Справа № 473/4132/25
іменем України
"12" серпня 2025 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі судді Лузан Л.В., розглянувши матеріали цивільної справи за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Інфокс» в особі філії «Інфоксводоканал» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення,
в серпні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Інфокс» в особі філії «Інфоксводоканал» звернулося до Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області з заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення.
При цьому, з заяви про видачу судового наказу та доданих до неї документів, вбачається, що заявником заявлено про стягнення заборгованості за послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, які надаються за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до ч.1 ст.30 ЦПК України вимоги, що виникають із приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.
У постанові від 10 квітня 2019 року у справі № 638/1988/17 Верховний Суд зазначив, що житлово-комунальні послуги надаються за місцем знаходження нерухомого майна, а тому позови про стягнення заборгованості з їх оплати повинні пред'являтися за місцем знаходження цього майна за правилами виключної підсудності.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 07 липня 2020 року у справі № 910/10647/18 вказала на те, що виключна підсудність застосовується до тих позовів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов'язків, що пов'язані з нерухомим майном.
У постанові від 16 лютого 2021 року у справі № 911/2390/18 Велика Палата Верховного Суду зробила висновок про те, що словосполучення "з приводу нерухомого майна" необхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов'язків, що пов'язані з нерухомим майном. У таких спорах нерухоме майно не обов'язково виступає як безпосередньо об'єкт спірного матеріального правовідношення. Тому до спорів, предметом яких є стягнення заборгованості, яка виникла внаслідок невиконання зобов'язань за договором, який укладений щодо користування нерухомим майном, поширюються норми про виключну підсудність.
Наведене свідчить, що вимоги про стягнення заборгованості з оплати за послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення повинні розглядатись за правилами виключної підсудності за місцезнаходженням нерухомого майна.
Таким чином, заява ТОВ «Інфокс» в особі філії «Інфоксводоканал» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення не підсудна Вознесенському міськрайонному суду Миколаївської області.
Відповідно до п.9 ч.1 ст.165 ЦПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заяву подано з порушенням правил підсудності.
Керуючись ст.ст. 162, 165, 258-260 ЦПК України, суд
у видачі судового наказу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Інфокс» в особі філії «Інфоксводоканал» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя Л.В.Лузан