8-й під'їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"11" серпня 2025 р. м ХарківСправа № 922/2710/25
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Аюпової Р.М.
розглянувши матеріали
Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова (61072, м. Харків, вул. Вартових Неба, 55-А), в інтересах держави в особі Харківської міської ради (61003, м. Харків, м-н Конституції, 7),
до Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Патріот" (61145, м. Харків, вул. Космічна, 12, кімната 213),
про витребування земельних ділянок
Шевченківська окружна прокуратура міста Харкова, в інтересах держави в особі Харківської міської ради (позивач) звернулась до Господарського суду Харківської області з позовом до Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Патріот" (відповідач), в якому просить суд:
1. Витребувати в обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Патріот», код ЄДРПОУ 40187246, земельну ділянку № 1 (кадастровий номер 6310136300:12:001:0040) площею 1, 2000 га, по в'їзду Буковому, 4 в м. Харкові на користь Харківської міської територіальної громади в особі Харківської міської ради.
2. Витребувати в обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Патріот», код ЄДРПОУ 40187246, земельну ділянку № 2 (кадастровий номер 6310136300:12:001:0041 площею 0,1800 га) площею 1, 8000 га, по в'їзду Буковому, 4 в м. Харкові на користь Харківської міської територіальної громади в особі Харківської міської ради.
3. Судовий збір стягнути з відповідача.
Відповідно до ч. 1 ст. 176 ГПК України за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п'яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому статтею 174 цього Кодексу.
Дослідивши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку, що така подана без додержання вимог, викладених у ст. 162, 164, 172 ГПК України, з огляду на таке.
09.04.2025 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилання захисту прав добросовісного набувача" (далі Закон № 4292-ІХ), абзацом 1 пункту 3 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення якого внесено зміни до ГПК України, зокрема, до статей 164, 174 ГПК України.
Так, за приписами ч. 6 ст. 164 ГПК України (в редакції Закону № 4292-ІХ) у разі подання органом державної влади, органом місцевого самоврядування або прокурором позовної заяви про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади до позову додаються документи, що підтверджують внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви.
Водночас за змістом пункту 2 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 4292-ІХ положення цього Закону мають зворотну дію в часі в частині умов та порядку компенсації органом державної влади або органом місцевого самоврядування добросовісному набувачеві вартості нерухомого майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви, у справах, в яких судом першої інстанції не ухвалено рішення про витребування майна у добросовісного набувача на день набрання чинності цим Законом.
Відповідно до абз. 1, 2 ч. 5 ст. 390 ЦК України, якою доповнено відповідну статтю ЦК України Законом 4292-ІХ, суд одночасно із задоволенням позову органу державної влади, органу місцевого самоврядування або прокурора про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади вирішує питання про здійснення органом державної влади або органом місцевого самоврядування компенсації вартості такого майна добросовісному набувачеві. Суд постановляє рішення про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади, за умови попереднього внесення органом державної влади, органом місцевого самоврядування або прокурором вартості такого майна на депозитний рахунок суду. Перерахування грошових коштів як компенсації вартості нерухомого майна з депозитного рахунку суду здійснюється без пред'явлення добросовісним набувачем окремого позову до держави чи територіальної громади.
Отже законодавцем ухвалення рішення про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади поставлено в залежність від попереднього внесення органом державної влади, органом місцевого самоврядування або прокурором грошової суми в розмірі вартості такого майна на депозитний рахунок суду.
З огляду на зазначені норми вбачається, що попереднє внесення на депозитний рахунок суду вартості спірного майна, оціненої згідно із законом, є обов'язковою матеріально-правовою передумовою для витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади у справах, в яких суд першої інстанції ще не ухвалив рішення про витребування майна у добросовісного набувача на день набрання чинності Законом № 4292-ІХ.
В іншому випадку суд буде позбавлений можливості ухвалити рішення про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь територіальної громади, навіть у разі встановлення обґрунтованості вимог.
Судом встановлено, що прокурором до позовної заяви не додані документи, що підтверджують внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна.
Водночас, в поданій позовній заяві прокурор стверджує про недобросовісність відповідача, на що суд відзначає, що з огляду на положення ч. 5 ст. 12 ЦК України, за змістом якої, якщо законом встановлені правові наслідки недобросовісного або нерозумного здійснення особою свого права, вважається, що поведінка особи є добросовісною та розумною, якщо інше не встановлено судом.
Отже добросовісність набувача презюмується, тобто незаконний набувач вважається добросовісним, поки не буде доведено протилежне.
З огляду на наявну спростовну презумпцію в набувача майна недобросовісність набувача цього майна має довести позивач/прокурор за віндикаційним позовом, тоді як набувач майна за загальним правилом доказування має довести свою добросовісність.
Разом з тим, доведення вказаних обставин в контексті норм ГПК України, зокрема і спростування зазначеної презумпції, можливе виключно на стадії судового розгляду справи по суті, оскільки лише на цій стадії суд: досліджує надані сторонами докази, встановлює обставини, які мають значення для правильного вирішення спору, а також здійснює правову оцінку поведінки сторін у межах реалізації ними тих чи інших прав.
Вказане відповідає також загальним засадам господарського судочинства, зокрема принципам змагальності сторін та рівності учасників процесу перед законом і судом, передбаченим статтями 7 та 13 ГПК України.
Відтак, якщо суд дійде висновку про добросовісність набувача, останній буде зобов'язаний застосувати чинний Закон № 4292-IX в частині умов та порядку компенсації органом державної влади або органом місцевого самоврядування добросовісному набувачеві вартості нерухомого майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви, у справах, в яких судом першої інстанції не ухвалено рішення про витребування майна у добросовісного набувача на день набрання чинності цим Законом.
При цьому така вартість спірного об'єкту нерухомого майна (у даному випадку земельних ділянок) має бути визначена, зокрема станом на дату подання позовної заяви, оскільки судом першої інстанції у спірних правовідносинах ще не було ухвалено рішення про витребування майна у добросовісного набувача.
Водночас, згідно з доповненої ч. 13 ст. 238 ГПК України, у випадку відмови у задоволенні позову органу державної влади, органу місцевого самоврядування або прокурора про витребування майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади, закриття провадження у справі, залишення позову без розгляду, суд першої інстанції також буде зобов'язаний застосувати чинний Закон №4292-IX, вирішивши питання про повернення позивачу внесених ним на депозитний рахунок суду грошових коштів, як компенсації вартості майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви.
Отже, можна прослідкувати наявність причинно-наслідкового зв'язку між необхідністю внесенням на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна (доповнена Законом № 4292-IX ч. 6 ст. 164 ГПК України) та умов і порядку їх компенсації (доповнена Законом № 4292-IX ч. 13 ст. 238 ГПК України), з огляду на ухвалене рішення судом першої інстанції.
У рішенні ЄСПЛ у справі "МПП "Фортеця" проти України" зазначено, що необхідність виправити стару "помилку" не повинна непропорційним чином втручатися у нове право, добросовісно набуте особою, яка покладалася на законність дій органу державної влади. Ризик будь-якої помилки органу державної влади має покладатися на саму державу і помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавлених осіб. У контексті скасування помилково наданого права власності принцип належного урядування може не лише покладати на органи державної влади обов'язок діяти невідкладно при виправленні своєї помилки, але й може також вимагати виплати колишньому добросовісному власнику належної компенсації або іншого виду відповідного відшкодування.
Відтак суд зазначає про обов'язок Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова внести на депозитний рахунок Господарського суду Харківської області грошові кошти у розмірі вартості спірного майна, на виконання вимог ч. 6 ст. 164 ГПК України.
За приписами ч. 1 ст. 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
При цьому, залишення позовної заяви без руху це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання, визначеного ГПК України.
Ч. 2 ст. 174 ГПК України передбачено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави невнесення у визначених законом випадках на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви, суд у такій ухвалі зазначає про обов'язок позивача внести відповідну грошову суму.
Враховуючи викладене, позовну заяву слід залишити без руху та надати прокурору строк у 5 днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення зазначених недоліків шляхом надання до суду доказів внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна.
Керуючись ст. 164, 174, 233, 234, 235 ГПК України, суд
1. Залишити без руху позовну заяву Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова для усунення вказаних недоліків.
2. Надати керівнику Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова строк п'ять днів з дня отримання цієї ухвали для усунення вказаних недоліків, а саме: докази внесення на депозитний рахунок суду (отримувач - Господарський суд Харківської області, р/р UA328201720355249002000009249 у ДКСУ м. Київ, код отримувача 03500039, МФО 820172) грошових коштів у розмірі вартості спірного майна, в сумі 16 837 816, 14 грн.
Роз'яснити, що якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків.
Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Ухвала підписана 11.08.2025.
Суддя Р.М. Аюпова
справа № 922/2710/25