2025 р.2 767,47
2.31 травня 2025 р.2 767,47
3.30 червня 2025 р.2 767,47
4.31 липня 2025 р.2 767,47
5.31 серпня 2025 р.2 767,47
6.30 вересня 2025 р.2 767,47
7.31 жовтня 2025 р.2 767,47
8.30 листопада 2025 р.2 767,47
9.31 грудня 2025 р.2 767,47
10.31 січня 2026 р.2 767,47
11.28 лютого 2026 р.2 767,47
12.30 березня 2026 р.2 767,44
УСЬОГО33 209,61
4. Відповідач зобов'язується відшкодувати ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову до суду, що становить 1 221,20 гри (одна тисяча двісті двадцять одна гривня 20 копійок), що не підлягає поверненню з державного бюджету, шляхом перерахування вказаної суми на рахунок Позивача протягом 10 (десяти) робочих днів з дня затвердження Мирової угоди судом.
5. Перерахування грошових коштів, зазначених у пункті 4 Мирової угоди, та чергові щомісячні платежі згідно з Графіком погашення заборгованості, визначеним у пункті 3 Мирової угоди, Відповідач здійснює на рахунок Позивача № НОМЕР_1 , відкритий в AT "Укрексімбанк".
У разі зміни будь-яких реквізитів, відповідна Сторона зобов'язана письмово повідомити про це іншу Сторону не пізніше 3 (трьох) календарних днів з дати виникнення таких змін.
У разі зміни платіжних реквізитів Позивача Відповідач повинен здійснювати перерахування з урахуванням нових реквізитів, з моменту отримання від Позивача письмового повідомлення про таку зміну платіжних реквізитів.
6. При перерахуванні грошових коштів Відповідач зобов'язується у графі "призначення платежу" зазначати: "на виконання мирової угоди у справі №910/1237/25".
7. Сплачені кошти першочергово зараховуються в рахунок погашення суми судового збору. Далі погашаються інфляційні втрати, проценти річних, пеня.
8. Зобов'язання Відповідача зі сплати платежів згідно з Графіком погашення заборгованості вважаються виконаними за умови надходження на рахунок Позивача грошових коштів у строк та в сумі, визначені Графіком погашення заборгованості.
9. У разі, коли у Відповідача існує прострочена сума оплати щомісячних платежів за попередні місяці згідно з Графіком погашення заборгованості, Позивач зараховує кошти, що надійшли від Відповідача, як погашення заборгованості за простроченими платежами попередніх періодів незалежно від зазначеного в платіжній інструкції призначенні платежу.
10. Відповідач має право на дострокове погашення заборгованості, визначеної Графіком погашення заборгованості.
11. Виконання зобов'язань за Мировою угодою здійснюється згідно з Графіком погашення заборгованості з дня її затвердження судом.
12. У разі невиконання або неналежного виконання Відповідачем Мирової угоди в частині дотримання Графіка погашення заборгованості та/або відшкодування судових витрат у розмірі та у строк, визначені у пункті 4 Мирової угоди, Позивач має право пред'явити ухвалу про затвердження Мирової угоди для примусового виконання в частині стягнення прострочених платежів за Мировою угодою.
У разі невиконання або неналежного виконання Відповідачем Мирової угоди, яке полягає в повному або частковому нездійсненні платежів згідно з Графіком погашення заборгованості у розмірі, що дорівнює сумі тримісячних платежів, вважається, що строк погашення усієї суми залишку заборгованості, зазначеної у пункті 2 Мирової угоди, настав, а Позивач має право пред'явити ухвалу про затвердження Мирової угоди для примусового виконання з метою стягнення усієї суми залишку заборгованості за Мировою угодою.
13. У разі прийняття рішення про припинення Відповідача, не пов'язаного з банкрутством, або визнання його банкрутом, вважається, що строк погашення всієї суми залишку заборгованості, зазначеної у пункті
14. Сторони підтверджують, що укладають Мирову угоду в добровільному порядку, її умови є зрозумілими, відповідають волевиявленню Сторін та породжують правові наслідки, які відповідають інтересам Сторін, а також не порушують прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб.
15. Представники Сторін, що підписують Мирову угоду, підтверджують та гарантують, що вони мають усі необхідні передбачені чинним законодавством України та установчими документами повноваження на її підписання та не мають будь-яких застережень та/або обмежень таких повноважень.
16. Мирова угода набирає чинності з дати її затвердження господарським судом.
17. Мирову угоду складено в трьох автентичних примірниках, які мають однакову юридичну силу: по одному для кожної із Сторін та один - для господарського суду.
18. РЕКВІЗИТИ ТА ПІДПИСИ СТОРІН:
Позивач: ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" вул. Шолуденка, 1, м. Київ, 04116, код ЄДРПОУ 42399676 Поточні рахунки: № НОМЕР_2 в AT «Ощадбанк» у м. Києві; № НОМЕР_3 в АБ «Укргазбанк»; № НОМЕР_1 в AT "Укрексімбанк" _______________Адвокат_________________ (посада) _________________/ОксанаКулик_________ (підпис, ім'я ПРІЗВИЩЕ) Відповідач: ТОВ "УПРАВ-ДОМ." вул. Попова, 3, оф. 134, м. Київ, 04074, код ЄДРПОУ 43501965 Поточні рахунки: № НОМЕР_4 в АБ «Укргазбанк» __________Генеральний директор_________ (посада) ________________/ Гурова К. А.__________ (підпис, ім'я ПРІЗВИЩЕ)
4. Стягувачем за даною ухвалою є:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Нафтогаз Трейдинг" (код ЄДРПОУ 42399676, вул. Шолуденка, 1, м. Київ, 04116).
5. Боржником за даною ухвалою є:
Товариство з обмеженою відповідальністю "УПРАВ-ДОМ." (код ЄДРПОУ 43501965, вул. Попова, 3, 134, м. Київ, 04074).
6. Ухвала відповідно до положень Закону України "Про виконавче провадження" є виконавчим документом та може бути пред'явлена до виконання протягом трьох років з наступного дня після набрання нею законної сили.
7. Провадження у справі № 910/1237/25 закрити.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги в порядку і строки, передбачені ст.ст.256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).
Суддя Артем Миколайович Селівон