Справа № 404/7894/25
Номер провадження 1-кс/404/2588/25
01 серпня 2025 року м. Кропивницький
Слідчий суддя Фортечного районного суду міста Кропивницького ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , власника майна - ОСОБА_4 , представників власника майна - адвоката ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали клопотання слідчого СВ Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області лейтенанта поліції ОСОБА_7 , погодженого з прокурором Кропивницької окружної прокуратури ОСОБА_3 , про арешт майна в рамках кримінального провадження №12024121010001959 від 28.07.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.114-1 КК України,
Слідчий, за погодженням з прокурором, звернулася до слідчого судді з клопотанням, відповідно до якого просив накласти арешт з метою збереження речових доказів із позбавленням права на відчуження, розпоряджання та користування вилученим 28.07.2025 під час затримання в порядку ст. 208 КПК України підозрюваного ОСОБА_4 було вилучено: пара ключів (синього та чорного кольорів), грошові кошти в сумі 220 грн. (номіналом 200 грн.- 1 шт., 20 грн.- 1шт.) смарт годинник «Арllе watch» чорго кольру із вставками сірого кольору, мобільний телефон «iPhone 15 Pro» ІМЕ1: НОМЕР_1 з сім-картою № НОМЕР_2 , які упаковані до сейф- пакету № PSP 2146150
На обґрунтування клопотання зазначено, що в ході досудового розслідування встановлено, що 28.07.2025 близько 07:20 год. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 йшов до гаражного кооперативу «Автолюбителів № 1» за адресою: м. Кропивницький, вул. Ціолковського, 1, де перед в'їздом знаходилися представники Кропивницького МТЦК та С1Т, а саме військовослужбовці ОСОБА_8 , ОСОБА_9 а також працівник поліції Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_10 , які відповідно до ст. 49 постанови Кабінету міністрів № 560 від 16.05.2024 «Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період» та ст. 32 ЗУ «Про Національну поліцію» здійснювали у громадян чоловічої статі віком від 18 до 60 років перевірку військово- облікових документів. В подальшому працівником ІНФОРМАЦІЯ_2 військовослужбовцем ОСОБА_8 було помічено особу чоловіка, яким як потім виявився гр. ОСОБА_4 . ОСОБА_8 з метою перевірки документів стосовно військового обліку (відповідно до ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»), перебуваючи у форменому одязі, з відповідними розпізнавальними знаками, представившись, звернувся до ОСОБА_4 для перевірки військово-облікових документів. ОСОБА_4 з метою уникнути перевірки документів, діючи умисно, усвідомлюючи характер своїх злочинних дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки таких дій та бажаючи їх настання, з метою перешкоджання діяльності представників Збройних Сил України та інших військових формувань, в особливий період, умисно наніс один удар кулаком в область щелепи ОСОБА_8 , після чого почав бігти з місця скоєння злочину, а саме забіг на територію вказаного гаражного кооперативу до власного автомобіля «Volkswagen Jetta» д.н.з. НОМЕР_3 . З метою припинення подальших протиправних дій ОСОБА_4 , представник ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме військовослужбовець ОСОБА_11 , став перед вказаним вище автомобілем, однак ОСОБА_4 продовжуючи свій злочинний умисел, усвідомлюючи характер своїх злочинних дій, передбачаючи суспільно- небезпечні наслідки таких дій та бажаючи їх настання, з метою перешкоджання діяльності представників Збройних Сил України та інших військових формувань, в особливий період, умисно, керуючи вказаним автомобілем здійснив наїзд на представника ІНФОРМАЦІЯ_3 , а саме військовослужбовця ОСОБА_9 , після чого з місця скоєння злочину зник.
28.07.2025 в порядку статті 208 КПК України затримано гр. ОСОБА_4 за підозрою у вчиненні вищевказаного злочину, в ході якого проведено обшук особи, під час якого у гр. ОСОБА_4 було виявлено та вилучено: пара ключів (синього та чорного кольорів), грошові кошти в сумі 220 грн. (номіналом 200 грн.- 1 шт., 20 грн.- 1шт.) смарт годинник «Арllе watch» чорго кольру із вставками сірого кольору, мобільний телефон «iPhone 15 Pro» 1МЕ1: НОМЕР_1 з сім-картою № НОМЕР_2 , які упаковані до сейф-пакету №PSP 2146150.
Прокурор в судовому засіданні уточнив вимоги клопотання підтримав, та вказав на наявність правових підстав для його задоволення. Зазначив, що вилучене майно визнано речовими доказами у справі. Зазначив, що накладення арешту на мобільний телефон необхідно для для встановлення причин перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України, мотивів, які спонукали підозрюваного до вчинення певних дій; щодо грошових коштів, то є необхідним встановлення джерела походження грошових коштів. Разом з тим, не наполягав на вилученні пари ключів та старт-годинника, так як вони не стосуються даного кримінального правопорушення.
Представники власника майна ОСОБА_4 - адвокати ОСОБА_5 та ОСОБА_6 заперечили проти задоволення клопотання. Зазначив, що клопотання слідчого необґрунтоване та невмотивоване, таке що суперечить кримінально-процесуальному законодавству, а також Європейській конвенції з прав людини. Стверджували, що вилучені в підозрюваного слідчим речі не мають жодного відношення до даного кримінального провадження. Звертали увагу, що телефон, який вилучений у підозрюваного містить інформацію, яка необхідна для роботи, зокрема, доступ до банківських і фінансових рахунків; платежів; оплата комунальних послуг, сигналізації.
Власник майна - ОСОБА_12 в судовому засіданні заперечив проти задоволення клопотання прокурора, підтримав позицію своїх адвокатів. Зазначив, що дані речі кошти належать йому особисто, не мають відношення до розслідування даного кримінального провадження, а тому просив їх йому повернути.
Заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя прийшла до такого висновку.
Встановлено, що у провадженні Кропивницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області перебувають матеріали кримінального провадження внесеного 28.07.2025 до ЄРДР за №12024121010001959, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.114-1 КК України.
Відповідно до протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 28.07.2025, під час затримання ОСОБА_4 , в порядку ст.208 КПК України, в останнього виявлено та вилучено: пара ключів (синього та чорного кольорів), грошові кошти в сумі 220 грн. (номіналом 200 грн.- 1 шт., 20 грн.- 1шт.) смарт годинник «Арllе watch» чорго кольру із вставками сірого кольору, мобільний телефон «iPhone 15 Pro» 1МЕ1: НОМЕР_1 з сім-картою № НОМЕР_2 , які упаковані до сейф-пакету №PSP 2146150.
Постановою слідчого Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_7 від 29.07.2025 майно описане в прохальній частині клопотання, визнано речовими доказами у кримінальному провадженні №12024121010001959.
Згідно до п.7 ч.2 ст.131 КПК України заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна.
Відповідно до вимог ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Відповідно до ч.2 ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Згідно до ч.3 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Згідно до ч.11 ст.170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Майно вважається тимчасово вилученим під час обшуку, огляду, відповідно до ч. 2 ст. 168 КПК України.
Як вказано вище, зазначені у клопотанні речі, щодо яких ставить питання накладення арешту згідно постанови слідчого від 29.07.2025, визнано речовими доказами.
Підставою накладення арешту на вказане майно є повне, всебічне дослідження усіх обставин кримінального правопорушення, для подальшого забезпечення збереження речових доказів, які могли зберегти на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ в даному кримінальному провадженні.
При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен серед іншого враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) відповідність майна критеріям, зазначеним в статті 98 КПК (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини 2 статті 170 КПК); 3) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 4) наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб (частина 2 статті 173 КПК).
У разі задоволення клопотання слідчий суддя постановляє ухвалу, в якій зазначає: 1) перелік майна, на яке накладено арешт; 2) підстави застосування арешту майна; 3) перелік тимчасово вилученого майна, яке підлягає поверненню особі, у разі прийняття такого рішення; 4) заборону, обмеження розпоряджатися або користуватися майном у разі їх передбачення та вказівку на таке майно; 5) порядок виконання ухвали із зазначенням способу інформування заінтересованих осіб (частина 5 статті 173 КПК).
Норма-дефініція речових доказів (стаття 98 КПК) щодо критеріїв (умов) визнання матеріальних об'єктів речовими доказами (були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин) з одного боку, сформульована в категоричній формі, і вказані умови мають бути дотримані для визнання тих чи інших речей речовими доказами. У той же час слід зважати на стадію кримінального провадження. Так, на стадії досудового розслідування не всі обставини, що підлягають з'ясуванню у кримінальному провадженні, можуть бути достовірно встановлені одразу ж, оскільки розслідування - це процес пізнання обставин подій минулого, пов'язаний з пошуком, виявленням та фіксацією відповідних слідів злочинного діяння.
КПК оперує поняттями, які відповідають декільком різним стандартам доказування (переконання) - стандарт "обґрунтованої підозри", переконання (доведення) "поза розумним сумнівом" та стандарти "достатніх підстав (доказів)" тощо. Стандарти "достатніх підстав (доказів)" використовуються в широкому колі різноманітних ситуацій, що виникають в ході кримінального провадження, тому вони не є сталими, а залежать від конкретної ситуації, цілі прийняття тих чи інших рішень (вчинення дій) та їх правових наслідків.
Для цілей арешту з метою забезпечення збереження речових доказів КПК передбачено дотримання стандарту "достатніх підстав" вважати, що майно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК (частина 3 статті 170 КПК).
Стандарт "достатніх підстав (доказів)" для цілей арешту з метою забезпечення збереження речових доказів передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують певну річ з кримінальним правопорушенням (демонструють можливу причетність до його вчинення в якості знаряддя або матеріального об'єкту, що містить певне відображення або інформацію про злочин), тобто наділяють її саму можливістю виконувати функцію доказу у кримінальному провадженні, і вони є достатніми, щоб виправдати її тимчасове обтяження у вигляді арешту для можливого використання в процесі доказування стороною обвинувачення у подальшому.
Враховуючи обставини можливого вчинення кримінального правопорушення, яке розслідується у цьому кримінальному провадженні, вважаю, що ініціатором клопотання доведено, що арешт вказаного майна на даній стадії досудового слідства необхідний з метою збереження речових доказів, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
За таких підстав задля встановлення істини у справі, на даному етапі досудового слідства є доцільним задовольнити клопотання в частині накладення арешту на мобільний телефон та грошові кошти.
Щодо арешту іншого майна, то в судовому засіданні прокурор не наполягав на накладення арешту, уточнив вимоги клопотання, вказав, що речі не стосуються кримінального правпорушення, не є такими, що будуть підтверджувати чи не підтверджувати обставини кримінального павопорушення.
Відповідно до ст. 36 КПК України прокурор, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється.
Загальним правилом застосування заходів забезпечення кримінального провадження є те, що їх застосування не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, зокрема, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора (пункт 2 частини 3 статті 132 КПК).
Зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відноситься верховенство права (пункт 1 частина 1 статті 7 КПК). Кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина 1 статті 8 КПК).
Беручи до уваги, що прокурор уточнив вимоги клопотання, не довів, що потреби досудового розслідування вимагають такого ступеню втручання, як накладення арешту на пару ключів та смарт-годинник, тому слідчий суддя вважає, що в цій частині клопотання не підлягає до задоволення.
Враховуючи, що матеріалами клопотання доведено сукупність підстав та розумних підозр вважати, що у разі не накладення арешту на вказане майно, його можуть відчужити, знищити, приховати, змінити, слідчий суддя вважає необхідним задовольнити клопотання.
Відтак, клопотання про арешт вилученого майна слід задовольнити частково.
Слідчий суддя вважає за необхідне роз'яснити, що відповідно до ч.1 ст.174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Керуючись ст.ст.170-173 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання - задовольнити частково.
Накласти арешт на майно, яке вилучено 28.07.2025 під час затримання в порядку ст.208 КПК України підозрюваного ОСОБА_4 , а саме: грошові кошти в сумі 220 грн. (номіналом 200 грн.- 1 шт., 20 грн.- 1шт.); мобільний телефон «iPhone 15 Pro» ІМЕІ: НОМЕР_1 з сім-картою № НОМЕР_2 , які упаковані до сейф-пакету № PSP 2146150, із забороною відчуження, розпорядження та користування вказаним майном.
В задоволенні решти вимог - відмовити.
Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.
Роз'яснити, що відповідно до ст.174 КПК України арешт може бути скасований повністю чи частково за заявленим клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисників, законних представників, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутніми при розгляді питання про арешт майна.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя Фортечного районного суду
міста Кропивницького ОСОБА_1