7 серпня 2025 року
м. Київ
справа № 643/3048/23
провадження № 51-824 ск 25
Колегія суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду у складі:
головуючої ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
перевіривши касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 в інтересах засудженого ОСОБА_5 на вирок Московського районного суду м. Харкова від 30 травня 2024 року та ухвалу Харківського апеляційного суду від 22 січня 2025 року,
установила:
Захисник ОСОБА_4 раніше звертався з касаційною скаргою на згадані судові рішення. Подану скаргу через її невідповідність ст. 427 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) Касаційний кримінальний суд Верховного Суду (далі - Суд) 10 березня 2025 року залишив без руху, а надалі - 9 червня 2025 року повернув на підставі п. 1 ч. 3 ст. 429 цього Кодексу.
Захисник ОСОБА_4 знову звернувся з питанням перевірки вказаних судових рішень у касаційному порядку.
Дослідивши касаційну скаргу, колегія суддів дійшла висновку, що скаргу необхідно повернути особі, яка її подала на таких підставах.
Стаття 129 Конституції України передбачає, що право на касаційне оскарження забезпечується у визначених законом випадках та порядку.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 426 КПК касаційна скарга на судові рішення може бути подана протягом трьох місяців з дня проголошення рішення судом апеляційної інстанції, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії цього рішення.
Обов'язковість додержання процесуальних строків закріплено також у ст.116 КПК. За приписами вказаної норми права процесуальні дії мають виконуватися у встановлені цим Кодексом строки; строк не вважається пропущеним, якщо скаргу здано до закінчення строку на пошту або передано особі, уповноваженій їх прийняти.
Водночас законодавець у ст. 429 КПК визначив правові наслідки пропущення строків касаційного оскарження, яких не було поновлено.
Наведене скаржник залишив поза увагою.
Як убачається з матеріалів провадження за скаргою та наявних у Суді даних, оскаржену ухвалу суду апеляційної інстанції було проголошено 22 січня 2025 року. Отже, зважаючи на правила статей 115, 426 КПК, строк касаційного оскарження цього рішення закінчився 23 квітня 2025 року. Однак свою нову скаргу захисник ОСОБА_4 подав до суду касаційної інстанції 12 липня 2025 року, тобто після закінчення 3-місячного строку касаційного оскарження, клопотання про поновлення якого не заявлено.
Посилання автора скарги на те, що він не пропустив процесуальний строк, оскільки не отримав ухвали Суду від 10 березня 2025 року, не можна визнати прийнятними, адже копію цього рішення Суд 12 березня 2025 року скерував захиснику ОСОБА_4 на адресу вказану в касаційній скарзі та за даними рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення одержувач отримав відправлення 19 березня 2025 року.
Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 429 КПК касаційна скарга повертається, якщо вона подана після закінчення строку касаційного оскарження і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або суд касаційної інстанції за заявою такої особи не знайшов підстав для його поновлення.
З огляду на викладене, подану поза межами строку касаційну скаргу необхідно повернути її авторові на підставі зазначених положень ст. 429 КПК.
Керуючись ч. 3 ст. 429 КПК, колегія суддів
постановила:
Касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 в інтересах засудженого ОСОБА_5 на вирок Московського районного суду м. Харкова від 30 травня 2024 року та ухвалу Харківського апеляційного суду від 22 січня 2025 року разом із усіма доданими матеріалами повернути особі, яка її подала.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3