Іменем України
11 серпня 2025 року м. Кропивницький
справа № 398/5367/21
провадження № 22-ц/4809/1019/25
Кропивницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: Єгорової С. М. (суддя-доповідач), суддів: Карпенка О. Л., Мурашка С. І.,
учасники справи:
позивач - Акціонерне товариство «Універсал Банк»,
відповідач - ОСОБА_1 ,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 17 березня 2025 року у складі головуючого судді Молонової Ю. В.
Короткий зміст позовних вимог і рішення суду першої інстанції.
У листопаді 2021 року Акціонерне товариство «Універсал Банк» звернулось з позовом до ОСОБА_1 , в якому просило стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 28 березня 2019 року у розмірі 24 397, 34 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що в жовтні 2017 року банк запустив новий проєкт monobank, в рамках якого відкриваються поточні рахунки клієнтам (фізичним особам), спеціальним платіжним засобом яких є платіжні картки monobank. Після перевірки кредитної історії на платіжних картках monobank за заявою клієнтів встановлюється кредитний ліміт. Особливістю цього проєкту є те, що банківське обслуговування здійснюється дистанційно, без відділень. Попередня ідентифікація відбувається за допомогою завантаження копії паспорта та РНОКПП в мобільний додаток, а видача платіжної картки після верифікації фізичної особи здійснюється або у точці видачі, або спеціалістом банку, що виїжджає за адресою, зазначеною клієнтом. Разом із встановленням на платіжній картці кредитного ліміту надається послуга переведення витрати у розстрочку. За рахунок здійснення зазначеної операції стає доступним попередньо використаний кредитний ліміт. Умови обслуговування рахунків фізичної особи в Акціонерному товаристві «Універсал Банк» опубліковані на офіційному сайті банку та постійно доступні для ознайомлення за посиланням https://www.monobank.ua/terms.
28 березня 2019 року відповідач звернувся до банку з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписав анкету-заяву до договору про надання банківських послуг. Положеннями анкети-заяви визначено, що анкета заява разом з Умовами, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг.
Підписавши анкету-заяву відповідач підтвердив, що ознайомився та отримав примірник у мобільному додатку вищевизначених документів, що складають Договір та зобов'язується виконати його умови.
У зв'язку з порушенням ОСОБА_1 взятих на себе кредитних зобов'язань, станом на 13 вересня 2021 року утворилася заборгованість, що становить 24 397,34 грн та складається із загального залишку заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту).
Рішенням Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 17 березня 2025 року задоволено позовну заяву Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» заборгованість за Договором про надання банківських послуг «Monobank» від 28 березня 2019 року, станом на 13 вересня 2021 року в розмірі 24 397 грн 34 коп, яка складається з заборгованості за наданим кредитом (тіло кредиту) та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 270 грн 00 коп.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції керувався тим, щоміж позивачем та відповідачем виникли кредитні правовідносини, однак відповідач свої зобов'язання належним чином не виконує, внаслідок чого банком нарахована заборгованість, яка становить 24 397,34 грн, і складається з заборгованості за наданим кредитом (тіло кредиту).
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.
ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій з підстав неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права ставить питання про скасування рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 17 березня 2025 року та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування зазначено, що позивач не надав доказів узгодження сторонами умов кредитування, видачі відповідачу кредитної картки, руху коштів на рахунку, наявності та розміру заборгованості.
Вказав, що анкета-заява містить лише анкетні дані відповідача та й ого контактну інформацію, проте не містить жодних даних про умови кредитування та обрання апелянтом певної банківської послуги.
Крім того, звернув увагу, що в матеріалах справи відсутнє підтвердження із зазначенням дати та часу одержання відповідачем у електронному вигляді Умов обслуговування рахунків фізичних осіб в АТ «Універсал Банк», Паспорту споживчого кредиту «картка Monobank» та Тарифів. Відтак відсутні підстави вважати, що ОСОБА_1 був ознайомлений саме з наданими позивачем Умовами, Тарифами та Паспортом споживчого кредиту.
Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи.
Відзиву на апеляційну скаргу позивачем не подано, що згідно ч.3 ст. 360 ЦПК України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Позиція апеляційного суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України.
Згідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Враховуючи вищевикладене, оскільки із матеріалів справи не убачається обставин, які б унеможливлювали розгляд справи без повідомлення учасників справи, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.
З урахуванням вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно зі ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати; чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову. При ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог.
Заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах, передбачених ст. 367 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Встановлені судом першої інстанції неоспорені обставини, а також обставини встановлені апеляційним судом.
28 березня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до АТ «Універсал Банк» з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписав анкету-заяву до договору про надання банківських послуг від 28 березня 2019 року (а.с. 9).
В анкеті-заяві від 28 березня 2019 року ОСОБА_1 просив банк відкрити йому поточний рахунок у гривні та встановити кредитний ліміт.
Також відповідач засвідчив генерацію ключової пари удосконаленого електронного підпису з особистим ключем та відповідним йому відкритим ключем, що буде використовуватися ним для вчинення правочинів та платіжних операцій. Визнав, що електронний цифровий підпис є аналогом власноручного підпису.
В анкеті-заяві відповідача зазначено, що він згодний з тим, що ця анкета-заява разом з Умовами і правилами обслуговування в АТ «Універсал Банк», Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг.
Анкета-заява містить паспортні та анкетні дані відповідача.
До позовної заяви позивачем долучені Умови і правила обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо карткових продуктів; Таблиця обчислення вартості кредиту, які не містять підпису відповідача про ознайомлення з ними (а.с.10-24).
Відповідно до довідки АТ «Універсал Банк» про наявність рахунку від 03 травня 2024 року, в АТ «Універсал Банк» на ім'я ОСОБА_1 , відкрито рахунок НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , тип рахунку - чорна картка, зі строком дії - до 07/24 (а.с.95 зворот).
Згідно довідки про розмір встановленого кредитного ліміту від 03 травня 2024 року, виданої АТ «Універсал Банк» на ім'я ОСОБА_1 , 28 березня 2019 року на картку відповідача був встановлений кредитний ліміт у розмірі 20 000,00 грн (а.с. 96).
Відповідно до виписки про рух коштів по картці відповідача за період з 28 березня 2019 року по 13 вересня 2021 року підтверджується активне користування кредитними коштами ОСОБА_1 , зокрема оплата товарів у магазинах, поповнення мобільного рахунку та інше. Також, згідно інформації, наявної у виписці встановлено, що відповідач здійснював часткове погашення кредитної заборгованості. Зазначено, що сума витрат відповідача за вказаний період становить 60 425, 99 грн, а сума зарахувань 36028, 65 грн (а.с.88 зворот - 95).
Згідно розрахунку заборгованості за договором №б/н від 28 березня 2019 року, укладеного між АТ «Універсал Банк» та ОСОБА_1 станом на 13 вересня 2021 року заборгованість відповідача становить 24 397, 34 грн та складається із загального залишку заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) (а. с.6-8).
Мотиви, з яких виходить колегія суддів апеляційного суду.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина друга статті 2 ЦПК України).
Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Частиною першою статті 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 16 ЦК України).
Частинами 1, 2 п. 1 ст. 11 ЦК України визначено, що цивільні права та обов?язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, тощо. Підставами виникнення цивільних прав та обов?язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 ЦК України).
За змістом частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частиною першою статті 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти.
У силу ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від його виконання не допускається.
Позивач у цій справі звернувся з позовом до відповідача, в якому просив стягнути з нього на свою користьзаборгованість за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 28 березня 2019 року у розмірі 24 397, 34 грн.
Суд першої інстанції, задовольняючи заявлені вимоги, посилався на те, що відповідач не виконує належним чином взяті на себе зобов'язання за кредитним договором, в результаті чого, станом на 13 вересня 2021 року має заборгованість перед АТ «Універсал Банк», розмір якої не спростований.
Заперечуючи щодо наявності заборгованості перед позивачем, відповідач в апеляційній скарзі вказує на те, що банк не надав доказів узгодження сторонами кредитного договору умов кредитування, видачі відповідачу кредитної картки, руху коштів на відкритому рахунку, наявності та розміру заборгованості.
Колегія суддів вважає такі твердження відповідача хибними та зазначає таке.
Так, 28 березня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до АТ «Універсал Банк» з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписав анкету-заяву до договору про надання банківських послуг від 28 березня 2019 року (а.с. 9).
В анкеті-заяві від 28 березня 2019 року ОСОБА_1 просив банк відкрити йому поточний рахунок у гривні та встановити кредитний ліміт.
Також відповідач засвідчив генерацію ключової пари удосконаленого електронного підпису з особистим ключем та відповідним йому відкритим ключем, що буде використовуватися ним для вчинення правочинів та платіжних операцій. Визнав, що електронний цифровий підпис є аналогом власноручного підпису.
В анкеті-заяві відповідача зазначено, що він згодний з тим, що ця анкета-заява разом з Умовами і правилами обслуговування в АТ «Універсал Банк», Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг.
Анкета-заява містить паспортні та анкетні дані відповідача.
Відповідно до довідки АТ «Універсал Банк» про наявність рахунку від 03 травня 2024 року, в АТ «Універсал Банк» на ім'я ОСОБА_1 , відкрито рахунок НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , тип рахунку - чорна картка, зі строком дії - до 07/24 (а.с.95 зворот).
Згідно довідки про розмір встановленого кредитного ліміту від 03 травня 2024 року, виданої АТ «Універсал Банк» на ім'я ОСОБА_1 , 28 березня 2019 року на картку відповідача був встановлений кредитний ліміт у розмірі 20 000,00 грн (а.с. 96).
Відповідно до виписки про рух коштів по картці відповідача за період з 28 березня 2019 року по 13 вересня 2021 року підтверджується активне користування кредитними коштами ОСОБА_1 , зокрема оплата товарів у магазинах, поповнення мобільного рахунку та інше. Також, згідно інформації, наявної у виписці встановлено, що відповідач здійснював часткове погашення кредитної заборгованості. Зазначено, що сума витрат відповідача за вказаний період становить 60 425, 99 грн, а сума зарахувань 36028, 65 грн (а.с.88 зворот - 95).
За змістом положень ст. 12, ст. 13, ст. 89 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності і диспозитивності. Кожна із сторін зобов'язана довести належними і допустимими доказами ті, обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог та заперечень. Суд розглядає цивільні справи у межах заявлених вимог і на підставі доказів, наданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Суд не може збирати докази, що стосуються спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судоми у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійснені учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відтак, з урахуванням наданих позивачем доказів, відсутні підстави вважати, що позивач не довів укладення із відповідачем кредитного договору.
Крім того, банком надано детальну виписку по рахунку відповідача, яка є належним доказом підтвердження користування ОСОБА_1 кредитними коштами, здійснення часткового погашення кредитної заборгованості, що не може не підтверджувати той факт, що відповідач частково виконував умови договору.
Разом з тим, ОСОБА_1 не надав суду доказів, які спростовували б наявність у нього заборгованості перед АТ «Універсал Банк».
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про порушення судом норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права.
Слід також зазначити, що Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Проніна проти України», № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
При цьому, колегією суддів ураховано усталену практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Руїз Торія проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain, п. п. 29 - 30).
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.
Виходячи з викладеного, судом першої інстанції правильно визначено характер правовідносин між сторонами, вірно застосовано закон, що їх регулює, повно і всебічно досліджено матеріали справи та надано належну правову оцінку доводам сторін і зібраним у справі доказам, не порушено норми процесуального права.
З підстав, передбачених статтею ст. 375 ЦПК України, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Оскільки оскаржене судове рішення залишене без змін, а апеляційна скарга без задоволення, підстави для розподілу судових витрат, передбачені ст. 141 ЦПК - відсутні.
Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381, 384 ЦПК України ЦПК України, Кропивницький апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 17 березня 2025 року залишити без змін.
Поновити дію рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 17 березня 2025 року.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена у касаційному порядку відповідно до вимог статті 389 ЦПК України до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення її повного тексту.
Повна постанова складена 11.08.2025.
Судді С. М. Єгорова
О. Л. Карпенко
С. І. Мурашко