11 серпня 2025 року
м. Київ
справа №560/7903/24
адміністративне провадження № К/990/30594/25
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Хохуляка В.В.,
суддів: Ханової Р.Ф., Бившевої Л.І.,
перевіривши матеріали касаційної скарги Головного управління ДПС у Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 19.02.2025, додаткове рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 06.03.2025 та постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18.06.2025 та додаткову постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 27.06.2025 у справі №560/7903/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
ОСОБА_1 звернувся до адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ГУ ДПС у Хмельницькій області:
-форми "Р" №0146312405 від 19.12.2023 про збільшення суми грошового зобов'язання за сплату військового збору на загальну суму 121997,56грн;
-форми "С" №0146272405 від 19.12.2023 про застосування штрафних санкцій на суму 9970307,65грн;
-форми "С" № 0113872405 від 06.05.2024 про застосування штрафних санкцій на суму 2770935;69грн;
-форми "ПН" №0146252405 від 19.12.2023 про застосування штрафних санкцій за платежем податок на додану вартість у сумі 764124,33грн;
-форми "Р" №0146232405 від 19.12.2023 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем з податку на додану вартість на загальну суму 1975067,60грн;
-форми "С" №0146282405 від 19.12.2023 про застосування штрафних санкцій на суму 2721425,89грн;
-форми "Р" №0146292405 від 19.12.2023 про збільшення грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 1463970,77грн.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 19.02.2025, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18.06.2025, позов задоволено.
Додатковим рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 06.03.2025, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18.06.2025, заяву про ухвалення додаткового рішення в адміністративній справі №560/7903/24 від 24.02.2025 задоволено частково. Стягнуто на користь позивача судові витрати, зокрема, витрати на проведення судово-економічної експертизи у розмірі 30000,00грн. та витрати на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 180000,00грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Хмельницькій області.
Додатковою постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 27.06.2025 заяву позивача задоволено частково. Ухвалено додаткове судове рішення у справі №560/7903/24. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Хмельницькій області на користь позивача витрати на правову допомогу у сумі 5000,00грн
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Головне управління ДПС у Хмельницькій області 18.07.2025, тобто в межах строку на касаційне оскарження, звернулось з касаційною скаргою до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 24.07.2025 касаційну скаргу залишено без руху з мотивів її невідповідності вимогам статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), у зв'язку з ненаданням документа про сплату судового збору у розмірі визначеному законом та встановлено строк на усунення вказаних недоліків терміном у десять днів з дня отримання копії даної ухвали.
Вказана ухвала надійшла в електронний кабінет податкового органу через підсистему «Електронний суд» 24.07.2025 о 20:56.
На виконання вимог ухвали про залишення касаційної скарги без руху, відповідачем надіслано клопотання про продовження строку для усунення недоліків касаційної скарги.
Клопотання про продовження строку для усунення недоліків касаційної скарги мотивовано неможливістю сплати судового збору у відведений судом строк у зв'язку з неналежним фінансуванням Головного управління ДПС у Хмельницькій області. На думку відповідача, відсутність бюджетних асигнувань є поважною причиною неможливості сплати судового збору.
Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Порядок поновлення та продовження процесуальних строків врегульовано статтею 121 КАС України.
Відповідно до частини другої статті 121 Кодексу встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Продовження строку є надання нового строку на вчинення процесуальної дії, яка не була з поважної причини вчинена у заздалегідь встановлений судом строк.
Частина друга статті 44 КАС України покладає на учасників справи обов'язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду. Це відповідає Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо заходів, що полегшують доступ до правосуддя від 14.05.1981№ R (81) 7: «В тій мірі, в якій судові витрати становлять явну перешкоду доступові до правосуддя, їх треба, якщо це можливо, скоротити або скасувати» (підпункт 12 пункту D).
Отже, сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду є складовою доступу до правосуддя.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі «Креуз проти Польщі» «право на суд» не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VІ.
Згідно з положеннями Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VI органам фіскальної служби не надано пільг щодо сплати судового збору.
Органи доходів і зборів є державними органами, які утримуються за рахунок Державного бюджету України, та мають право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів, якими можна було б забезпечити сплату судового збору.
Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 «Інші поточні платежі», розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.
Статтею 330 КАС України передбачено обов'язок особи, яка подає касаційну скаргу, щодо одночасного надання документу про сплату судового збору.
Таким чином, особа, яка має намір подати касаційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов'язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту касаційної скарги, в тому числі щодо оплати судового збору.
Разом з тим, суд дійшов висновку, що клопотання про продовження строку для усунення недоліків касаційної скарги не підлягає задоволенню, оскільки податковим органом не надано жодних доказів на підтвердження вчинення будь-яких дій з метою отримання суми грошових коштів необхідної для сплати судового збору за подання касаційної скарги у даній справі, наприклад, звернення до податкового органу вищого рівня або органу казначейської служби з обґрунтуванням необхідності касаційного оскарження судових рішень у справі №560/7903/24 та отримання відповідного фінансування.
З урахуванням наведеного та беручи до уваги, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, суд вважає, що обставини, пов'язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору суб'єктами владних повноважень не є підставою для продовження строку для усунення недоліків касаційної скарги та зловживання процесуальними правами.
Таким чином, клопотання відповідача про продовження процесуального строку на усунення недоліків касаційної інстанції задоволенню не підлягає.
На момент постановлення Верховним Судом даної ухвали заявником не усунуто недоліки касаційної скарги, які стали підставою для залишення касаційної скарги без руху, а саме щодо сплати судового збору.
Відповідно до частини другої статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Пунктом першим частини четвертої статті 169 КАС України передбачено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
За змістом частини восьмої статті 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Враховуючи викладене, Головним управлінням ДПС у Хмельницькій області не виконано вимоги ухвали Верховного Суду про залишення касаційної скарги без руху щодо сплати судового збору, у зв'язку з чим касаційна скарга підлягає поверненню.
Керуючись статтями 169, 248, 330, 332, 355, 359 КАС України, суд -
Відмовити Головному управлінню ДПС у Хмельницькій області в задоволенні клопотання про продовження строку для усунення недоліків касаційної скарги у справі №560/7903/24.
Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 19.02.2025, додаткове рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 06.03.2025 та постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18.06.2025 та додаткову постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 27.06.2025 у справі №560/7903/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень повернути особі, яка її подала.
Роз'яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не може бути оскаржена.
Судді В.В. Хохуляк
Р.Ф. Ханова Л.І. Бившева