Справа № 128/2122/25
Іменем України
12 серпня 2025 року місто Вінниця
Вінницький районний суд Вінницької області у складі
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря ОСОБА_2
та учасників судового провадження:
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03.04.2025 за № 12025020050000251, по обвинуваченню
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Бар, Барського району Вінницької області, громадянина України, адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 , адреса фактичного місця проживання: АДРЕСА_2 , неодруженого, освіта вища, працюючого вихователем, військовозобов'язаного, раніше несудимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України,
02.04.2025 інспекторами сектору реагування патрульної поліції відділу поліції №3 Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області лейтенантом поліції ОСОБА_6 та сержантом поліції ОСОБА_7 , які згідно з п. 1 примітки до ст. 364 КК України є службовими особами, відповідно до Розстановки сил та засобів відділу поліції №3 Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області, здійснювалось несення служби на блокпосту по вул. Барське шосе у селищі Березина, Якушинецької територіальної громади, Вінницького району Вінницької області. В ході несення служби 02.04.2025 о 10 год 19 хв вищевказаними працівниками поліції, на підставі статей 31, 35 Закону України «Про Національну поліцію», на блокпості по вул. Барське шосе у селищі Березина, Вінницького району Вінницької області зупинено автомобіль марки ««Toyota Aygo» д.н.з. НОМЕР_1 , рух якого здійснювався з порушенням дотримання безпечної дистанції. У ході спілкування з водієм вказаного транспортного засобу ОСОБА_4 працівниками поліції виявлено в останнього ознаки наркотичного сп?яніння, у зв?язку з чим йому запропоновано на підставі наказу Міністерства внутрішніх справ та Міністерства охорони здоров?я №1452/735 від 09.11.2015 «Про затвердження Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп?яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», пройти огляд на стан наркотичного сп?яніння у відповідному медичному закладі, на що ОСОБА_8 погодився. Надалі ОСОБА_8 у супроводі працівників поліції прибув до КНП «Центр терапії залежностей «Соціотерапія» Вінницької обласної ради», що за адресою: м. Вінниця, вул. Пирогова, 109в, де пройшов відповідний огляд та отримав позитивний висновок щодо вживання наркотичних засобів. У подальшому 02.04.2025 у період часу з 12 год до 12 год 30 хв, перебуваючи на блокпості по вул. Барське шосе у селищі Березина, Вінницького району Вінницької області, ОСОБА_9 , маючи умисел на уникнення адміністративної відповідальності, усвідомлюючи, що працівники поліції є службовими особами, які згідно зі ст. 255 КУпАП уповноважені на складання протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, розуміючи незаконність своїх дій та достовірно знаючи про кримінальну відповідальність за пропозицію та надання неправомірної вигоди службовій особі, не зважаючи на неодноразові попередження про відповідальність за таку пропозицію, діючи умисно, висловив пропозицію надання неправомірної вигоди у вигляді грошових коштів у сумі 20000 гривень, а у подальшому у сумі 1000 доларів США (що відповідно до офіційного курсу становило 41373 гривень) інспектору СРПП відділу поліції №3 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області старшому сержанту поліції ОСОБА_6 з метою уникнення адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 винуу вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України, визнав у повному обсязі при обставинах, викладених в обвинувальному акті. Суду надав показання, що 02.04.2025 у селищі Березина він з мамою їхав у лікарню, оскільки почував себе погано. Його зупинили працівники поліції та сказали, що у нього наявні ознаки наркотичного сп'яніння. Після цього йому запропонували поїхати у лікарню для проведення огляду на стан наркотичного сп'яніння, на що він погодився. У лікарні йому зробили тест, яким виявлено у нього наркотичне сп'яніння. Після цього в цей день він знов керував транспортним засобом, був зупинений працівниками поліції та пропонував працівникам поліції, які його зупинили, неправомірну вигоду в сумі 20000 грн, а в подальшому у сумі 1000 доларів США за нескладання відносно нього протоколу за ст. 130 КУпАП. Він усвідомлював, що вчиняє незаконно, працівники поліції попереджали його про відповідальність за пропозиціюнадання неправомірної вигоди. Свою провину визнає у повному обсязі, у вчиненому розкаюється, просив його вибачити та суворо не карати.
Прокурор під час судових дебатів просив визнати винуватим ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі двох тисяч п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; речовий доказ просить залишити у матеріалах даного кримінального провадження.
Захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_5 просив врахувати пом'якшуючою обставиною - щире каяття та повне визнання вини обвинуваченого.
Враховуючи думки учасників судового провадження, відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним досліджувати докази по кримінальному провадженню стосовно тих обставин, які ніким не оспорюються. Суд визнав за необхідне обмежитись допитом обвинуваченого, а також дослідженням доказів стосовно особи обвинуваченого та речових доказів. Водночас судом з'ясовано, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст встановлених обставин, сумнівів у добровільності їхніх позиції немає, а також судом роз'яснено, що в такому випадку вони будуть позбавлені можливості оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Судом установлено, що під час досудового розслідування дії ОСОБА_4 правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 369 КК України, тобто пропозиція службовій особі надати їй неправомірну вигоду за невчинення службовою особою в інтересах того, хто пропонує таку вигоду, будь-якої дії з використанням наданої їй влади.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 65 КК України, суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Відповідно до п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання», при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, суди мають суворо додержуватися вимог статті 65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов'язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.
Суд також враховує, що відповідно до частин першої-другої статті 50 КК України, покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так й іншими особами.
При призначенні виду та розміру покарання обвинуваченому суд враховує, що ОСОБА_4 на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває; за місцем проживання характеризується добре; неодружений; офіційно працевлаштований; раніше несудимий.
Обставиною, що відповідно до ст. 66 КК України пом'якшує покарання обвинуваченого, суд визнає щире каяття.
Обставиною, що відповідно до ст. 67 КК України обтяжує покарання обвинуваченого, суд визнає вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані, викликаному вживанням наркотичних засобів.
Враховуючи вищевикладене, зважаючи на наявність пом'якшуючої та обтяжуючої покарання обвинуваченого обставин, відомості, що характеризують особу обвинуваченого, тяжкість вчиненого ним кримінального правопорушення, яке відповідно до статті 12 КК України є нетяжким злочином, суд вважає достатнім для виправлення та перевиховання ОСОБА_4 , а також попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень буде покарання у виді штрафу в межах санкції статті обвинувачення. В даному випадку таке покарання як штраф повністю досягне мети його призначення та призведе до позитивних змін в особистості обвинуваченого, які створять у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки, у зв'язку з чим суд не вбачає необхідності призначати більш суворе покарання з тих, які передбачені за вчинене кримінальне правопорушення.
Питання щодо речового доказу суд вирішує на підставі статті 100 КПК України.
Процесуальні витрати у даному кримінальному провадженні відсутні.
Запобіжні заходи до обвинуваченого ОСОБА_4 у даному кримінальному провадженні не застосовувались.
Цивільний позов не заявлявся.
Керуючись статтями 349, 368-371, 373, 374, 395 КПК України, суд -
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі двох тисяч п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 42500 (сорок дві тисячі п'ятсот) грн 00 коп.
Речовий доказ: DVD-диск ємністю 4,7 GB, білого кольору, з відеозаписом, що зберігається в опечатаному вигляді у матеріалах кримінального провадження № 12025020050000251 від 03.04.2025, - залишити у матеріалах даного кримінального провадження.
Вирок суду може бути оскаржено до Вінницького апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.
Вирок суду з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювались під час судового розгляду, відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.