Справа №: 398/3054/25
провадження №: 3/398/1032/25
Іменем України
"11" серпня 2025 р. м.Олександрія
Суддя Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області Петренко С.Ю., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли від Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області, стосовно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
про притягнення до адміністративної відповідальностіза ч. 1 ст. 130 КУпАП,
02.05.2025 року об 11.15 год., в м. Олександрії, Кіровоградської області, по вул. Яблунева, 2, водій ОСОБА_1 керуючи автомобілем ВАЗ 2103, днз НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини роту, порушення мови та координації рухів. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився. Від керування відсторонений, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України.
Відповідальність за дане адміністративне правопорушення, передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В судові засідання 26.06.2025 року та 11.08.2025 року ОСОБА_1 не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином шляхом направлення судових повісток, відправленими рекомендованими листами з повідомленням про вручення поштового відправлення на адресу місця проживання, зазначену в протоколі, але на адресу суду повернулися конверти з судовими повістками, з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». У протоколі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , зазначено, що справа буде розглядатись в Олександрійському міськрайонному суді Кіровоградської області, та не містять будь-яких заперечень щодо місця проживання.
Клопотань про відкладення розгляду справи від особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не надходило.
Відповідно до ч. 1 ст. 268 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення може бути розглянута у відсутність правопорушника, якщо він був своєчасно повідомлений про день та час розгляду справи.
Конституційне право на суд є правом, його реалізація покладає на учасників справи певні обов'язки. Практика ЄСПЛ визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Як зазначено у рішенні ЄСПЛ у справі "Пономарьов проти України" від 03.04.2008 року, сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (рішення ЄСПЛ у справі "Юніон Аліментарія Сандерс С. А. проти Іспанії" від 07.07.1989 року).
У рішенні ЄСПЛ у справі "Тойшлер проти Германії" від 04.10.2001 року наголошено, що обов'язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті своїх інтересів.
Рішенням Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 року у справі «Пономарьов проти України» наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Враховуючи викладене, з метою забезпечення розумного строку розгляду судом справи, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 на підставі наявних доказів, що не суперечитиме ст.268 КУпАП.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікована Україною Законом № 475/97-ВР від 17.07.1997 року, гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Правом на участь у судовому засіданні ОСОБА_1 не скористався, до суду не з'явився, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надав, тому, зважаючи на це, він мав реальну можливість та нагоду поцікавитись про стан та перебіг справи щодо нього або стежити за ходом справи за допомогою офіційних джерел, таких як веб-сторінка суду.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення суд прийшов до наступних висновків.
Згідно з п. 2.5 Правил дорожнього руху України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Диспозицією частини 1 статті 130 КУпАП встановлено, що відповідальність за вказаною нормою закону настає у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до вимог п.п.6, 7 «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом МВС, МОЗ України 09.11.2015 №1452/735, п.п.4, 6 «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду» затвердженого постановою КМУ від 17.12.2008 (зі змінами), огляд на стан сп'яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу із використанням спеціальних технічних засобів у присутності двох свідків, або лікарем закладу охорони здоров'я.
Згідно з ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного сп'яніння підлягають оглядові на стан алкогольного сп'яніння. Огляд водія на стан алкогольного сп'яніння проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Огляд осіб на стан алкогольного сп'яніння здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського.
Системний аналіз зазначених норм законодавства дає підстави зробити висновок, що у випадку встановлення ознак алкогольного сп'яніння у водія транспортного засобу, поліцейський повинен запропонувати такому водію пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів на місці зупинки транспортного засобу. У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів на місці зупинки транспортного засобу, поліцейський зобов'язаний запропонувати такому водієві пройти огляд в закладах охорони здоров'я. У випадку відмови водія від проходження огляду у закладі охорони здоров'я, поліцейським складається відповідний протокол про адміністративне правопорушення.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 317827 від 02.05.2025 року ОСОБА_1 керував транспортним засобом з ознаками алкогольного сп'яніння і факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння підтверджується направленням водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного, чи іншого сп'яніння, а також дослідженим відеозаписом з нагрудної камери поліцейського, що міститься на DVD-диску, який доданий до протоколу про адміністративне правопорушення.
За таких обставин, суддя приходить до висновку, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення.
Враховуючи характер правопорушень, особу правопорушника, суд вважає, що на ОСОБА_2 накласти адміністративне стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, у вигляді штрафу в розмірі 1000(однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто в сумі 17000 грн. (сімнадцять тисяч гривень) з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
При призначенні стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами суддя враховує правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 04.09.2023 у справі № 702/301/20, де зазначено, що правова природа додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами не зводиться виключно до вилучення посвідчення водія та не вичерпується такою дією, а застосовується на певний період, тривалість якого визначається судом відповідно до санкції відповідної частини статей і полягає у забороні керувати транспортними засобами.
Так, внаслідок порушення особою, незалежно від наявності чи відсутності у неї посвідчення подія, правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту створюється реальна небезпека для життя і здоров'я інших осіб та спричиняється відповідна шкода, а тому додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами в окремих випадках є необхідним з метою попередження спричинення такою особою шкоди здоров'ю чи навіть смерті іншим особам через порушення нею правил дорожнього руху в майбутньому, а також для дієвого впливу на сприйняття суспільством, у тому числі іншими водіями.
При цьому, слід звернути увагу на підвищену суспільну небезпечність дій осіб, які керують транспортними засобами, не маючи достатніх теоретичних і практичних знань та не отримавши у передбаченому законом порядку посвідчення водія, оскільки вірогідність настання дорожньо-транспортної пригоди у такому випаду є значно вищою, а тому попереджувальна мета додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами у такому випадку набуває особливого значення.
Підхід щодо неможливості призначення покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами особі, яка не отримувала посвідчення водія на право керування транспортними засобами, не відповідає засаді справедливості та принципу рівності всіх перед законом, а також нівелює попереджувальну мету покарання.
Згідно з ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення справляється судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімум для працездатних осіб, що становить 605 грн. 60 коп.
Керуючись ч.1 ст. 130, ст.ст. 283, 284 КУпАП, суддя,-
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, і застосувати щодо нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір в розмірі 605 гривень 60 копійок.
Реквізити для сплати штрафу Назва платежу: Адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху; Рахунок: UA658999980313000149000011001; ГУК у Кіров.обл./Кіров.обл./21081300, код за ЄДРПОУ: 37918230; банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.); код класифікації доходів бюджету: 21081300; Призначення платежу: *; 121; код платника; ПІБ адмінштраф.
Реквізити для сплати судового збору Назва платежу: Сплата судового збору за рішенням суду про стягнення судового збору на користь держави; № рахунку: UA908999980313111256000026001; Назва одержувача коштів: отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106; код за ЄДРПОУ: 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.); код класифікації доходів бюджету: 22030106.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.
Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її винесення шляхом подачі апеляційної скарги до Кропивницького апеляційного суду через Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області.
Постанова набирає чинності після закінчення строків подання апеляційної скарги або розгляду справи апеляційним судом, якщо постанову не скасовано.
Постанова може бути пред'явлена до виконання протягом 3-х місяців.
Суддя С.Ю. ПЕТРЕНКО