7 серпня 2025 року
м. Київ
справа № 688/1415/19
провадження № 51-1230 км 22
розгляду № 51-1230 ск 22
Колегія суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду у складі:
головуючої ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
перевіривши матеріали провадження за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_4 на ухвали Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 17 лютого 2025 року та Хмельницького апеляційного суду від 25 березня 2025 року,
установила:
Засуджений звертався з касаційною скаргою про перевірку вказаних судових рішень у касаційному порядку. Подану скаргу через її невідповідність ст. 427 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) Касаційний кримінальний суд Верховного Суду (далі - Суд) 2 червня 2025 року залишив без руху і надав строк для усунення недоліків. У рішенні Суду також було зазначено, у чому саме полягали допущені недоліки скарги і роз'яснено, що у разі невиконання вимог згаданої норми права в установлений строк касаційна скарга повертається особі, яка її подала.
У межах наданого строку ОСОБА_4 направив до Суду заяву про усунення недоліків попередньої скарги. Однак при скеруванні цього звернення вимог ст. 427 КПК знову не було додержано.
Беручи до уваги правила п. 1 ч. 3 ст. 429 КПК, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу з новим зверненням необхідно повернути авторові на таких підставах.
Згідно з положеннями ст. 129 Конституції України право на касаційне оскарження забезпечується у визначених законом випадках.
Приводом для ревізії судових рішень у касаційному порядку є звернення особи, зміст якого має кореспондуватися з нормативним урегулюванням.
У юридичному аспекті касаційна скарга - це документ, який перевіряється і розглядається Судом із урахуванням ч. 2 ст. 433 КПК, тобто насамперед у межах позиції скаржника та її правового обґрунтування, що впливає на остаточне рішення за результатами касаційного провадження. Тому законодавець установив до форми та змісту скарги конкретні вимоги, наслідком недодержання яких є її повернення.
Відповідно до ст. 427 вказаного Кодексу скаржник повинен умотивувати свою позицію, зазначивши, в чому полягає незаконність чи необґрунтованість судових рішень з огляду на підстави для їх зміни або скасування судом касаційної інстанції, визначені в ст. 438 КПК. Отже, ураховуючи компетенцію Суду, котрий, здійснюючи провадження виходить із установлених судами попередніх інстанцій фактичних обставин, не ревізує повноти розгляду, не досліджує доказів і не оцінює їх достовірності, натомість перевіряє правильність застосування норм права, у поданій скарзі необхідно відобразити, які конкретні приписи закону було істотно порушено при ухваленні оспорюваних рішень. Необхідність викладення окресленого зумовлено принципом юридичної визначеності, корелюється з положеннями ч. 1 ст. 433, ч. 3 ст. 442 КПК.
Водночас у розумінні правил гл. 32 КПК недоліки залишеної без руху скарги може бути усунуто шляхом подачі нової касаційної скарги, зміст якої повинен узгоджуватися з вимогами ст. 427 цього Кодексу. Також у силу статей 428, 430 вказаного Кодексу касаційне провадження відкривається виключно за касаційною скаргою, її копія (а не тієї, яку було залишено без руху) надсилається іншим учасникам судового провадження, а надалі саме за новою скаргою здійснюється процедура перегляду і приймається остаточне рішення.
Викладене скаржник залишив поза увагою.
Так, замість нової касаційної скарги ОСОБА_4 подав заяву про усунення недоліків попередньої скарги, в якій лише уточнив заявлену вимогу. Однак, наполягаючи на новому апеляційному розгляді, засуджений не навів обґрунтування допущення апеляційним судом таких порушень норм процесуального права, які, зважаючи на статті 370, 404, 405, 412, 419 КПК та правила гл. 34 цього Кодексу, є істотними і зумовлюють скасування ухвали згаданого суду на підставі, передбаченій п. 1 ч. 1 ст. 438 вказаного Кодексу. Замість цього доводи скаржника переважно зводяться до повторювання змісту ухвали Суду від 2 червня 2025 року.
За відсутності у поданому зверненні обґрунтування незаконності оскарженого рішення Суд позбавлений можливості визначити межі касаційного перегляду, а учасники судового провадження - скористатися процесуальним правом подати відповідні заперечення (ст. 431 КПК) й висловити свою позицію, що стає на заваді додержанню касаційної процедури та її завдань.
Таким чином вимог ст. 427 КПК засудженим не виконано.
Пунктом 1 ч. 3 ст. 429 КПК передбачено повернення касаційної скарги, якщо особа не усунула в установлений строк недоліків касаційної скарги, яку було залишено без руху. А отже, на підставі цієї норми процесуального права належить повернути касаційну скаргу із заявою їх авторові.
Таке рішення узгоджується з практикою Суду (наприклад, ухвали від 21 грудня 2023 року, 22 лютого та 17 вересня 2024 року, 28 липня 2025 року, справи № 201/3640/23, № 514/1622/19, № 489/620/19, № 546/689/22відповідно).
Таке рішення не перешкоджає новому зверненню до суду касаційної інстанції в порядку передбаченому КПК з урахуванням положень ст. 117 цього Кодексу.
Керуючись ч. 3 ст. 429 КПК, колегія суддів
постановила:
Касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на ухвали Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 17 лютого 2025 року та Хмельницького апеляційного суду від 25 березня 2025 року разом із заявою про усунення недоліків й усіма доданими матеріалами повернути особі, яка їх подала.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3