11 серпня 2025 року
м. Київ
справа № 754/2732/25
провадження № 61-10260зно25
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Сердюка В. В. розглянув заяву ОСОБА_1 про відвід судді Верховного Суду Сердюка Валентина Васильовича від участі у розгляді заяви про перегляд ухвали Верховного Суду від 01 серпня 2025 року за нововиявленими обставинами у справі за позовом ОСОБА_1 до заступника начальника управління організації прийому громадян, розгляду звернень та запитів - начальника відділу звернень громадян офісу Генерального прокурора України Оксани Федченко про відшкодування моральної шкоди,
08 серпня 2025 року до Верховного Суду надійшла заява ОСОБА_1
про перегляд ухвали Верховного Суду від 01 серпня 2025 року за нововиявленими обставинами, у тексті якої висловлено недовіру судді Сердюку В. В., а також заперечення проти того, щоб вищезгаданий суддя розглядав та вирішував заяву ОСОБА_1 .
Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду
від 08 серпня 2025 року справу передано судді-доповідачеві Сердюку В. В.
Заява обґрунтована тим, що ОСОБА_1 зазначеному судді не довіряє і вважає,
що суддя Сердюк В. В. не може розглядати і вирішувати цю заяву про перегляд ухвали Верховного Суду від 01 серпня 2025 року. Зазначає, що ухвала незаконна, оскільки постановлена не по суті. Вказує, що має право заявляти відвід відповідно до статті 21 Конституції України і з цим його правом зобов'язані рахуватися.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи.
Також, згідно з пунктом 5 частини першої статті 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини,
що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Згідно із частинами другою та третьою статті 40 ЦПК України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду
за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання
про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Європейський суд з прав людини вказав, що наявність безсторонності відповідно до пункту першого статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб'єктивним
та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться
до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно суб'єктивного критерію особиста безсторонність суду презюмується, поки
не надано доказів протилежного. Стосовно об'єктивного критерію, то це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися,
що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (рішення ЄСПЛ у справі «Білуха проти України»
від 09 листопада 2006 року, заява N 33949/02, § 49 - 52).
Відповідно до частини четвертої статті 36 ЦПК України незгода сторони
з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Згідно з частиною першою статті 6 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права.
Зі змісту поданої заяви вбачається, що доводи заявника щодо наявності підстав для відводу судді Верховного Суду Сердюка В. В. зводяться до незгоди з його судовим рішенням, що в силу положень частини четвертої статті 36 ЦПК України
не може бути підставою для відводу.
Отже, доводи заяви ОСОБА_1 не містять посилання на обставини, які б дали підстави для висновку про необ'єктивність та упередженість судді Верховного Суду Сердюка В. В.
Верховний Суд наголошує на тому, що необґрунтоване усунення судді від участі
у розгляді певної справи є так само порушенням права на справедливий суд,
як і незадоволення обґрунтованої заяви про відвід судді.
Суд оцінює обставини у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому їх дослідженні. Тому доводи розглядуваної заяви не можуть слугувати підставою для відводу судді, оскільки не підтверджують наявності об'єктивних сумнівів у його неупередженості та об'єктивності, а також наявність підстав вважати, що суддя Сердюк В. В. прямо заінтересований в результаті розгляду справи.
Інших змістовних доводів та підстав для відводу судді Сердюка В. В. заявник
не наводить.
Враховуючи необґрунтованість заявленого відводу, питання про відвід, відповідно до частини третьої статті 40 ЦПК України, підлягає передачі на розгляд іншому судді, визначеному у порядку, встановленому частиною першою статті 33 ЦПК України.
Керуючись статтями 33, 36, 40 ЦПК України,
Заяву ОСОБА_1 про відвід судді Верховного Суду Сердюка Валентина Васильовича від участі у розгляді заяви про перегляд ухвали Верховного Суду від 01 серпня 2025 року за нововиявленими обставинами у справі № 754/2732/25 визнати необґрунтованою.
Заяву про відвід судді Сердюка В. В. передати для вирішення зазначеного питання у порядку, передбаченому частиною першою статті 33 ЦПК України, іншому судді.
Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає.
Суддя В. В. Сердюк