08 серпня 2025 року
м. Київ
справа № 750/6682/23
провадження № 61-10165ск25
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Червинської М. Є. розглянув заяву ОСОБА_1 про відвід судді Верховного Суду Фаловської І. М. від участі у розгляді справиза позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «АТП-2528» Чернігівської міської ради про зобов'язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди, та за зустрічним позовом Комунального підприємства «АТП-2528» Чернігівської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
06 серпня 2025 року ОСОБА_1 через систему «Електронний суд» подав до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Чернігівського апеляційного суду від 10 квітня 2025 року.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями
від 06 серпня 2025 року визначено такий склад колегії суддів: Карпенко С. О. (суддя-доповідач), Сердюк В. В., Фаловська І. М.
07 серпня 2025 року ОСОБА_1 через систему «Електронний суд» подав заяву про відвід судді Фаловської І. М. від участі у розгляді його касаційної скарги на ухвалу Чернігівського апеляційного суду від 10 квітня 2025 року.
У вказаній заяві заявник висловлює сумніви в об'єктивності судді
Фаловської І. М., оскільки суддя брала участь у розгляді його касаційної скарги, за результатами якого ухвалою Верховного Суду від 24 грудня 2024 року відмовлено у відкритті касаційного провадження; з вказаним судовим рішенням заявник не згоден, тому заявляє відвід судді Фаловській І. М.
Ухвалою Верховного Суду від 30 липня 2025 року заявлений ОСОБА_1 відвід судді Фаловської І. М. визнано необґрунтованим та передано для вирішення зазначеного питання іншому судді у порядку, передбаченому частиною першою статті 33 ЦПК України.
На виконання вимог частини третьої статті 40 ЦПК України, 07 серпня 2025 року заяву ОСОБА_1 про відвід судді Фаловської І. М., в порядку, встановленому частиною першою статті 33 ЦПК України, передано судді Верховного Суду Червинській М. Є.
Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені статтею 36 ЦПК України, згідно з якою суддя підлягає відводу (самовідводу), зокрема, за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої статті 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Згідно з частиною четвертою статті 36 ЦПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
У статті 37 ЦПК України визначено, що суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої інстанції, не може брати участі в розгляді цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а так само у новому розгляді справи судом першої інстанції після скасування рішення суду або ухвали про закриття провадження у справі. Суддя, який брав участь у врегулюванні спору у справі за участю судді, не може брати участі в розгляді цієї справи по суті або перегляді будь-якого ухваленого в ній судового рішення. Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді апеляційної інстанції, не може брати участі у розгляді цієї самої справи в судах касаційної або першої інстанції, а також у новому розгляді справи після скасування ухвали чи рішення суду апеляційної інстанції. Суддя, який брав участь у перегляді справи в суді касаційної інстанції, не може брати участі в розгляді цієї справи в суді першої чи апеляційної інстанції, а також у новому її розгляді після скасування ухвали чи рішення суду касаційної інстанції. Суддя, який брав участь у вирішенні справи, рішення в якій було в подальшому скасовано судом вищої інстанції, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду у цій справі. Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої, апеляційної, касаційної інстанцій, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з виключними обставинами у цій справі.
Європейський суд з прав людини вказав, що наявність безсторонності відповідно до пункту першого статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного. Стосовно об'єктивного критерію, то це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (BELUKHA v. UKRAINE, N 33949/02, § 49 - 52, ЄСПЛ, від 09 листопада 2006 року).
Згідно з частинами другою, третьою статті 40 ЦПК України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У такому випадку вирішення питання про відвід судді здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу.
Згідно з частиною одинадцятою статті 40 ЦПК України за результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.
Аналіз заяви ОСОБА_1 свідчить, що підставою для відводу є незгода із процесуальними рішеннями, викладеними в ухвалі Верховного Суду
від 24 грудня 2024 року у справі № 750/6682/23, що відповідно до статті 36 ЦПК України не є підставою для відводу судді.
Участь судді Фаловської І. М. у розгляді касаційної скарги ОСОБА_2 на ухвалу Деснянського районного суду м. Чернігова від 03 липня 2024 року та постанову Чернігівського апеляційного суду від 21 листопада 2024 року у цій справі не свідчить про повторну участь судді Фаловської І. М. та не може бути підставою для відводу згідно з вимогами статті 37 ЦПК України у даній справі.
Доводи заяви ОСОБА_1 про відвід судді ґрунтуються на припущеннях щодо можливої упередженості судді при розгляді цієї справи, але будь-яких аргументів заявник не наводить.
При цьому, судом не встановлено обставин, передбачених частиною першою статті 36 ЦПК України.
Враховуючи викладене, Верховний Суд дійшов висновку, що у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Касаційного цивільного суду
Фаловської І. М. слід відмовити.
Керуючись статтями 36, 40, 260 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Верховного Суду Фаловської І. М. відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя М. Є. Червинська