625/264/25
Провадження № 2/625/82/25
"12" серпня 2025 р. с. Різуненкове
Коломацький районний суд Харківської області у складі:
головуючого судді Скляренка М.О.,
за участю секретаря судового засідання Талавирі С.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селі Різуненкове Богодухівського району Харківської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «УКРФІНСТАНДАРТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «УКРФІНСТАНДАРТ» в особі його керівника Сисина В.В. звернулося до Коломацького районного суду Харківської області із позовною заявою, в якій позивач просив суд стягнути із ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №98391347000, укладеним між його сторонами 26 листопада 2021 року, у розмірі 244520 гривень 00 копійок, яка складається із: заборгованості за кредитом в сумі 145256 гривень 00 копійок; заборгованості за комісійними винагородами в сумі 99264 гривні 00 копійок.
Крім того позивач просив суд стягнути із відповідача судові витрати зі сплати судового збору у сумі 2934 гривні 24 копійки та витрат на професійну правничу допомогу адвоката у сумі 10000 гривень 00 копійок.
В обґрунтування заявлених вимог представник позивача зазначив, що 26 листопада 2021 року між АТ «УКРСИББАНК» та ОСОБА_1 укладений договір про надання споживчого кредиту за №98391347000, згідно умов якого банк надає позичальнику кредит, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплачувати плату за користування кредитом відповідно до умов цього Договору та Правил.
Також, позивач вказав, що банк виконав умови кредитного договору, надавши позичальнику грошові кошти у розмірі 150400 гривень 00 копійок, проте відповідачка не виконала умови кредитного договору щодо повернення кредитних коштів та інших платежів, внаслідок чого у неї виникла заборгованість перед АТ «УКРСИББАНК» у розмірі 244520 гривень 00 копійок.
Крім того у позові зазначено, що 17 квітня 2024 року між АТ «УКРСИББАНК» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «УКРФІНСТАНДАРТ» укладений договір факторингу, за умовами якого ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «УКРФІНСТАНДАРТ» набуло право вимоги до відповідачки ОСОБА_1 за кредитним договором №98391347000, укладеним між його сторонами 26 листопада 2021 року, у розмірі 244520 гривень 00 копійок.
І, як запевнив позивач, відповідачка на день звернення до суду отримані в кредит грошові кошти не повернула та не сплатила інші платежі, передбачені умовами договору, внаслідок чого у неї виникла заборгованість перед ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «УКРФІНСТАНДАРТ» у розмірі 244520 гривень 00 копійок, яка складається із: заборгованості за кредитом в сумі 145256 гривень 00 копійок; заборгованості за комісійними винагородами в сумі 99264 гривні 00 копійок, що й послугувало підставою для звернення ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «УКРФІНСТАНДАРТ» до суду із позовом.
21 липня 2025 року суддею Коломацького районного суду Харківської області відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження за вказаним вище позовом і справу призначено до розгляду у судовому засіданні, про що постановлено відповідну ухвалу.
Будь-які процесуальні дії, як то забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження тощо, не вчинялися.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, водночас 25 липня 2025 року подав до суду письмову заяву за вх. ЕС№1395/01-55/25 (а.с. 80-82), в якій просив справу розглядати без участі представника ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «УКРФІНСТАНДАРТ», а також просив суд ухвалити судове рішення на підставі наявних у справі доказів.
Частиною 3 статті 211 ЦПК України передбачено право учасника справи заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Відповідачка ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена своєчасно та належним чином в порядку, визначеному ст. 128 ЦПК України, шляхом направлення судової повістки за її зареєстрованим місцем проживання (а.с.77, 83 ).
Причини неявки відповідачка суду не повідомляла, будь-яких заяв та клопотань від неї не надходило, у встановлений ч. 7 ст. 178 ЦПК України строк відзиву на позовну заяву не подавала.
За загальним правилом, закріпленим у частині першій статті 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Водночас, відповідно до частини третьої вказаної статті Кодексу якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки у судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Згідно ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Оскільки відповідачка своїм процесуальним правом участі у судовому засіданні не скористалася, повноважного представника для участі у судовому засіданні не направила, відзиву на позовну заяву у встановлений судом строк без поважних причин не подала, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у відсутності відповідачки за наявними у справі матеріалами, що містять достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін.
Матеріали справи свідчать про те, що всім учасникам судового процесу судом створені належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог і заперечень, а також надано достатньо часу для підготовки до судового засідання тощо. Окрім того, судом вжито всіх заходів, в межах визначених чинним законодавством України повноважень, спрямованих на всебічне, повне та об'єктивне з'ясування всіх обставин справи.
У зв'язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши письмові докази, долучені у якості додатку до позовної заяви, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного.
Так, частиною 1 ст. 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Із досліджених у судовому засіданні доказів вбачається, що 26 листопада 2021 року між АТ «УКРСИББАНК» та ОСОБА_1 укладений договір про надання споживчого кредиту з можливістю відкриття карткового рахунку за №98391347000 (а.с. 42-47).
Підписавши цей Договір позичальник погодився з викладеними у Правилах (договірних умовах) споживчого кредитування позичальників АТ «УКРСИББАНК» умовами надання споживчого кредиту позичальнику, його обслуговування і погашення, а також умовами відкриття та розрахунково-касового обслуговування поточних карткових рахунків.
За умовами вказаного договору банк надає позичальнику кредит, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплачувати плату за користування кредитом відповідно до умов цього договору та Правил. В порядку, передбаченому п. 4.1. цього договору, банк відкриває позичальнику поточний картковий рахунок та здійснює його розрахунково - касове обслуговування на умовах Правил.
Згідно пунктів 3.1.-3.11. Договору сума кредиту за договором становить 150400 гривень 00 копійок. Кредит надається позичальнику для особистих потреб, а саме: 1) в сумі 150000 гривень 00 копійок на споживчі цілі шляхом перерахування в безготівковій формі на поточний рахунок позичальника, відкритий у банку, до якого випущено платіжну картку; 2) в сумі 400 гривень 00 копійок на оплату страхового платежу відповідно до умов договору добровільного страхування позичальника; 3) повернення кредиту, плати за кредит, інших платежів здійснюється у відповідності з Правилами на рахунок в АТ «УКРСИББАНК» або на умовах договірного списання, передбаченого цим договором та Правилами; 4) позичальник зобов'язується повертати кредит, плату за кредит, інші платежі шляхом внесення ануїтетних платежів відповідно до Графіка платежів, що викладений у Додатку №1 до договору, але в будь-якому випадку кредит повинен бути повернений не пізніше 25 листопада 2026 року; 5) розмір ануїтетного платежу становить 7019 гривень 00 копійок; 6) ануїтетний платіж повинен сплачуватися щомісячно до 25 числа (включно) кожного місяця; 7) процентна ставка за договором встановлюється в розмірі 0.00001% річних; 8) нарахування відсотків здійснюється в порядку, передбаченому Правилами; 9) позичальник сплачує банку комісії відповідно до умов цього договору та додатку №1 до договору, який є його невід'ємною частиною.
Додатком №1 до договору №98391347000 від 26 листопада 2021 року, який також особисто підписаний відповідачкою, визначений графік платежів та розрахунок сукупної вартості споживчого кредиту і реальної процентної ставки, з урахуванням вартості всіх супутніх послуг (комісій) (а.с. 47-50).
Із паспорта споживчого кредиту, який також підписаний особисто відповідачкою 26 листопада 2021 року, вбачається, що в ньому зазначені основні умови кредитування, інформація щодо орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача, порядок повернення кредиту й інші умови (а.с. 51-52).
Анкета-заява на надання споживчого кредиту, яка також підписана особисто відповідачкою 26 листопада 2021 року, містить відомості щодо погодження отримання кредиту відповідачкою ОСОБА_1 у АТ «УКРСИББАНК» на умовах, викладених в кредитному договорі №98391347000 від 26 листопада 2021 року (а.с. 55).
З огляду на вищевказані обставини суд вважає, що наданими позивачем доказами повністю підтверджено особисте підписання ОСОБА_1 кредитного договору, відповідачка із викладеними в договорі умовами погодилася без будь-яких зауважень або застережень, на підтвердження чого на примірнику договору нею проставлено свій особистий підпис.
Враховуючи вищевикладене, договір №98391347000 є результатом домовленості сторін і відповідає загальним засадам цивільного законодавства, закріпленим у ст.3 ЦК України, а також ст.1054 ЦК України, позаяк позичальник був ознайомлений з умовами кредитування, сторони мали необхідний обсяг цивільної дієздатності і волевиявлення учасників договору було вільним.
17 квітня 2024 року між АТ «УКРСИББАНК» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «УКРФІНСТАНДАРТ» укладений договір факторингу за №271, відповідно до умов якого АТ«УКРСИББАНК» передає (відступає) ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «УКРФІНСТАНДАРТ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «УКРФІНСТАНДАРТ» приймає належні АТ «УКРСИББАНК» права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі боржників (а.с. 28-33).
Як вбачається із Реєстру боржників від 17 квітня 2024 року до договору факторингу за №271 від 17 квітня 2024 року, ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «УКРФІНСТАНДАРТ» набуло право вимоги до відповідачки ОСОБА_1 за кредитним договором №98391347000, на загальну суму 244520 гривень 00 копійок, яка складається із: заборгованості за кредитом в сумі 145256 гривень 00 копійок; заборгованості за комісійними винагородами в сумі 99264 гривні 00 копійок (а.с. 38-41).
18 липня 2024 року ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «УКРФІНСТАНДАРТ» направлено відповідачці досудову вимогу щодо виконання нею договірних зобов'язань зі сплати заборгованості за кредитним договором станом на 18 липня 2024 року в розмірі 244520 гривень 0 копійок (а.с. 36-37).
Згідно розрахунку заборгованості за кредитом, наданого АТ «УКРСИББАНК», ОСОБА_1 своєчасно не сплачувала Банку грошові кошти для погашення заборгованості за Кредитом та комісіями, внаслідок чого станом на 17 квітня 2024 року виникла заборгованість за кредитним договором у розмірі 244520 гривень 00 копійок, яка складається із: заборгованості за кредитом в сумі 145256 гривень 00 копійок; заборгованості за комісійними винагородами в сумі 99264 гривні 00 копійок (а.с. 19-21).
Як вбачається із виписки за кредитним договором за період з 26 листопада 2021 року по 16 квітня 2024 року відповідачкою здійснювалося користування кредитними коштами, а також здійснювалось часткове погашення заборгованості за кредитом (а.с. 14-17).
Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у п. 3 ст. 3 ЦК України.
Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у п. 6 ст. 3 ЦК України.
Тобто, дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.
Згідно ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
В ч.1 ст. 638 ЦК України зафіксовано, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до абзацу 2 частини 2 статті 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
У ч. 1 ст. 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі ст. 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 1 ст. 1078 ЦК України передбачено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
За правилами, визначеними ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України). А у ч. 2 ст. 1054 ЦК України закріплене правило, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Відповідно до ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У відповідності до вимог ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Згідно ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
За правилами, визначеними ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Як з'ясовано судом, кредитний договір №98391347000 від 26 листопада 2021 року, укладений між його сторонами в письмовій формі, і підписаний особисто відповідачкою ОСОБА_1 .. В договорі викладено інформацію про тип кредиту, строк кредитування, спосіб та строк надання кредиту, процентну ставку, платежі за додаткові та супутні послуги, загальні витрати за кредитом, орієнтовну загальну вартість кредиту для споживача за весь строк користування кредитом, реальну річну процентну ставку, а тому відповідачка була ознайомлена з умовами кредитування.
Підписавши кредитний договір, позичальник відповідно до статей 3 та 627 ЦК України добровільно погодив такі умови кредитного договору, взявши на себе відповідні зобов'язання.
Суд констатує, що правочин, укладений між його сторонами, відповідно до статті 204 ЦК України є правомірним та укладеним у письмовій формі, отже сторонами дотримано вимоги ст. 1055 ЦК України щодо форми кредитного договору.
З огляду на вищевикладене, на підставі досліджених у судовому засіданні доказів, суд вважає доведеним факт невиконання ОСОБА_1 своїх зобов'язань за кредитним договором, у зв'язку з чим має місце порушення прав позивача, які підлягають захисту шляхом стягнення з відповідачки на користь позивача заборгованості за кредитним договором №98391347000, укладеним між його сторонами 26 листопада 2021 року, у розмірі у розмірі 244520 гривень 00 копійок, яка складається із: заборгованості за кредитом в сумі 145256 гривень 00 копійок; заборгованості за комісійними винагородами в сумі 99264 гривні 00 копійок.
Виписки з особового рахунку ОСОБА_1 є належними і достатніми доказами щодо розрахунку вимог ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «УКРФІНСТАНДАРТ».
Такий висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові, датованій 25 травня 2021 року, у справі № 554/4300/16-ц.
Водночас, суд зауважує, що відповідачка не скористалася своїм правом на подання відзиву та не спростувала розміру нарахованої суми заборгованості перед позивачем за кредитними зобов'язаннями.
Вирішуючи питання про стягнення із відповідачки заявлених до стягнення у порядку ст. 137 ЦПК України витрат на правову допомогу суд зазначає наступне.
Так, відповідно до ст. ст. 1, 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються договором про надання правової допомоги.
Згідно ч. 1 ст. 627, ч. 1 ст. 628 та ст. 629 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами. Частиною 1 статті 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.
Частиною 1 статті 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Згідно ч. 1 ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
У рішенні від 23 січня 2014 року у справі "East\WestAllianceLimited проти України" (заява №19336/04, п. 269) Європейський суду з прав людини звернув увагу, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
19 лютого 2020 року Великою Палатою Верховного Суду прийнято додаткову постанову у справі №755/9215/15-ц (провадження №14-382цс19), де зазначено таке.
Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини. Водночас чинне цивільне процесуальне законодавство України визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.
За змістом ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
-розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
-розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом справи.
Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Таким чином, підсумовуючи, можна зробити висновок, що Цивільним процесуальним кодексом України визначені такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.
Із запровадженням з 15 грудня 2017 року змін до Цивільного процесуального кодексу України законодавцем принципово по-новому визначено роль суду у позовному провадженні, а саме: як арбітра, що надає оцінку тим доказам та доводам, що наводяться сторонами у справі, та не може діяти на користь будь-якої із сторін, що не відповідатиме основним принципам цивільного судочинства.
За правилами, закріпленими у ч. 4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до пунктів 1, 2, 4, 5, 6, 12 частини третьої статті 2 ЦПК України основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема, верховенство права; повага до честі і гідності, рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом; змагальність сторін; диспозитивність; пропорційність; відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Зі змісту договору за №49648956 про надання правової допомоги, укладеного 22 січня 2025 року між адвокатом - фізичною особою підприємцем ОСОБА_2 і ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «УКРФІНСТАНДАРТ», адвокат Міньковська А.В. взяла на себе зобов'язання надавати ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «УКРФІНСТАНДАРТ» юридичну допомогу в обсязі та на умовах, передбаченим даним договором, а Клієнт зобов'язався оплачувати юридичну допомогу у відповідності до умов розділу 4 Договору (а.с. 23-27).
Згідно додаткової угоди за №98391347000 до договору №49648956 про надання правової допомоги від 22 січня 2025 року, укладеної 01 липня 2025 року між адвокатом - фізичною особою підприємцем ОСОБА_2 і ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «УКРФІНСТАНДАРТ»(а.с. 34), адвокат Міньковська А.В. зобов'язалася здійснити представництво та захист інтересів клієнта у справі щодо стягнення кредитної заборгованості з ОСОБА_1 . За здійснення представництва та захист інтересів клієнта в суді у справі про стягнення кредитної заборгованості та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги, пов'язаних з розглядом даної справи, відповідно до умов цього договору, клієнт виплачує адвокату гонорар, у порядку та строки за погодженням сторін. Виплата гонорару здійснюється на умовах попередньої оплати (авансування) та/або, що підтверджується підписаним сторонами відповідним актом про надання професійної правничої допомоги, складеним та підписаним сторонами на підставі детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом.
Згідно поданого до суду акту за №98391347000 про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги адвокатом (виконання робіт, надання послуг), підписаного сторонами 01 липня 2025 року (а.с. 13), відповідно до договору про надання правової (правничої) допомоги за №49648956 від 22 січня 2025 року, додаткових угод, на підставі детального опису робіт (наданих послуг), сторони підтвердили, що адвокат надав, а клієнт прийняв правничу (правову) допомогу загальною вартістю 10000 гривень 00 копійок, зокрема: 1) правовий аналіз обставин спірних правовідносин та надання правових рекомендацій (консультацій) щодо захисту інтересів ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «УКРФІНСТАНДАРТ»,час витрачений на виконання робіт 2 години, вартістю 3000 гривень 00 копійок; 2) складання позовної заяви про стягнення кредитної заборгованості, в тому числі попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи, час витрачений на виконання робіт 2 години, вартістю 5000 гривень 00 копійок; 3) формування додатків до позовної заяви (письмові докази), час витрачений на виконання робіт 1 година, вартістю 1000 гривень 00 копійок; 4) подання позовної заяви та копії позовної заяви з додатками, до суду шляхом надсилання позовної заяви поштовим відправленням, час витрачений на виконання робіт 1 година, вартістю 1000 гривень 00 копійок.
Крім того, до матеріалів справи долучено детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом Міньковською А.В., необхідних для надання правничої (правової) допомоги за позовом ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «УКРФІНСТАНДАРТ»(а.с. 22).
За змістом ст. 137 ЦПК України за умови доведеності факту надання правничої допомоги та вартості таких послуг, відсутність доказів про їх фактичну сплату для їх розподілу за результатами розгляду справи, відповідно до ч. 8 ст. 141 цього ж Кодексу, не мають правового значення.
Так, у п. 1 ч. 1 ст. 137 ЦПК України зазначено, що розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Таким чином, законодавець не передбачив можливості для відмови судом у стягненні витрат на професійну правничу допомогу, яка фактично надана, а тому суд за правилами, визначеними ч.ч. 4-6 ст. 137, ч.ч. 3, 4 ст. 141 ЦПК України у такому разі повинен з'ясувати питання про наявність чи відсутність підстав для зменшення таких витрат.
Аналогічну правову позицію викладено Верховним Судом у складі Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постановах: від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, від 22 січня 2021 року у справі № 925/1137/19, Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постановах: від 02 грудня 2020 року у справі № 317/1209/19 (провадження № 61-21442св19), від 12 лютого 2020 року в справі № 648/1102/19 (провадження № 61-22131св19), від 03 лютого 2021 року у справі № 554/2586/16-ц (провадження № 61-21197св19), від 17 лютого 2021 року у справі № 753/1203/18 (провадження № 61-44217св18).
Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268).
З огляду на вказане вище, зважаючи на принципи розумності та співмірності фактично наданої адвокатом Міньковською А.В. професійної правничої допомоги із заявленим до стягнення розміром судових витрат, пов'язаних із правничою допомогою адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, врахувавши співвідношення ціни позову до таких витрат, витрачений адвокатом час на надання цієї допомоги, яка фактично звелася до усної консультації адвоката, складання ним позовної заяви, а також взявши до уваги те, що судова практика у справах про стягнення сум заборгованості за кредитними зобов'язаннями є сформованою та відносно сталою, що, в свою чергу, не потребувало від адвоката вивчення змінених позицій Верховного Суду, відшукувати докази для підтвердження заявлених вимог, витрачати час на деталізоване ознайомлення із позицією відповідача в цій справі, суд дійшов висновку про необхідність зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, із 10000 гривень 00 копійок до 6000 гривень 00 копійок.
Визначаючи розмір таких витрат суд також взяв до уваги і те, що фактично у справі відбулося одне судове засідання, яке проведено судом за відсутності адвоката Міньковської А.В.
Схожі висновки щодо підтвердження витрат, пов'язаних з оплатою професійної правничої допомоги, зроблені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18), постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 753/15687/15-ц, від 26 вересня 2018 року у справі № 753/15683/15, постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18 червня 2019 року у справі № 910/3929/18 та інших.
Таким чином із відповідача на користь позивача суд вважає за необхідне стягнути 6000 гривень 00 копійок витрат на професійну правничу допомогу.
Крім того, суд за правилами, визначеними ст. 141 ЦПК України, вважає за необхідне стягнути із відповідача на користь позивача суму сплаченого ним судового збору у розмірі 2934 гривні 24 копійки.
Керуючись ст.ст. 12, 19, 81, 133, 137,141, 259, 264, 265, 274-279 ЦПК України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «УКРФІНСТАНДАРТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договоромзадовольнити.
Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , індивідуальний податковий номер: НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «УКРФІНСТАНДАРТ» (ідентифікаційний код юридичної особи - 41153878) заборгованість за кредитним договором №98391347000, укладеним між його сторонами 26 листопада 2021 року, у розмірі у розмірі 244520 (двісті сорок чотири тисячі п'ятсот двадцять) гривень 00 копійок.
Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , індивідуальний податковий номер: НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «УКРФІНСТАНДАРТ» (ідентифікаційний код юридичної особи - 41153878) судовий збір, сплачений позивачем, у розмірі 2934 (дві тисячі дев'ятсот тридцять чотири) гривні 24 (двадцять чотири) копійки.
Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , індивідуальний податковий номер: НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «УКРФІНСТАНДАРТ» (ідентифікаційний код юридичної особи - 41153878) витрати, пов'язані із правничою допомогою адвоката, в сумі 6000 (шість тисяч гривень 00 копійок.
Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення виготовлений 12 серпня 2025 року.
Суддя: М.О. Скляренко