Справа №: 398/2940/25
провадження №: 2/398/2077/25
Іменем України
"12" серпня 2025 р. Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі:
головуючого судді Авраменка О.В.,
з участю секретаря судового засідання Міщенко С.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в м. Олександрія в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором
ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» звернулось до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики №79341518 від 22.06.2024 року в розмірі 25 918,80 грн. Свої вимоги обґрунтовує тим, що 22.06.2024 року між ТОВ «ФК «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір позики №79341518, відповідно до якого відповідач отримав позику в розмірі 1 800,00 грн, строком на 30 днів, тобто з 22.06.2024 року до 21.07.2024 року, зі сплатою відсотків за користування позикою в розмірі 1,05% на день. Крім того, договором передбачено сплату позичальником 2,70% відсотків за понадстрокове користування позикою (її частиною) за день. 23.06.2024 року між «ФК «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено додаткову угоду №79341518 до договору позики на умовах повернення позики в кінці строку позики №79341518 від 22.06.2024 року, відповідно до якого відповідачу було збільшено суму наданої позики з 1 800,00 на 6 000,00 грн, тобто загальний розмір наданої позики становить 7 800,00 грн. 14.06.2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу №14/06/21 та додаткову угоду №42 від 28.10.2024 року, відповідно до умов яких до ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» перейшло право вимоги до відповідача за договором позики №79341518 від 22.06.2024 року. Взяті на себе зобов'язання відповідач належним чином не виконав, у зв'язку з чим утворилась заборгованість за договором позики в розмірі 25 918,80 грн, з яких: 7 800,00 грн - заборгованість за основною сумою боргу; 2 534,40 грн - заборгованості за відсотками; 15 584,40 грн - заборгованість за пенею.
Оскільки, відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, в судове засідання не з'явився без повідомлення причин, відзив не подав та представник позивача не заперечує проти заочного розгляду справи, то судом постановлено ухвалу про заочний розгляд цієї справи.
Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши подані сторонами докази, суд приходить до наступних висновків.
Суд в межах заявлених позовних вимог та наданих доказів у справі встановив наступні факти та правовідносини.
Істотними умовами договору позики, відповідно до змісту ч. 1 ст. 638 та ст. ст. 1046 - 1048 ЦК України, є умови про суму і строк позики, умови і порядок її надання, розмір, порядок нарахування та виплата процентів, відповідальність сторін.
Згідно з ч. 2 ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
За приписами ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема, електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом (ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію»).
22.06.2024 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір позики №79341518 відповідно до якого відповідач отримав позику в розмірі 1 800,00 грн, строком на 30 днів, тобто з 22.06.2024 року до 21.07.2024 року, зі сплатою відсотків за користування позикою в розмірі 1,05% на день. Крім того, договором передбачено сплату позичальником 2,70% відсотків за понадстрокове користування позикою (її частиною) за день.
23.06.2024 року між «ФК «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду №79341518 до договору позики на умовах повернення позики в кінці строку позики №79341518 від 22.06.2024 року, відповідно до якого відповідачу було збільшено суму наданої позики з 1 800,00 на 6 000,00 грн, таким чином загальний розмір наданої позики становить 7 800,00 грн. Строк повернення позики та відсоткова ставка залишились незмінними.
Договір та додаток до нього (таблиця обчислення загальної вартості кредиту), додаткова угода та додаток до угоди (таблиця обчислення загальної вартості кредиту) відповідачем підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором.
ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» надало позику відповідачу шляхом перерахування грошових коштів двома безготівковими переказами на картковий рахунок відповідача, що підтверджується інформацією, наданою АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК». Зокрема, з інформації банку вбачається, що банківська картка № НОМЕР_1 емітована та видана на ім'я відповідача. 22.06.2024 року на зазначену картку зараховано кошти в сумі 1 800,00 грн та 23.06.2024 року на зазначену картку зараховано кошти в сумі 6 000,00 грн.
14.06.2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу №14/06/21 та додаткову угоду №42 від 28.10.2024 року, у відповідності до умов яких ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників.
Відповідно до Витягу з Реєстру боржників №36 від 28.10.2024 року до Договору факторингу №14/06/21 від 14.06.2021 року, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача за договором позики №79341518 від 22.06.2024 року.
Статтями 12, 13, 81 та 83 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Сторони та інші учасники справи подають докази безпосередньо до суду.
Відповідно до ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом. Відступлення права вимоги - це договірна передача зобов'язальних вимог первісного кредитора новому кредиторові.
Згідно з ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором.
Заміна осіб у зобов'язанні пов'язана з тим, що попередні учасники зобов'язань вибувають з цих відносин, а їх права та обов'язки переходять до суб'єктів, які їх замінюють.
Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання зобов'язання є належним.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що до позивача, як нового кредитора, перейшло право вимоги до відповідача за договором позики №79341518 від 22.06.2024 року.
За приписами ст. ст. 526, 530, 610, ч. 1 ст. 612, ст. 629 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 1 статті 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
За змістом ч. ч. 1, 2 ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів (ч. 2 ст. 1050 ЦК України).
Згідно з ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно з розрахунком, наданим позивачем, взяті на себе зобов'язання за кредитним договором відповідач не виконав, у зв'язку з чим за договором позики станом на 31.03.2025 року виникла заборгованість в загальному розмірі 25 918,80 грн, з яких: 7 800,00 грн - заборгованість за основною сумою боргу; 2 534,40 грн - заборгованості за відсотками за користування позикою; 15 584,40 грн - заборгованість за пенею.
Проте суд не погоджається з розрахунком наданим позивачем щодо нарахування відсотків за користування позикою з огляду на таке.
За умовами договору позики та додаткової угоди до нього відповідач 22.06.2024 року отримав позику в розмірі 1 800,00 грн зі сплатою за користування 1,05% в день, строком на 30 днів, тобто з 22.06.2024 року до 21.07.2024 року включно. Додатковою угодою збільшено суму позики з 23.06.2024 року на 6 000,00 грн, тобто до 7 800,00 грн. При цьому, строк повернення позики та відсоткова ставка залишились незмінними.
Отже, за один день користування позикою (22.06.2024 року) відсотки повинні нараховуватись на суму позики в розмірі 1 800,00 грн, а за наступні 29 днів (з 23.06.2024 року до 21.07.2024 року включно) - в розмірі 7 800,00 грн., а відтак розмір відсотків за користування позикою становитиме:
- 1 800,00 грн (сума позики) х 1,05 % (відсоткова ставка в день) : 100% х 1 день = 18,90 грн;
- 7 800,00 грн (сума позики) х 1,05% (відсоткова ставка в день) : 100% х 29 днів (строк кредитування) = 2 375,10 грн.
Тобто, сума заборгованості за відсотками за користування позикою за період з 22.06.2024 року до 21.07.2024 року включно складає 2 394,00 грн, що також зазначено і в додатку №1 до договору позики, після укладення додаткової угоди, а не 2 534,40 грн, як зазначено в розрахунку позивача від 31.03.2025 року.
Враховуючи те, що відповідач не виконав передбачені договором позики і законом зобов'язання, ні перед первісним кредитором, ні перед новим кредитором - позивачем, внаслідок чого утворилася заборгованість, то суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в частині стягнення заборгованості за сумою позики в розмірі 7 800,00 грн та заборгованості за відсотками за користування позикою в розмірі 2 394,00 грн, а всього - 10 194,00 грн.
Щодо стягнення нарахованої позивачем пені в сумі 15 584,40 грн, суд зазначає наступне.
Пунктом 18 ПРИКІНЦЕВИХ ТА ПЕРЕХІДНИХ ПОЛОЖЕНЬ ЦК України встановлено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
З огляду на дату укладення договору позики (22.06.2024 року) та строк його дії в період дії в Україні воєнного стану, нарахування пені суперечить вищезазначеній нормі ЦК України, а відтак суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені в розмірі 15 584,40 грн не підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України та абз. 1 п. 36 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №10 від 17.10.2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» суд стягує з відповідача на користь позивача сплачений судовий збір, пропорційно до задоволених вимог (39,33%), в розмірі 1 190,91 грн.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 76 - 81, 141, 258, 259, 263 - 265, 268, 280 - 282 ЦПК України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса місця проживання, зареєстрована у встановленому законом порядку: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (адреса місцезнаходження: м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30, код ЄДРПОУ 35625014, IBAN № НОМЕР_3 у АТ «ТАСкомбанк») заборгованість за договором позики №79341518 від 22.06.2024 року станом на 31.03.2025 року в розмірі 10 194 (десять тисяч сто дев'яносто чотири) грн 00 коп, яка складається з:
7 800,00 грн - заборгованість за основною сумою позики;
2 394,00 грн - заборгованість за відсотками за користування позикою.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса місця проживання, зареєстрована у встановленому законом порядку: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (адреса місцезнаходження: м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30, код ЄДРПОУ 35625014, IBAN № НОМЕР_3 у АТ «ТАСкомбанк») судовий збір в розмірі 1 190 ( одна тисяча сто дев'яносто) грн 91 коп.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його складення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Кропивницького апеляційного суду. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення шляхом подачі апеляційної скарги до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повне рішення складено 12 серпня 2025 року.
Суддя О.В.Авраменко