Справа № 331/4064/25
Провадження № 3/331/1433/2025
12 серпня 2025 року м. Запоріжжя
Суддя Олександрівського районного суду міста. Запоріжжя Каретник Ю.М., розглянувши матеріали об'єднаної справи про адміністративні правопорушення, які надійшли з Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції стосовно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 130, ч.5 ст. 126 КУпАП,
До Олександрівського районного суду міста Запоріжжя надійшли справи з протоколами про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.2 ст. 130 КУпАП і за ч.5 ст. 126 КУпАП, які постановою судді Олександрівського районного суду міста Запоріжжя від 16 липня 2025 року у справі № 331/4066/25, провадження №3/331/1434/2025, на підставі ст.36 КУпАП були об'єднані в одне провадження.
Об'єднаній справі відносно ОСОБА_1 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 130, ч.5 ст. 126 КУпАП присвоєний №331/4064/25, провадження №3/331/1433/2025.
Так, у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №381611, складеному 05.07.2025, 04.07.2025 о 23:23, м. Запоріжжя, вулиця Сонячна, 33, гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , керував ТЗ ВАЗ 2121, ДНЗ НОМЕР_2 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння зі згоди водія проводився у встановленому законодавством порядку із застосуванням спеціального технічного приладу Alkotest Drager 6820. Результат 1,49 проміле. Тест 2798. Від керування транспортним засобом відсторонений шляхом паркування без порушень ПДР України, про повторність попереджено, чим порушив п.2.9.а ПДР, за що відповідальність передбачена ч. 2 ст. 130 КУпАП.
У протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №381628, складеному 05.07.2025, 04.07.2025 о 23:23, м. Запоріжжя, вулиця Сонячна, 33, гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , керував ТЗ ВАЗ 2121, ДНЗ НОМЕР_2 , при цьому не маючи права керування таким транспортним засобом. Правопорушення вчинено повторно протягом року, 10.04.2025 був притягнений до адміністративної відповідальності за статтею 126 частиною 2 КУпАП постановою ЕНА 4465053. Від керування транспортним засобом відсторонений шляхом паркування без порушень ПДР України, про повторність попереджено, чим порушив п.2.1.а ПДР, за що відповідальність передбачена ч.5 ст. 126 КУпАП.
У судове засідання ОСОБА_1 повторно не з'явився, про дату і час розгляду справи повідомлявся належним чином, про що свідчать наявні в матеріалах справи довідки про доставку смс-повідомлень на номер телефону, зазначений у протоколах про адміністративні правопорушення. Клопотання про відкладення розгляду справи до суду він не подавав.
Вирішуючи питання про можливість розгляду даної справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, суддя враховує, що згідно зі ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
У даному випадку протоколи про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 були складені 05.07.2025. Однак, у матеріалах справи відсутні відомості про те, що він вживав хоч якісь заходи для того, щоб дізнатися про результати розгляду цих протоколів.
З огляду на викладене, а також на те, що право особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на особисту участь при розгляді її справи, встановлене у ч.1 ст.268 КУпАП, не є абсолютним, а ч.2 ст.268 КУпАП не передбачає обов'язкової присутності під час розгляду справи особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 130, ч.5 ст.126 КУпАП, тому дотримуючись необхідного балансу між забезпеченням права особи на участь у розгляді справи та самим розглядом з дотриманням як строків розгляду справи судом, так і строку можливого притягнення особи до адміністративної відповідальності, справа розглядається за відсутності ОСОБА_1 .
Дослідивши матеріали справи та оцінивши надані до суду докази у їх сукупності та взаємозв'язку, суддя приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.2 ст.130 та ч.5 ст.126 КУпАП, підтверджена чеком технічного приладу Drager Alkotest 6820 від 05.07.2025, з якого вбачається, що станом на 23 годину 30 хвилин 04 липня 2025 року рівень алкоголю у ОСОБА_1 становить 1,49‰; актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних заходів, який підписаний ОСОБА_1 без зауважень та заперечень і в якому зазначено, що огляд ОСОБА_1 проведений у зв'язку з виявленими ознаками алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, різка зміна забарвлення кольору обличчя, огляд проводився за допомогою технічного приладу Drager Alkotest 6820, результат огляду на стан сп'яніння становить 1,49‰; рапортом інспектора взводу №1 роти №2 батальйону №2 УПП в Запорізькій області ДПП від 04.07.2025; постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА № 4465053 від 10.04.2024, довідкою старшого інспектора відділу адміністративної практики управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції, відповідно до якої ОСОБА_1 має повторність за ст. 130 КУпАП - постанова Олександрівського районного суду міста Запоріжжя від 22.05.2025 за ч.1 ст. 130 КУпАП та за ст. 126 КУпАП - постанова серії ЕНА №4465053 від 10.04.2025 і посвідчення водія не отримував, реєстраційною карткою транспортного засобу, відповідно до якої власником автомобіля ВАЗ 2121, днз НОМЕР_2 , є ОСОБА_2 , відеозаписами із боді-камери поліцейського, які повністю узгоджуються з обставинами, вказаними у протоколах про адміністративні правопорушення серії ЕПР1 №381611 та серії ЕПР1 №381628 від 05.07.2025.
Аналізуючи відповідно до ст.252 КУпАП наведені вище докази та надаючи їм правову оцінку, суддя приходить висновку, що вони є належними, допустимими та беззаперечно доводять винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.2 ст.130 та ч.5 ст. 126 КУпАП.
При цьому, суддя враховує, що відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до п. 2.1.а Правил дорожнього руху водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Крім того, відповідно до ч. 10 ст. 15 Закону України «Про дорожній рух» забороняється керування транспортними засобами особам, до яких застосовано адміністративне стягнення чи кримінальне покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, протягом строку позбавлення, а також особам, щодо яких державним виконавцем встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.
Частина 5 ст. 126 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті.
Згідно з п.2.9.а Правил дорожнього руху водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Частина 2 статті 130 КУпАП передбачає відповідальність за повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першою цієї статті, у вигляді накладення штрафу на водіїв у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого або адміністративний арешт на строк десять діб з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого і на інших осіб - накладення штрафу у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого або адміністративний арешт на строк десять діб з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.
В Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженій Наказом МВС та МОЗ України 09.11.2015 №1452/735, зазначено:
- п.3 розділу I: ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці;
- п.6 розділу І: огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використання спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку);
- п. 7 розділу І: у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення;
- п.1 розділу ІІ: за наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу І цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп'яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом;
- п. 7 розділу ІІ: установлення стану алкогольного сп'яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові;
- п. 9 розділу ІІ: з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров'я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення;
- п. 10 розділу ІІ: результати огляду на стан сп'яніння водія транспортного засобу, проведеного поліцейським, зазначаються в акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів. У випадку установлення стану сп'яніння результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються у протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду. Акт огляду складається у двох примірниках, один з яких вручається водію, а другий залишається у поліцейського та/або долучається до протоколу про адміністративне правопорушення у разі встановлення стану сп'яніння. Якщо технічними характеристиками спеціального технічного засобу передбачається роздрукування на папері його показників, ці результати долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Відповідно до Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 №1103 з наступними змінами: п.3 - огляд проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність); лікарем закладу охорони здоров'я (в сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку); п. 4 - огляд на місці зупинки транспортного засобу проводиться із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів - у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення; п. 5 - результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються в акті огляду, форма якого затверджується МОЗ за погодженням з МВС. У разі встановлення стану сп'яніння результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються в протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду. Акт огляду на стан сп'яніння за результатами такого огляду, проведеного поліцейським, складається у двох примірниках, один з яких вручається водію, а другий залишається в поліцейського та/або долучається до протоколу про адміністративне правопорушення в разі встановлення стану сп'яніння. Підтвердження стану сп'яніння в результаті огляду та згода водія транспортного засобу з результатами такого огляду є підставою для його притягнення згідно із законом до відповідальності.
Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати у справі О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства від 29 червня 2007 року зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Тому, з огляду на встановлені обставини справи, суддя приходить до висновку про те, що вина ОСОБА_1 у вчиненні вказаних адміністративних правопорушень повністю знайшла своє підтвердження під час судового розгляду і є доведеною, дії ОСОБА_1 за ч.2 ст.130 та ч.5 ст. 126 КУпАП кваліфіковані правильно.
Обставин, що пом'якшують та обтяжують адміністративну відповідальність ОСОБА_1 , суддею не встановлено.
Підстави для закриття справи, передбачені ч.2 ст.284 та ст.247 КУпАП, відсутні.
Згідно зі ст.23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Згідно зі ст.36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
Відповідно до вимог ч.2 ст.33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Згідно з п.28 Постанови ВСУ від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», суди не вправі застосовувати позбавлення права керувати транспортними засобами тоді, коли винна особа вже позбавлена такого права або взагалі його не мала.
Окрім того, статтею 30 КУпАП передбачено позбавлення спеціального права, наданого даному громадянинові, в т.ч. права керування транспортними засобами.
Зі змісту вказаної статті убачається, що позбавити права керування транспортними засобами можна особу, якій таке право надане.
У даному випадку згідно з довідкою УПП в Запорізькій області, яка міститься в матеріалах справи, ОСОБА_1 посвідчення водія не отримував, у зв'язку з цим на нього не може бути накладене стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами.
Тому з урахуванням всіх цих обставин у сукупності, суддя приходить до висновку, що на ОСОБА_1 має бути накладене стягнення в межах санкції за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, тобто в межах санкції ч. 2 ст. 130 КУпАП, у виді штрафу у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян без позбавлення права керування транспортними засобами. При цьому, на переконання судді, саме такий вид стягнення буде справедливим, достатнім і необхідним для виховання особи в дусі поваги до законів України та для запобігання вчиненню ним нових правопорушень.
Суддею також врахований той факт, що транспортний засіб, яким керував ОСОБА_1 , не перебуває у його приватній власності, а належить на праві власності іншій особі - ОСОБА_2 , тому підстав для накладення стягнення у вигляді оплатного вилучення транспортного засобу не вбачається.
Крім цього, суддею враховано, що відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Згідно із ч. 8 ст. 283 КУпАП постанова суду (судді) про накладення адміністративного стягнення повинна містити положення про стягнення з особи, щодо якої її винесено, судового збору.
У зв'язку з цим суддя приходить до висновку про необхідність стягнення з ОСОБА_1 судового збору.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 7, 40-1, 130, 268, 283, 294, 307, 308 ч.2 КУпАП, суддя
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 130 та ч.5 ст.126 КУпАП, і накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 (тридцять чотири тисячі) гривень 00 копійок, без позбавлення права керування транспортними засобами та без оплатного вилучення транспортного засобу.
Реквізити для сплати штрафу: Одержувач: ГУК у Запорізькій області 21081300; Рахунок: UA708999980313000149000008001; ЄДРПОУ: 37941997; Банк: Казначейство України (ЕАП); МФО: 899998; Призначення платежу: Сплата штрафу у справі про адміністративне правопорушення № 331/4064/25, провадження № 3/331/1433/2025.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Реквізити для сплати судового збору: Отримувач: ГУК у м. Києві/ м. Київ/22030106; Код отримувача (ЄДРПОУ): 37993783; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Номер рахунку (IBAN): UA908999980313111256000026001; Код класифікації доходів бюджету: 22030106, Судовий збір, Стягувач: Державна судова адміністрація України; Призначення платежу: Сплата судового збору у справі про адміністративне правопорушення № 331/4064/25, провадження № 3/331/1433/2025.
Роз'яснити, що відповідно до ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України.
Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.
Постанова може бути оскаржена учасниками процесу до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі через Олександрівський районний суд міста Запоріжжя апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її винесення, а також прокурором у порядку, передбаченому ч. 5 ст. 7 КУпАП.
Суддя Юлія КАРЕТНИК