Ширяївський районний суд Одеської області
08.08.2025 Справа №: 518/909/25 Провадження № 2/518/348/2025
08 серпня 2025 року селище Ширяєве
Ширяївський районний суд Одеської області у складі:
головуючого судді Гуржій А.В.,
секретаря судового засідання Майнич В.О.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з повідомлення (викликом) сторін цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
У травні 2025 року товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» (далі ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 посилаючись на те, що 09.10.2023 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №7149833, відповідно до якого, кредитодавець надав позичальнику кредит у сумі 10000 грн., а позичальник зобов'язався повернути використану суму в строк до 03.10.2024 року та сплатити проценти за користування кредитними коштами на умовах визначених умовами кредитного договору.
Між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» укладено договір факторингу №27.05/24-Ф від 27.05.2024 року, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ТОВ «Авентус Україна» в тому числі і до відповідача за кредитним договором №7149833 від 09.10.2023 року.
Позивач вказав, що сума та розрахунок заборгованості за кредитним договором №№7149833 від 09.10.2023 року передані йому від первинного кредитора ТОВ «Авентус Україна» згідно з договором факторингу №27.05/24-Ф від 27.05.2024.
Позивач зазначає, що відповідач не виконує свої зобов'язання належним чином, у зв'язку з чим, сума загальної заборгованості відповідача перед позивачем за кредитним договором становить суму нарахованих процентів за користування грошовими коштами у розмірі 54098,40 грн.
Ухвалою Ширяївського районного суду Одеської області від 02.06.2025 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з (повідомленням) викликом сторін по справі.
У судове засідання сторони не з'явились.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений судом належним чином. Від представника позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, не за печерував проти заочного рішення
Відповідач в судові засідання не з'явився, заяв та клопотань не надав, відзиву не подавав, про дату, час та місце судового засідання у відповідності до ст.128 ЦПК України повідомлявся належним чином.
Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Таким чином, оскільки відповідач не подав відзив чи будь-яких заперечень проти позову, а позивач не заперечує проти заочного розгляду, суд, з урахуванням положень ч. 4 ст. 280 ЦПК України, вважає за можливе провести заочний розгляд справи за наявними в матеріалах справи доказами.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, та належним чином повідомлена по час і місце розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки (рішення у справі «Пономарьов проти України»).
Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті (стаття 223 Цивільного процесуального кодексу України, далі ЦПК).
На підставі абз. 2 ч. 1 ст. 244 ЦПК України судом відкладено ухвалення та проголошення судового рішення 08.08.2025 року.
Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.
09.10.2023 року між ТОВ «Авентус Україна» та відповідачем за допомогою Інформаційно-телекомунікаційної системи було укладено електронний Договір № 7149833 про надання споживчого кредиту (далі Кредитний договір). Зазначений кредитний договір було укладено відповідно до Правил надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту. Згідно умов Кредитного договору: сума кредиту (загальний розмір) складає 8000 грн.; строк кредиту 360 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів. Детальні терміни та дата останнього платежу по кредиту вказується в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит. ТОВ «Авентус Україна» свої зобов'язання перед Відповідачем за Кредитним договором виконало та надало йому кредит в сумі 8000 грн., шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку Відповідача.
Згідно п. 1.5. Кредитного договору, тип процентної ставки - фіксована. За користування кредитом нараховуються проценти відповідно до наступних умов:
Відповідно до 1.5.1.Стандартна процентна ставка становить 1,99% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.1.4 цього Договору.
З 1.5.2. вбачається, що знижена процентна ставка 1,393 % в день та застосовується відповідно до наступних умов. Якщо Споживач до 08.11.2023 або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти у сумі не менше суми першого платежу, визначеного в Графіку платежів або здійснить часткове дострокове повернення кредиту, Споживач, як учасник Програми лояльності, отримає від Товариства індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, в зв'язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити Споживач за стандартною процентною ставкою до вказаної вище дати, буде перераховано за зниженою процентною ставкою. У випадку невиконання Споживачем умов для отримання індивідуальної знижки від Товариства, користування кредитом для Споживача здійснюється за стандартною процентною ставкою на звичайних (стандартних) умовах, що передбачені цим Договором та доступні для інших споживачів, які не мають окремих індивідуальних знижок стандартної процентної ставки. При цьому, Споживач розуміє та погоджується, що застосування зниженої процентної ставки є виключно його правом отримання індивідуальної знижки лише як учасника Програми лояльності та лише за умови виконання ним вимог для її застосування, передбачених цим Договором. Споживач погоджується, повністю розуміє та поінформований, що у разі невикористання Споживачем права на отримання знижки (невиконання умов для отримання знижки) застосовується стандартна процентна ставка, при цьому застосування стандартної процентної ставки без знижки, не є зміною процентної ставки, порядку її обчислення та порядку сплати у бік погіршення для Споживача, оскільки надання кредиту за цим Договором здійснюється саме на умовах стандартної процентної ставки.
Пунктом 1.6. передбачено, що мета отримання кредиту: споживчі (особисті) потреби.
Згідно п. 1.7.Орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення Договору складає: 1.7.1. за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 29653,85% річних. 1.7.2. за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 18172,04% річних.
Відповідно до п. 1.8. Орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення Договору складає: 1.8.1. за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 65312,00 грн. 1.8.2. за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 63879,20 грн.
Одночасно з Договором відповідач підписав електронним підписом одноразовим ідентифікатором «С5685» Таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, а також Паспорт споживчого кредиту, де зазначена інформація про контактні дані кредитодавця, про основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача, про орієнтовну реальну річну процентну ставку та орієнтовну загальну вартість кредиту для споживача, про порядок повернення кредиту, про додаткову інформацію та про інші важливі правові аспекти.
11.10.2023 року між ТОВ «Авентус Україна» та відповідачем за допомогою Інформаційно-телекомунікаційної системи було додаткову угоду укладено до Договору № 7149833 про надання споживчого кредиту від 09.10.2023 року. Згідно зазначеного договору сторони домовились збільшити суму кредиту на 2 000,00 гривень, в зв'язку з чим погодили внести наступні зміни до Договору: 1.1 Викласти п.1.3 Договору в новій редакції: «1.3. Сума кредиту(загальний розмір) складає: 10 000,00 гривень. Тип кредиту - кредит.» 1.2. Викласти Додаток №1 до Договору в новій редакції, що додається. 1.3. Враховуючи збільшення загальної суми кредиту, Сторони також визначають, що: Орієнтовна реальна річна процентна ставка зазначена в Договорі на дату його укладання складе: за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 29813,17% річних. за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 18318,33 % річних. Орієнтовна загальна вартість кредиту зазначена в Договорі на дату його укладення збільшиться та складе: за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 81560,40 грн. за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 79793,28 грн. Свої зобов'язання перед Відповідачем за Кредитним договором виконало та надало йому кредит в сумі 2000 грн., шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку Відповідача.
Після прийняття Відповідачем умов кредитних договору з ним було укладено електронний кредитний договір, який був підписаний відповідачем у відповідності до вимог частини 6 та 8 статті 11 і статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», а саме за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, після чого відповідач отримав кредит в зазначених сумах на свою платіжну карту, що підтверджується випискою АТ «ПУМБ», наданому на виконання ухвали суду про витребування доказів, по вказаному картковому рахунку.
27.05.2024 року між ТОВ «Авентус Україна», як клієнтом, та ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» (яке змінило назву на ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал», як фактором, було укладено Договір факторингу № 27.05/24-Ф (далі Договір Факторингу), згідно з умовами якого Клієнт відступив Фактору права грошової вимоги за Кредитним договором.
Враховуючи те, що на момент укладання Договору факторингу № 27.05/24-Ф від 27.05.2024 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА», як клієнтом, та ТОВ «ФК «Фінтраст Україна», як фактором, строк Договору № 7149833 про надання споживчого кредиту від 09.10.2023 року не сплив, позивачем було здійснено нарахування процентів за користування грошовими коштами за 130 календарних днів з 27.05.2024 року по 03.10.2024 року.
Загальна сума заборгованості за договором №7149833 про надання споживчого кредиту від 09.10.2023 року становить: сума основного боргу, на яку нараховується процентна ставка: 10000,00 грн.; процентна ставка: 1.99%; сума нарахованих процентів за користування грошовими коштами: 25870,00 грн.
Судом встановлено, що відповідач, отримавши кошти за кредитним договором, вчасно їх не повернув, порушив графік платежів і позивач, має право вимагати повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 ЦК України.
Право на таке нарахування, умови, розміри та періоди дії ставок, строки їх сплати визначено умовами договору.
Підпунктом 6 пункту 5 Закону України № 3498-IX від 22.11.2023 «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» (далі - Закон № 3498-IX) стаття 8 Закону України «Про споживче кредитування» була доповнена частиною п'ятою, згідно якої максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.
Закон України № 3498-XI набрав чинності 24 грудня 2023 року.
Пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів 2,5 %; протягом наступних 120 днів 1,5 %.
Частиною 2 розділу 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 3498-XI встановлено, що дія п. 5 розділу І цього Закону поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.
Згідно з ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
Норма закону, якою обмежується нарахування процентів розміром 2,5 % на день у даному випадку діє щодо заборгованості за період з 24.12.2023 по 21.04.2024, а норма, якою обмежується нарахування процентів розміром 1,5% на день, діє щодо заборгованості за період з 22.04.2024 по 19.08.2024 Починаючи з 20.08.2024 граничний розмір процентів обмежується 1% на день.
Разом з тим, розрахунком заборгованості визначена процентна ставка за користування кредитом у розмірі 1,99 %.
Як вбачається із розрахунку заборгованості за договором №7149833 від 09.10.2023 про надання споживчого кредиту станом з 09.10.2023 по 26.05.2025 на суму боргу (10000 грн.) нараховано проценти в сумі 18228,40 грн., тобто за ставкою 1,99% в день.
Відповідно до розрахунку позивача заборгованості за договором №7149833 про надання споживчого кредиту за 130 календарних днів з 27.05.2024 по 03.10.2024 на суму боргу (10000 грн.) нараховано проценти в сумі 25870 грн., тобто за ставкою 1,99% в день.
Щодо нарахування процентів за період з 27.05.2024 по 19.08.2024 за ставкою 1,99% в день здійснено позивачем безпідставно, оскільки такий розмір був законодавчо обмежений до 1,5 % (150 грн.) за період з 22.04.2024 по 19.08.2024 та до 1 % (100 грн.) - за період з 20.08.2024 по 03.10.2024
Таким чином, розмір безпідставно нарахованих відсотків за період з 27.05.2024 по 19.08.2024 становить (199-150) х 85 = 4 165 грн. та за період з 22.04.2024 по 03.10.2024 становить (199-100) х 44 = 4 356 грн.
Різниця між нарахованим первісним кредитором та максимально визначеним законом розміром процентів становить 8521 грн., на які має бути зменшений розмір визначеної позивачем заборгованості за процентами та, відповідно, загальний розмір заборгованості.
Таким чином, заборгованість відповідача за процентами за договором позики, яка підлягає стягненню, становить 35577,40 грн. (44098,40-8521).
Відповідач належним чином не виконав взятих на себе зобов'язань, кошти кредиту не повернув, не здійснював платежі в рахунок виконання власних зобов'язань за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту.
Доказів належного виконання зобов'язань по сплаті кредиту відповідач не надав, не подав будь-яких доказів на спростування користування ним наданими йому коштами кредиту.
Суд на підставі наявних в матеріалах справи доказів, оцінивши такі на предмет належності, допустимості, достовірності, достатності та взаємного зв'язку, дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача заборгованості за сумою основної заборгованості і частково процентами за договором про надання споживчого кредиту в сумі 45577,40 грн., з яких 10000 грн. загальна заборгованість за основною сумою боргу; 35577,40 грн. загальна заборгованість за процентами. В задоволенні решти вимог позову слід відмовити у зв'язку з їх необґрунтованістю.
Застосовуючи норми матеріального права суд виходить з такого.
Відповідно до ч. 1 ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частина 1 ст. 599 ЦК України передбачає, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Ч. 1 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором, є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та/обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважаться укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).
Відповідно до ч. ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття. Електродний - договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Електронний - договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного Цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Таким чином, сторони узгодили розмір Позики, грошову одиницю, в якій надано позику, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі Відповідача для укладення такого і Договору, на таких умовах шляхом підписання Договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Згідно статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушенні боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Умови договорів приєднання розробляються товариством, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим товариство має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633,634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг товариства) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
За змістом статті 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Таким чином, судом встановлено факт неналежного виконання відповідачем прийнятих на себе зобов'язань за кредитним договором, у зв'язку з чим позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
За нормами ст.137 ЦПК України визначено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Як вбачається з матеріалів справи, представником позивача ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» є адвокат Столітній М.М. на підставі договору про надання правової допомоги №10/12-2024 року від 10.12.2024 року. На підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу, адвокат Столітній М.М. подав до суду заявку № 8424 на виконання доручення до Договору № 10/12-2024 від 10 грудня 2024 року, рахунок на оплату №8424-12/05-2025 від 12 травня 2025 року в якому визначено, що адвокатом надано наступні послуги: зустріч Адвоката та Клієнта, надання Адвокатом усної первинної консультації та роз'яснень з правових питань у рамках цивільного судочинства 440.00 грн.; Дослідження наданих Клієнтом документів та аналіз фактичних обставин справи 840.00 грн.; Аналіз чинного законодавства, судової практики Верховного Суду, практики судів апеляційної інстанції у рамках цивільного судочинства 440.00 грн.; Підготовка декількох позицій на підставі вивченого питання для ефективного захисту права та інтересів Клієнта, узгодження обраної позиції з Клієнтом 840.00 грн.; Письмова юридична консультація, складання письмового консультаційного висновку з посиланням на вимоги чинного законодавства з урахуванням сталої судової практики та обраної Клієнтом позиції захисту прав та інтересів 840.00 грн.; Проведення Адвокатом заходів спрямованих на самостійне отримання необхідних письмових доказів у цивільному процесі, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Складення, оформлення та направлення адвокатських запитів 840.00 грн.; Складання позовної заяви про стягнення заборгованості 1640.00 грн.; Складання та оформлення інших документів (крім процесуальних) - додатків до позовної заяви, необхідних для повного, всебічного, об'єктивного та безпосереднього дослідження наданих до суду доказів (витяги з реєстру боржників, опис до поштового направлення відповідачу, що містить позовну заяву з додатками, рахунок на оплату послуг адвоката, акт прийому-передачі виконаних робіт та інші необхідні документи) 840.00 грн.; Складання та оформлення процесуальних документів необхідних для розгляду цивільної справи в суді першої інстанції (відповідь на відзив, письмові пояснення, заяви (клопотання), клопотання про витребування доказів, тощо 1640.00 грн.; представництво інтересів Клієнта під час здійснення цивільного судочинства за позовною заявою клієнта про стягнення заборгованості за кредитним договором в тому числі участь у судових засіданнях 1640.00 грн.; усього загальна вартість 10000 грн.
Отже, враховуючи вказані норми та додані докази про розмір правничої допомоги, вказана сума підлягає частковому стягненню з відповідача у сумі 8360 грн, оскільки послуги представництво інтересів клієнта під час здійснення цивільного судочинства за позовною заявою клієнта про стягнення заборгованості за кредитним договором в тому числі участь у судових засіданнях 1640.00 грн не обґрунтовується позивачем та не підтверджуються матеріалами справи.
При вирішенні питання про стягнення правничої допомоги судом враховано правові висновки Верховного Суду у справах № 755/9215/15-ц, № 922/445/19.
Згідно зі ст.ст. 137, 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути витрати на правничу допомогу у розмірі 8360 грн.
Згідно ст. 4 Закону України "Про судовий збір", із позовних заяв майнового характеру справляється судовий збір в розмірі 1,5% ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати.
З матеріалів справи встановлено, що при зверненні до суду через систему "Електронний суд" позивачем сплачений судовий збір у сумі 2422,40 грн., а тому з відповідача на користь позивача слід стягнути судові витрати за сплату судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у розмірі -2040,87 грн.
На підставі ст. ст. 1049, 1050 ЦК України, умов кредитного договору, керуючись ст. ст. 12, 13, 95, 141, 263-265, 280-283 ЦПК України суд
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» суму заборгованості в розмірі 45577,40 грн.
Стягнути ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) суму сплаченого судового збору в розмірі 2040,87 грн. , а також витрати на професійну правничу допомогу в сумі 8360 грн., на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ».
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.
Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя А.В. Гуржій