11.08.2025 Справа № 756/10662/25
Справа пр. № 2/756/6048/25
ун. № 756/10662/25
11 серпня 2025 року Оболонський районний суд м. Києва у складі:
головуючого - судді Андрейчука Т.В.,
за участі секретаря судового засідання - Кушко М.В.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в місті Києві цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
У провадженні суду перебуває цивільна справа за позовом ТОВ "Споживчий центр" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором 20 жовтня 2023 року
№ 20.10.2023-100000049, укладеним між ТОВ "Споживчий центр" та ОСОБА_1 , у сумі 10598,01 грн.
07 серпня 2025 року представник позивача подав до суду заяву про закриття провадження у справі, зазначивши, що відповідач у позасудовому порядку сплатив заборгованість за кредитним договором.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, позивач про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся, у позовній заяві просив суд розглянути справу за відсутності його представника.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся, про причини неявки в судове засідання суд не повідомив, заяву про розгляд справи за його відсутності до суду не подав.
Дослідивши матеріали справи, дійшов такого висновку.
Підстави для закриття провадження у справі визначені у ст. 255 ЦПК України.
Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду цивільної справи без прийняття судового рішення у зв'язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов'язує неможливість судового розгляду справи.
За приписами п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Необхідність запровадження такого правила обумовлена тим, що відповідно до ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір.
Проте поняття "юридичного спору" має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття "спір про право" (п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу Конвенції поняття "спору про право" має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
З урахуванням викладеного, відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.
Предмет спору - це об'єкт спірного правовідношення, з приводу якого виник спір. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.
Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Тобто, правові підстави позову - це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
З урахуванням викладеного, відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.
Відповідно до правового висновку, висловленого Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 26 червня 2019 року у справі № 13/51-04, прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін, чи настання обставин, якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовано спірні питання. Суд закриває провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору, зокрема у випадку припинення існування предмета спору, якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.
З огляду на наведений підхід Великої Палати Верховного Суду Об'єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у постанові від 20 вересня 2021 року у справі № 638/3792/20 відступила від висновку, сформульованого Касаційним цивільним судом у складі Верховного Суду у постановах від 10 квітня 2019 року у справі № 456/647/18, від
13 травня 2020 року у справі № 686/20582/19, від 09 вересня 2020 року у справі № 750/1658/20, щодо того, що закриття провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України можливе лише у випадку, коли предмет спору був відсутній на час пред'явлення позову. У постанові від 20 вересня 2021 року у справі № 638/3792/20 Об'єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду зазначила, що суд управі закрити провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, якщо предмет спору був відсутній як на час пред'явлення позову, так і на час ухвалення судом першої інстанції судового рішення.
У заяві про закриття провадження представник позивача зазначив, що предмет спору у справі № 756/10662/25 за позовом ТОВ "Споживчий центр" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості припинив своє існування після пред'явлення позову, коли відповідач у позасудовому порядку сплатив позивачеві заборгованість за кредитним договором 20 жовтня 2023 року № 20.10.2023-100000049.
Отже, між сторонами справи не залишилося неврегульованих питань, а тому провадження у справі за позовом ТОВ "Споживчий центр" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості підлягає закриттю.
Керуючись ст. 255 ЦПК України, суд, -
Провадження у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - закрити.
Роз'яснити позивачеві, що його повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя Тарас АНДРЕЙЧУК