Справа №:755/20594/24
Провадження №: 4-с/755/109/25
"04" серпня 2025 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді - Катющенко В.П.
при секретарі - Онопрійчук Д.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в приміщенні Дніпровського районного суду міста Києва, скаргу ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Дніпровський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК», Приватне підприємство «РІДНІ ПЕНАТИ», на дії уповноваженого державного виконавця Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) в частині не скасування арешту після повернення виконавчого листа стягувачу, -
ОСОБА_1 звернувся до Дніпровського районного суду міста Києва зі скаргою, в якій просить суд:
1.Визнати дії уповноваженого державного виконавця Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) щодо не зняття арешту майна боржника та оголошення про заборони на його відчуження майна ОСОБА_1 - неправомірними.
2.Зобов'язати уповноваженого державного виконавця Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) вчинити дії щодо зняття (скасування) арешту з майна боржника та оголошення про заборони на його відчуження майна, що перебуває у власності ОСОБА_1 , на яке накладений арешт на підставі постанови про накладення арешту на майно боржника та оголошення заборони на його відчуження від 04.04.2014 року, в рамках виконавчого провадження № НОМЕР_3 згідно інформації з Держаного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек Єдиного реєстру заборон відчужень об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта внесено відомості щодо обтяжень за № 5369943 від 16.04.2014.
3.Зобов'язати уповноваженого державного виконавця Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) вчинити дії щодо зняття (скасування) арешту майна боржника та оголошення про заборони на його відчуження майна, що перебуває у власності ОСОБА_1 , на яке накладений арештна підставі постанови про накладення арешту на майно боржника та оголошення заборони на його відчуження від 30.10.2009 року, в рамках виконавчого провадження № НОМЕР_3 згідно інформації з Держаного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек Єдиного реєстру заборон відчужень об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта внесено відомості щодо обтяжень за № 9200276 від 30.10.2009.
Свої вимоги скаржник обґрунтовує тим, що йому було повідомлено, що в реєстрі речових прав існує обтяження, однак всі виконавчі провадження завершені та стягнення з нього не проводиться. Про існування цього обтяження він не знав і жодних постанов не отримував. Наразі ж він не має можливості користуватися своїм майном у зв'язку з відмовою здійснити реєстраційні дії через запис в єдиному реєстрі боржників. З метою отримання інформації було направлено адвокатський запит Дніпровському відділу ДВС в місті Києві з метою встановлення наявності арешту на майно. В відповіді містилася інформація про те, що на виконанні перебувало виконавче провадження № НОМЕР_3 з примусового виконання виконавчого листа № 755/1334/13-ц виданого 16.08.2013 Дніпровським районним судом міста Києва про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» заборгованості в розмірі 558 460,68 грн, також в листі містилася інформація і щодо іншого виконавчого провадження, а саме № НОМЕР_3 з примусового виконання виконавчого листа № 2-444 виданого 02.03.2009 Дніпровським районним судом міста Києва про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПП «Рідні Пенати» заборгованості в розмірі 26 088,55. В межах цих виконавчих проваджень, державним виконавцем було винесено постанови про накладення арешту на майно боржника та оголошено заборону його відчуження.
Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 28.11.2024 скаргу повернуто скаржнику.
Постановою Київського апеляційного суду від 06.03.2025 скасовано ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 28.11.2024, справу за скаргою ОСОБА_1 направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.
08.07.2025 ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.
28.07.2025 ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва прийнято скаргу ОСОБА_1 та призначено її до розгляду.
Ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 28.07.2025 отримано представником скаржника Штундер Я.Г. , Дніпровським ВДВС у м. Києві ЦМ УМЮ (м. Київ), Акціонерним товариством «Універсал Банк» - 29.07.2025, що підтверджується довідками про доставку електронного документу.
Представник скаржника ОСОБА_1 - Штундер Я.Г. у судовому засіданні скаргу підтримав просив суд її задовольнити. Зазначив, що на вик5онання ухвали суду про залишення скарги без руху, подана заява, у якій скаржник вважає, що особою, дії якої оскаржуються та кого слід зобов'язати усунути порушені у скарзі питання є начальник Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Біляєв Б. Вважає, що згідно вимог ст. 86, 89 ЗУ «Про виконавче провадження, начальник ВДВС після виявлення порушень мав вжити заходів щодо їх усунення, що на його думку не відбулось. По стягувачу АТ «Універсал Банк» є новий стягу4вач, який притензій до боржника не має, по ПП «Рідні Пенати» виконавче провадження закрито у зв'язку зі смертю керівника. Також вказав, що заявник звертався до начальника ВДВС щодо зняття арешту, однак відповіді не отримав.
Інші учасники справи не з'явилися, про час і місце проведення повідомлялися належним чином.
Суд, вислухавши пояснення представника заявника, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, доходить наступного.
Відповідно до ст. 4471 Цивільного процесуального кодексу України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.
Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
Закон України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» визначає основи організації та діяльності з примусового виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) органами державної виконавчої служби та приватними виконавцями, їхні завдання та правовий статус.
За нормою ч. 1 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Як убачається з матеріалів справи, скаржником на виконання ухвали про залишення скарги без руху було визначено конкретну особу органу примусового виконання, дії якої оскаржуються та кого слід зобов'язати усунути порушені у скарзі питання, а саме начальника відділу Державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) - Бориса Біляєва.
Так, на обґрунтування доводів скарги до матеріалів справи долучено адвокатський запит представника ОСОБА_1 - адвоката Штундера Я.Г. від 23.09.2024 до Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), у якому просив:
-розгляну даний запит у триденний строк, з дня його отримання. Надати інформацію чи в міститься про наявність арештів накладених на майно ОСОБА_1 РНСЖІШ НОМЕР_1 (надати реєстраційні номери арештів, витяги та постанови які підтверджують наявність даних арештів);
-надати копію постанови про відкриття (з ідентифікатором доступу) та завершення виконавчих проваджень на підставі яких було накладено арешт на майно ОСОБА_1 НОМЕР_2 : Дата реєстрації обтяження 16.04.2014р. Реєстратор Гребенюк Олена Іванівна, Управляння державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві. М. Київ. Документ на підставі якого здійснено обтяження: постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження. Серія номер: НОМЕР_3 Виданий 04.04.2014р. видавник: ВДВС Дніпровського РУЮ) у м. Києві Головний держаний виконавець Чайка. Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер: 12464209 від 16.04.2014р. 10.12.44 Гребенюк Олена Іванівна, Управляння державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві. М.Київ. Номер запису обтяження: 5369943;
-надати копію постанови про відкриття (з ідентифікатором доступу) та завершення виконавчих проваджень на підставі яких було накладено арешт на майно ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 : ВП НОМЕР_4 від 30.10.2009. Номер обтяження №9200276 від 30.10.2029р.;
У відповідь на адвокатський запит начальник Дніпровського відділу Державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Борис Біляєв 01.10.2024 повідомив заявника (адвоката Штундера Я.Г.) наступну інформацію:
-на виконанні у Відділі перебувало виконавче провадження НОМЕР_3 з примусового виконання виконавчого листа №755/1334/13-ц, виданого 16.08.2013 Дніпровським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Універсал Банк» в розмірі 558460,68 грн. 04.04.2014 державним виконавцем Чайка І.В., керуючись ст. ст. З, 18, 20, 24 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про відкриття виконавчого провадження. 04.04.2014 державним виконавцем Чайка І.В., керуючись ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження. 31.10.2014 державним виконавцем Чайка І.В., керуючись п. 2 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувану. Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта внесено відомості щодо обтяження за № 5369943 від 16.04.2014. Згідно пункту 2 Розділу XI Правил ведення діловодства та архіву в органах державної виконавчої служби та приватними виконавцями строк зберігання виконавчих проваджень, переданих до архіву органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, становить три роки, крім виконавчих проваджень за постановами про накладення адміністративного стягнення, строк зберігання яких становить один рік;
-на виконанні у Відділі перебувало виконавче провадження № НОМЕР_3 з примусового виконання виконавчого листа №2-444, виданий 02.03.2009 Дніпровським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПП «Рідні пенати» в розмірі 26088,50 грн. 01.09.2009 державним виконавцем Чайка І.В., керуючись ст. ст. 3, 18, 20, 24 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про відкриття виконавчого провадження. 30.10.2009 державним виконавцем Чайка І.В., керуючись ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження. Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта внесено відомості щодо обтяження за № 9200276 від 30.10.2009. 18.11.2019 державним виконавцем Ясінською К.В., керуючись п. З ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про закінчення виконавчого провадження. Згідно пункту 2 Розділу XI Правил ведення діловодства та архіву в органах державної виконавчої служби та приватними виконавцями строк зберігання виконавчих проваджень, переданих до архіву органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, становить три роки, крім виконавчих проваджень за постановами про накладення адміністративного стягнення, строк зберігання яких становить один рік.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 20 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правничої допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правничої допомоги, зокрема: звертатися з адвокатськими запитами, у тому числі щодо отримання копій документів, до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, підприємств, установ, організацій, громадських об'єднань, а також до фізичних осіб (за згодою таких фізичних осіб).
За вимог азб. 1 ч.1, ч.ч. 2,3 ст. 24 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатський запит - письмове звернення адвоката до органу державної влади, органу місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об'єднань про надання інформації, копій документів, необхідних адвокату для надання правничої допомоги клієнту.
Орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи, керівники підприємств, установ, організацій, громадських об'єднань, яким направлено адвокатський запит, зобов'язані не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту надати адвокату відповідну інформацію, копії документів, крім інформації з обмеженим доступом і копій документів, в яких міститься інформація з обмеженим доступом.
У разі якщо адвокатський запит стосується надання значного обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, строк розгляду адвокатського запиту може бути продовжено до двадцяти робочих днів з обґрунтуванням причин такого продовження, про що адвокату письмово повідомляється не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання адвокатського запиту.
У разі якщо задоволення адвокатського запиту передбачає виготовлення копій документів обсягом більш як десять сторінок, адвокат зобов'язаний відшкодувати фактичні витрати на копіювання та друк. Розмір таких витрат не може перевищувати граничні норми витрат на копіювання та друк, встановлені Кабінетом Міністрів України відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації».
Відмова в наданні інформації на адвокатський запит, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання інформації, що не відповідає дійсності, тягнуть за собою відповідальність, встановлену законом, крім випадків відмови в наданні інформації з обмеженим доступом.
З огляду на викладені положення Закону, судом встановлено, що начальником Дніпровського відділу Державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Борисом Біляєвим надано вичерпна відповідь на адвокатський запит представника ОСОБА_1 - адвоката Штундера Я.Г. від 23.09.2024, та жодних неправомірних дій або бездіяльності в діях начальника Дніпровського відділу Державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Бориса Біляєва судом не встановлено.
Надаючи обґрунтування доводам скарги в судовому засіданні представник заявника ОСОБА_1 - адвокат Штундер Я.Г. посилався на те, що начальник Дніпровського відділу Державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) після виявлення порушень вимог закону мав вжити заходів до їх усунення та зняти арешт з майна боржника.
В цьому аспекті суд зазначає наступне.
Відповідно до п.2 ч. 1 ст. 47 ЗУ «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 № 606-XIV, в редакції чинній на момент винесення постанови про повернення виконавчого документу стягувачу у ВП НОМЕР_3, виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо: у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто
стягнення, а здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.
Колегія суддів ВССУ при розгляді справи № 6-6568св17 дійшла висновку, що виконавче провадження не є завершеним у разі повернення виконавчого документа стягувачу. Тобто після цього не можуть наступити правові наслідки, передбачені ч. 2 ст. 50 Закону «Про виконавче провадження». Відповідно до ст. 49 Закону виконавче провадження підлягає завершенню у випадках, передбачених ч. 1 цієї статті. При цьому в ній не вказано випадок повернення виконавчого листа в зв'язку з відсутністю майна у боржника.
За вказаних обставин, дії державного виконавця в межах ВП НОМЕР_3 під час винесення постанови про повернення виконавчого документу стягувачу на підставі п.2 ст. 47 ЗУ «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 № 606-XIV, не вбачається порушень вимог чинного законодавства в частині не зняття арешту з майна, оскільки такий арешт не підлягав скасуванню.
Відповідно до п.3 ч.1 ст. 39 ЗУ «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VIII, в редакції чинній на момент винесення постанови про закінчення виконавчого провадження у ВП НОМЕР_3, виконавче провадження підлягає закінченню у разі: припинення юридичної особи - сторони виконавчого провадження, якщо виконання її обов'язків чи вимог у виконавчому провадженні не допускає правонаступництва, смерті, оголошення померлим або визнання безвісно відсутнім стягувача чи боржника.
Відповідно до ч.1 ст. 40 ЗУ «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VIII, у разі закінчення виконавчого провадження (крім закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв'язку із закінченням виконавчого провадження.
У постанові №2/1522/11652/11 від 14.05.2025, ВП ВС вказала, що законодавством не передбачено обов'язку державного (приватного) виконавця зняти арешт, накладений на майно боржника, у разі повернення виконавчого документа стягувачу, оскільки таке повернення не свідчить про закінчення виконавчого провадження й у такому випадку стягувач має право повторно звернутися із заявою про примусове виконання рішення суду, яке не виконано, протягом установлених законом строків. Так, закінчення виконавчого провадження, так і повернення виконавчого документа стягувачу є формами завершення виконавчого провадження, проте вони мають різні правові підстави та, відповідно, різні правові наслідки. Законодавець чітко передбачив два випадки, коли державний (приватний) виконавець зобов'язаний зняти арешт з майна боржника та зазначити про це у відповідній постанові, а саме: у разі закінчення виконавчого провадження та в разі повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав. Законодавством не передбачено обов'язку державного (приватного) виконавця зняти арешт, накладений на майно боржника, у разі повернення виконавчого документа стягувачу, оскільки таке повернення не свідчить про закінчення виконавчого провадження й у такому випадку стягувач має право повторно звернутися із заявою про примусове виконання рішення суду, яке не виконано, протягом установлених законом строків. Водночас, законодавець у Законі України № 1404-VIII «Про виконавче провадження, передбачив випадки, за яких арешт з майна знімається одночасно з поверненням виконавчого документа стягувачу (частина третя статті 37 Закону). Отже, повернення виконавчого документа стягувачу не є підставою для зняття арешту з майна боржника (за винятком випадків, передбачених у частині третій статті 37 Закону).
З огляду на викладене убачається, що державний виконавець при винесенні постанови про закінчення виконавчого провадження у ВП НОМЕР_3 зобов'язаний був зняти арешт з майна боржника.
Відповідно до абз. 2, 3 ч.3 ст. 74 ЗУ «Про виконавче провадження», начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, при здійсненні контролю за рішеннями, діями державного виконавця під час виконання рішень має право у разі, якщо вони суперечать вимогам закону, своєю постановою скасувати постанову або інший процесуальний документ (або їх частину), винесені у виконавчому провадженні державним виконавцем, зобов'язати державного виконавця провести виконавчі дії в порядку, встановленому цим Законом. Начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або виконавець з власної ініціативи чи за заявою сторони виконавчого провадження може виправити допущені у процесуальних документах, винесених у виконавчому провадженні, граматичні чи арифметичні помилки, про що виноситься відповідна постанова.
Як встановлено судом при розгляді вимог скарги, скаржником була визначена особа, дії якої оскаржуються - начальник Дніпровського відділу ДВС в місті Києві, в подальшому представником скаржника направлено адвокатський запит, щодо надання копій постанов про відкриття та завершення ВП на підставі яких було накладено арешт на майно скаржника. Начальник Дніпровського відділу ДВС в місті Києві надав відповідь на адвокатський запит, зміст якої зазначений вище.
В той же час, заявником до матеріалів скарги не було долучено відомостей які б підтверджували, що накладений арешт в межах виконавчих проваджень був чинний на як момент звернення до суду зі скаргою, так і на момент її розгляду по суті. Посилання представника заявника - адвоката Штундера Я.Г. на наявність такої інформації в Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, жодним доказом не підтверджена та такої інформації до матеріалів скарги не долучено.
При цьому, у відповідь на адвокатський запит начальником Дніпровського відділу ДВС в місті Києві надана вичерпна відповідь, а з іншими заява ні заявник ОСОБА_1 , ні його представник - адвокат Штундер Я.Г. до Дніпровського відділу ДВС в місті Києві не звертався, що виключає склад правопорушення у вигляді дії та бездіяльності начальника Дніпровського відділу ДВС в місті Києві.
Частинами другою та третьою статті 451 ЦПК України передбачено, що у разі встановлення обґрунтованості скарги суд скасовує оскаржувані рішення та визнає оскаржувані дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).
Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
Згідно з частинами першою, другою та п'ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
За приписами ч. 1 ст. 81 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтею 89 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
З огляду на викладене, враховуючи доводи скарги та її вимоги, судом не встановлено порушень вимог ЗУ «Про виконавче провадження» в діях начальника Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Бориса Біляєва.
За вказаних обставин, з урахуванням встановлених обставин, дослідивши та оцінивши усі надані до суду докази, суд доходить висновку про відмову у задоволенні скарги ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Дніпровський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК», Приватне підприємство «РІДНІ ПЕНАТИ», на дії уповноваженого державного виконавця Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) в частині не скасування арешту після повернення виконавчого листа стягувачу.
Враховуючи наведене та керуючись Законом України «Про виконавче провадження», ст.ст.2, 5, 12, 13, 18, 46, 48, 55, 258-261, 268, 353, 354, 447-452 ЦПК України, суд, -
Скаргу ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Дніпровський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК», Приватне підприємство «РІДНІ ПЕНАТИ», на дії уповноваженого державного виконавця Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) в частині не скасування арешту після повернення виконавчого листа стягувачу - залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено Цивільним процесуальним кодексом України. Ухвала суду першої інстанції оскаржується в апеляційному порядку окремо від рішення суду у випадках, передбачених статтею 353 ЦПК України та в строки встановлені ст. 354 ЦПК України.
Повний текст ухвали складено 11.08.2025.
Суддя: