Єдиний унікальний номер справи 333/6191/25
Номер провадження 3/333/2385/25
іменем України
про накладення адміністративного стягнення
07 серпня 2025 року місто Запоріжжя
Комунарський районний суд міста Запоріжжя
у складі: за участю:головуючого - судді секретаря судового засідання особи, що притягається до адміністративної відповідальності захисника - адвоката Стоматова Е.Г. ОСОБА_1 ОСОБА_2 Пономаренко О.О.
розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, що надійшли з Управління патрульної поліції Запорізькій області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України щодо притягнення
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, тимчасово не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1
до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 121 Кодексу про адміністративні правопорушення, -
В провадження Комунарського районного суду м. Запоріжжя надійшов адміністративний матеріал щодо притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 №376473 від 29 червня 2025 року, 29 червня 2025 року об 21 год 20 хв у м. Запоріжжя, вул. Чумаченка/ вул. Європейська, водій ОСОБА_2 керував транспортним засобом «BMW 320», державний номерний знак НОМЕР_1 , з відсутнім передбаченим конструкцією бампером. Правопорушення вчинено повторно протягом року, 13 жовтня 2024 року був притягнутий до адміністративної відповідальності постановою серії ББА № 610750 за ч. 1 ст. 121 КУпАП, чим порушив п.31.4.7.е, ПДР України.
У судову засіданні ОСОБА_2 та його захисник - адвокат Пономаренко О.О. заперечували, щодо складеного протоколу про адміністративне правопорушення та заявили клопотання про закриття провадження. В обґрунтування зазначено, що Приймаючи постанову і кваліфікуючи порушення, вчинене ОСОБА_2 , поліцейський патрульної поліції інспектор поліції зазначив, що останній допустив порушення передбачене п. 31.4.7е ПДР. При цьому не з'ясувавши причину відсутності на транспортному засобі заднього бамперу. Згідно п. 31.5 ПДР у разі виникнення в дорозі несправностей, зазначених у пункті 31.4 цих Правил, водій повинен вжити заходів для їх усунення, а якщо це зробити неможливо рухатися - якомога коротшим шляхом до місця стоянки або ремонту, дотримуючись запобіжних заходів з виконанням вимог пунктів 9.9 (аварійна світлова сигналізація) і 9.11 (знак аварійної зупинки або миготливий червоний ліхтар) цих Правил. Тобто, наведена норма не забороняє подальший рух транспортного засобу та не передбачає застосування адміністративного стягнення, передбаченого ч. 1, 4 ст. 121 КУпАП. В протоколі інспектор не послався на порушення водієм приписів п. 31.5 ПДР України, а відтак склад правопорушення, передбачений ч. 1, 4 ст. 121 КУпАП в діях ОСОБА_2 відсутній. 2. Окрім цього, в матеріалах справи відсутні докази, що ОСОБА_2 29.06.2025 року о 21:20 у м. Запоріжжі по вул. Чумаченка / Європейській саме керував транспортним засобом ВМW 320 днз НОМЕР_1 з відсутнім передбаченим конструкцією бампером. Згідно відеозапису, долученому до матеріалів справи, поліцейські під'їхати до машини, яка стояла на парковці. ОСОБА_2 підійшов до машини після приїзду поліції, та почав давати пояснення. Відповідальність же за ч. 1, 4 ст. 121 КУпАП передбачена саме за керування транспортним засобом. Окрім цього, згідно норм ПДР, водій - особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія. Тобто ОСОБА_2 не є особою, яка є суб'єктом адміністративного правопорушення. Він не порушував п. 31.4.7.е ПДР, та діяв у межах приписів п. 31.5 ПДР - ТЗ стояв на місці стоянки. До того ж, згідно протоколу, адміністративне правопорушення, на думку поліцейського, було вчинено 29.06.2025 року о 21:20. Натомість, перший відеозапис з камер "Безпечне місто" щодо руху невідомого транспорного засобу (під керуванням невідомої особи) було виконано о 22:38 29.06.2025 року. І на ньому не видно, що у ТЗ відсутній задній бампер. Відеозапис з боді-камери поліцейського розпочинається о 21:29 29.06.2025 року. Отже не є зрозумілим, яке саме, ким саме та коли саме було ймовірно вчинене адміністративне правопорушення, про яке йде мова у протоколі про адміністративне правопорушення.
Вислухавши думку особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, захисника, дослідивши матеріали справи, суддя приходить до наступних висновків.
Як визначено статтею 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (стаття 252 КУпАП).
Обставини, що підлягають з'ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення, визначені в статті 280 КУпАП, зокрема орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна ця особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно зі статтею 7 КУпАП, розглядаючи таку справу, орган повинен забезпечити законність при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення.
Статтею 251 КУпАП встановлено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність цієї особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» № 3477-IV від 23 лютого 2006 року суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Гарантії статті 6 § 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод включають зобов'язання суддів надавати достатні підстави для винесення рішень (H. v. Belgium (Н. проти Бельгії), § 53). Достатні підстави демонструють сторонам, що їхню справу було ретельно розглянуто.
Хоча національний суд користується певним правом розсуду, обираючи аргументи і приймаючи докази, він зобов'язаний обґрунтувати свої дії підставами для винесення рішень (Suominen v. Finland (Суомінен проти Фінляндії), § 36).
Протокол про адміністративне правопорушення сам по собі без підтвердження іншими належними та допустимими доказами не є безумовним та беззаперечним доказом на доведення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, являє собою лише початковий правовий висновок щодо дій певної особи.
Зазначене узгоджується і з судовою практикою ЄСПЛ, згідно якої «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом» (п.43 рішення від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» (Kobets v. Ukraine), з відсиланням на п.282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey).
Згідно вказаної правової позиції ЄСПЛ «розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду усіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення».
Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було вчинене і правопорушник є винним у його вчиненні. Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння. Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.
Обов'язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду. Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії обвинувачення. Наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.
Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Необхідно, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, - є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред'явленим обвинуваченням.
При цьому суд зазначає, що відповідно до ст. 251 КУпАП, обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
За ч. 4 ст. 121 КУпАП передбачена відповідальність за повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частинами першою - третьою цієї статті, зокрема, за керування водієм транспортним засобом, що переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів.
Оскільки така норма закону як стаття 121 КУпАП, яка інкримінується ОСОБА_2 , є бланкетною, то при провадженні у справі необхідно з'ясовувати, серед іншого, яку норму спеціального закону порушила особа, в чому полягає суть цих порушень із відповідним закріпленням вказаних норм в протоколі про адміністративне правопорушення.
Відповідно до п. 31.1. Правил дорожнього руху, затверджених Постановою КМ України № 1306 від 10.10.2001 (далі ПДР), технічний стан транспортних засобів та їх обладнання повинні відповідати вимогам стандартів, що стосуються безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього середовища, а також правил технічної експлуатації, інструкцій підприємств-виробників та іншої нормативно-технічної документації.
Відповідно до п. 31.4.7.е ПДР забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за наявності таких технічних несправностей і невідповідності таким вимогам: відсутній передбачений конструкцією бампер або задній захисний пристрій, брудозахисні фартухи та бризковики.
Відповідно до постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ББА № 610750 від 13 жовтня 2024 року, ОСОБА_2 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 121 КУпАП.
Отже, 29 червня 2025 року ОСОБА_2 вчинив адміністративне правопорушення повторно протягом року.
Вказані обставини підтверджуються протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 376473 від 29 червня 2025 року, постановою серії ББА № 610750 від 13 жовтня 2024 року, рапортом працівника поліції, відеозаписом події за участю водія ОСОБА_2 та іншими доданими до протоколу матеріалами.
Відповідно до статті 251 КУпАП відеофіксація є одним із доказів в справі про адміністративне правопорушення, тому з метою всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності, судом апеляційної інстанції було досліджено відеозапис з нагрудної відеокамери інспектора патрульної поліції.
На відеозаписі події об'єктивно зафіксовані обставини адміністративного правопорушення в обсязі, достатньому для вирішення питання про наявність події передбаченого ч. 4 ст. 121 КУпАП адміністративного правопорушення та винуватості ОСОБА_2 у його вчиненні.
Отже, відеозапис по справі є достатнім для того, щоб разом з протоколом про адміністративне правопорушення зробити висновок про те, що в діях ОСОБА_2 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 121 КУпАП.
Вина ОСОБА_2 у повторному протягом року вчиненні будь-якого з порушень, передбачених частинами 1-3 ст. 121 КУпАП, повністю доведена наявними в матеріалах справи доказами і у його діях наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 121 КУпАП.
Отже, з досліджених доказів суддею встановлено, що ОСОБА_2 керував транспортним засобом, що переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів, вчинивши правопорушення повторно протягом року.
Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень правопорушником.
Згідно до ст. 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладанні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його винуватості, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Згідно зі статтями 34, 35 КУпАП обставин, які обтяжують чи пом'якшуються відповідальність ОСОБА_2 , суддею не встановлено.
Отже, з огляду на характер вчиненого адміністративного правопорушення, його наслідки, які не є тяжкими, відомості про особу ОСОБА_2 , враховуючи відсутність обставин, що обтяжують чи пом'якшують відповідальність, а також те, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, суддя вважає за доцільне застосувати до нього вид адміністративного стягнення передбаченого даною статтею у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.
Відповідно до ст. 401 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Відповідно до п.п. 5 п. 4 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року № 3674-VI, ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення: 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява подається до суду.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» від 19 листопада 2024 року № 4059-IX прожитковий мінімум для працездатних осіб на 1 січня 2025 року встановлений в розмірі 3028,00 гривні.
Так як на ОСОБА_3 накладається адміністративне стягнення, то відповідно до ст. 401 КУпАП йому необхідно сплатити судовий збір.
Враховуючи викладене та керуючись ч. 4 ст. 121, 283, 284, 326 КУпАП, суддя
Визнати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Накласти на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , адміністративне стягнення у вигляді штрафу в дохід держави в розмірі п'ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень 00 копійок /вісімсот п'ятдесят гривень нуль-нуль копійок/ з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 /три/ місяці.
Отримувач: ГУК у Зап.обл/Запорізька обл/21081300
Код отримувача (ЄДРПОУ): 37941997
Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.)
Номер рахунку (IBAN): UA708999980313000149000008001
Код класифікації доходів бюджету: 21081300, Адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху (крім адміністративних штрафів за адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі)
Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , в дохід держави судовий збір в розмірі 605 гривень 60 копійок /шістсот п'ять гривень шістдесят копійок/.
Отримувач: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106
Код отримувача (ЄДРПОУ): 37993783
Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.)
Номер рахунку (IBAN): UA908999980313111256000026001
Код класифікації доходів бюджету: 22030106, Судовий збір (стягувачем є Державна судова адміністрація України)
Роз'яснити, що штраф має бути сплачений порушником не пізніше 15 днів з дня вручення йому цієї постанови, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України.
Відповідно до ч. 2 ст. 308 КУпАП у разі несплати штрафу у строк постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в поряду, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, а також витрати на облік вчиненого правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду через Комунарський районний суд міста Запоріжжя особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Комунарського районного суду
міста Запоріжжя Е.Г.Стоматов