Справа № 621/2144/25
Провадження № 1-кс/621/413/25
Ухвала
Іменем України
11 серпня 2025 року м. Зміїв
Слідчий суддя Зміївського районного суду Харківської області ОСОБА_1 ,
за участі: секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
слідчого - ОСОБА_4 ,
підозрюваного - ОСОБА_5 ,
захисника - адвоката ОСОБА_6 ,
розглянувши у судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого СВ відділу поліції № 2 Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 , погоджене прокурором Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу - тримання під вартою у відношенні:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Вишневе Вовчанського району Харківської області, українця, громадянина України, не одруженого, який має середню освіту, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , що фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:
1)11.05.2008 Харківським районним судом Харківської області за частиною 3 статті 186 Кримінального кодексу України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки 6 місяців, звільнений умовно-достроково 26.04.2012 з невідбутим терміном 1 місяць 25 днів;
2)06.04.2015 Вовчанським районним судом Харківської області за сукупністю злочинів, передбачених частиною 3 статті 185, частиною 1 статті 309 Кримінального кодексу України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки, на підставі статті 75 Кримінального кодексу України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки;
3)18.09.2017 Вовчанським районним судом Харківської області за частиною 2 статті 15 частини 2 статті 185 Кримінального кодексу України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки, на підставі статті 75 Кримінального кодексу України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки;
4)22.02.2020 Великобурлуцьким районним судом Харківської області за частиною 2 статті 185 Кримінального кодексу України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 1 місяць, звільнений умовно - достроково 14.11.2022 з невідбутим терміном 3 місяці 18 днів,
якому вручено письмове повідомлення про підозру у кримінальному правопорушенні, передбаченому частиною 2 статті 15, частини 4 статті 186 Кримінального кодексу України,
11.08.2025 слідчий СВ відділу поліції № 2 Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області ОСОБА_4 у провадженні якого перебувають матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025221260000353 від 06 липня 2025 року, за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого частиною 2 статті 15 частини 4 статті 186 Кримінального кодексу України, звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу - тримання під вартою у відношенні підозрюваного ОСОБА_5 .
На обґрунтування клопотання слідчий зазначив, що на досудовому розслідуванні у СВ ВП № 2 Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області перебувають матеріали кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025221260000353 від 06.07.2025 за ознаками кримінального правопорушення - злочину, передбаченого частиною 2 статті 15 частини 4 статті 186 Кримінального кодексу України.
Процесуальне керівництво у вказаному кримінальному провадженні здійснюється прокурорами Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 05.07.2025 близько 23:30 години, більш точного часу в ході досудового розслідування встановити не представилось за можливе, ОСОБА_5 , разом із раніше знайомим ОСОБА_7 перебували поблизу домоволодіння АДРЕСА_3 .
В цей час у ОСОБА_7 та ОСОБА_5 виник спільний злочинний умисел, направлений на викрадення чужого майна з території вищевказаного домоволодіння. Того ж дня, в той же час, ОСОБА_7 та ОСОБА_5 , діючи за попередньою змовою групою осіб, проникли на неогороджену територію домоволодіння АДРЕСА_3 , звідки вирішили викрасти металевий дріт, який знаходився на подвір'ї вказаного домоволодіння. Реалізуючи свій кримінально протиправний умисел, ОСОБА_7 та ОСОБА_5 почали зривати вищевказаний дріт, який був підключений між житловим будинком та господарським приміщенням.
В цей час, з житлового будинку вийшов власник домоволодіння ОСОБА_8 , який зробив зауваження ОСОБА_7 та ОСОБА_5 та попросив припинити протиправні дії.
Після цього ОСОБА_7 усвідомлюючи, що його дії помічені сторонньою особою, з метою подолання можливого опору з боку ОСОБА_8 та доведення свого злочинного умислу, направленого та викрадення чужого майна до кінця, наніс один удар кулаком лівої руки в область правого ока ОСОБА_8 , в результаті чого ОСОБА_8 повернувся до будинку.
Продовжуючи свій кримінально протиправні дії, направлені на викрадення чужого майна ОСОБА_7 та ОСОБА_5 діючи протиправно, за попередньою змовою групою осіб, відкрито, з корисливих мотивів, з метою наживи, в умовах дії воєнного стану на території України, продовжили змотувати двожильний мідний дріт перетином 2х1,5, довжиною 37 метрів, в справному стані, бувший у вжитку, вартістю, відповідно до висновку судово - товарознавчої експертизи №1875/25 від 10.07.2025 року - 834 грн. 72 к.
В подальшому, ОСОБА_8 вийшовши з будинку, направився до ОСОБА_7 та ОСОБА_5 , які в цей час змотавши вищевказаний дріт направились в бік вул. Чемужівської з метою залишення території вказаного домоволодіння, однак ОСОБА_8 , наздогнавши ОСОБА_7 та ОСОБА_5 , почав чинити активний опір, через що ОСОБА_5 покинув вищевказаний дріт поблизу території домоволодіння ОСОБА_8 .
Таким чином, ОСОБА_7 та ОСОБА_5 виконали всі дії, які вважали необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця, однак кримінальне правопорушення не було доведене до кінця з причин, що не залежали від волі ОСОБА_7 та ОСОБА_5 , а саме через активний опір з боку потерпілого ОСОБА_8 .
31.07.2025 ОСОБА_5 вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого частиною 2 статті 15 частини 4 статті 186 Кримінального кодексу України, тобто у закінченому замаху на відкрите викрадення чужого мана (грабіж), поєднане з насильством, яке є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, за попередньою змовою групою осіб та вчиненому в умовах воєнного стану.
На підтвердження обґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_5 вказаного кримінального правопорушення слідчий у клопотанні посилався на відомості: протоколу огляду місця події від 06.07.2025; протоколу огляду речей та предметів від 10.07.2025; протокол пред'явлення особи для впізнання від 10.07.2025; висновок судово-товарознавчої експертизи від 10.07.2025; протокол допиту підозрюваного від 31.07.2025; протоколу слідчого експерименту за участі підозрюваного ОСОБА_5 від 31.07.2025.
Враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавленням волі на строк до десяти років, а також наявність ризиків, які дають підстави вважати, що ОСОБА_5 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, перешкоджати кримінальному провадженню, вчинити інше кримінальне правопорушення, слідчий вважав, що є підстави для застосування щодо підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу.
З урахуванням вимог статті 178 Кримінального процесуального кодексу України, а саме: вагомих доказів про вчинення підозрюваною злочину, тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_5 у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, репутація підозрюваного, свідчить про неможливість застосування до нього більш м'яких видів запобіжних заходів.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_9 наполягав на задоволенні клопотання з підстав, викладених у ньому та висловив категоричну позицію щодо неможливості застосування інших, більш м'яких запобіжних заходів.
Слідчий ОСОБА_4 в судовому засіданні підтримав клопотання з підстав викладених у ньому, вважав його обґрунтованим та зазначив, що зазначені у клопотанні ризики, передбачені статтею 177 КПК України, щодо обвинуваченого, свідчить про можливість переховування від органів розслідування та суду.
Підозрюваний ОСОБА_5 та його захисник адвокат ОСОБА_6 під час судового розгляду клопотання заперечували проти його задоволення, просили застосувати більш м'який запобіжний захід, оскільки ризики вказані в клопотанні не підтвердженні належними доказами, а наміру переховуватися та чинити перешкоди кримінальному провадженню іншим чином ОСОБА_5 не має.
Слідчий суддя, вислухавши думку сторін кримінального провадження та дослідивши надані докази, дійшов наступного висновку.
На підтвердження доводів клопотання надано копії матеріалів кримінального провадження: витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12025221260000353 від 06.07.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 15 частини 4 статті 186 Кримінального кодексу України; копії рапорту чергового ВП № 2 Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області від 05.07.2025 щодо надходження повідомлення про грабіж; копію протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення (або таке, що готується) від 06.07.2025; копію протоколу огляду місця події від 06.07.2025; копію постанови про визнання речових доказів та передачу їх на зберігання від 06.07.2025; копію протоколу допиту потерпілого від 10.07.2025; копію постанови про призначення судово-медичної експертизи від 08.07.2025; копію висновку експерта № 12-14/141-зм/25 від 11.07.2025; копію висновку експерта за результатами проведення судово-товарознавчої експертизи від 10.07.2025 № 1875/25; копію протоколу допиту свідка від 10.07.2025; копію протоколу огляду речей та предметів від 10.07.2025; копію вимоги на ОСОБА_5 щодо судимостей; копію протоколу слідчого експерименту від 10.07.2025; копію постанови про перекваліфікацію складу злочину у кримінальному провадженні від 31.07.2025; копію письмового повідомлення про підозру ОСОБА_5 за частиною 2 статті 15 частини 4 статті 186 Кримінального кодексу України; копію протоколу допиту підозрюваного ОСОБА_5 від 31.07.2025; копію протоколу проведення слідчого експерименту від 31.07.2025; копію постанови про залучення захисника від 11.08.2025; копію доручення захисника від 11.08.2025.
Відповідно до статті 29 Конституції України, ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
Частиною 1 статті 12 Кримінального процесуального кодексу України передбачено, що під час кримінального провадження ніхто не може триматися під вартою, бути затриманим або обмеженим у здійсненні права на вільне пересування в інший спосіб через підозру або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення інакше як на підставах та в порядку, передбачених цим Кодексом.
У відповідності до частини 1 статті 177 Кримінального процесуального кодексу України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Статтею 178 Кримінального процесуального кодексу України визначено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявності в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
Відповідно до частини 1 статті 194 Кримінального процесуального кодексу України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно з частиною 1 статті 183 Кримінального процесуального кодексу України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Стороною обвинувачення надані докази того, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого частиною 2 статті 15 частини 4 статті 186 Кримінального кодексу України, відповідно з якою йому загрожує, у разі визнання винуватим, покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 10 років.
Однак, прокурором не доведено, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, крім тримання під вартою, не зможе запобігти встановленим в ході розгляду клопотання ризикам.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваної, слідчий суддя враховує вимоги пунктів 3 і 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.
При аналізі встановлених та зазначених вище ризиків, слідчий суддя дійшов до висновку про їх обґрунтованість з огляду на фактичні обставини кримінального провадження та особу ОСОБА_5 , який підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, поєднаному з насильством, крім того, як вбачається зі змісту клопотання орган досудового розслідування вважає, що підозрюваний розуміючи невідворотність покарання за діяння, у вчиненні якого є достатні підстави його підозрювати, намагатиметься у будь-який спосіб уникнути відповідальності шляхом переховування від органів досудового розслідування, суду, що не знайшло свого підтвердження в ході розгляду клопотання та є безпідставних з огляду на посткримінальну поведінку ОСОБА_5 .
Діяння, яке інкримінується ОСОБА_5 мало місце 06.07.2025. У свою чергу доказів того, що ОСОБА_5 з цього часу вчиняв будь-які дії, спрямовані на переховування, перешкоджання кримінальному провадженню, тощо, як визначено статтею 177 КПК України, судовим розглядом не встановлено.
Вищевказані обставини у своїй сукупності дають суду підстави вважати, що в даний момент забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного може і більш м'який запобіжний захід - цілодобовий домашній арешт.
Приймаючи рішення про обрання відносно ОСОБА_5 більш м'якого запобіжного заходу, слідчий суддя враховує, що останній має постійне фактичне місце проживання на території громади в м. Зміїв Чугуївського району Харківської області, проживає у цивільному шлюбі з жінкою, яка має двох дітей, яких у свою чергу утримує ОСОБА_5 , проходження ОСОБА_5 стажування з працевлаштування.
Відповідно до частин 1, 2, 3, 6 статті 181 Кримінального процесуального кодексу України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі. Ухвала про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передається для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного, обвинуваченого. Строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Сукупний строк тримання особи під домашнім арештом під час досудового розслідування не може перевищувати шести місяців. По закінченню цього строку ухвала про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту припиняє свою дію і запобіжний захід вважається скасованим.
За таких обставин, слідчий суддя дійшов до висновку про відмову у задоволенні клопотання сторони обвинувачення про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та доцільність обрання підозрюваному ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді домашнього арешту з забороною цілодобово залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_2 , з покладенням на нього обов'язків, визначених частиною 5 статті 194 Кримінального процесуального кодексу України.
Відповідно до частини 5 статті 194 Кримінального процесуального кодексу України на підозрюваного ОСОБА_5 належить покласти обов'язок прибувати до слідчого відділення відділу поліції № 2 Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області, до прокурора Зміївського відділу Чугуївської окружної прокуратури Харківської області або до суду за кожною вимогою або повідомляти про неможливість прибуття.
На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 176 - 178, 181, 182-184, 186, 193, 194, 196, 197 Кримінального процесуального кодексу України, -
1. У задоволенні клопотання - відмовити.
2. Застосувати у відношенні підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід - домашній арешт, із забороною цілодобово залишати своє місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 .
3. Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 обов'язок прибувати до слідчого відділення відділу поліції №2 Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області, до прокурора Зміївського відділу Чугуївської окружної прокуратури Харківської області або до суду за кожною вимогою або повідомляти про неможливість прибуття; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця проживання.
4. Виконання ухвали про застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту покласти на відділ поліції № 2 Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області.
5. Строк дії ухвали - два місяці, але в межах строків досудового розслідування, передбачених статтею 219 Кримінального процесуального кодексу України.
6. Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя: