11 серпня 2025 року
м. Київ
справа №520/35926/24
адміністративне провадження № К/990/31196/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Уханенка С.А.,
суддів: Радишевської О.Р., Кашпур О.В.,
перевірив касаційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 07 квітня 2025 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 26 червня 2025 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Зоря" до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови,
У січні 2025 року Товариства з обмеженою відповідальністю «Зоря» (в подальшому - ТОВ «Зоря») звернулося до суду з адміністративним позовом до Відділу державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській областях Державної служби України з безпеки на транспорті , в якому просило: визнати протиправною та скасувати постанову ПНІ №129549 від 10 грудня 2024 року про накладення адміністративно-господарського штрафу на суб'єкта господарювання ТОВ «Зоря».
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 07 квітня 2025 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 26 червня 2025 року позов задоволено.
22 липня 2025 року за допомогою підсистеми «Електронний суд» відповідач надіслав до Верховного Суду касаційну скаргу на судові рішення у цій справі.
Предметом спору у цій справі є правомірність постанови ПНІ №129549 від 10 грудня 2024 року про накладення адміністративно-господарського штрафу на суб'єкта господарювання ТОВ «Зоря».
Перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.
Статтею 129 Конституції України однією із основних засад судочинства визначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Зазначена конституційна норма кореспондується з положеннями частини першої статті 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Згідно з частиною першою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Наведене означає, що положеннями пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України передбачено можливість перегляду, як виняток, судового рішення, що не підлягає касаційному оскарженню судом касаційної інстанції у разі, якщо заявником зазначені випадки, передбачені підпунктами "а" - "г" цієї норми та викладені підстави, визначені частиною четвертою статті 328 КАС України.
Відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень, справа розглянута Харківським окружним адміністративним судом в порядку спрощеного позовного провадження.
Оскаржуючи судові рішення у справі, яка розглянута в порядку спрощеного позовного провадження, скаржник за змістом поданої касаційної скарги послався на підпункти «а» та «в» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
В обґрунтування підпункт «а» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України скаржник зазначає, що справа стосується саме питання застосування права - положень статті 1 Закону «Про автомобільний транспорт», яке має фундаментальне значення для підтримання сталої та єдиної правозастосовної практики - однакового застосування судами положень, які регламентують вірне визначення особи автомобільного перевізника.
Верховний Суд зазначає, що вживання законодавцем слова "фундаментальне" несе змістовне навантаження особливо складного і важливого питання у правозастосуванні. Доводів щодо такої особливої складності чи важливості питання, якого стосується спір у цій справі, відповідачем не наведено. Суб'єктивні труднощі у тлумаченні правової норми, які виникають у суб'єкта правозастосування, не обов'язково свідчать, що питання права має фундаментальне значення для правозастосовчої практики.
Отже, Верховний Суд відхиляє посилання скаржника на підпункт «а» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
В обґрунтування підпункт «в» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України скаржник зазначає, що справи подібної категорії безумовно становлять значний суспільний інтерес та мають виняткове значення, адже мова йде про відповідальність за порушення правил перевезення вантажів та можливість притягнення до такої відповідальності недобросовісних перевізників.
Верховний Суд відхиляє викладені доводи, оскільки твердження скаржника про те, що ця справа становить значний суспільний інтерес, не підтверджені належними доказами та не обґрунтовані обставинами, які б виділяли вимоги скаржника у цій справі особливу категорію спорів або свідчили про наявність заінтересованості необмеженої кількості осіб в результатах розгляду саме цієї справи. Не підтвердженим є те, що рішення у цій справі, у контексті індивідуальних ознак цього спору, тягне за собою наслідки, які мають своєрідність, особливості, характерні виключно для особи, яка подає касаційну скаргу.
Отже, Верховний Суд відхиляє посилання скаржника на підпункт «в» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Відтак, Суд дійшов висновку, що у касаційній скарзі скаржником не наведено обґрунтованих підстав можливості допуску касаційної скарги до перегляду судових рішень, прийнятих за наслідками розгляду справи за правилами спрощеного провадження.
З огляду на відхилення Верховним Судом зазначених заявником виняткових обставин, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, які є передумовою для перевірки вмотивованості підстав касаційного оскарження цих рішень, встановлених пунктами 1, 2, 3, 4 частини четвертої статті 328 цього Кодексу, у відкритті касаційного провадження у цій справі необхідно відмовити.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою необхідно відмовити.
Керуючись статтями 248, 328, 333 КАС України, Суд
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Державної служби України з безпеки на транспорті на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 07 квітня 2025 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 26 червня 2025 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Зоря" до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови.
2. Копію ухвали направити заявнику за допомогою підсистеми ЄСІТС «Електронний кабінет» (у разі його відсутності - засобами поштового зв'язку), а касаційну скаргу та додані до неї матеріали - у спосіб їхнього надсилання до суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
СуддіС.А. Уханенко О.Р. Радишевська О.В. Кашпур