Справа№534/1565/25
Провадження №1-кп/534/196/25
12 серпня 2025 року м. Горішні Плавні
Горішньоплавнівський міський суд Полтавської області
у складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження № 12025175520000146 від 06.06.2025 за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець села Солошине, Кобеляцького району, Полтавської області, громадянин України, освіта середня, одружений, має на утриманні малолітню дитину 2-х місяців, не працює, статусу учасника бойових дій не має, військовослужбовцем ЗСУ не являється, знятий з реєстрації та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимий:
-03.07.2014 Кобеляцьким РС Полтавської області за ст.185 ч.3, ст.75 КК України - позбавлення волі строком 3 роки, з іспитовим строком 1 рік;
-18.09.2017 Кобеляцьким РС Полтавської області за ст.185 ч.3, ст.75,76 КК України - позбавлення волі строком 3 роки, з іспитовим строком 1 рік;
-14.08.2019 Кобеляцьким РС Полтавської області за ст.185 ч.1 КК України - штраф 850 грн.;
-14.01.2020 Кобеляцьким РС Полтавської області за ст.185 ч.3, ст.75 КК України - позбавлення волі строком 3 роки, з іспитовим строком 1 рік;
-19.06.2020 Кобеляцьким РС Полтавської області за ст.185 ч.2, ст.185 ч.3, ст.360, ст.70 ч.1 - позбавлення волі строком 3 роки 6 місяців, на підставі ст.71 ч.1 частково приєднати вирок від 14.01.2020 - остаточне покарання 4 роки позбавлення волі; звільнення 29.04.2024 Полтавське ВК № 69 відбуття строку покарання,
у вчинені кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України,
05 червня 2025 року близько 17 год 00 хв, більш точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_4 , перебуваючи в лісовому масиві поблизу будинку № 8 по вулиці Миру в м. Горішні Плавні, Кременчуцького району Полтавської області, знайшов, тим самим придбав особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP, маса якої становить 0,371 г, для власного вживання, без мети її подальшого збуту, яку попередньо у невстановлений досудовим розслідуванням час, замовив за допомогою месенджеру «Telegram».
Після цього, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, зберігав вказану особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP, при собі.
В подальшому, 05 червня 2025 року близько 21 год. 48 хв ОСОБА_4 , перебуваючи поблизу будинку № 4, по вулиці Добровольського, в м. Горішні Плавні, Полтавської області, був зупинений працівниками поліції ВП № 2 Кременчуцького РУП ГУНП в Полтавській області. В ході проведення поверхневої перевірки, в порядку ст. 34 Закону України «Про Національну поліцію», у ОСОБА_4 виявлено зіп-пакет із кристалічною речовиною, яка відповідно до висновку експерта СЕ-19/117-25/09506-НЗПРАП від 12.06.2025 містить PVP, маса якої становить 0,371 г, та яка є особливо небезпечною психотропною речовиною, обіг якої заборонено.
Вказану психотропну речовину PVP, обіг якої заборонено, масою 0,317 г, ОСОБА_4 , незаконно придбав та зберігав для особистого вживання, без мети збуту.
Дії обвинуваченого ОСОБА_4 суд кваліфікує, як незаконне придбання та зберігання психотропної речовини без мети збуту, тобто у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України
Суд рахує, що визнання вини ОСОБА_4 відповідають фактичним обставинам справи, ним не оспорюються, тому, відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, дослідження доказів, окрім характеризуючих даних обвинуваченого та його показів, вирішує за недоцільне. У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 скориставшись правом, передбаченим ст. 63 Конституції України та ст. 18 Кримінального процесуального кодексу України відмовився надавати покази, вину визнав у повному обсязі.
Вина обвинуваченого у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України є доведеною повністю.
Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого судом не встановлено.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого судом не встановлено.
Відповідно до довідки наданої КНП «ЛІЛ м. Горішні Плавні» обвинувачена на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває.
При обранні міри покарання, суд враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, особу обвинуваченого, його молодий вік, стан здоров'я, сімейний стан, зокрема обвинувачений одружений та має на утриманні малолітню дитину 2-х місяців, відсутність обставин, що пом'якшує покарання, а саме відсутність щирого каяття, відсутність обставин, що обтяжують покарання, ставлення обвинуваченого до вчиненого кримінального правопорушення, зокрема, щодо повного визнання обвинуваченим вини у скоєному правопорушенні, поведінку обвинуваченого як під час досудового розслідування, так і під час судового розгляду справи.
Разом із цим, суд зазначає, що згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, тому особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових злочинів.
Судом враховано, що визначені у ст. 65 КК України загальні засади призначення покарання наділяють суд правом вибору однієї із форм реалізації кримінальної відповідальності - призначити покарання або звільнити від покарання чи від його відбування, а також призначення покарання нижчого, ніж передбачене санкцією статті (частини статті), завданням якої є виправлення та попередження нових злочинів. Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, що впливають на покарання.
Термін «явно несправедливе покарання» означає не будь-яку можливу відмінність в оцінці виду та розміру покарання з погляду суду апеляційної чи касаційної інстанції, а відмінність у такій оцінці принципового характеру. Це положення вказує на істотну диспропорцію, неадекватність між визначеним судом, хоча й у межах відповідної санкції статті, видом та розміром покарання та тим видом і розміром покарання, яке б мало бути призначене, враховуючи обставини, які підлягають доказуванню, зокрема ті, що повинні братися до уваги при призначенні покарання.
При цьому повноваження суду (його права та обов'язки), надані державою, щодо обрання між альтернативними видами покарань у встановлених законом випадках та інтелектуально-вольова владна діяльність суду з вирішення спірних правових питань, враховуючи цілі та принципи права, загальні засади судочинства, конкретні обставини справи, дані про особу винного, справедливість обраного покарання тощо, визначають поняття «судова дискреція» (судовий розсуд) у кримінальному судочинстві.
Дискреційні повноваження суду повинні відповідати принципу верховенства права з обов'язковим обґрунтуванням обраного рішення у процесуальному документі суду. Статтею 17 Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права.
У справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 09 червня 2005 року), та в справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 року) Європейський Суд з прав людини зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним». У справі «Ізмайлов проти Росії» (п.38 рішення від 16 жовтня 2008 року) Європейський Суд вказав, що «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи».
До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 13.08.2020 за результатами розгляду справи № 716/1224/19.
У судовому засіданні прокурор просив суд ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України та призначити їй покарання у вигляді пробаційного нагляду строком на 1 (один) рік. Згідно ст. 59-1 КК України, покласти на обвинуваченого обов'язки. Долю речових доказів вирішити відповідно до ст. 100 КПК України та стягнути з обвинуваченого судові витрати.
Обвинувачений погодився з думкою прокурора.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що ОСОБА_4 слід призначити покарання у вигляді пробаційного нагляду на строк, наближений до мінімального, проте не мінімальний. Таке покарання буде справедливим, необхідним і достатнім для його виправлення та запобігання вчиненню нових злочинів.
Питання щодо речових доказів належить вирішенню відповідно до вимог ст.100 КПК України.
Процесуальні витрати у справі підлягають стягненню з обвинуваченої на користь держави в порядку ст. 124 КПК України. Згідно із долученими до справи матеріалами, у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_4 було проведено експертизу, вартість якої становить 2674 грн. 20 коп.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 370, 373, 374 КПК України, суд,
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України та призначити йому покарання у вигляді пробаційного нагляду строком на 1 (один) рік 6 (шість) місяців.
Згідно ч. 2, 3 ст. 59-1 КК України, покласти на ОСОБА_4 наступні обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації, виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою «Попередження вживання психоактивних речовин».
Початок строку відбування покарання у виді пробаційного нагляду ОСОБА_4 обчислювати з дня постановки засудженого на облік уповноваженим органом з питань пробації.
Витрати на залучення експерта в розмірі 2674 грн. 20 коп. стягнути з ОСОБА_4 на користь держави.
Речові докази у справі:
- психотропна речовина PVP масою 0,371 г - камера сходу ВП № 2 Кременчуцького РУП ГУНП в Полтавській області - після набранням вироком законної сили знищити;
- відеозапис на 2-х оптичних DVD-R дисках портативних відеореєстраторів наряду СРПП ВП № 2 Кременчуцького РУП ГУНП в Полтавській області - залишити у матеріалах кримінального провадження;
- мобільний телефон «Xiomi Redmi ІМЕІ: НОМЕР_1 ; НОМЕР_2 який повернуто ОСОБА_4 під зберігальну розписку - залишити власнику як йому належний.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржений до Полтавського апеляційного суду протягом 30 днів з моменту його проголошення через Горішньоплавнівський міський суд Полтавської області, а обвинуваченим у той же строк з моменту його отримання.
Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Обвинуваченому роз'яснюється право подати клопотання про помилування, а також роз'яснюється учасникам кримінального провадження право ознайомитись із журналом судового засідання та подавати на них зауваження.
Суддя ОСОБА_1