11 серпня 2025 року
м. Київ
справа № 752/12491/23
провадження № 61-10155ск25
Верховний Суд у складі судді Третьої судової палати Касаційного цивільного суду Ігнатенка В. М.,
розглянув касаційну скаргу Акціонерного товариства «Сенс Банк», в інтересах якого діє адвокат Стовбун Олександр Йосипович, на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 10 вересня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 02 липня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Сенс Банк», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Русанюк Золтан Золтанович, про скасування рішення державного реєстратора та визнання права власності,
04 серпня 2025 року представник Акціонерного товариства «Сенс Банк» - адвокат Стовбун О. Й. засобами поштового зв'язку направив до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 10 вересня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду
від 02 липня 2025 року.
У касаційній скарзі заявник просить суд касаційної інстанції скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями для розгляду справи визначено суддю-доповідача Ігнатенка В. М.
Подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішення питання про відкриття касаційного провадження, з огляду на наступне.
У статті 392 Цивільного процесуального кодексу України
(далі - ЦПК України) викладені вимоги щодо форми та змісту касаційної скарги.
У пункті 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України передбачено, що до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору в встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається
до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2023 року становив 2 684,00 грн (стаття 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2023 рік»).
За подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (підпункт 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір»).
Згідно з підпунктом 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України
«Про судовий збір» ставка судового збору за подання фізичною особою позовної заяви немайнового характеру становить 0,4 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до підпункту 8 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір за подання касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду справляється у розмірі, що становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми.
У червні 2023 року позивач подав позов, який містить вимогу майнового характеру щодо визнання права власності на квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
У постанові від 25 серпня 2020 року в справі № 910/13737/19 Велика
Палата Верховного Суду зазначила, що майновий позов (позовна вимога майнового характеру) це вимога про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці.
Тобто будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов'язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього.
Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися в ціні заявленого позову (постанова Великої Палати Верховного Суду від 26 лютого 2019 року в справі № 907/9/17).
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову в позовах про визнання права власності на майно або його витребування визначається вартістю майна.
Як вбачається з матеріалів справи, представник заявника не сплатив судовий збір та не надав належних та допустимих доказів на підтвердження вартості спірного нерухомого майна (квартири), а із наданих до касаційної скарги матеріалів неможливо встановити вартість спірного нерухомого майна, тому представнику заявника необхідно надати суду належні та допустимі докази на підтвердження вартості спірного нерухомого майна і, відповідно, самостійно встановити й обґрунтувати розмір судового збору.
Представник Акціонерного товариства «Сенс Банк» має сплатити за подання касаційної скарги судовий збір за майнову вимогу за наступною формулою (А ? 1% ? 200 %), де А - це вартість спірного майна (квартири).
Що стосується немайнової вимоги про скасування рішення державного реєстратора, то представнику заявника слід сплатити судовий збір у розмірі 2 147, 20 грн ((2 684 грн* 0, 4)*200%) (підпункт 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір»).
Судовий збір підлягає перерахуванню або внесенню за такими реквізитами: отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102; код отримувача (за ЄДРПОУ) - 37993783; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача - UA288999980313151207000026007; код класифікації доходів бюджету - 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».
Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України
«Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно надати до суду документ, що підтверджує його сплату.
За частиною другою статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення цих недоліків.
Керуючись статтями 185, 389, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду,
Касаційну скаргу Акціонерного товариства «Сенс Банк», в інтересах якого діє адвокат Стовбун Олександр Йосипович, на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 10 вересня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 02 липня 2025 року залишити без руху, надати для усунення зазначених вище недоліків строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
Суддя В. М. Ігнатенко