11 серпня 2025 року
м. Київ
справа № 585/285/23
провадження № 61-1103св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
Тітова М. Ю. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 , яка діє у власних інтересах та в інтересах малолітніх ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
відповідач - Акціонерне товариство «Українська залізниця»,
провівши в порядку письмового провадження попередній розгляд справи за касаційною скаргою Акціонерного товариства «Українська залізниця» на рішення Роменського міськрайонного суду Сумської області від 07 серпня 2023 року в складі судді Євтюшенкової В. І. та постанову Сумського апеляційного суду від 19 грудня 2023 року в складі колегії суддів: Собини О. І., Криворотенка В. І., Філонової Ю. О.,
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2023 року ОСОБА_1 , діючи у власних інтересах та в інтересах малолітніх ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , звернулася до суду з позовом до Акціонерного товариства «Українська залізниця» (далі - АТ «Укрзалізниця») та просила стягнути на її користь та на користь малолітніх дітей по 350 000,00 грн кожному на відшкодування моральної шкоди, заподіяної смертю ОСОБА_4 , з утриманням податків та зборів згідно чинного законодавства України.
На обґрунтування позову зазначала, що рішенням Роменського міськрайонного суду Сумської області від 14 вересня 2022 року у справі № 585/1219/22 встановлено факт її постійного проживання зі ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , без реєстрації шлюбу у період з 2013 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 . ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є їх спільними дітьми.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер. Причина смерті - вплив електричного струму. Згідно акту спеціального розслідування нещасного випадку зі смертельним наслідком, що стався ІНФОРМАЦІЯ_1 о 20:03 год у виробничому підрозділі «Кременчуцька дистанція електропостачання» регіональної філії «Південна залізниця» АТ «Укрзалізниця», комісія дійшла висновку, що нещасний випадок із смертельним наслідком, який стався з електромеханіком ОСОБА_4 в робочий час, стався при виконанні потерпілим трудових обов'язків, тому він визнається таким, що пов'язаний з виробництвом і по ньому складається акт за формою Н-1\П та він береться на облік у Регіональній філії «Південна залізниця» АТ «Укрзалізниця». Особами, які допустили порушення вимог законодавства з охорони праці, є, зокрема: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 .
Внаслідок смерті ОСОБА_4 їй та її дітям завдано значної моральної шкоди, оскільки вони втратили чоловіка та батька, залишилися без його підтримки та піклування, що призвело до порушення усталеного способу життя.
З урахуванням наведеного, ОСОБА_1 просила позов задовольнити.
Короткий зміст рішення судів першої та апеляційної інстанції
Рішенням Романського міськрайонного суду Сумської області від 07 серпня 2023 року позов задоволено.
Стягнуто з АТ «Укрзалізниця» на користь ОСОБА_1 350 000,00 грн на відшкодування моральної шкоди, завданої смертю ОСОБА_4 , з утриманням податків та зборів згідно з чинним законодавством України.
Стягнуто з АТ «Укрзалізниця» на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в інтересах якого діє законний представник ОСОБА_1 , 350 000,00 грн на відшкодування моральної шкоди, завданої смертю батька ОСОБА_4 , з утриманням податків та зборів згідно з чинним законодавством України.
Стягнуто з АТ «Укрзалізниця» на користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в інтересах якого діє законний представник ОСОБА_1 , 350 000,00 грн на відшкодування моральної шкоди, завданої смертю батька ОСОБА_4 , з утриманням податків та зборів згідно з чинним законодавством України.
Вирішено питання розподілу судових витрат.
Суд першої інстанції виходив з того, що смерть ОСОБА_4 сталася внаслідок нещасного випадку на виробництві, вина підприємства доведена актом про нещасний випадок, тому саме з підприємства слід стягнути моральну шкоду. Крім того, саме небезпечні умови праці, які стали однією із причин загибелі ОСОБА_4 , фактично вказують на вину відповідача у смертельному травмуванні працівника ОСОБА_4 . Враховуючи ступінь вини відповідача, факт наявності вини потерпілого, враховуючи характер та обсяг страждань позивачів, пов'язані зі смертю чоловіка та батька, що сталася внаслідок нещасного випадку на виробництві, стягненню з відповідача на користь позивачів у рахунок відшкодування моральної шкоди по 350 000,00 грн відповідатиме вимогам розумності і справедливості.
Постановою Сумського апеляційного суду від 19 грудня 2023 року рішення Роменського міськрайонного суду Сумської області від 07 серпня 2023 року скасовано та ухвалено нове судове рішення про часткове задоволення позову.
Стягнуто з АТ «Укрзалізниця» на користь ОСОБА_1 100 000,00 грн на відшкодування моральної шкоди, завданої смертю ОСОБА_4 , з утриманням податків та зборів згідно з чинним законодавством України.
Стягнуто з АТ «Укрзалізниця» на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в інтересах якого діє законний представник ОСОБА_1 , 200 000,00 грн на відшкодування моральної шкоди, завданої смертю батька ОСОБА_4 , з утриманням податків та зборів згідно з чинним законодавством України.
Стягнуто з АТ «Укрзалізниця» на користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в інтересах якого діє законний представник ОСОБА_1 , 200 000,00 грн на відшкодування моральної шкоди, завданої смертю батька ОСОБА_4 , з утриманням податків та зборів згідно з чинним законодавством України.
Вирішено питання розподілу судових витрат.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що причинам нещасного випадку є недодержання вимог законодавства про охорону праці, Правил безпечної експлуатації електроустановок, невикористання засобів індивідуального та колективного захисту при їх наявності. Вказані порушення були допущені ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_8 . Крім того, ОСОБА_4 на момент нещасного випадку перебував у стані алкогольного сп'яніння.
Позивач як особа, яка проживала із загиблим ОСОБА_4 однією сім'єю, та їх спільні діти ОСОБА_2 , ОСОБА_3 є особами, які мають право на відшкодуванні моральної шкоди, завданої смертю ОСОБА_4 .
Порушення вимог законодавства про охорону праці з боку працівника не може бути підставою для відмови у задоволенні позову його рідних про відшкодування моральної шкоди, завданої смертю особи від нещасного випадку, що стався на виробництві, оскільки такі дії загиблого підлягають врахуванню при визначенні розміру моральної шкоди.
Отже, з врахуванням характеру та обсягу моральних страждань позивача та малолітніх дітей, їх тривалості й тяжкості, незворотності втрати, істотності вимушених змін у їх житті, з урахуванням засад розумності, виваженості, справедливості, колегія суддів дійшла висновку про зміну рішення суду в частині розміру моральної шкоди.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги
У січні 2024 року АТ «Укрзалізниця» звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просило скасувати рішення Роменського міськрайонного суду Сумської області від 07 серпня 2023 року та постанову Сумського апеляційного суду від 19 грудня 2023 року й ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позову.
На обґрунтування касаційної скарги зазначало про застосування судом апеляційної інстанції норм права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 23 січня 2019 року в справі № 674/1666/14-ц, від 15 грудня 2020 року в справі № 752/17832/14-ц, від 25 травня 2022 року в справі № 487/6970/20, від 05 грудня 2022 року в справі № 214/7462/20 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Суди у цій справі зобов'язані були встановити факт заподіяння шкоди, протиправність діяння її заподіювача та наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діяння заподіювача. Відсутність хоча б одного із зазначених елементів виключає настання обов'язку відшкодувати заподіяну шкоду.
Покладення обов'язку відшкодувати завдану моральну шкоду може мати місце лише за умови, коли шкода була викликана протиправною поведінкою відповідальної за неї особи.
Суди встановили, що відповідач не порушував норми законодавства щодо охорони праці, що свідчить про відсутність протиправної/неправомірної поведінки, тому відсутні підстави для покладення на АТ «Укрзалізниця» обов'язку з відшкодування моральної шкоди.
В матеріалах справи відсутні докази заподіяння позивачам моральної шкоди. ОСОБА_1 визначає розмір відшкодування моральної шкоди через потребу в матеріальному забезпеченні.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 05 лютого 2024 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали з Роменського міськрайонного суду Сумської області.
21 лютого 2024 року справа № 585/285/23 надійшла до Верховного Суду.
ОСОБА_1 через представника ОСОБА_9 направила відзив на касаційну скаргу, в якому просила залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
Оскільки рішення Роменського міськрайонного суду Сумської області від 07 серпня 2023 року скасоване постановою Сумського апеляційного суду від 19 грудня 2023 року, воно в касаційному порядку не переглядається.
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що рішенням Роменського міськрайонного суду Сумської області від 14 вересня 2022 року у справі № 585/1219/22 встановлено факт постійного проживання однією сім'єю ОСОБА_1 і ОСОБА_4 без реєстрації шлюбу в період з 2013 року по 01 грудня 2021 року за адресою: АДРЕСА_1
ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , і ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є спільними дітьми позивачки та ОСОБА_4 .
ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Згідно лікарського свідоцтва про смерть № 409 від 02 грудня 2021 року причиною його смерті став вплив електричного струму.
Відповідно до акту спеціального розслідування нещасного випадку із смертельним наслідком, що стався 01 грудня 2021 року о 20:03 год у виробничому підрозділі «Кременчуцька дистанція електропостачання» регіональної філії «Південна залізниця» АТ «Укрзалізниця», затвердженого 07 вересня 2022 року, комісія провела спеціальне розслідування нещасного випадку із смертельним наслідком працівника під час виконання ним трудових (посадових) обов'язків, що стався на перегоні Ромни-Засулля (82 кв ПК8) в місті Ромни, Сумської області, на круглій залізобетонній опорі № 26/1 ПЛ-10 кВ повздовжнього електропостачання (ПЕ). Комісія дійшла висновку, що нещасний випадок із смертельним наслідком стався в робочий час, при виконанні потерпілим трудових обов'язків в інтересах підприємства, тому згідно підпункту 2 п. 52 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17 квітня 2019 року № 337, його визнано таким, що пов'язаний з виробництвом, і по ньому складається акт за формою Н-1/П та він береться на облік у Регіональній філії «Південна залізниця» АТ «Укрзалізниця».
Причини настання нещасного випадку:
основна: недодержання вимог законодавства про охорону праці, Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів НПАОП 40.1-1.21-98;
супутні: невикористання засобів індивідуального та колективного захисту при їх наявності. Роботи проводились без застосування засобів захисту (захисна каска, діалектричні рукавички, показчики напруги та переносні заземлення), чим не виконані вимоги п. 4.1.1 Правил експлуатації електрозахисних засобів.
Особи, які допустили порушення вимог законодавства з охорони праці, є, зокрема: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 .
Крім того, в Акті міститься відмітка про перебування потерпілого в стані алкогольного, токсичного чи наркотичного сп'яніння.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до статті 153 КЗпП України на всіх підприємствах, в установах, організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці. Забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладено на власника або на уповноважений ним орган. Умови праці на робочому місці, безпека технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва, стан засобів колективного та індивідуального захисту, що використовуються працівником, а також санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам нормативних актів про охорону праці.
Згідно зі статтею 173 КЗпП України шкода, заподіяна працівникам каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням трудових обов'язків, відшкодовується у встановленому законодавством порядку.
Конституційний Суд України визнав, що право цих громадян на відшкодування моральної шкоди не порушено, оскільки статтею 1167 ЦК України та статтею 237-1 КЗпП України їм надано право відшкодовувати моральну шкоду за рахунок власника або уповноваженого ним органу (роботодавця) (абзац 9 пункту 5 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 08 жовтня 2008 року № 20-рп/2008).
Моральна шкода, завдана смертю працівника, відшкодовується колу осіб, визначених цивільним законодавством.
Частинами першою та другою статті 23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Згідно з частиною третьою статті 23 ЦК України моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Відповідно до частини першої статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
У частині першій статті 1167 ЦК України визначено загальні умови відповідальності за заподіяння моральної шкоди.
У частині другій статті 1167 ЦК України передбачені спеціальні випадки відшкодування моральної шкоди, коли на відміну від загальних правил, моральна шкода відшкодовується незалежно від вини особи, яка її завдала, зокрема, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.
Згідно з частиною другою статті 1168 ЦК України моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім'єю.
Відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про охорону праці» охорона праці - це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження життя, здоров'я і працездатності людини у процесі трудової діяльності.
Роботодавець зобов'язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці (частина перша статті 13 Закону України «Про охорону праці»).
Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Відповідно до статті 237? КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин, зокрема, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров'я умовах, яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов'язок по відшкодуванню моральної (немайнової) покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.
У цій справі встановлено, що нещасний випадок із смертельним наслідком, в результаті якого загинув старший електромеханік ОСОБА_4 , стався в робочий час, при виконанні потерпілим трудових обов'язків в інтересах підприємства.
За таких обставин, апеляційний суд дійшов правильного висновку про наявність підстав для відшкодування моральної шкоди ОСОБА_1 , яка проживала зі ОСОБА_4 однією сім'єю без реєстрації шлюбу, та їх дітям.
Винні дії загиблого ОСОБА_4 не можуть бути підставою для відмови у задоволенні позову про відшкодування моральної шкоди, завданої смертю особи від нещасного випадку, що стався на виробництві, оскільки такі дії загиблого підлягають врахуванню при визначенні розміру моральної шкоди.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 14 червня 2021 року у справі № 235/3191/19 (провадження № 61-21511сво19), від 05 жовтня 2022 року у справі № 174/181/20 (провадження № 61-4648св22), від 18 січня 2023 року у справі № 206/3460/21 (провадження № 61-4321св22).
Врахувавши характер та обсяг моральних страждань позивача та малолітніх дітей, їх тривалість і тяжкість, незворотність втрати, істотність вимушених змін у житті, а також обставини порушення постраждалим вимог законодавства про охорону праці, перебування його у стані алкогольного сп'яніння, апеляційний суд дійшов правильного висновку про зменшення розміру суми відшкодування моральної шкоди, та стягнення з АТ «Укрзалізниця» на користь ОСОБА_1 100 000,00 грн на відшкодування моральної шкоди, а на користь малолітніх ОСОБА_2 , ОСОБА_3 - по 200 000,00 грн.
Висновки апеляційного суду не суперечать висновкам, викладеним Верховним Судом у зазначених у касаційній скарзі постановах.
Доводи касаційної скарги не дають підстав для скасування оскаржуваних судових рішень, оскільки зводяться до власного тлумачення заявником норм законодавства та необхідності переоцінки доказів і встановлених на їх підставі обставин, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.
Порушень норм процесуального права, що призвели до неправильного вирішення справи, а також обставин, які є обов'язковими підставами для скасування судового рішення, касаційний суд не встановив.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Згідно з частиною третьою статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Оскаржуване судове рішення відповідає вимогам закону, й підстав для його скасування немає.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу АТ «Укрзалізниця» залишити без задоволення, а постанову апеляційного суду залишити без змін.
Керуючись статтями 400, 401, 409, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
Касаційну скаргу Акціонерного товариства «Українська залізниця» залишити без задоволення.
Постанову Сумського апеляційного суду від 19 грудня 2023 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді: М. Ю. Тітов
А. Ю. Зайцев
Є. В. Коротенко