11 серпня 2025 року
м. Київ
справа №480/6880/24
адміністративне провадження № К/990/28285/25
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Хохуляка В.В.,
суддів: Бившевої Л.І., Ханової Р.Ф.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Сумській області на рішення Сумського адміністративного суду від 05.11.2024 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 06.03.2025 у справі №480/6880/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Суми Інтер Плюс" до Головного управління ДПС у Сумській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
Товариство з обмеженою відповідальністю "Суми Інтер Плюс" звернулось до суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Сумській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії.
Рішенням Сумського адміністративного суду від 05.11.2024, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 06.03.2025, позов задоволено.
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Головне управління ДПС у Сумській області 02.07.2025 звернулося з касаційною скаргою та заявою про поновлення процесуального строку до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 16.07.2025 касаційну скаргу було залишено без руху з мотивів її невідповідності вимогам статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), оскільки наведені підстави пропуску строку визнані судом неповажними та встановлено заявнику строк на усунення вказаних недоліків терміном у десять днів з дня отримання копії даної ухвали, протягом якого особа має право надати суду обґрунтовану заяву про поновлення процесуального строку.
Вказана ухвала надійшла в електронний кабінет податкового органу через підсистему «Електронний суд» 17.07.2025 о 20:00.
На виконання вимог ухвали Верховного Суду про залишення касаційної скарги без руху відповідачем на адресу суду направлено заяву про поновлення строку на касаційне оскарження рішення Сумського адміністративного суду від 05.11.2024 та постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 06.03.2025 у справі №480/6880/24.
Так, доводи контролюючого органу про поважність підстав пропуску строку касаційного оскарження зводяться до того, що згідно даних ЕСІТС "Електронний Суд" відповідачем 11.04.2025 направлялась касаційна скарга до Касаційного адміністративного суду, проте, як встановлено, касаційну скаргу не було доставлено до суду внаслідок збою в системі та в електронному кабінеті вона значиться в стані "підписання". Факт ненаправлення касаційної скарги було встановлено лише 02.07.2025 (день повторної подачі касаційної скарги), тому направлення засобами поштового зв'язку до цього часу було неможливе.
Інших обґрунтованих доводів, та доказів, які б підтверджували поважність підстав пропуску строку касаційного оскарження, відповідачем не наведено.
Надаючи оцінку наведеним Головним управлінням ДПС у Сумській області доводам щодо поважності підстав пропуску строку суд виходить з наступного.
Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Згідно з частиною першою статті 45 КАС України (в редакції від 03.10.2017) учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до пункту 6 частини п'ятої статті 44 КАС України (в редакції від 03.10.2017) учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України» від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі «Мельник проти України» від 28.03.2006, заява №23436/03).
Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Підстави пропуску строку касаційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання касаційної скарги.
Тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у касаційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин.
Обґрунтовуючи висновки про обов'язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07.07.1989 у справі «Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain» Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання
Отже, особи, які беруть участь у справі, мають право оскаржити судові рішення у встановлений Кодексом строк. КАС України передбачає можливість поновлення пропущеного строку лише у разі його пропуску з поважних причин.
Державні органи є рівними перед законом і судом, поряд з іншими учасниками справи, та зобов'язані діяти вчасно та в належний спосіб, в тому числі при оскарженні судових рішень в апеляційному/касаційному порядку, та не можуть зловживати наданими їм процесуальними правами.
Маючи намір добросовісної реалізації належного права на касаційний перегляд справи, сторона повинна забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту.
А тому, неналежна організація процесу із оскарження судових рішень боку відповідальних осіб та виникнення організаційних складнощів у суб'єкта владних повноважень є суто суб'єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв'язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов'язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними.
Обставини, на які посилається скаржник є суб'єктивними та пов'язані виключно з неналежною організацією роботи відповідача. Податковий орган мав слідкувати за статусом доставки поданої ним касаційної скарги у справі №480/6880/24 в ЕСІТС "Електронний Суд" після збою в системі 11.04.2025 та вичиняти належні дії для реалізації свого права на касаційне оскарження у найкоротші строки.
Крім того, беручи до уваги частину другу статті 334 КАС України, де зазначено, що питання про відкриття касаційного провадження у справі вирішується колегією суддів у складі трьох суддів не пізніше двадцяти днів з дня надходження касаційної скарги або з дня надходження заяви про усунення недоліків, поданої у порядку, визначеному статтею 332 КАС України, представники податкового органу не виконали своїх процесуальних обов'язків, а саме не слідкували за вирішенням питання про відкриття касаційного провадження у справі протягом двадцяти днів після подачі касаційної скарги Головним управління ДПС у Сумській області 11.04.2025. Повторне звернення з касаційною скаргою було здійснено податковим ограном лише 02.07.2025.
Враховуючи зазначене, суд не вбачає підстав для визнання, викладених відповідачем у заяві про поновлення строку касаційного оскарження, причин пропуску такого строку поважними.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.
Керуючись пунктом 4 частини першої статті 333 КАС України, -
Відмовити Головному управлінню ДПС у Сумській області у задоволенні заяви про поновлення процесуального строку на касаційне оскарження рішення Сумського адміністративного суду від 05.11.2024 та постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 06.03.2025 у справі №480/6880/24.
Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою Головного управління ДПС у Сумській області на рішення Сумського адміністративного суду від 05.11.2024 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 06.03.2025 у справі №480/6880/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Суми Інтер Плюс" до Головного управління ДПС у Сумській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.
СуддіВ.В. Хохуляк Л.І. Бившева Р.Ф. Ханова