Справа № 192/3706/24
Провадження № 2/192/374/25
Іменем України
04 серпня 2025 року Солонянський районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого - судді Щербини Н. О.,
за участю секретаря судового засідання - Короти Л. С.,
представника позивача - адвоката Булкіної О. І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Солоне Дніпровського (Солонянського) району Дніпропетровської області цивільну справу в порядку загального позовного провадження за позовом ОСОБА_1 до Солонянської селищної ради, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_2 , про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,
Позивач звернулася до суду з позовом про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 .
На обґрунтування позовних вимог посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 . Після його смерті залишилася спадщина, яка складається з будинку та земельної ділянки, а з заявою про прийняття спадщини позивач звернулася до нотаріуса лише 10 грудня 2024 року у зв'язку з тим, що дізналась про наявність заповіту на її ім'я лише 09 грудня 2024 року. Постановою від 10 грудня 2024 року державний нотаріус відмовив у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв'язку з пропуском строку для подання заяви про прийняття спадщини. Тому позивач просить визначити їй додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини терміном 2 місяці.
Позивач в судове засідання не з'явилася, причини своєї неявки суду не повідомила.
Представник позивача - адвокат Булкіна О. І. позовні вимоги підтримала з підстав, вказаних в позові. Пояснила суду, що позивач з родиною тривалий час товаришували зі спадкодавцем, допомагали з лікуванням, доглядали його господарство. ОСОБА_3 повідомляв позивача, що хоче укласти договір довічного утримання, а тому син позивача зі своєю родиною переїхали мешкати до спадкодавця наприкінці березня 2024 року, доглядали за ним. Після смерті ОСОБА_3 син позивача став збирати речі, оскільки прав на будинок не мав і слід було виїхати з нього, та випадково серед документів знайшов заповіт на ім'я свої матері. Повідомивши її, остання 10 грудня 2024 року звернулась до нотаріуса і отримала постанову про відмову у вчиненні нотаріальних дій у зв'язку із пропуском строку для подання заяви про прийняття спадщини. Представник позивача посилалася на те, що позивач пропустила строк для подання заяви всього на декілька днів, а поважною причиною такого пропуску є саме незнання про заповіт, який був залишений на її ім'я ОСОБА_3 , який не є родичем позивачу.
Представник Солонянської селищної ради в судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив. Згідно поданого клопотання просив проводити судовий розгляд без участі представника (а.с.40). Надав суду відзив на позовну заяву, згідно якого позовні вимоги не визнав та просив в задоволені позову відмовити. Зазначив, що необізнаність позивача про наявність заповіту спадкодавця не може бути поважною причиною пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, оскільки син позивача - ОСОБА_4 проживав разом зі спадкодавцем майже два місяці до смерті останнього. Крім, того зі слів позивача вона із своїм сином ОСОБА_4 за життя допомагали ОСОБА_3 в побутових питаннях та лікуванні. Як вдячність за це спадкодавець мав намір укласти з сином або позивачем договір довічного утримання, тому з цих підстав вважають, що ОСОБА_1 повинна була б знати про наявність заповіту, що виключає можливість бути необізнаною про наявність вказаного документу. Також відповідач зазначив, що не є належним відповідачем у зв'язку з наявністю у спадкодавця інших спадкоємців за законом - сина та рідної сестри, у зв'язку з чим просив витребувати відповідні відомості з державного реєстру актів цивільного стану громадян.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_2 до суду не з'явився, причини неявки суду не повідомив, а про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Суд, з'ясувавши думку представника позивача, постановив здійснювати розгляд справи за відсутності позивача, представника відповідача та третьої особи, оскільки їх неявка не перешкоджає розгляду справи.
Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснив, що мешкає в АДРЕСА_1 і є сином позивача. Свідку відомо, що мати дружила дуже давно з ОСОБА_3 , а останній мешкав один, мав проблеми з ногами, тому свідок часто йому допомагав на що останній запропонував укласти договір довічного утримання. У березні 2024 року свідок разом з родиною переїхав до спадкодавця, мешкали разом і допомагали йому до самої смерті. Коли збирались виїжджати з будинку померлого, то знайшли заповіт, складений на позивача. Свідок також повідомив, що ОСОБА_3 мав у власності автомобіль, на якому міг самостійно пересуватися.
Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснила, що вона з чоловіком і дитиною мешкали з ОСОБА_3 з 29 березня 2024 року по день його смерті. Він їм пропонував укласти договір довічного утримання, проте цього не встиг зробити, а після його смерті на початку грудня 2024 року її чоловік знайшов в документах заповіт, складений на ОСОБА_1 .
Суд, вислухавши пояснення представника позивача, свідків, дослідивши в сукупності докази, що маються у справі приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до положень ст.ст. 12, 13, 81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках, а кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
Згідно ч.1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини, а згідно ч.1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Малокалинівка Солонянського району Дніпропетровської області помер ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого Дніпровським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Дніпровському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), актовий запис № 2081 (а.с.10).
09 квітня 2024 року Солонянською державною нотаріальною конторою Дніпропетровської області було посвідчено заповіт ОСОБА_3 , згідно якого усе належне йому майно він заповідав ОСОБА_1 , що підтверджується копією заповіту від 09 квітня 2024 року серії НТЕ № 210961, зареєстрованого в реєстрі за №1-183 (а.с.15).
Судом встановлено, що після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина на належне померлому майно у вигляді житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами та земельної ділянки площею 0,0700 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер якої - 1225055100:03:002:0360, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , а також автомобіля марки VOLKSWAGEN PASSAT, 1995 року випуску (а.с.69 зворот).
10 грудня 2024 року позивач звернулася до Солонянської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області за місцем відкриття спадщини із заявою про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_3 , але згідно постанови нотаріуса у зв'язку з пропуском строку для подачі заяви про прийняття спадщини їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину (а.с.18).
Спірні відносини сторін регулюються положеннями ЦК України, Законом України «Про нотаріат».
За загальними положеннями про спадкування, право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України). Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України). Згідно ст. 1272 ЦК України якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов'язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини. За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Верховний Суд у постанові від 13 березня 2020 року по справі № 314/2550/17 зазначив, що правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави; 2) ці обставини визнані судом поважними. Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом України у постанові від 23 серпня 2017 року N 6-1320цс17, а також у постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду: від 17 жовтня 2019 року у справі N 766/14595/16 (провадження N 61-6700св19), від 30 січня 2020 року у справі N 487/2375/18 (провадження N 61-10136св19), від 31 січня 2020 року у справі N 450/1383/18 (провадження N 61-21447св19). При цьому, вирішуючи питання поважності причин пропущення шестимісячного строку, визначеного статтею 1270 ЦК України, для прийняття спадщини, суд має враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини кожної справи. З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.
Пунктом 24 постанови Пленуму ВСУ від 30 травня 2008 року № 8 «Про судову практику у справах про спадкування» встановлено, що вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
З дослідженої судом Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) від 10 грудня 2024 року було встановлено, що 09 квітня 2024 року Солонянською державною нотаріальною конторою Дніпропетровської області був посвідчений заповіт від імені ОСОБА_3 , номер в реєстрі нотаріальних дій - 1-183, номер в спадковому реєстрі - 72270036 (а.с.61).
З дослідженого судом Витягу зі Спадкового реєстру від 10 грудня 2024 року було встановлено, що після смерті ОСОБА_3 була відкрита спадкова справа № 133/2024 (а.с.60 зворот).
Відомості про інших осіб, які б подали заяву про прийняття спадщини після його смерті відсутні, як відсутні і відомості про видачу свідоцтва про право на спадщину. Проте в матеріалах справи є відомості про спадкоємця за законом - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який є сином спадкодавця та був залучений судом до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача (а.с.86).
З дослідженої судом копії спадкової справи після смерті ОСОБА_3 було встановлено, що інші особи з заявами про прийняття спадщини після його смерті до нотаріальної контори не зверталися (а.с.59-71). У судові засіданні спадкоємець за законом не з'являвся, а Дніпровській відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Дніпровському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) надав відповідь, що не є довідково-пошуковим органом та не може надати витяги про реєстрацію шлюбу, народження та смерті дітей, сестер або братів ОСОБА_3 (а.с.72).
Велика Палата Верхового Суду у постанові від 26 червня 2024 року у справі № 686/5757/23 (провадження № 14-50цс24) зробила висновок про те, що необізнаність спадкоємця про наявність заповіту є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини, а у вирішенні питання про поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини потрібно враховувати свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права. Проте це стосується обставин, за яких заповіт є єдиною підставою спадкування і незнання про його існування не вимагає від спадкоємця вчинення дій щодо прийняття спадщини. Спадкоємець за законом, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини у встановлений шестимісячний строк з часу відкриття спадщини. Тож необізнаність про наявність заповіту може вважатися поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини тільки для осіб, які не є спадкоємцями за законом першої черги або кожної наступної черги спадкоємців за законом, у разі їх обізнаності про відсутність спадкоємців попередньої черги, які набували право на спадкування за законом.
Оскільки судом встановлено, що позивач не є спадкоємцем першої черги за законом або кожної наступної черги за законом після смерті ОСОБА_3 та обізнана про відсутність спадкоємців попередньої черги, які набували право на спадкування за законом, тому суд вважає, що позивач пропустила встановлений законом шестимісячний строк для подачі заяви про прийняття спадщини з поважних причин, оскільки їй не було відомо про наявність заповіту, що на думку суду мало вплив на вчасність подання позивачем заяви про прийняття спадщини.
Вказані обставини, з огляду на обставини справи, суд визнає поважними, оскільки вони виникли та існували протягом шести місяців з дня відкриття спадщини, а тому позивач була позбавлена можливості з поважних причин вчасно подати заяву про прийняття спадщини та пропустила такий строк на 14 днів.
З урахуванням зазначеного суд вважає, що позивач з поважних причин, які пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами, які в сукупності позбавили її можливості своєчасно звернутися до нотаріальної контори з відповідною заявою, пропустила встановлений законом строк для подання заяви про прийняття спадщини.
Суд не приймає заперечення представника відповідача про те, що необізнаність позивача про наявність заповіту спадкодавця не може бути поважною причиною пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, оскільки ці обставини визнані судом поважними та узгоджуються з позицією ВП ВС.
Також відповідачем не було доведено, що позивач знала або могла знати щодо наявності заповіту, як не доведено, що інші особи є спадкоємцями за законом, прийняли спадщину після смерті ОСОБА_3 , оскільки судом було витребувано відповідну інформацію від Дніпровського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Дніпровському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про наявність спадкоємців першої черги, а син померлого - ОСОБА_2 залучений до участі у справі в якості третьої особи, оскільки заяву про прийняття спадщини не подавав.
Судом встановлено, що син померлого з заявою про прийняття спадщини не звертався до нотаріуса, а згідно відповіді виконавчого комітету Солонянської селищної ради від 11 грудня 2024 року № 9796 - ОСОБА_3 був зареєстрований на момент смерті за адресою: АДРЕСА_1 один (а.с.16). З матеріалів спадкової справи також з'ясовано, що шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_6 був розірваний 14 листопада 2007 року, тобто до дня його смерті (а.с.65 зворот).
У постанові Верховного Суду від 23 листопада 2022 року в справі № 543/459/21 (провадження № 61-30св22) вказано, що «предметом спору у цій справі є визначення додаткового строку для прийняття спадщини, а тому відповідачами у справі мають бути спадкоємці, які прийняли спадщину, а при відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття, відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
Таким чином судом під час розгляду справи було встановлено, що оскільки інші спадкоємці за законом після смерті ОСОБА_3 відсутні, тому позивачем вірно визначено в якості відповідача саме Солонянську селищну раду, як орган місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
Тому суд приходить до висновку, що наявні правові підстави для визначення позивачу додаткового строку для подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_3 , оскільки такий строк було пропущено з поважної причини. Суд вважає, що один місяць з дня набрання рішенням суду законної сили є достатнім строком для подання позивачем заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини за законом, а тому в задоволенні позовної вимоги про встановлення такого строку тривалістю два місяці слід відмовити.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
Таким чином, у зв'язку із частковим задоволенням позову, судові витрати по справі відповідно до ст. 141 ЦПК України, покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст.12,13,81,141, 258,259,263-265,268,273 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП - НОМЕР_2 ) до Солонянської селищної ради (52400, Дніпропетровська область, Дніпровський (Солонянський) район, с-ще Солоне, вул. Гагаріна, буд. 7, код ЄДРЮОФОПГФ - 04339652), за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП - НОМЕР_3 ), про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, - задовольнити частково.
Визначити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП - НОМЕР_2 ) додатковий строк для подання до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини за заповітом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 протягом 1 (одного) місяця з дня набрання рішенням суду законної сили, відмовивши в задоволенні решти позову.
Стягнути з Солонянської селищної ради (52400, Дніпропетровська область, Дніпровський (Солонянський) район, с-ще Солоне, вул. Гагаріна, буд. 7, код ЄДРЮОФОПГФ - 04339652) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП - НОМЕР_2 ) судовий збір в розмірі 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне судове рішення складене 12 серпня 2025 року.
Суддя Н. О. Щербина